- •1. Поняття «туристична подорож» та її ознаки.
- •2 .Види подорожей. Особливості проведення подорожі.
- •3. Поняття «рекреації» та «рекреаційний туризм».
- •4. Поняття «екскурсія» та «пізнавальний туризм».
- •5. Спортивний туризм та його види.
- •6. Міжнародний туризм та його види.
- •7. Внутрішній туризм та його особливості.
- •8. Сезонність у туризмі та її чинники.
- •9. Організований та самодіяльний туризм.
- •10.Туроператори та їх класифікація.
- •11. Турагентська діяльність.
- •12. Поняття "екскурсія" та її сутність.
- •13. Сутність та особливості екскурсійного пізнання.
- •14. Ознаки екскурсії.
- •15. Класифікація екскурсій за змістом.
- •16. Методичні прийоми розповіді на екскурсії.
- •17. Функції екскурсії
- •18) Методичні підходи до проведення екскурсії.
- •19. Методичні прийоми показу на екскурсії.
- •20. Методична розробка екскурсії.
- •21. Екскурсійна звітність
- •22. Контрольний та індивідуальний текст екскурсії.
- •23. Розробка екскурсійного маршруту.
- •24) План екскурсійного маршруту, види маршруту.
- •26. Види банкетів.
- •27.Собливості х-ня іноземних туристів.
- •28.Підготовка ресторанного залу . Види сервірування столів.
- •29. Обов'язки працівників закладів харчування.
- •30. Етапи обслуговування відвідувачів у ресторанах.
- •32..Класифікація виноградних вин. Принципи поєднання вина і їжею.
- •33. Регіони вир-ва вина в Європі.
- •35 Види кави та сорти чаю. Способи подавання.
- •36. Правила обслуговування клієнтів у ресторанах.
- •37. Професійні знання, вміння та навички працівників закладів хар-ня.
- •38. Анімація як складова екскурсії
- •42. Підготовка та розробка анімаційних програм
- •43. Особливості ігрової та спортивної анімації
- •44. Свято як основа комплексної анімації
- •46.Карнавал як складова туристичної анімації
- •49. Менеджмент у туризмі. Чинники, принципи та функції менеджменту в туризмі.
- •51. Мотивація та стимулювання в туризмі.
- •53. Планування як функція менеджменту туристичного підприємства.
- •54. Система методів менеджменту в роботі підприємств туристичного сервісу.
- •2. Сегментація туристичного ринку по декількох ознаках
- •3. Позиціювання туристичного продукту
- •152. Функції Спілки сприяння розвитку сзт.
- •74) Обґрунтуйте вплив цінових ризиків на формування цін на туристичний продукт та цінову політику туристичного підприємства.
- •75) Проаналізуйте вплив інфляційних процесів на формування цін в туристичній галузі.
- •82 Поняття транспортної системи, особливості структури та формування
- •83 Сучасний стан транспортної системи світу.
- •84. Транспортна доступність території та її вплив на розвиток туризму
- •85. Соціально-економічні аспекти розвитку транспорту в Україні та світі
- •86. Основні фактори що впливають на розвиток транспортного комплексу та їх вплив на вартість перевезень.
- •87. Проаналізуйте структуру рекреаційної діяльності.
- •90) Піраміда потреб Маслоу
- •91.92 Нема.
- •93. Охарактеризуйте фактори виробництва рекреаційних послуг.
- •94. Виявіть економічне та соціальне значення сфери послуг.
- •Проаналізуйте проблеми і перспективи розвитку санаторно-курортної
- •96 Визначте передумови становлення і розвитку рекреації.
- •97.Нема.
- •98. Оцінка потенціалу природно-рекреаційних ресурсів.
- •99. Охарактеризуйте поняття про позаробочий та вільний час, рекреацію і туризм.
- •101. Рекреаційні ресурси України.
- •102. Рекреаційне районування території.
- •104. Рекреаційна система Карпатського регіону
- •105. Основою Причорноморської рекреаційної системи є Одеськаобл.
- •106.Організація та планування санаторних комплексів
- •107.Організація та планування комплексів відпочинку.
- •108.Організація та планування туристичних комплексів.
- •109.Організація та планування автотуристичних комплексів.
- •110.Організація та планування туристичних баз.
- •111.Організація та планування туристичного табору.
