
- •1. Поняття «туристична подорож» та її ознаки.
- •2 .Види подорожей. Особливості проведення подорожі.
- •3. Поняття «рекреації» та «рекреаційний туризм».
- •4. Поняття «екскурсія» та «пізнавальний туризм».
- •5. Спортивний туризм та його види.
- •6. Міжнародний туризм та його види.
- •7. Внутрішній туризм та його особливості.
- •8. Сезонність у туризмі та її чинники.
- •9. Організований та самодіяльний туризм.
- •10.Туроператори та їх класифікація.
- •11. Турагентська діяльність.
- •12. Поняття "екскурсія" та її сутність.
- •13. Сутність та особливості екскурсійного пізнання.
- •14. Ознаки екскурсії.
- •15. Класифікація екскурсій за змістом.
- •16. Методичні прийоми розповіді на екскурсії.
- •17. Функції екскурсії
- •18) Методичні підходи до проведення екскурсії.
- •19. Методичні прийоми показу на екскурсії.
- •20. Методична розробка екскурсії.
- •21. Екскурсійна звітність
- •22. Контрольний та індивідуальний текст екскурсії.
- •23. Розробка екскурсійного маршруту.
- •24) План екскурсійного маршруту, види маршруту.
- •26. Види банкетів.
- •27.Собливості х-ня іноземних туристів.
- •28.Підготовка ресторанного залу . Види сервірування столів.
- •29. Обов'язки працівників закладів харчування.
- •30. Етапи обслуговування відвідувачів у ресторанах.
- •32..Класифікація виноградних вин. Принципи поєднання вина і їжею.
- •33. Регіони вир-ва вина в Європі.
- •35 Види кави та сорти чаю. Способи подавання.
- •36. Правила обслуговування клієнтів у ресторанах.
- •37. Професійні знання, вміння та навички працівників закладів хар-ня.
- •38. Анімація як складова екскурсії
- •42. Підготовка та розробка анімаційних програм
- •43. Особливості ігрової та спортивної анімації
- •44. Свято як основа комплексної анімації
- •46.Карнавал як складова туристичної анімації
- •49. Менеджмент у туризмі. Чинники, принципи та функції менеджменту в туризмі.
- •51. Мотивація та стимулювання в туризмі.
- •53. Планування як функція менеджменту туристичного підприємства.
- •54. Система методів менеджменту в роботі підприємств туристичного сервісу.
- •2. Сегментація туристичного ринку по декількох ознаках
- •3. Позиціювання туристичного продукту
- •152. Функції Спілки сприяння розвитку сзт.
- •74) Обґрунтуйте вплив цінових ризиків на формування цін на туристичний продукт та цінову політику туристичного підприємства.
- •75) Проаналізуйте вплив інфляційних процесів на формування цін в туристичній галузі.
- •82 Поняття транспортної системи, особливості структури та формування
- •83 Сучасний стан транспортної системи світу.
- •84. Транспортна доступність території та її вплив на розвиток туризму
- •85. Соціально-економічні аспекти розвитку транспорту в Україні та світі
- •86. Основні фактори що впливають на розвиток транспортного комплексу та їх вплив на вартість перевезень.
- •87. Проаналізуйте структуру рекреаційної діяльності.
- •90) Піраміда потреб Маслоу
- •91.92 Нема.
- •93. Охарактеризуйте фактори виробництва рекреаційних послуг.
- •94. Виявіть економічне та соціальне значення сфери послуг.
- •Проаналізуйте проблеми і перспективи розвитку санаторно-курортної
- •96 Визначте передумови становлення і розвитку рекреації.
- •97.Нема.
- •98. Оцінка потенціалу природно-рекреаційних ресурсів.
- •99. Охарактеризуйте поняття про позаробочий та вільний час, рекреацію і туризм.
- •101. Рекреаційні ресурси України.
- •102. Рекреаційне районування території.
- •104. Рекреаційна система Карпатського регіону
- •105. Основою Причорноморської рекреаційної системи є Одеськаобл.
- •106.Організація та планування санаторних комплексів
- •107.Організація та планування комплексів відпочинку.
- •108.Організація та планування туристичних комплексів.
- •109.Організація та планування автотуристичних комплексів.
- •110.Організація та планування туристичних баз.
- •111.Організація та планування туристичного табору.
- •112.Планування та організація гірських туристичних баз
- •113. Сучасні проблеми становлення рекреаціційно-туристичного комплексу України
- •115. Оздоровче значення спортивного туризму.
