121. Особливості проектування оздоровчо-спортивних турів.

Спортивно-оздоровчі послуги в туркомплексі є частиною турпродукту, що формується туркомплексом. При цьому вони або входять в основні послуги, тобто в турпакет обов'язкових послуг, обговорених у турпутівкою (ваучері) у разі спортивно-оздоровчих турів, або є частиною численних додаткових послуг туркомплексу. Основними видами спортивно-оздоровчих турів, що реалізовуються заміськими туркомплексу, є: тури без спортивних походів, що включають у програму відпочинку в туркомплексі різні види спортивно-оздоровчих та інтенсивних спортивних занять; тури, що мають у своїй програмі некатегорійні спортивні (аматорські) походи; тури для туристів-спортсменів з використанням походів різної категорії складності.I. Тури без спортивних походів, що включають у програму відпочинку в туркомплексі різні види спортивно-оздоровчих та інтенсивних спортивних занять. В методичному плані при проведенні спортивно-оздоровчої роботи необхідно більше уваги приділяти іграм, як традиційним спортивним, так і спеціально придуманим, а також спортивних свят. II. Тури, що мають у своїй програмі некатегорійні (аматорські) спортивні походи. Туроператорські функції являють собою, по суті справи, основні етапи формування та реалізації спортивного туру: 1) проведення маркетингових досліджень, вивчення потенційного попиту і наявних пропозицій, матеріальної бази; 2) вибір актуальних і рентабельних напрямків маршрутів; 3) визначення можливостей щодо здійснення турів, потенційних клієнтів по кожного туру; 4) розробка бізнес-планів по спортивних турах; 5) укладання договорів з партнерами, організаціями, отримання необхідних дозволів адміністративних та природоохоронних органів; 6) кадрове забезпечення туру, підбір та підготовка персоналу; 7) підготовка спортивного походу (спортивної частини туру): матеріальної частини, розмітки маршруту і т.д.; 8) апробація туру; 9) рекламне забезпечення туру; 10) укладання договорів з посередниками (турагентствами, турклубу, турагентами) на реалізацію спортивного туру; 11) реалізація (продаж) туру туркомплексом безпосередньо або через посередницькі канали збуту; 12) проведення туру. Основні вимоги, які повинні виконуватися при підготовці і проведенні спортивної частини туру (походу): 1. Забезпечення стабільності маршрутів. 2. Забезпечення необхідного (високої) якості обслуговування. 3. Облік сезонності та погодних умов. Облік сезонних відмінностей проявляється у відповідному ціноутворення. 4. Охорона навколишнього середовища. 5. Забезпечення рентабельності. 6. Забезпечення безпеки.

122. Харчування в туристичних походах

Раціональна організація харчування в поході принципово вимагає рішення двох наступних задач. По-перше, необхідно вибрати асортимент продуктів, що задовольняє вимогам конкретного походу і скласти адекватну умовам походу продуктову розкладку (раціон харчування). По-друге, слід встановити оптимальний режим похідного харчування і підтримувати необхідний водний-сольовий баланс в організмі туристів. Перше питання вирішується в передпохідний (підготовчий) період; другою – під час проведення походу.

Основні принципи складання похідної розкладки.

Енергетична достатність. Калорійність продуктів повинна бути достатній для підтримки працездатності. У походах вихідного дня вона складає 2200 кілокалорій в день, в тривалих нескладних подорожах 2900 - 3200 кілокалорій, на складних маршрутах до 3500 і більш.

Збалансованість. Рекомендоване поєднання білків, жирів, вуглеводів в розкладці повинно мати співвідношення 1:1:5 для теплої пори року і 1:2:5 для холодного.

Мінімізація маси. У грамотно складеній розкладці, вагу сухих продуктів не перевищує 700 - 750 грамів в день на людину.

Різноманітність. Розкладка повинна включати 3-4 денних меню, яке бажано чергувати відповідно до чергувань.

При триразовому режимі харчування (з гарячим обідом) розподіл калорійності продуктів на їду повинен бути приблизно 30% - сніданок, 30% - обід, 35%- вечері і 5% на перекушування протягом дня.