- •112.Планування та організація гірських туристичних баз
- •113. Сучасні проблеми становлення рекреаціційно-туристичного комплексу України
- •115. Оздоровче значення спортивного туризму.
- •116. Особливості топографічної підготовки організатора спортивного походу.
- •117. Способи орієнтування на місцевості.
- •118. Медичне забезпечення оздоровчо-спортивного туризму
- •121. Особливості проектування оздоровчо-спортивних турів.
- •123. Організація та здійснення спортивно-туристських заходів.
- •124. Терміни та поняття рекреаційної географії.
- •125.Подорожі до великих міст.
- •126. Структурні рівні рекреаційної географії.
- •127. Структура, види та методи дослідження рекреаційної географії.
- •128. Подорожі до невеликих міст, що пережили свою славу та розквіт
- •129 “Торговий” туризм
- •130. Поїздки до теплих морів в літній час
- •131.Тематичні парки сша
- •132. Подорожі до унікальних природно-географічних об’єктів світу
- •133.Екскурсії в екзотичні місця з найрозкішнішою природою
- •134.Подорожі у райони з екстремальними природними умовами.
- •135 Відвідини унікальних історичних і культурних об'єктів інших соціо-культурних систем
- •136. Винні тури
- •137. Сафарі
- •138. Світові курорти
- •139. Круїзи і туристичні потяги
- •142 Критерії класифікації засобів розміщення, типи закладів розміщення
- •143Система класифікації готелів, міжнародна система класифікації.
- •144. Етапи надання основних готельних послуг
- •145. . Додаткові готельні послуги
- •146.Сучасні тенденції розташування готельних комплексів у структурі міста
- •147 Поняття „матеріально-технічної бази” та „основних фондів” готельного господарства
- •148.Види основних фондів готельного господарства
- •149. Блоки приміщень готелів, їх характеристика
- •150. Інженерно-технічне обладнання готельного господарства.
- •151.Основні служби готелів та їх функції
- •153 Класифікація закладів х-ня.
- •155. Структура ресторанного комплексу
- •157. Характеристика основних приміщень ресторанів
- •159. Типи меню. Чинники, що впливають на складання меню.
- •162. Етапи та типи бронювання в готелі.
- •163. Етапи реєстраційного процесу в готелях, тарифи у готельному господарстві
- •164 Правила оплати за проживання у готелях.
- •165. Прибиральні роботи в готелі.Послідовність їх виконання.
- •166. Послуги, що надаються в готелях, чинники від яких залежать перелік і якість послуг.
- •167. Протипожежна безпека в готелях.
- •168. Обов'язки працівників готелів з дотриманням правил техніки безпеки і охорони праці.
- •169 Туристичні ресурси: поняття, основні принципи та структура
- •170. Формування та становлення туристичного комплексу України
- •171. Проблеми раціонального використання рекреаційно-туристських ресурсів України
- •172. Північно-Західний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •173. Північно-Східний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •174. Подільський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •175 Причорноморський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •176. Центральний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •177. Донецький і Придніпровський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •178. Карпатський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •180. Правові засади туроператорської діяльності
- •181.Правові основи турагентської діяльності.
- •182.Зміст та порядок ліцензування туристичної діяльності.
- •184.Контроль дотримання ліцензійних умов суб’єктами туристичної діяльності.
- •185. Правові аспекти екскурсійної діяльності.
- •187.Правове регулювання підприємницької діяльності у сфері сільського туризму
- •188.Види страхування туристів в туризмі.
- •189.. Функції Спілки сприяння розвитку сзт.
- •190. Європейський досвід організації сільського зеленого туризму
- •191 Технологічні основи гостинності
- •192. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів
- •193.Форми організації відпочинку в селі
- •194. Організація сільського зеленого туризму
- •195. Сільський зелений туризм як вид підсобної діяльності
- •196.Ресурси сзт.
- •197.Особливості менеджменту сільського зеленого туризму.
- •199.Поняття і форми державного устрою
- •200.Федерація як одна з форм державного устрою.
- •202.Республіка як форма державного правління.
- •203.Монархія як форма державного правління
- •206.Політичні режми країн світу.
- •223. Туризм з метою відпочинку і розваг в Африці, на Близькому Сході і в Південній Азії.
- •224. Географія бізнес поїздок.
