Система телемедицини

Телемедицину можна розглядати як систему, що забезпечує рядовому користувачеві доступ до сучасних медичних ресурсів, у тому числі міжнародних. Розглянута система являє собою сукупність засобів і комплексів, які реалізують потенціал сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій в охороні здоров'я, а також відповідне фінансове та правове забезпечення.

У систему входять:

• медичні організації з їх професійними та інформаційними, освітніми ресурсами, медичними діагностичними пристроями, базами даних, а також користувачі системи та ін.,

• технічні засоби доступу в телекомунікаційні мережі,

• канали зв'язку і мережеві засоби,

• давачі і інші перетворювачі медичної інформації в цифрові електричні сигнали для передачі каналами зв'язку.

У телемедичних системах застосовується термінальне обладнання, що забезпечує:

• Відеоконсультації пацієнтів;

• Аналіз даних функціональних досліджень;

• Теленавчання медичного персоналу;

• Відеоконференції для обговорення нових методологій лікування та ін.;

• Тиражування досвіду;

• Доступність баз даних;

• Інформаційно-методичне забезпечення медичного персоналу, шляхом створення серверів;

• Аудіо-візуальну підтримку оперативних рішень.

Широке поширення в телемедицині отримали системи для відеоконференцій. Вони дають можливість лікарям бачити і розмовляти один з одним в режимі реального часу, обговорювати історії хвороби, проводити семінари, конференції, лекції, консиліуми, практичні заняття з освоєння методів діагностики та лікування і т.д. При цьому крім відео-та голосового зв'язку системи відеоконференцзв'язку дозволяють здійснювати обмін динамічними і статичними зображеннями.

Існують режими розділення даних та режим поділу додатків. Перший режим дозволяє всім учасникам відеоконференції бачити на екранах комп'ютерів одну і ту ж інформацію про хворого (рентгенівські знімки, виписки з історій хвороби, схеми операцій і т.п.), проводити її обговорення та аналіз, правити і спільно готувати документи і виписки. Другий режим дозволяє лікарю управляти роботою віддаленого комп'ютера (гортаючи слайди під час телелекціі, проводячи пошук інформації про хворого або рідкісному захворюванні в базі даних на віддаленому сервері і т.п.).

Системи відеоконференцзв'язку діляться на настільні, групові та студійні. Типова система відеоконференцзв'язку включає персональний комп'ютер з відеокамерою і мікрофоном, пристрій для оцифровки, компресії і декомпресії аудіо-і відеоданих з метою передачі через лінії зв'язку, сканер і камеру.

Системи відеоконференцзв'язку зазвичай працюють на ISDN-лініях. ISDN (цифрова мережа з інтеграцією служб) - це мережа, ідеологія якої споріднена з телефонною, але будується не на аналогових, а на цифрових каналах зі швидкістю від 64 до 128 Кбіт/с. Для відеорежиму вважається мінімально прийнятною швидкість передачі даних 128 Кбіт/с. Є й більш високошвидкісні технології - 384 Кбіт/с, 512 Кбіт/с і вище (до декількох Мбіт/с), до яких відносяться ATM (Asynchronous Transfer Mode-протокол асинхронного перенесення), frame relay, але вони поки не отримали широкого розповсюдження.

Набір медичного обладнання, що входить до складу апаратно-програмного комплексу або періодично використовуваного при дистанційних консультаціях, залежить від профілю виконуваних телемедичних консультацій. Так, обладнання для кардіології включає цифровий тонометр, електронний стетоскоп, електрокардіограф, а також системи холтерівського моніторування електрокардіограм, добової реєстрації артеріального тиску, моніторингу кардіоінтервалографії. У телепульмонологіі застосовуються електронні стетоскопи, автоматизовані спірографи, пневмотахографи, пульсоксиметри. У теленеврологіі - електроенцефалографія, електроміографія, ультразвукова доплерографія. Телеендоскопія використовує відеокамери з ендоскопічними адаптерами, здатні передавати зображення з хірургічних і діагностичних оптоволоконних апаратів. У телепатологіі і телерадіології для передачі зображень зрізів тканин, мазків, рентгенограм, комп'ютерних томограм, ультразвукових зображень використовуються різні комп'ютерні системи цифрового відео. Наприклад, при проведенні морфологічних досліджень зображення, що знімається з окуляра мікроскопа відеокамерою, вводиться в комп'ютер і в цифровій формі передається в консультативний центр. Існують мікроскопи з відеосистемами, які можуть дистанційно управлятися з віддаленого телемедичного центру і передавати зображення в цифровій формі в режимі реального часу. Зображення, що відносяться до променевої діагностики (наприклад, рентгенограми), при плівкових технологіях вводяться в комп'ютер за допомогою сканера, за наявності аналогових відеовиходів діагностичних приладів фіксуються на відеомагнітофон з подальшим оцифруванням, а при наявності цифрових портів через локальну мережу безпосередньо вводяться в комп'ютер і передаються по каналах електронного зв'язку.

Віртуальні системи телемедицини.

У США в рамках програм з телемедицини розробляються нові засоби контролю за здоров'ям військовослужбовців. При цьому військовослужбовці будуть мати особисту медкартку, носити біомедичний пояс з набором датчиків, процесором і засобами зв'язку для входження в локальну телемедицинскую мережу. Одночасно координати військовослужбовця, отримані засобами GPS, будуть передаватися в додаткових розрядах повідомлення.

Медична інформація про пацієнтів накопичується в різних місцях: в поліклініці, лікарні, у різних медичних організаціях і центрах, в офісах лікарів та ін. Створення системи розподіленої охорони здоров'я дозволить отримувати інформацію про те, як розвивалася захворювання. В результаті на базі віртуальної історії хвороби, окремі фрагменти якої часто зберігаються в різних установах, можуть формуватися тільки необхідні для конкретного випадку дані в потрібному форматі. Це мінімізує вимоги до засобів телекомунікацій. За допомогою технології розподілених об'єктів даний підхід до аналізу інформації дозволяє отримувати нову якість.

Такі роботи ведуться в Німеччині (Технічний університет, Берлін), США (університет Західній Вірджинії).

Першим варіантом віртуальної історії хвороби є система TeleMed, яка дозволяє лікарям, що знаходяться в різних місцях, віддалених один від одного, одночасно бачити, редагувати і забезпечувати примітками історію хвороби пацієнта.

Система маніпулює мультимедійними даними, має захист на рівні об'єкта для забезпечення надійності та шифрування з метою конфіденційності. Простий IP сервер управляє базами даних.

Дана система розгорнута в США в Національному Європейському центрі, Національному інституті охорони здоров'я, в Техаському медичному центрі і показує ефективність її застосування.