86. Основні фактори що впливають на розвиток транспортного комплексу та їх вплив на вартість перевезень.

Транспортний комплекс - одна з основних галузей матеріального виробництва, що здійснює перевезення пасажирів і вантажів. Виходячи з розходження функцій транспорт розділяється на пасажирський і вантажний. Він становить основу внутрішньодержавного й міжнародного поділу праці.Всі шляхи сполучення, транспортні підприємства й транспортні засоби в сукупності утворять світову транспортну систему, у рамках якої взаємодіють окремі види транспорту, країни й регіону.Світова транспортна система неоднорідна. Насамперед у ній можна виділити транспортні системи розвинених і країн, що розвиваються.Транспортні системи розвинених країн становлять 78% загальної довжини світової транспортної мережі, 74% світового вантажообігу; щільність транспортної мережі – 50-60 км на 100 км2 території; характеризується високим технічним рівнем, тісною взаємодією всіх видів транспорту, складною конфігурацією транспортної мережі, високою «рухливістю» населення. Транспортні системи країн, що розвиваються, становлять 22% загальної довжини світової транспортної мережі, 26% світового вантажообігу; щільність транспортної мережі - 5-10 км на 100 км2 території; характеризується невисоким технічним рівнем, перевагою двох-одного-двох видів (залізничного, трубопровідного) транспорту, перевагою транспортних ліній, що з'єднують головний центр (порт, столицю) з районами експортної спеціалізації, низкою «рухливістю» населення.За структурою світового грузо - і пасажирообороту лідирує автомобільний транспорт – він зародився на початку XX в. і є найбільш дорогим видом транспорту, що володіє великою маневреністю, швидкістю руху й можливістю доставляти вантажі безпосередньо споживачам. Загальна довжина автомобільних доріг – 24 млн. км (70% загальної довжини всіх шляхів сполучення). Щільність автодоріг у світі – 180 км на 100 км2 території.Сама більша довжина автодоріг у США, Індії, Японії, Китаї, Росії, Франції; сама густа мережа автодоріг у Великобританії, Франції, Німеччині, Італії, Японії, Іспанії; найвищий рівень автомобілізації в США (600 автомобілів на 1000 жителів). Тут же й найвищий вантажообіг автомобільного транспорту.Залізничний транспорт забезпечує перевезення вантажів і пасажирів на далекі відстані. Найбільша довжина залізниць - у США, Канаді, Росії, Індії, Китаї. Самою густою мережею залізниць володіють Німеччина, Бельгія, Швейцарія, Чехія. По вантажообігу лідирують Росія, США, Китай, Канада, Польща.У розвинених країнах спостерігається тенденція до скорочення залізничної мережі, у що розвиваються, навпроти, - до розширення.Трубопровідний транспорт. Перші нафтопроводи були побудовані в США наприкінці XIX в. Морський транспорт – важлива частина світової транспортної системи, що виконує міжконтинентальні перевезення. Морський транспорт забезпечує 98% зовнішньоторговельних перевезень Японії й Великобританії, 90% всіх зовнішньоторговельних перевезень США й країн СНД.Морський транспорт має найнижчу собівартість. Важливою ланкою транспортної системи є морські порти: універсальні (характерні для розвинених країн) і спеціалізовані (характерні для країн, що розвиваються).

Річковий транспорт найбільш розвинений у США, Китаї, Росії, Німеччині, Канаді, Нідерландах, Франції. Ці країни лідирують по вантажообігу річкового транспорту.Важливу роль грають міжнародні річкові басейни: Дунай ( щопоєднує 12 країн), Нил, Конго, Нігер (по 9 країн), Рейн, Амазонка, Замбезі (по 7 країн).

Повітряний транспорт наймолодший і динамічний, він забезпечує перевезення пасажирів і вантажів на більші відстані. Найбільший пасажирооборот відзначається в США, Росії, Японії, Великобританії, Канаді, Франції, Німеччині.Найбільші аеропорти миру розташовані в Чикаго, Далласі, Лос-Анджелесі, Атланті, Лондоні. Усього у світі 34 великих аеропорту, причому половина з них - у США, 8 - у Європі.

Функціонування транспорту в значній мірі залежить від природних умов. Однак сам транспорт робить на природне середовище різко негативний вплив.Автомобільний транспорт - головний забруднювач атмосфери, на нього доводиться 60% всіх шкідливих викидів (окисли азоту, вуглеводню, з'єднання свинцю). Щорічно в атмосферу тільки автомобілі викидають 4,5 млрд. т вуглекислі гази.Повітряний транспорт забруднює атмосферу утримуючими шкідливі для навколишнього середовища викидами двигунів, а залізничний - твердими частками.Морські перевезення нафти привели до значного «нафтовому забрудненню» Світового океану. Трубопровідний транспорт впливає на літосферу.Основні шляхи рішення екологічних проблем:♦ розробка нових видів транспортних засобів;♦ удосконалювання видів палива;♦ контроль за перевищенням норм викидів шкідливих речовин.

Фінансування транспортного комплексу в промислово розвинених країнах традиційно є однієї із пріоритетних функцій держави, тому що транспорт поряд з енергетикою й зв'язком є загальною найважливішою базою нормальної діяльності виробництва й соціального середовища в державі. Як показує світовий досвід, державу не може зняти із себе відповідальність за розвиток транспорту загального користування й відмовитися від елементів регулювання найважливіших напрямків його господарської діяльності. У сфері капіталовкладень воно або прямо бере участь в інвестиційному процесі, або бере на себе функції регулювання діяльності приватного капіталу по залученню коштів на транспорт.

Важливе значення з погляду впливу на інвестиційний процес на транспорті робить науково-технічний прогрес. Під впливом НТП істотно змінилася роль основних фондів транспортного комплексу, які в кількісному відношенні досягли необхідного рівня розвитку й адекватно задовольняють потреби населення й економіки промислово розвинених країн у перевезеннях. У зв'язку із цим інвестиції в основному направляються на забезпечення не екстенсивного, а інтенсивного розвитку транспорту: підвищення частки технічно вдосконалених шляхів сполучення й транспортних засобів, більше широке поширення прогресивних технологій, що забезпечують ріст продуктивності праці працівників даної сфери і якості обслуговування.

Міський транспорт субсидіюється в основному державою, регіональними й місцевими органами влади. Однак їхня участь у цьому по-різному. В одних країнах державні інвестиції забезпечують всю суму одноразових і поточних витрат (Бельгія, Голландія), в інші вони практично не використовуються (Канада, Данія, Великобританія).

У довгостроковій перспективі в країнах з ринковою економікою очікується подальший розвиток НТП на транспорті.

Істотні зміни відбудуться в парку транспортних засобів. Їхня чисельність трохи зросте, і помітно збільшиться частка прогресивних видів тяги. Підвищаться частка спеціалізованого рухомого складу, його вантажопідйомність і питома потужність.

В області взаємодії різних видів транспорту будуть удосконалюватися існуючі й створюватися нові кошти для бесперегрузочных повідомлень «від дверей до дверей», охоплюватися контейнеризацією перевезень не тільки генеральні, але й значна частина масових вантажів, поєднуватися автоматизовані інформаційні системи різних видів транспорту, споруджуватися об'єднані системи різних видів транспорту, об'єднані вокзали й перевантажувальні термінали поліпшеного планування й ін.