171. Проблеми раціонального використання рекреаційно-туристських ресурсів України

Україна має все необхідне для розвитку подорожей і оз­доровлення: сприятливі природні умови, історико-культурні, матеріальні та людські ресурси. Туристично-рекре­аційний потенціал створює можливості для всебічного задоволення пізнавальних; оздоровчо-спортивних і духов­них потреб вітчизняних та іноземних туристів.

Територія України характеризується винятково сприят­ливими кліматичними умовами для відпочинку, лікування, різних видів туризму. Природно-рекреаційні ресурси — це природні умови, явища природи, що створюють комфортні умови для рекреаційно-туристичної діяльності і сприяють організації відпочинку і оздоровлення.

Соціально-економічні негаразди, зниження рівня життя населення та руйнування усталених зв'язків з країнами пострадянського простору, мешканці яких ще десятиріччя тому складали вагому частину рекреантів, негативно вплинули на динаміку вітчизняної мережі закладів оздоровлення та відпочинку.

Серед негативних факторів, що впливають на розвиток рекреаційно-туристського комплексу України слід виокремити:

-відсутність методичного забезпечення економічної оцінки природно-рекреаційного потенціалу територій і окремих видів рекреаційних ресурсів;

-відсутність державного фінансування рекреаційних закладів (із закладів тривалого перебування, що не працювали в 2000р., 68,1% не експлуатувались через відсутність коштів);

-низький життєвий рівень населення України;

-високі ціни на санаторно-курортні послуги;

-багаторазове збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги;

-стрімке скорочення обсягів реалізації туристсько-екскурсійних (річна вартість платних послуг у порівнянних цінах 2000р. склала лише 2,3% показника 1990р.) та санаторно-курортних і оздоровчих послуг (26,5% рівня 1990р.);

-низький рівень комфорту готельного господарства (значна кількість підприємств розміщується в амортизаційному фонді, приміщення не відповідають елементарним вимогам нормативів, що пред'являються до готелів);

-скорочення або припинення виконання програм з покращання та підвищення ефективності функціонування готельного господарства та мережі рекреаційних закладів, зорієнтованих на надання послуг з активного відпочинку;

-масовий відплив заможних вітчизняних споживачів на відпочинок за кордон.

172. Північно-Західний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика

Включає Волинську та Рівненську області.

Волинська обл. Природа краю, різноманітність його флори і фауни створюють умови для відпочинку і оздоровлення, розвитку індустрії туризму.

Особливою привабливістю для туристів відзначається південно-західна частина Волині — край лісів і озер. Різно­манітністю ландшафтів характеризується створений у 1983 р. Шацький національний природний парк, територія якого простягається на 20 км з півночі на південь, і на 29 км — із заходу на схід. В межах парку розташовані 22 унікальних озера карстового походження, які мають здатність до само­очищення. В їх числі — найбільше і найглибше в Україні озеро Світязь.

Область має значний історико-культурний потенціал: загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудуван­ня і архітектури, монументального мистецтва складає 2,6 тис. До державного реєстру національного культурного надбан­ня внесено 468 пам'яток архітектури.

На території Луцького замку в Шляхетському будинку (XVIII ст.) розміщена картинна галерея. Найбільшу цінність у її зібранні мають колекції Радзивілів з Олицького замку. В експозиції — твори живопису, графіки, скульп­тури вітчизняних і зарубіжних майстрів XVIII—XX ст.

У старовинному місті Устилуг, перша згадка про яке підноситься до 1150 р., виявлено давнє городище XI—XII ст.

Рівненська обл. Область включає 227 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі 2 парки - Гощанський і Рівненський, що є пам'ятками садово-паркового мистецтва.

Сприятливі кліматичні умови, значні лісові масиви, чи­сельні річки (171), озера (понад 500), лікувальні грязі і мінеральні води (радонові і хлоридно-натрієві) є складови­ми рекреаційних ресурсів області.

В області діє літературно-меморіальний музей М. Островського у с. Вілія, на батьківщині письмен­ника. На Рівненщині налічується близько 3 тис історико-культурних, пам'яток.

З 1991 р. функціонує меморіал, що включає заповідник «Поле Берестецької битви» в с. Пляшева і музей-заповідник «Козацькі могили», куди перенесена з с. Острів дерев'яна Михайлівська церква.

В області кілька міст, які мають давню історію — Дуб­но (1100), Острог (1100), Корець (1150).

Історико-культурний заповідник у Острозі включає те­риторію Замкової гори з відреставрованими залишками княжого замку.