- •116. Особливості топографічної підготовки організатора спортивного походу.
- •117. Способи орієнтування на місцевості.
- •118. Медичне забезпечення оздоровчо-спортивного туризму
- •121. Особливості проектування оздоровчо-спортивних турів.
- •123. Організація та здійснення спортивно-туристських заходів.
- •124. Терміни та поняття рекреаційної географії.
- •125.Подорожі до великих міст.
- •126. Структурні рівні рекреаційної географії.
- •127. Структура, види та методи дослідження рекреаційної географії.
- •128. Подорожі до невеликих міст, що пережили свою славу та розквіт
- •129 “Торговий” туризм
- •130. Поїздки до теплих морів в літній час
- •131.Тематичні парки сша
- •132. Подорожі до унікальних природно-географічних об’єктів світу
- •133.Екскурсії в екзотичні місця з найрозкішнішою природою
- •134.Подорожі у райони з екстремальними природними умовами.
- •135 Відвідини унікальних історичних і культурних об'єктів інших соціо-культурних систем
- •136. Винні тури
- •137. Сафарі
- •138. Світові курорти
- •139. Круїзи і туристичні потяги
- •142 Критерії класифікації засобів розміщення, типи закладів розміщення
- •143Система класифікації готелів, міжнародна система класифікації.
- •144. Етапи надання основних готельних послуг
- •145. . Додаткові готельні послуги
- •146.Сучасні тенденції розташування готельних комплексів у структурі міста
- •147 Поняття „матеріально-технічної бази” та „основних фондів” готельного господарства
- •148.Види основних фондів готельного господарства
- •149. Блоки приміщень готелів, їх характеристика
- •150. Інженерно-технічне обладнання готельного господарства.
- •151.Основні служби готелів та їх функції
- •153 Класифікація закладів х-ня.
- •155. Структура ресторанного комплексу
- •157. Характеристика основних приміщень ресторанів
- •159. Типи меню. Чинники, що впливають на складання меню.
- •162. Етапи та типи бронювання в готелі.
- •163. Етапи реєстраційного процесу в готелях, тарифи у готельному господарстві
- •164 Правила оплати за проживання у готелях.
- •165. Прибиральні роботи в готелі.Послідовність їх виконання.
- •166. Послуги, що надаються в готелях, чинники від яких залежать перелік і якість послуг.
- •167. Протипожежна безпека в готелях.
- •168. Обов'язки працівників готелів з дотриманням правил техніки безпеки і охорони праці.
- •169 Туристичні ресурси: поняття, основні принципи та структура
- •170. Формування та становлення туристичного комплексу України
- •171. Проблеми раціонального використання рекреаційно-туристських ресурсів України
- •172. Північно-Західний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •173. Північно-Східний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •174. Подільський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •175 Причорноморський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •176. Центральний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •177. Донецький і Придніпровський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •178. Карпатський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •180. Правові засади туроператорської діяльності
- •181.Правові основи турагентської діяльності.
- •182.Зміст та порядок ліцензування туристичної діяльності.
- •184.Контроль дотримання ліцензійних умов суб’єктами туристичної діяльності.
- •185. Правові аспекти екскурсійної діяльності.
- •187.Правове регулювання підприємницької діяльності у сфері сільського туризму
- •188.Види страхування туристів в туризмі.
- •189.. Функції Спілки сприяння розвитку сзт.
- •190. Європейський досвід організації сільського зеленого туризму
- •191 Технологічні основи гостинності
- •192. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів
- •193.Форми організації відпочинку в селі
- •194. Організація сільського зеленого туризму
- •195. Сільський зелений туризм як вид підсобної діяльності
- •196.Ресурси сзт.
- •197.Особливості менеджменту сільського зеленого туризму.
- •199.Поняття і форми державного устрою
- •200.Федерація як одна з форм державного устрою.
- •202.Республіка як форма державного правління.
- •203.Монархія як форма державного правління
- •206.Політичні режми країн світу.
- •223. Туризм з метою відпочинку і розваг в Африці, на Близькому Сході і в Південній Азії.
- •224. Географія бізнес поїздок.
- •225. Конгресно-виставковий туризм.
- •226.Гірсько лижний туризм в країнах світу.
189.. Функції Спілки сприяння розвитку сзт.
Основною метою діяльності Спілки є захист законних національно-культурних, творчих, економічних, правових та інших спільних інтересів своїх Членів та сприяння розвитку в Україні руху за сільський зелений туризм. Спілка не має своєю метою одержання прибутків.