- •225. Конгресно-виставковий туризм.
- •226.Гірсько лижний туризм в країнах світу.
149. Блоки приміщень готелів, їх характеристика
Основними функціональними приміщеннями розвинутої готельної будівлі є:
-блок приймально-допоміжних приміщень;
-блок приміщень житлової групи;
-блок приміщень харчування;
-блок приміщень адміністрації;
-блок підсобних і господарських приміщень.
Основною об’єднувальною ланкою всіх груп приміщень готелю є блок приймально-допоміжних приміщень із вестибюлем. Він створює перше враження про готель. У цьому блоці здійснюється: прийом, оформлення і розміщення приїжджих, розрахунки з ними, видача різноманітних довідок стосовно готелю, зберігання і транспортування багажу тощо.
У вестибюлях передбачаються такі основні зони: інтенсивного пішого руху, екстенсивного пішого руху, рекреаційна, допоміжна. Нормативна площа вестибюля з гардеробом приймається 0,74 м2 на 1 місце. До групи приміщень прийому відносяться:
-черговий адміністратор -каса, -портьє, веде облік ключів.
Допоміжна зона охоплює такі приміщення: відділ зв’язку, ощадну касу, транспортну агенцію, перукарню, пункти прийому речей на ремонт, хімчистку і пральню, в камеру схову. Рекреаційна зона забезпечує короткотривалий відпочинок гостей, що приїжджають і від’їжджають.
Розміщення функціональних зон може бути різним: фронтальним, поздовжнім та концентричним.
Розміщення допоміжних приміщень готелю навколо його основної ланки – вестибюля повинно передбачати можливість швидкого орієнтування прибулих, зорового контролю за відвідувачами і виключати можливі (в туристичних готелях) скупчення груп туристів.
Велике значення має вибір місця установки ліфтів. Ліфти компонуються групами по декілька в кожній. Місця постановки цих груп повинні забезпечувати найкоротші шляхи до номерів; у вестибюлі ліфти потрібно розташовувати так, щоб їх можна було легко знайти.
Коридори, як і вестибюль, залишають перше враження про готель. Ширина коридору розраховується так, щоби в ньому могли легко розминутися дві людини із чемоданами в руках. Звідси вимога до ширини одностороннього коридору – не менше 1,3-1,4 м, а двохстороннього – 1,6-2,0 м. Якщо ж двері відчиняються в коридор, то відповідно й ширина його збільшується.
Блок приміщень житлової групи є основним у готелях будь-якого типу. Ці приміщення становлять понад 50% об’єму будівлі і є житловими кімнатами - номерами, а також пов’язаними з ними допоміжними і службовими приміщеннями.
Готельний номер охоплює майже всі елементи житла людини (крім кухні). У ньому є передпокій, шафа для одягу, санвузол.
Як показує аналіз практики проектування і будівництва готелів, житлову частину проектують із прямокутною, компактною, і ускладненою формою плану. Готелі із прямокутною та ускладненою формою плану поширені більше, ніж із компактною та атріумною. На вибір форми плану впливають: містобудівні особливості майданчика будівництва, його розмір і форма, санітарно-гігієнічні і протипожежні вимоги, техніко-економічні міркування, а також творчий задум архітектора.
Ускладнена форма плану житлової частини має багато варіантів: „трилисники”, „хрестовини”; різноманітні криволінійні форми.
Атріумна форма плану (із внутрішнім двором, забудованим по периметру) дозволяє розмістити на поверсі велику кількість номерів. Найчастіше у внутрішній замкнутий двір дивляться загальні галереї чи обслуговуючі приміщення. Іноді у внутрішній двір обернені і номери. При орієнтації номерів у внутрішній двір готелю вони позбавляються видових якостей, погіршується інсоляція номерів від вікон, розташованих напроти приміщень.
. На основі аналізу практики проектування і будівництва готелів всю різноманітність номерів можна звести до таких основних типів:
однокімнатні номери на 1 особу;
однокімнатні номери на 2-х осіб;
однокімнатні номери на 3-4 осіб;
номери підвищеної комфортності із 2-х кімнат і більше (люкси та апартаменти).
Найпоширенішими у світовій практиці є однокімнатні номери на одну і двох осіб. Із загальної площі однокімнатного номера житлова здебільшого займає 70%, передпокій – 12-15%, санвузол – 13-22%.
