187.Правове регулювання підприємницької діяльності у сфері сільського туризму

1.Номативно-правове забезпечення діяльності у сфері сільського туризму.

(Словосполучення "сільський туризм" все частіше згадується у засобах масової інформації, серед селян, які бажають спробувати себе у цій новііі справі. І все більше питань постає перед людьми, які самі бажають займатися сільським туризмом, та перед посадовими особами державних і громадських структур, які хочуть знати, якими нормами та правилами така діяльність урегульована.

Слід зазначити, що за ініціативою всеукраїнської Спілки сприяння розвитку сільського туризму в Указах Президента України № 973 від 10.08.')') р. "Про основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року" та №1356 від 20.12.2000 р. "Про основні засади розвитку соціальної сфери села", у відповідних розпорядженнях КМУ сільський туризм визнано одним із засобів забезпечення соціального розвитку села, зокрема, зайнятості населення та одним із чинників розвитку галузі туризму.,

На жаль, формування законодавчої бази з урегулювання сільського туризму здійснюється досить повільно. Спеціалізованих НПА, присвячених зеленому туризму, в Україні немає і єдиним законом, де згадується сільський туризм, залишається Закон України "Про особисте селянське господарство" та Закон України „Про внесення змін до Закону України про туризм".

1) Основоположним документом, яким регулюється діяльність у сфері туризму (в тому числі і сільського) є ЗУ "Про туризм" (зі змінами та доповненнями), у якому позиціюється такий вид туризму як "сільський" та окремо "зелений".

2) Указ Президента України "Про основні засади розвитку соціальної сфери села» 20.12.2000р., у якому одним із засобів розвитку виділено "розвиток підсобної діяльності у сфері туризму (зеленого туризму) та надання пріоритету питанням відродження національної культури, звичаїв,традицій та обрядів, розпитку народних ремесел", що неможливо без розвитку туристичної діяльності.

3.) Державна програма розвитку туризму на 2002-2010роки.

4.)У Програмі діяльності КМУ в п 1.1.10 « Розвиток туристичної та рекреаційно-курортної сфери вказується, що однією з головних дій уряду на 2002 рік у цій сфері має бути налагодження природних рекреаційних зон та ровиток сільського зеленого туризму.

Указ Президенти України "Про основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010року" від 10.08.1999р.

Програма розвитку Криму (Постанова КМУ від 24.01.2003р.) як цілорічного загальнодержавного та міжнародного курортно-рекреаційного та туристичного центру, у якій вказується, що одним із пріоритетних напрямків інвестування виступає створення умов для розвитку круїзного ,автомобільного, спелеологічного та сільського зеленого туризму.

ЗУ "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003р.Саме цей закон, як ніякий інший надає можливість визначитися "чим же є власне діяльність по наданню послуг гостинності на селі – підприємництвом чи додатковими доходами, які допоможуть вижити вкрай збіднілим селянам?".

Так, згідно із положеннями ст. 1 ЗУ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягає лише діяльність "юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діячьності..." В іншому випадку, якщо фізична особа с фермером і зареєстрована як підприємець, такій особі слід отримати ліцензію. Якщо вона не є підприємцем та членом особистого селянського господарства, доведеться або створювати таке господарство, або реєструватися підприємцем та отримувати ліцензію.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється підприємцями з метою отримання прибутку (ст..42 ГКУ).

Ст. 1 Зкону визначає ОСГ як господарську діяльність, що проводиться осі створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно прожинаю 11., і меюю задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки та спожпііаппя с/г продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням ОСГ, у г.ч. у сфері сільського золеного туризму.

Частина 1 статті 1 ЗУ "Про особисте селянське господарство" визначає, що діяльність у сфері сільського туризму в рамках ОСГ може здійснюватися у межах "...виробництва, переробки сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства... ".

Ст. 7 цього ж Закону надає членам особистого селянського господарства право:

-укладати будь-які угоди, що не суперечать законодавству; і

-реалізовувати надлишки продукції як юридичним, так і фізичним особам;

-відкривати рахунки в установах банків;

-об'єднуватися в спілки з метою надання взаємодопомоги та захисту смільних інтересів;

-вільно розпоряджатися належним майном, виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки;

-надана ги послуги з використанням манна особистого селянського господарстиа.

