126. Структурні рівні рекреаційної географії.

Рекреаційна географія - галузь географічних знань, яка, спираючись на рекреаційну функцію як необхідну складову суспільного відтворення, займається розробкою теоретико-методичних засад територіальної організації відпочинку та оздоровлення. Рекреації притаманне ускладнення внутрішньої структури внаслідок урізноманітнення запитів населення до відпочинку, що відображається на територіальній організації рекреаційної діяльності. Формою територіальної організації рекреаційної діяльності визначена територіальна рекреаційна система (ТРС), що є об`єктом дослідження рекреаційної географії. ТРС є цілісною, динамічною системою, стійкість та надійність якої забезпечується функціональною єдністю складових: відпочиваючих (рекреантів), природних та культурних ресурсів, інфраструктури, обслуговуючого персоналу та органів управління. Завданнями рекреаційної географії є виявлення та оцінка рекреаційних ресурсів, встановлення рекреаційної ємності та можливих граничних навантажень на базі науково обгрунтованих нормативів з метою оптимізації розвитку і функціонування ТРС.. В рекреаційно-географічних дослідженнях преваблює ресурсний підхід як на теоретико-методологічному, так і на методичному рівні. Дослідження рекреаційних ресурсів, виявлення рекреаційного потенціалу території та ефективна організація споживання цих ресурсів, оптимізована щодо запитів населення, становить предмет рекреаційної географії. Тобто, рекреаційна географія передусім досліджує ресурси, рівень концентрації та комбінування яких дозволяє спеціалізувати певні території на виконанні рекреаційних функцій і є основою формування ТРС.

Таким чином, ТРС, сформовані за ресурсним принципом, розглядалися як елементи територіальної структури рекреації із задоволення туристичного попиту, хоча сам характер та структура, в тому числі й територіальна, цього попиту не розглядалисьПоняття про ТРС як структурну одиницю територіальної організації туризму, що є складовою рекреаційної діяльності, є основоположним в географії туризму. Водночас характер функціонування, структура, організація та зв`язки дозволяють розглядати ТРС як територіальні ринки туристичних послуг різного масштабу, що формуються і діють на основі закону абсолютних переваг. Застосування ресурсного підходу не тільки на теоретичному рівні, а й в практиці проектування та містобудування дало свої позитивні наслідки у вигляді таких елементів територіальної структури, як курортно-рекреаційні зони, курорти, туристичні центри, тобто ТРС різного рівня та спеціалізації.

127. Структура, види та методи дослідження рекреаційної географії.

Поступово охоплюючи всі сфери людської життєдіяльності рекреація і туризм стають невід'ємною складовою сучасного життя.

Пріоритет географії у вивченні рекреації і туризму є беззаперечним. В Україні систематичні наукові дослідження із оформленням результатів у вигляді монографій, навчальних посібників, захистів дисертацій та ін. були започатковані саме на географічних факультетах Сімферопольського та Київського університетів. Рекреаційна географія - відносно молода наука в структурі суспільної географії, ще молодша вона як навчальна дисципліна

Рекреаційна діяльність протягом XX століття перетворилася в один з найважливіших соціально-економічних факторів сучасності. Фактично на очах відбувся процес формування нової галузі народного господарства, яка спирається на певне поєднання ресурсів, має свої кадри, зв'язки з іншими галузями та дає значний соціально-економічний ефект.

Організація рекреаційної діяльності має комплексний характер, тому що у будь-якій рекреаційній системі між собою взаємодіють групи відпочивальників, природні комплекси, технічна інфраструктура, сфера послуг, виробнича сфера, трудові ресурси, системи розселення. В процесі розгортання наукових досліджень чітко виокремилися проблеми рекреації та їх «географічність», оскільки рекреаційна діяльність диференційована територіально і органічно пов'язана з властивостями географічного середовища.

Дослідження рекреаційних проблем в сучасних умовах перетворення інтеграції наукових знань із тенденції у закономірність прискорили процес відокремлення специфічного об'єкта наукового пізнання та формування на цій базі нової географічної дисципліни - рекреаційної географії.

Предметом вивчення рекреаційної географії є вивчення територіальних рекреаційних систем (далі - ТРС). ТРС - це соціально-географічна система, яка складається із взаємопов'язаних підсистем: природних і культурних комплексів, інженерних споруд, обслуговуючого персоналу, органу управління та, нарешті, відпочиваючих (рекреантів). Ці підсистеми характеризуються функціональною і територіальною цілісністю.

Отже, рекреаційна географія виявляє закономірності формування, динаміки, розвитку, різноманітності і поширення ТРС, їх морфологічної структури, територіальної диференціації та інтеграції, а також внутрішні взаємозв'язки, що забезпечують цілісність ТРС.

Рекреаційна географія належить до сімейства суспільно-географічних наук поруч з географією культури, освіти, охорони здоров'я та іншими дисциплінами, в яких цільова функція об'єкту та предмету дослідження може бути визначена як соціальна.

Загальною методологічною основою рекреаційної географії є сучасна теорія взаємодії природи і суспільства, яка забезпечує наукове розуміння зв'язків між різноманітними суспільними і природними явищами, з якими доводиться мати справу при географічному вивченні складних рекреаційних процесів. Рекреаційна географія широко використовує такі загальновизнані методи системи географічних наук, як порівняльно-географічний, картографічний, історичний, експедиційних (польових) досліджень, математичного моделювання та ін. Соціальний характер предмета досліджень обумовлює використання прийомів, що склалися в інших суспільних (балансовий метод, соціологічних досліджень та ін.) і медико-біологічних науках.

Методи дослідження рекреаційної географії.

Головне завдання рекреаційної географії - виявлення об'єктивних закономірностей, формування та розвитку територіально-рекреаційних систем та механізму їх дії в конкретних соціально-економічних умовах певних країн та їх районів.

Застосовують такі методи досліджень:• історичний • порівняльний • картографічний • аналітико-статистичний • експедиційних досліджень • математичного моделювання.

В рекреаційній географії застосовують способи і прийоми, які склалися в інших науках: балансовий, соціологічних досліджень, методи і прийоми медико-біологічних наук тощо.