101. Рекреаційні ресурси України.

Рекреаційні ресурси – поєднання компонентів природи, соц-економ чинників і культурних цінностей, що виступають як умови задоволення рекреаційних потреб людини. До рекреац ресурсів належать території та окремі об’єкти, що можуть бути використані для відпочинку і лікування людей, відновлення їхніх фізичних і духовних сил. Властивості рекр ресурсів є: цілісність, динамізм, місткість, стійкість, надійність, привабливість.

Рекреаційні ресурси поділяються на 3 групи:

Природні рекреаційні ресурси (клімат, земельні і водні ресурси, рельєф, печери, рослинний і тваринний світ, парки та заповідники, мальовничі пейзажі, унікальні природні об’єкти).

Культурно-історичні рекреаційні ресурси (культурні, історич­ні, археологічні, архітектурні пам’ятки, етнографічні особливості території, фольклор, центри прикладного мистецтва).

Соціально-економічні рекреаційні ресурси (ек-геогр положення, транспортна доступність території, рівень її економічного розвитку, сучасна та перспективна територіальна організація господарства, рівень обслуговування населення, струк­тура населення).

Рекреаційно-туристичні ресурси України розподілені територіально нерівномірно. Виділяються декілька освоєних рекреаційних районів, в яких сконцентрована основна частина даних ресурсів.

Згідно з класифікацією О. О. Бейдика Україна підрозділяється на 4 рекреаційних регіони – Карпатський, Кримський, Дніпровський - Дністровський, Азово-Чорноморський .

До рекреаційних ресурсів відносять об'єкти і явища природного походження, які можуть бути використані для лікування, оздоровлення, відпочинку, туризму. До їх складу вхо­дять бальнеологічні (мінеральні води, грязі), кліматичні, ланд­шафтні, пляжні та пізнавальні ресурси.

У структурі рекреаційних ресурсів України виділяють дві складові частини: природну і соц-економ. Україна має різні природні рекреаційні ресурси (кліматичні, біологічні, гідрологічні, ландшафтні, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі тощо). Заг площа земель, придатних для рекреаційного використання - 9,4 млн. га (або 15,6% терит країни), у тому числі рівнинних рекреаційних ландшафтів - 7,1%, гірських - 2,3 (у Карпатах - 1,9, в Криму — 0,4). Близько 7,8 млн. га відносяться до умовно придатних до рекреації земель. Майже 10% усіх лісів державного лісового фонду ма­ють рекреаційне значення. Особливе місце в системі рекреаційного використання території України посідає Кримський півострів. Пересічнорічна тривалість сприятливого для рекреації періоду тут стано­вить 175-190 днів, комфортного — 65-80 днів. У рекреації можуть ви­користовуватися землі заповідників та природних національних парків. Так, у 1985 р. нараховувалося 18 заповідників і природних національних парків із площею 368,7 тис. га, а вже у 2002 р. їхня кількість зросла до 33, тобто більше, ніж у 2 рази. Проте зростання заповідної площі було значнішим — у 2,75 рази (у 2002 р. - 1013,6 тис. га)

На території України понад 500 родовищ мін вод, які виявлено майже в усіх областях, але поки що освоєно лише 8% експлуатаційних запасів. Сьогодні мінеральні води використовуються на 70 курортах нашої держави, де відкрито 442 санаторно-курортні установи. Мінеральні води : вуглекислі (Закарпатська); сульфідні (Львів, Ів-Фр і Закарп, Крим); залізисті (Донбас, Закарп); йодові, бромні, йодово – бромні (Закарп, пн Причорномор’я) ; радонові – Вінницька, Київська, Хм область; крем’янисті – Харківська; борні – Закарпатська область). Значні запаси мінеральних вод розміщені у Львівській (Трускавець, Моршин, Східниця, Великий Любень, Немирів), Полтавській (Миргород), Вінницькій (Хмельник) облас­тях. В Україні є великі запаси лікувальних грязей в Івано-Фран­ківській, Одеській областях та в Автономній Республіці КримВисоку рекреаційну цінність мають узбережжя Чорного і Азовського морів (загальна довжина – 1500 км).

Досить значні в Україні запаси лікувальних грязей, що зосеред­жені, переважно, у південних та північно-західних областях. На базі грязевих покладів функціонують найстаріші в Україні курорти — Бер­дянськ, Євпаторія, Куяльник, Сасикта інші. У північно-західних об­ластях поширені торфові грязі, які використовують на курортах у Мир­городі, Моршині, Немирові, Черче та інших.

Соціально-економічні рекреаційні ресурси в Україні формують культурні об'єкти, пам'ятки історії, архітектури, археології, етнографічні особливості території тощо. Загальна кількість архітектурно-історичних пам'яток у державі становить 49147 об'єктів. їхня цінність та чисельність у межах областей істотно відрізняється. Найбільше архітектурно-істо­ричних пам'яток у Львівській області (2934), Автономній Республіці Крим (3431), Київській (2886) та Чернігівській (2859) областях. Найцінніші культурно-історичні рекреаційні ресурси мають місце у Київській, Львівській, Тернопільській, Полтавській, Чернігівській об­ластях, Автономній Республіці Крим.

Україна володіє потужним природно-ресурсним комплексом, ос­нову якого складають земельні та мінерально-сировинні ресурси. До­статньо високий рівень забезпеченості території країни водними і рек­реаційними ресурсами.

Найвища концентрація рекреаційних ресурсів склалася в пів­денних областях (Одеської, Миколаївсь­кої, Херсонської, Запорізької та Донецької областей, АРК). Унікальні рекреаційні ресурси зо­середжені в Карпатах.

Завдяки поєднанню певних природних факторів та ресурсів формуються потужні рекреаційні комплекси. Територіальна струк­тура рекреаційного комплексу представлена рекреаційними пунк­тами (окремо розміщені санаторії, пансіонати тощо), рекреацій­ними районами (рекреаційні пункти і курорти з відповідною інф­раструктурою), рекреаційними регіонами (група рекреаційних районів) та рекреаційними зонами (сукупність взаємопов'яза­них регіонів).

В Україні діє 45 курортів загальнодержавного і міжнародно­го значення та 13 курортів місцевого значення, є понад 400 са­наторіїв, які можуть прийняти на лікування більш як 600 тис. відпочиваючих. Разом з тим за останні роки спостері­гається тенденція зменшення мережі та місткості закладів орга­нізованого відпочинку, скоротилася мережа туристичних баз, що значно звузило можливості ефективного використання рек­реаційних ресурсів.

Основні проблеми щодо ефективного використання рекреа­ційних ресурсів України полягають у: максимально повному за­доволенні потреб населення у повноцінному оздоровленні та лі­куванні; охороні і відновленні рекреаційних ресурсів; зростанні якості послуг у цій сфері. Перспективи розвитку рекреаційного комплексу України полягають у залученні додаткових інвестицій в оновлення інфраструктури, що працює на потреби рекреаційно­го комплексу; інтенсивному розвитку туризму та індустрії відпо­чинку і оздоровлення в цілому; збільшенні питомої ваги рекреа­ційної сфери у зростанні національного доходу країни.

Нині потенціал рекреаційних ресурсів України використовується недостатньо. З 9 млн га потенційно придатних ландшафтних ресурсів використовується для всіх видів відпочинку 1,7 млн га, або 18,95 %. Це забезпечує відпочинок тільки кожного п’ятого жителя України, який віддає перевагу відпочинкові влітку.