При дворазовому гарячому живленні розподіл калорійності продуктів на їжу повинен бути приблизно 35% - сніданок, 5% - перекушування, 10%-велике перекушування, 5% - перекушування і 45% - вечеря.

Калорійність деяких продуктів. Сто грамів житнього хліба, наприклад, містять 204 кілокалорії, пшеничного - 268, сухарів - від 306 до 340, печення - більше 400, сухого молока - 400, що згущує (з цукром) - 324, масла вершкового - 733, топленого - 869, соняшникового - 882, сала свинячого - 841, грудинки - 545, ковбаси напівкопченою - 370, шинки-365, гороху -293, гречки - 317, манка - 334, пшона - 324, рису - 334, макаронів, локшини і вермішелі - 336, цукру і цукрового піску - 400, карамелі - 357, шоколаду молочного-556, халва - від 498 до 510, картоплі сушеного -315, лука ріпового - 44, сухофруктів - 260, волоських горіхів -621, кедрових - 654...

Існує 2 підходи при складанні розкладки.

Перший - завгосп розраховує необхідну кількість кожного з продуктів на весь похід, далі проводять закупівлю (частіше централізований) а потім розподіляють по учасниках походу (зазвичай по видах продуктів). Недолік цього підходу - ускладнена робота завгоспа. Необхідно вести облік продуктів під час походу, а також щодня інструктувати чергових, де, що і в яких кількостях потрібно узяти. Переваги - рівна швидкість зменшення ваги у всіх учасників походу і мінімальна кількість упаковки, оскільки продукти згруповані по видах. Інший підхід - розподілити чергування під час складання розкладки. Деталізоване меню опрацьовується завгоспом на етапі підготовки до походу, після цього розподіляються чергування. При такому підході кожен купує, упаковує і несе продукти тільки на свої чергування. В цьому випадку робота завгоспа практично обмежується складанням розкладки, і під час походу немає потреби пояснювати черговим, де узяти потрібні продукти і скільки. Чергові самі відповідають за продукти на свої чергування. На приготування їжі йде менше часу. Недолік даного підходу - порівняно велика вага упаковки, тому що продукти упаковуються не по видах, а по днях.

На практиці виробилися деякі похідні норми споживання продуктів, яких можна дотримуватися при складанні розкладки. Крупи гречки, рису, пшона одній людині на один раз покладено 80 грамів, манка 50-60, геркулеса - 70, макаронних виробів -90-100, сухої картоплі 50-60, сухого молока - 20-25, ковбаси с/к - 40 грамів, сала - 30, сира - 30, масла - 20, сублімованого м'яса - 30, тушковане м'ясо - 50-70, сухого супу - 40, цукру (на весь день) - 100 грам, сухарів (на весь день) - 100 грам.

Перевагу потрібно віддавати сухим (сублімованим) продуктам а також продуктам, які добре зберігаються і транспортуються. Для тривалих походів плануйте денний недоторканний запас.

Приготування нормального обіду вимагає трьох ємностей (у сумі не меншого 1,2-1,5 л на кожного туриста) з кришками. Краще із сплавів алюмінію або неіржавіючої сталі. Черговим ще буде потрібно ополоник, брезентові рукавиці, консервний ніж і один-два кухонних, щітку для миття посуду і шматок клейонки для "столу". Не буде зайвої і невелика обробна дошка. Деякі використовують для цієї мети кришки від канов або лопатей веселий :)

Як пакувальний матеріал для сипких продуктів краще використовувати матерчаті мішечки. Сухарі можна обернути харчовою плівкою по 6-10 штук і щільно укласти в матерчаті мішечки або по-старому - щільно загорнути в папір і упакувати в панчохи (колготки). Крім того, майже всі продукти повинні бути ще і загерметизовані в окремі поліетиленові мішечки або загальну гермоупаковку зроблену з матеріалу, не проникного воду. Іноді зручно використовувати як упаковку для сипких продуктів пластикові пляшки. Топлене масло бажано залити в пластикову тару з широким горлом, а рослинне - навпаки, з вузьким. Бажано пакувати продукти відповідно до наперед складеного меню. Сало і сир краще загорнути в бавовняну ганчірочку, а ковбасу - заздалегідь вимити в перенасиченому розчині куховарської солі, потім висушити і змастити рослинним маслом.