Блок групи приміщень громадського харчування. Функціональна організація цієї групи приміщень вирішується із врахуванням категорійності готелів. В однозіркових готелях харчування гостей не передбачається. У дво-тризіркових повинні бути ресторани чи кафе. В 4 і 5-зіркових – ресторани, банкетні зали, бари, а в 5-зіркових і нічні клуби.
Нічні клуби розраховані на показ видовищних програм і будуються переважно за типом вар’єте із можливістю розміщення посадочних місць у вигляді амфітеатру, із танцювальним майданчиком, артистичними, приміщеннями для реквізиту, світлотехніки тощо. Ресторан готелю містить у складі своїх посадочних місць банкетні зали, , що організовуються в ресторанній групі приміщень, але число місць у банкетних залах нормується не більше 20% від загальної місткості ресторану.
Блок групи приміщень адміністрації розміщується здебільшого на першому чи другому поверсі будівлі готелю. Приміщення адміністрації повинні мати зручний зв’язок із блоками приймально-допоміжних приміщень, житла, громадського харчування. До складу групи приміщень адміністрації входять кабінети директора та його заступників, головного інженера, керуючого справами; кімнати відділу кадрів, планового відділу, відділу постачання, бухгалтерії, архіву тощо.
У великих сучасних готелях передбачається приміщення для електронно-обчислювальних машин.
Всі адміністративні приміщення об’єднуються в групи за функціональними ознаками:
приміщення дирекції
приміщення інженерно-технічного персоналу (кабінет гол. Інженера, І-Тперсон.);
приміщення планово-економічного відділу (гол. Екон. і конторські прим.);
приміщення бухгалтерії і каси (гол.бух., бухгалтерія,);
приміщення відділу кадрів (кімнати начальника відділу та інспекторів).
У готелях на 50-400 осіб площа адміністративного блоку обчислюється з розрахунку 0,12-0,18 м2 на одне ліжко-місце. Для більших готелів також встановлені відповідні нормативи.
Блок приміщень культурно-масового обслуговування передбачається в основному в туристичних і курортних готелях. В готелях загального типу ця група приміщень відсутня. Блок цієї групи приміщень складається із глядацького залу, фойє – танцювального залу, бібліотеки, більярдної і віталень. В курортних готелях згідно з завданням на проектування можуть передбачатися плавальні басейни, фінські лазні, зимові спортивні зали.
В готелях із високим рівнем комфорту передбачається також блок спортивно-рекреаційних приміщень, куди входять: універсальний зал для проведення конгресів, культурних заходів тощо, приміщення для секційних засідань, переговорів, експозиційний зал (салон) для організації виставок, демонстрації творів мистецтва, призначених для продажу, сауна з баром і залом спортивних тренажерів, масажний зал, зал ігрових автоматів, кімната (зал) для настільного тенісу та ін.
Блок підсобних і господарських приміщень є в готелях будь-якого типу. Це приміщення обслуговуючого персоналу, різні побутові майстерні, склади, приміщення для чистої і брудної білизни та ін.
Види побутових послуг, що надаються на поверсі:
ремонт і прасування одягу;
чищення взуття;
термінове прання і хімчистка одягу;
подавання сніданків, обідів і вечерь у номер тощо.
Вимоги, що ставляться до підсобних і господарських приміщень:
- Приміщення для обслуговуючого персоналу знаходиться окремо неподалік від поверхового холу; обладнується робочим столом, стільцями, диваном, вбудованою або окремою шафою, холодильником, телефоном, системою зв’язку з номерами і вестибюльними службами.
- Одним із найважливіших господарських приміщень готелю є центральні приміщення для чистої і брудної білизни. Вони повинні бути самостійними, ізольованими одне від одного приміщеннями. Приміщення для чистої білизни розміщується поруч із вантажно-пасажирським ліфтом. Передбачається місце для ремонту і прасування білизни. Приміщення для брудної білизни передбачається площею до 8 м2, розміщується поруч із вантажним ліфтом.
- Блок приміщень, що надають побутові послуги: приміщення для ремонтування і прасування одягу має вільний доступ; обладнується столами, дошками для прасування, раковиною для миття рук, стійкою для розвішування одягу.
Велика увага приділяється розміщенню і обладнанню технічних приміщень і установок.