Основними ж кваліфікаційними ознаками, які відрізняю надання послуг у сфері сільською туризму в межах ОСГ від підприємництва в туристичній діяльності, яка регулюється законодавством з туризму, є:

-здійснення діяльності тільки членами ОСГ - мешканцями сільських осель, тобто які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають (ст.1 Закону);

-ніхто з членів ОСГ не веде будь-яку іншу підприємницьку діяльність і не зареєстрований як підприємець; - надання послуг з використанням лише того майна, яке належить членам ОСГ (ст. 1.7 Закону);

- отримання максимального рівня прибутку, яким міг би бути визначеним для членів ОСГ.

Oрганізації проживання туристів в ОСГ. Гак, "Правилами користування готелями і аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг" передбачене обов'язкове заключення договору на проживання зі всіма проживаючими в готелі клієнтами (що фактично є реєстрацією в закладах розміщення). Згадана реєстрація відбувалася за місцем розселення (місцях розміщення) у зазначений термін з моменту перетину кордону України. Однак, у Правилах чітко зазначено, що "готелями та аналогічними засобами розміщення є ті засоби розміщення, що складаються більше ніж з 7 номерів...¹', отже, необхідно встановити ще й обмеження щодо кількості місць розміщення в ОСГ до того граничного терміну, за порогом якого ці заклади визначаються і як готельні заклади, а саме до 7 номерів.

Отже, сільський зелений туризм (СЗТ) є законним видом діяльності. Про це свідчать статті 4 та 6 ЗУ "При туризм" № 324 від 15.09.1995 р. Також право особистих селянських господарств (ОСГ) займатися СЗТ визначено і в ст.1 ЗУ "Про особисте селянське господарство" №742 від 15.05.2003р.

Ідея сільського туризму достатньо приваблива для сільських жителів і організацій в аграрній сфері України, але її реалізація багато в чому стримується проблемами, що об'єктивно існують в реальному житті. Серед них наступні:

- існування великої кількості норм і обмежень на діяльність і широким спектром складових, ліцензування яких (як, наприклад, готельної діяльності) створює серйозний бар'єр для малого підприємництва, яким в своїй основній масі повинен стати сільський туризм;

- високі податки (принагідно зазначимо, що в Угорщині в господаря, що приймає відпочиваючих, доходи від 10 ліжок не обкладаються податком; в Румунії розглядається питання про звільнення від податків таких господарів протягом 15 років; в Австрії селяни, що займаються прийманням гостей, мають пільги з оподатковування вже протягом 40 років; в Польщі не обкладаються податком доходи від падання туристам не біліли 5 кімнат для проживання і харчування), відсутність початкового капіталу та механізму кредитування.

Для розвитку українського сільського туризму необхідно внести зміни у:

1. Нормативно-правову базу:

- доопрацювати проект Закону України "Про сільський та зелений туризм";

2. Систему управління та регулювання:

-Мінагрополітики України створити сектор з питань залучення сільського населення до діяльності у сфері сільського туризму. Завдання сектору — створення сприятливих умов для діяльності ОСГ, розробка механізмів державної підтримки, використання існуючої інфраструктури модернізація та нове будівництво, розвиток сільських територій в цілому, розширення зайнятості, збереження культурної спадщини, відродження народних промислів та звичаїв;

-створити при Міністерстві громадську раду з питань несільськогосподарських видів діяльності на селі;

-наділити Спілку сприяння розпитку сільською зеленого туризму в і Україні повноваженнями, розробиш та впровадити добровільну систему категоризації сільської нічліжної бази з метою падання якісних послуг у сфері сільського туризму та ідентифікації його на вітчизняному та міжнародному ринках [9|.

Необхідно розробити заходи щодо встановлення вимог започаткування та ведення ОСІ', провила обслуговування на ринку СЗТ.

Розвиток сільського туризму в Україні вимагає розробки і запровадження системи стандартизації та сертифікації сільської бази розміщення, зокрема приватного сектору.