133.Екскурсії в екзотичні місця з найрозкішнішою природою

Західні туристи - як правило, люди помірних широт. Природа помірних широт сприятлива для життя, але не вражає своєю екзотичністю. У результаті відвідини місць з незвичними для західної людини формами рослинності і тваринного світу утворили стійкий напрям рекреації. Рекреація - це, багато в чому, контраст. Західні туристи шукають такі контрасти в південних широтах.

Відвідини Південної Африки - це справжнісінька екзотика, звідси і природний інтерес іноземних туристів. Крім різноманітних сафарі в національних і приватних природних пареннях і заповідниках (національний парк Крюгера або приватний заповідник “Сабі-сабі”) існують і більш щадні варіанти - одноденні екскурсії, присвячені екзотиці.

Прикладом останньою є екскурсія в акулячий розплідник і пташиний парк на річці Умжені, розташовані в 10 кілометрах від Дурбана. У океанських водах на південь від міста водиться велика кількість акул (в цілому, в цьому районі їх налічується 16 видів), хоча на міських пляжах їх немає, так що купатися в Дурбане можна спокійно. На південь же від Дурбана всі пляжі захищені спеціальними сітками. Як правило, акули не небезпечні, якщо їх не чіпати і розумно поводитися під час купань в океані. Як саме потрібно поводитися, щоб не викликати хворого інтересу з боку хижаків, і розповідають під час оглядового туру по акулячому розпліднику. Для школярів міста ця екскурсія майже обов'язкова: всіх дітей в Дурбане і його околицях спеціально учать правилам поведінки на воді. Туристи також дістають тут можливість спостерігати процедуру препарування акули, виловленої напередодні, - видовище, безумовно, своєрідне, але рідкісне і таке, що запам'ятовується...

Пташиний парк на річці Умжені - місце, набагато більш мирне, хоч і не таке тихе. Він, поза сумнівом, здивує будь-якого, навіть найдосвідченішого відвідувача: тут мешкають декілька сотень видів самих екзотичних птахів зі всього світу. Парк розташований в живописному місці - серед скель, з яких зриваються водопади. Можна прогулятися по величезних вольєрах, помилуватися дивовижними птахами, послухати їх різноголосий спів.

Для туристичного бізнесу украй важливо, щоб екзотика поєднувалася з іншими формами рекреації. Так, згаданий вище Дурбан вельми прихильний і до любителів ледачого відпочинку: піщані пляжі, що протягнулися на декілька кілометрів, сотні ресторанів і кафе на всі смаки і на будь-який гаманець, щедре сонце, ясне небо - що ще може бути потрібне для легкого і приємного проведення часу. Від більшості готелів до пляжу - всього декілька десятків метрів; можна приймати сонячні ванни і на дахах готелів, у басейнів.

134.Подорожі у райони з екстремальними природними умовами.

Стійкою протилежністю відвідин “земного раю”, з великою кількістю екзотичної рослинності і незвичайних для західної людини тварин і птахів, є відвідини місць, які відрізняються екстремальними природними умовами. Обов'язковим залишається лише одне - наявність західного стандарту сервісу.

Найбільш яскравий приклад формування подібних рекреаційних потоків дає Намібія. У 1993 році країну відвідало 310 тисяч іноземних туристів. Доходи від їх обслуговування склали приблизно 110 мільйонам доларів США. Серед іноземних туристів громадян ПАР припадає на частку 62 %, громадян ФРН - 11 %.

Основні визначні пам'ятки Намібії. Швакопмунд - дуже привабливе німецьке місто. У старі колоніальні часи воно було єдиною німецькою гаванню в Намібії. Місто є найбільш популярним місцем відпочинку в Намібії. Знаходячись тут, важко позбавитися від відчуття, що Ви - в Німеччині. У Швакопмунде прекрасні пляжі, можливо, одні з найширших в світі - плавно переходять в пустелю Наміб. Із-за істотних амплітуд температури пісок може бути як дуже гарячим, так і несподівано холодним. Не можна не відзначити, що клімат тут, в цілому, вельми сприятливий для життя і відпочинку.