Основними завданнями Спілки є:
-популяризація сільського зеленого туризму, як виду відпочинку;
-сприяння розвитку сільської інфраструктури;
-виховання поваги до краси рідного краю, гостинних мешканців сільської місцевості, існуючого культурного та історичного надбання українського народу;
-сприяння підвищенню зайнятості сільського населення.
Для виконання основних завдань Спілка в установленому порядку:
організує семінари, конференції та інші заходи з питань розвитку сільського туризму;
здійснює заходи щодо охорони навколишнього середовища;
обмінюється досвідом та спеціалістами з аналогічними громадськими (неурядовими) зарубіжними організаціями;
створює та координує діяльність регіональних відділень і місцевих осередків Спілки;
засновує або вступає в міжнародні (неурядові) організації, підтримує прямі міжнародні контакти та зв`язки з різноманітними громадськими організаціями, укладає відповідні угоди, а також бере участь у здійсненні заходів, що не суперечать міжнародним зобов`язанням України;
приймає участь у мистецьких фестивалях, виставках, туристичних святах, що пропагують духовну, історичну та культурну спадщину України;
налагоджує та підтримує зв`язки з урядовими, громадськими, міжнародними, регіональними та іншими організаціями, які зацікавлені у соціальному розвитку села та сільського туризму в Україні;
налагоджує та підтримує зв`язки з організаціями по охороні природи, пам`ятників, народних звичаїв;
співпрацює з різноманітними туристичними, молодіжними, жіночими та іншими організаціями, які підтримують відпочинок на селі;
здійснює необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи;
публікує наукові доповіді, методологічні матеріали з практичного досвіду сільського туризму, як України так і інших держав;
налагоджує та підтримує зв`язки з релігійними організаціями та конфесіями;
забезпечує інформаційну роботу серед громадськості, проводить «круглі столи», прес-конференції.
190. Європейський досвід організації сільського зеленого туризму
Міжнародна категоризація агрорекреаційного сервісу згідно з концепцією "Bed & Breakfast"
Пріоритетність започаткування сільського туризму як складової міжнародного туризму приписують собі Франція та Швейцарія. Справді, ще з початку XVIII ст. у французьких і швейцарських Альпах з'являються перші гостьові будиночки-шале для обслуговування експедицій британських туристів-природолюбів.
Сільський зелений туризм набув масового розвитку в світі з другої половини XX ст. Саме тоді у СІЛА і Великобританії поширюється концепція "Bed & Breakfast" — тимчасове проживання в порожніх кімнатах будинків, незалежно від місця їхнього розташування.
Нині до сектора сільського зеленого туризму прийнято відносити такі окремі категорії нічліжних закладів типу "В & В":
• В & В cottage — це тимчасове проживання (здебільшого 6—7 діб) у повністю винайнятому котеджі, що знаходиться в курортно-рекреаційній зоні на території, яка має статус сільської місцевості
• В & В farm vacation — це заклади, зорієнтовані на обслуговування родинного відпочинку з дітьми в мальовничій сільській місцевості з цінними рекреаційними ресурсами.
• В & В homestay — це тимчасове проживання (здебільшого 5—7 діб) в оселі сільського господаря спільно з його родиною у спеціально відведених для гостей кімнатах. Перебування в агрооселі супроводжується залученням гостя до традиційної життєдіяльності сільської родини, її побуту та духовної культури.
• В & В farmstay — це тимчасове проживання (здебільшого 5—7 діб) в оселі фермера або у кемпінгу на території фермерського господарства. Гості фермера мають можливість купувати й споживати його продовольчу продукцію та брати участь в окремих сільськогосподарських роботах на фермі .
Хоча сільський туризм зародився в країнах Європи, лідерство за обсягами розвитку впродовж останніхдесятиліть стабільно утримують США. Згідно з нещодавними маркетинговими дослідженнями, проведеними у 2001 р. Асоціацією індустрії подорожей Америки, майже 2/3 усіх повнолітніх громадян США, тобто 87 млн осіб, здійснили щонайменше одну мандрівку в сільську місцевість з метою відпочинку за останні три роки [67].
Для тих категорій туристів, які полюбляють подорожувати країною на власному авто, у Франції значного розвитку набула мережа автотуристичних кемпінгів, "прив'язаних" до сільської місцевості, де туристи можуть отримувати свіжі продукти домашнього приготування.
Особливості організації агрорекреаційного сервісу в Іспанії та Італії
Серйозну конкуренцію Франції на ринку агротуристичних послуг Західної Європи віднедавна складає Іспанія.
