5. Спортивний туризм та його види.

Люди люблять займ різними видами спорту, але не для всіх видів спорту є умови у звич середовищі,тому вони змушені їхати в ін місця.Якщо місця з такими умовами віддалені від звич середовища, то люди повинні залишатися там на ночівлю, тобто бути туристом.

Спортивний туризм має за мету спортивне удосконалення в подоланні природних перешкод. Це означає удосконалення всього комплексу знань, умінь і навичок, фізичної підготовленості, необхідних для безпечного пересування людини по місцевості, насиченої природними перешкодами, в процесі походу.

Спортивний тур поділ на різновиди відповідно до видів спорту: гірськолижний, скелелазіння, альпінізм, водні (дайвінг, серфінг, сплави по гірських річках, на плотах (рафтінг), на каное,на байдарках), спортивний пішохідний туризм,спелеолог тур.

Гірськолижн тур: він розташ в горах на вис від 1000м.Гірськолижні траси заг довжиною не менше 80км.Якщо трас замало,то спускатись стає все менш цікаво. Траси поділ за складністю на 3 категорії: найлегша(зелена); середня(червона); найважча(чорна) і дитяча. Траси мають бути забезпечені сніговими пушками для гарантії стійкого снігового покриву.Має бути ціла мережа підйомників,щоб унеможливити ходіння на лижах. Підйомники поділ на кабінки, крісельні, бугельні. Дитячі траси забезпечують бейбі-ліфтами. Найкращі гірськолижні курорти у Швейц: Цермат, Сент-Моріц, Давос, Кран-Монтана, Гриндельвальд, Саас Фе.

Скелелазання — вид спорту, який полягає у вільному лазанні по природному (скелі) або штучному (скалодром) рельєфу. Це самостійний вид спорту, який вийшов з альпінізму й нерозривно пов'язаний з ним. Різниця між альпінізмом і скелелазінням в тому, що в скелелазінні є постійні точки опори - гаки, які забетовані у скелю, а у альпізмі навпаки, всі точки страховки є тимчасові, а також що альпінізм дозволяє лазання з застосування спеціальних інструментів та додаткового спорядження.

Альпінізм — вигляд спорту, основною метою якого є проходження маршруту, що пролягає через гірську вершину. Технічна частина маршруту буває протяжністю від декількох сотів метрів до декількох кілометрів, при цьому на всьому маршруті не існує стаціонарних точок страховки. Сходження залежно від складності і протяжності маршруту може тривати від декількох годинників, до декількох днів, тижнів і навіть місяців. Виділяють альпийский і гималайский стилі сходжень. Альпійський стиль — це підйом на вершину разом зі всім спорядженням. Гімалайський стиль відрізняється попередньою підготовкою маршруту сходження, провішуванням страхувальних перил.

Дайвінг - це підводне плавання із спеціальним спорядженням.

Пішохідний туризм.

Велосипедний

автомобільний та ін.

В Україні цей вид туризму достатньо поширений. Спортсмени-туристи для підвищення своєї спортивної кваліфікації виконують встановлені нормативи. У туристичних походах є різноманітні категорії складності. Категорія складності туристичної подорожі визначається характером і кількістю природних перепон, які має перебороти спортсмен-турист під час проходження маршруту, розробленого і затвердженого маршрутно-кваліфікаційними комісіями (МКК). Крім того, категорія складності визначається тривалістю подорожі, протяжністю і складністю маршруту, а також іншими специфічними чинниками.