99. Охарактеризуйте поняття про позаробочий та вільний час, рекреацію і туризм.

Вільний час

Вільний час починається там, де закінчується не тільки робота на виробництві або в установі, а й усяка інша турбота про підтримку фізичного буття людини. Таким чином, під вільним часом розуміється такий час, який не поглинається безпосередньо продуктивною працею, а залишається вільним для задоволень, дозвілля, вільної діяльності й розвитку. Вільний час виступає в цьому плані як простір для людського розвитку. У кожної людини складаються свої, тільки йому властиві взаємини з часом. І хоча, говорячи словами поета, "ми всі під владою часу живемо", сам по собі він не може бути ні поганим, ні гарним. Час - лише простір для наших дій і вчинків. Він не може породити ні доблестей, ні пороків. Усі наші якості (і гарні, і погані) народжуються чи вмирають у нас самих. Зміст, спрямованість, форми нашого дозвілля багато в чому залежать від нас самих, рівня нашої культури.

Варто розрізняти поняття "вільний час суспільства" і "особистий вільний час". Під першим мається на увазі час, наданий кожним суспільством його членам для задоволення їхніх інтелектуальних і духовних потреб, фізичного розвитку. Особистий же вільний час - це час, що знаходиться в розпорядженні кожної людини.

Вільний час - безумовна цінність для кожної людини, оскільки цей час відведений для її розвитку

ПОЗАРОБОЧИЙ ЧАС - частина календарного часу, не зайнятого суспільно необхідною працею в нар. господарстві. Включає час, пов'язаний з роботою на виробн. (час у дорозі на роботу й назад, приймання й здавання зміни до і після встановленого робочого дня, час неоплаченої обідньої перерви на роботі), час, затрачений на ведення домашнього г-ва, час, зайнятий в особистому підсобному г-ві, час на задоволення фізіологічних потреб (сон, особиста гігієна, їжа), вільний час (дозвілля), ін. затрати часу.

РЕКРЕАЦІЯ ТА ТУРИЗМ Рекреація як одна з головних форм продуктивного використання вільного часу людини - суспільний, економічний і науковий феномен, для якого не мають значення міжгалузеві та міждисциплінарні межі. Недивлячись на цю особливість, слід зауважити, що найбільший вклад у її вивчення і розуміння вносить географія, у царині якої сформувалася потужний науко-вий напрям - географія рекреації і туризму.

Рекреація (фр. rеcrеation, пол. rekreacja - відпочинок, від лат. recreatio - відновлення сил) - відновлення чи відтворення фізичних і духовних сил, витрачених людиною в процесі життєдіяльності; рекреація включає різноманітні види діяльності у вільний час, спрямовані на відновлення сил і задоволення широкого кола особистих і соціальних потреб та запитів.

Рекреацію можна сприймати і як заплановану бездіяльність, яка здійснюється за чиїмось бажанням. У глибшому сенсі вона розглядається у зв'язку з емоційним досвідом та натхненням, що з'являється як наслідок рекреаційної дії. З іншого боку, рекреація може сприйматися як система ресурсів чи сервісу. І, врешті-решт, не буде помилкою розглядати рекреацію як будь-який тип або вид усвідомленого задоволення фізіологічних бажань і соціальних потреб особистості під час відпочинку. Розрізняють три форми використання часу, відведеного на рекреацію - туризм, лікування/оздоровлення та відпочинок.

Досить поширеною є думка, що "рекреація" - поняття значно ширше, оскільки включає практично всі види діяльності людини у її вільний від роботи час, який вона проводить поза своїм постійним помешканням, тоді як "туризм" - поняття вужче і глибше, оскільки цей процес супроводжується споживанням відповідних послуг, тобто купівлею певної продукції/товару чи послуг і використанням ресурсного потенціалу території.

Питання організації і проведення рекреації лише на перший погляд є простим та зрозумілим, бо кожна людина рано чи пізно, часто чи зрідка стикається із проблемами організації свого відпочинку.

100. Визначте передумови становлення і розвитку рекреації.Історично склалося так, що сучасний туристично-рекреаційний комплекс став реальним фактором економіки будь-якої країни. Це зумовлено тим, що останнім часом туризм одержав значний розвиток і став масовим соціально-економічним явищем міжнародного масштабу. Таким чином дана галузь стала одним із джерел наповнення державного бюджету і розвитку економіки країн світу. Відомо, що питома вага рекреації у ВНП таких держав як Німеччина, Австрія, Швейцарія склала понад 8%. В Україні цей показник дорівнює 1% від ВНП. Однак не все так було. Становлення і розвиток туризму і рекреації, як окремої галузі економіки тривало досить довгий час. Сучасний туризм став результатом появи та еволюції подорожей. Люди подорожували завжди й залишали записи про свої мандрівки.На стадіях зародження туризму мандрівники організовували подорожі самостійно. Метою подорожей було вивчення звичаїв і побуту, рівнів та особливостей розвитку народів і країн. Потім, в епоху Римської імперії, виникають перші елементи індустрії подорожей - заїжджі двори, причому як державні, так і приватні.

Розвиток християнства та торгівлі в середні віки привів до появи подорожей з метою розповсюдження релігії і реалізації товарів поза місцем їхнього виготовлення. У цю пору, говорячи сучасною мовою, інфраструктура подорожей поповнюється за внаслідок появи монастирів, а подальший розвиток одержують заїжджі двори за рахунок купців.

В епоху великих географічних відкриттів метою мандрівників, мореплавців і першопрохідників стало захоплення й освоєння територій.

Подорожі й екскурсії набувають форми туризму, причому основними джерелами покриття витрат на організацію екскурсій у далекі країни стають внески осіб, що виявили бажання брати участь у поїздках, а також пожертвування меценатів. Таким чином, фінансовою основою відшкодування туристичних витрат стає переважно сам турист.

Поняття «тур» було введено до вжитку в 1750 р., а термін «турист» використовувалося як.