102. Рекреаційне районування території.

Рекреаційне районування – поділ території на певні таксономічні одиниці, які відрізняються спеціалізацією економічно-рекреаційного облсуговування , структурою рекреаційних ресурсів, напрямами їх освоєння та використання.

Рекреаційне районування є комплексним. Соціальний аспект: воно проводиться з метою забезпечення оптимального фунціонування територіальної рекреаційної системи. Економічний: полягає у координації розвитку рекреаційного обслуговування з ін господарськими системами. Географічний: виявлення особливостей територіального поділу праці у сфері рекреації та туризму, прогнозуванні перспективних функцій районів, напрямків, тенденцій, рекреаційного освоєння. Екологічний: створення умов щодо раціонального використання чи консервації рекреаційних ресурсів.

Принципи районування: об'єктивність, багатоаспектність (комплексність оцінки), ієрархічність і конструктивність (чітко поставлені завдання).

Однією із найвищих одиниць таксономічного рангу є рекреаційний регіон, який об'єднує групу рекреаційних районів у межах території та характеризується спільністю природних, історико-культурних і соціально-економічних ресурсів, наявними інфраструктурними взаємозв'язками й іншими чинниками.

Рекреаційні регіони, формуючись на основі територіальної близькості, наявності транспортних і функціональних зв'язків кількох регіонів та спільного рекреаційного ресурсу, утворюють рекреаційні зони. В межах України виділяють рекреаційні зони: Чорноморсько-Азовська; Західноукраїнська та ін.

Згідно з класифікацією О. О. Бейдика Україна підрозділяється на 4 рекреац регіони – Карпатський, Кримський, Дніпровський - Дністровський, Азово-Чорноморський і 8 рекреаційних районів: Одеський, Приазовський, Феодосійський, Ялтинський, Євпаторійський, Придніпровський, Донецький, Придністровський та 7 рекреаційний підрайонів – Судацький, Євпаторійський, Феодосійський, Чорноморський, Кримський, Алуштинський, Ялтинський, Роздольненський.

Характерні риси рекреаційних районів: 1) процес суспільного відтворення: виробництво, обмін, розподіл і споживання. У рекреаційних районах між виробництвом і споживанням немає тимчасового розриву. 2) яскраво виражене орієнтування на ресурси. 3) сезонність функціонування, обумовлена як приридними умовами, організацією суспільного життя.

Кримський рекреаційний регіон – рекреаційний регіон загальнодержавного значення в межах Кримського півострова. За природними рекреацій умовами поділяють на Південний берег Криму і сх. узбережжя. Природні рекреаційні ресурси регіону: помірно континентальний клімат (на пд. узбережжі – з рисами субтропічного), тепле море, лік. грязі та мін. води. опадів від 400 до 1100 мм на рік. Тривалість сонячного сяйва 2200 – 2500 год. на рік. На клімат регіону значний вплив справляють Чорне та Азовське моря, т-ра води біля узбережжя перевищує +17⁰ (червень – жовтень). Заг. протяжність пляжів (галечникових, піщаних і піщано-ракушнякових) становить бл. 450 км. Тривалість купального сезону понад 4 міс. Запаси лікувальних грязей (сульфідних) зосереджені в озерах і становлять бл. 24 млн. м³. Відомо понад 100 джерел мін. вод різної мінералізації та складного хім. складу поблизу Євпаторії, в Саках, Феодосії, у курортній місцевості Мелас та ін. Здійснюють пром. розлив мін. вод „Айвазовська”, „Євпаторійська”, „Кримська”, „Феодосійська” та „Ялтинська”.Регіон характеризується найвищим в Україні показником природно-заповідної насиченості. Для охорони природи створені : Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, заповідник Мис Мартьян, Карадазький заповідник, Кримське заповідно-мисливське господарство, Нікітський ботанічний сад, численні заказники і пам'ятки природи державного і місцевого значення.

Карпатський рекреаційний регіон - рекреаційний регіон загальнодержавного значення, що займає тер. Карпат Українських у межах Закарп., Івано-Фр., Чернів., і Львів. областей. На Сх. межує з Дніпровсько-Дністровським рекреаційним регіоном. Природні рекреаційні ресурси регіону: теплий помірно континентальний клімат, густа річкова сітка, лік. грязі і мін. води, озокерит. Пересічна Осн. ріки: Черемош, Прут і Дністер. К. р. р. Нараховує бл. 600 джерел мін. Вод різної мінералізації (від 0,37 до 350 г/л), причому більш як 50% з них – розвідані в Закарп. обл. Тут є води таких класів: гідрокарбонатні, хлоридні, сульфатні й натрієві. Є мін. води із складним іонним вмістом та специфічні – залізисті, миш′яково-сірководневі, радонові, вуглекислі тощо. На базі мін. вод Трускавецько-Стебницько-Моршинської групи (типу нафтуся) сформувалися курорти Трускавець і Моршин. Крім того, широко відомі родовища мін. вод: Новополянське, Полянське, Голубинське, Сойминське, Келечинське, Квасівське та Брусницьке. Лік. властивості мають також озокерит (гол. чин. Бориславське родовище), і торф (Нинів, Немирів і Черче).