Околиці міста відомі наявністю дивовижної рослини - вельвічиї. Це унікум Намібії: окремі рослини можуть мати вік до двох тисяч років! Для того, щоб подивитися це диво, потрібно проїхати приблизно 25 кілометрів по “місячних” ландшафтах, які починаються безпосередньо за межею міста. Цю поїздку можна сприймати і як невелике сафарі, після якого стає набагато зрозумілішим, чому Намібія так довгий час не була колонізована і чому місцеві чорні племена так слабо розвинені в соціальному відношенні.

Відвідини Швакопмунда іноземними туристами зазвичай супроводжується рядом екскурсій. Одна з найбільш традиційних - на найбільшу в світі уранову шахту, “Ресинг”. Кожні 20 хвилин від шахти відправляється склад, завантажений породою, - і так впродовж цілої доби, без вихідних і свят. Це, звичайно, можна оцінювати різно, але колосальні масштаби розробок створюють вельми вражаюче видовище.

Інша обов'язкова поїздка - це екскурсія у Велвіс Бей, розташований в 30 кілометрах від Швакопмунда і відокремлений від нього пісками пустелі Наміб. Місто є кращою гаванню на всьому намібійському побережжі і важливим риболовецьким портом, де також розвинені переробка риби і соляні роботи. У природному відношенні Велвіс Бей і його околиці особливо примітні наявністю великих колоній птахів. Наприклад, колонія фламінго налічує близько 20 000 особин; мешкають тут і інші достатньо рідкісні птахи. Недалеко від в'їзду у Велвіс Бей з боку Швакопмунда можна побачити величезну дерев'яну платформу, збудовану спеціально для птахів і призначену для колекціонування гуано. У районі Велвіс Бея є декілька подібних споруд; щорічно вони дають близько тисячі тонн гуано.

Людеріц проводить фантастичне, таке, що майже шокує враження на будь-яке, хто туди потрапляє, - це місто-прибулець з минулого, з абсолютно іншого світу і чи не іншого виміру; це Німеччина XIX століття; що практично не змінило своєї зовнішності колоніальне місто, майже не зачеплене бурхливим XX століттям. Тут є все, що і повинне бути в невеликому німецькому містечку, - пивні, ковбасні, кафе, прекрасні будинки з яскравими букетами живих квітів на вікнах і балконах. І нічого б дивовижного, якби все це не було розташовано в пустелі Наміб, одному з найважчих для людини физико-географічних районів світу.

Вулиці в Людеріце називаються “штрассе. Як в будь-якому німецькому місті, в Людеріце чудово поставлений інформаційний сервіс і місцевий туристичний офіс по рівню оснащення і професіоналізму мало відрізняється від будь-якого європейського аналога: маса чудово виданих, зручних для використання матеріалів, туристичних карт і буклетів.

Пустеля підходить тут безпосередньо до океану. У цьому районі мешкають одночасно пінгвіни і тюлені, безліч птахів; трохи далі від побережжя можна побачити фламінго, страусів, антилоп - вражаюче поєднання.

Жодна екскурсія не нехтує хоч би короткою зупинкою в покинутому місті Колманськоп, розташованому недалеко від Людеріца. У минулому це був достатньо крупний центр добичі алмазів з добротними будинками для службовців і їх сімей, церквами, гімназією, навіть казино і театром з прекрасною акустикою.

Зараз сюди можна приїхати, подивитися порожні, мляві вулиці, по яких гуляє тільки гарячий вітер пустелі Наміб, і будови, що обезлюділи, наполовину занесені піском.

Стійкий потік іноземних туристів до Намібії показовий як результат адаптації і використання екстремальних природних умов в рекреаційних цілях.