Власники агроосель в Іспанії об'єднані в асоціації, основне завдання яких полягає в тому, щоб здійснювати категоризацію сільських осель залежно від рівня наданих послуг і контролювати їхню відповідність вимогам асоціацій.
В Іспанії існує поділ нічліжних закладів, розташованих у сільській місцевості, які підлягають оподаткуванню як суб'єкти агротуристичного підприємництва, на такі три класи:
HR (hotel rural) — сільський готель.
СА (castillo) — замок, історичне помістя.
CR (casa rural) — сільський будинок.
Аналогічну класифікацію доцільно офіційно затвердити і в Україні, де поряд з агрооселями у курортно-рекреаційних місцевостях (Крим, Карпати) існують затишні агрокотеджі та пансіони, а також налічується понад півтисячі законсервованих у напівзруйнованому стані (а об'єктивно кажучи — просто занедбаних) замків і поміщицьких палаців.
Не відстає від Іспанії та Франції й Італія. Ця країна акцентує увагу гостей на славетних історичних традиціях сільського відпочинку у горах і передгір'ях Альп, Апеннін та уздовж смуги першокласних морських узбереж.
Ще від самого виникнення в Італії агротуризм почав розглядатися сільським населенням як основна форма підприємницької зайнятості. Тому в цій країні агротуристичний бізнес тісно переплетений з курортним. Унаслідок пільгового режиму оподаткування для сільського підприємництва в Італії в 1990-ті pp. з'явилася розгалужена мережа престижних відпочинкових котеджів і пансіонів не нижче 3-зіркового рівня, які мають усю необхідну рекреаційну інфраструктуру (від джакузі й плавальних басейнів до тенісних кортів і кінних манежів).
З усіх закордонних країн для України, зокрема Карпатського регіону, найбільше значення має досвід, набутий нашим безпосереднім західним сусідом — Польщею. На аналізі умов і типових проблем розвитку сільського туризму в цій країні зупинимося дещо детальніше.
За даними ВТО, з 1997 р. Польща утримує 5—7 місце серед найбільш відвідуваних країн Європи. За даними Польської агенції розвитку туризму, участь країни у приїжджому туризмі в Європу складає близько 5 % , а у валютних доходах від туризму — близько 4 % .
Масовий сільський туризм зародився у Польщі на початку 1990-х pp. як наслідок масштабних соціально-політичних трансформацій у Європі (зміна економічного режиму в країні, пожвавлення євроінтеграційних процесів, об'єднання Німеччини, відкриття західного кордону). Впродовж 1990-х pp. сільський зелений туризм у Польщі перебував у фазі інтенсивного кількісного та якісного розвитку. Він стимулювався як успіхами ліберальної політики держави, так і потребами ринку. В сільському туризмі уряд країни вбачає джерело розвитку для регіонів, які не мають природних ресурсів для розбудови виробничих галузей економіки. Зазвичай ці регіони депресивні, бідні, бо не мають основ для промислового розвитку. Нині у Польщі в розрізі регіонів агротуризм розвивається дуже нерівномірно.
У XXI ст. понад 2/3 ринку збуту європейського агрорекреаційного продукту реалізується через глобальні системи комп'ютерного підбору й подальшого бронювання агрооселі, інформацію про яку пересічний споживач отримує з мережі Інтернет.
Країна
Офіційний веб-сайт національних організацій сільського туризму та агротуризму
Швеція
http://www.bopalantgard.orgУсі національні організації сільського туризму та агротуризму країн Європи у кінці 1990-х pp. об'єдналися в Європейську федерацію фермерського та сільського туризму (European Federation for Farm and Village Tourism). Скорочена назва федерації — "EuroGites".
Основною метою федерації EuroGites визначено:
—всебічну популяризацію цінностей відпочинку в сільській місцевості;
—вивчення та збереження потенціалу сільського туризму в Європі;
—сприяння розвитку сільського зеленого туризму в усіх аграрних районах Європи;
—запровадження принципів сталого туризму для різних форм організації відпочинку у сільській місцевості;
—цільове інвестування проектів розвитку сільського туризму, які підтримують принципи збереження біотичного, ландшафтного й етнокультурного різноманіття Європи та сприяють росту зайнятості сільських громад;
—надання різноманітної (передусім, консультаційної, маркетингово-рекламної, навчально-тренінгової тощо) допомоги організаторам сільського зеленого туризму.
Зокрема, наводимо одну з найдієвіших глобальних інформаційних систем бронювання сільського туризму й агротуризму в усіх регіонах світу