103. .Кримська рекреаційна система приваблює відпочиваючих передусім суб­тропічним кліматом на Південному березі Крима, вузькій смузі землі шириною 2-8 км, що тягнеться від мису Айя до мису Іллі.

У Криму прокладено рекреаційні стежки, серед яких найвідомішими є Голіцинська (Новий світ), Боткінська, Тарахташська, Штангеєвська (Ялта), Карадагська (Щебетівка).

В області понад 50 солоних озер, що належать до 5 груп — Тарханкутської, Євпаторійської, Перекопської, Чонгаро-Арабатської та Керченської. Вони мають значні запаси лікувальних грязей (бл. 24 млн. м²). Найбільші з кримських озер — Сасик, Сакське, Донузлав, Узунлар. Перший грязьовий курорт країни — Саки. Схили Ай-Петрі придатні для гірськолижного спорту: сніг тут лежить до березня-квітня.

Туристично-рекреаційні ресурси Криму -сприятливі кліматичні умови (особливо на Південному березі). Понад 700 лікувально-оздоров­чих закладів, у тому числі 128 санаторіїв. В Криму зосеред­жено 36% санаторно-курортного фонду, понад 30% будинків відпочинку, близько 20% туристських закладів України. Кримський рекреаційний регіон включає Євпа­торійський, Феодосійський, Ялтинський рекреаційні райони. На державному обліку перебуває 992 пам'ятки. Алупка, Алушта, Балаклава, Бахчисарай, Гурзуф, Євпаторія, Інкерман, Керч, Коктебель, Лівадія, Масандра, Ореанда, Севастополь, Сімферополь, Судак, Форос, Феодосія, Чорноморське, Ялта, та ін.

На західному узбережжі півострова розташована Євпа­торія — давнє місто-фортеця. Євпаторія користується великою популярністю як пер­шокласний кліматичний і бальнеологічний курорт, дитяча здравниця. Тут діє близько 80 санаторно-курортних за­кладів, у т. ч. 27 санаторіїв (із них 20 — дитячі).

В Севастополю, збе­реглися чисельні давні пам'ятки: античні міста, середньовічні фортеці, храми, історичні міста Балаклава та Інкерман, національний заповідник «Херсо­нес Таврійський» на місці давнього грецького міста V ст. до н.е

Форос — курортне селище, що входить у межі Великої Ялти. Фороський парк — один із найкрасивіших на південно­му узбережжі;

Курортне містечко Алупка, над яким підноситься вер­шина Ай-Петрі., простягнулось уздовж узбережжя на 4,5 км. У приморській смузі Алупки посеред великого парку стоїть Воронцовський палац. Алупкинський палацово-парковий ансамбль включає «Азіатський павільйон», чайний будиночок на березі моря. Готель і церква, стилізована під античний храм, не збереглися.

Лівадія - Лівадійський палацово-парковий ансамбль включає 53 будівлі, розташовані на території парку. У 1945 р. палац був резиденцією американської делегації на Ялтинській конференції.

Массандра-відомий центр виноробства, продукція якого неодноразово удостоювалась високих нагород на між­народних конкурсах і виставках. У підземних галереях розташований унікальний музей виноробства, де зберігаються зразки колекційних вин різ­них марок і різних років виробництва, серед яких найста­ріші виготовлені в 1775 і в 1894 рр.

Ялта-найвідоміший кримський курорт. Клімат при­леглої до Ялти частини узбережжя близький до Середземноморського. На цій території кількість соняч­них годин досягає 2250 на рік. З півночі Ялта захищена горами кілометрової висоти. Перший фешенебельний готель — «Росія» (зараз — «Таврида») — збудовано в 1875 р. Досі приймають туристів також колишні готелі «Метрополь» (тепер «Україна»), «Маріїно», «Ореанда». Навпроти «Ореанди» стоїть на якорі збудована в 1954 р. для кінозйомок шхуна «Еспаньйола», де тепер міститься бар. Неподалік знаходиться Ялтинська кіностудія, де зніма­лись числені фільми.

Нікітський ботанічний сад — один із найстаріших у країні. Це унікальний ланд­шафтний комплекс, у якому зібрано багато видів рослин субтропічного поясу.

Гурзуф — невелике курортне містечко, стало першим кримським курортом, де було споруджено 8 комфортабельних го­телів і 10 дач. Міжнародний дитя­чий центр «Артек»простягнувся уздовж берега від Аюдагу до Гурзуфа на 6 км, займає пло­щу 320 гектарів і розташований на прибережному схилі гурзуфського амфітеатру.

Алупка, Гаспра, Голуба Затока, Гурзуф, Кореїз, Лівадія, Масандра, Місхор, Никита, Сімеїз і Форос входять до скла­ду курортного району «Велика Ялта», який тягнеться на 72 км від Фороса на заході до гори Аюдаг на сході. Велика Ялта має 170 санаторно-курортних закладів.

Кліматичний курорт Алушта розташований у родючій долині Південного узбережжя.

Феодосія це один із найбільших східних курортів Криму з великими пляжами та відомими мінеральним водами і лікувальними грязями. На їх базі в місті діють 3 санаторії, більше 20 пансіонатів, будинків і баз відпочинку, 10 оздоровчих дитячих таборів.