46.Карнавал як складова туристичної анімації

Карнавал – це святкове дійство, спрямоване на отримання насолоди від неформального спілкування в умовах гри, театралізації, більшої, ніж у повсякденному житті, свободи дій.

В Європі найбільше туристів збирають карнавали Лондона (до 2 млн.), Кьольна (1,5 млн.), Берліна (Карнавал культур світу – 1,5 млн.), Ніцци (1 млн.) та ін.

Найбільшими карнавалами Північної Америки є "Вест-індійський карнавал" у Нью-Йорку (3 млн.), "Карібана-карнавал" у Торонто (1,5 млн.), зимовий карнавал у Сент-Полі (США).

Найпопулярнішим Південноамериканським карнавалом є карнавал в Ріо-де-Жанейро, де лише репетиції шкіл самбо перед початком карнавалу відвідує близько 150 тис. туристів, а трибуни спеціально збудованого самбодрому вміщують 850 тис. глядачів.

У Латинській Америці кожне місто намагається організувати свій карнавал. Відомі карнавали на Кубі (Гавана), в Аргентині (Буенос-Айрес), на Ямайці (Кінгстоун) та багато ін.

Є великі карнавали в Африці (ПАР, Ангола), Південно-Східній Азії, Австралії.

Карнавал ( сarnevale, від лат. сarno – м’ясо, vale – вітаю) народився в Європі. Більшість дослідників сходиться на думці, що прообразом карнавалу стало давньоримське свято Сатурналії. Це свято було своєрідною реставрацією золотого Сатурнового віку, коли всі люди були щасливими і рівними між собою. На час свята рабам давали "вільну", вони могли відпочивати, веселитись, обмінюватись подарунками.

Приблизно до XV ст. в Європі створилася цілісна структура карнавалу, сформувалися його зміст і засоби виразності.

Основними характеристиками середньовічного карнавалу були такі:

• відміна ієрархічних відносин на час святковостей;

• амбівалентність карнавальних дійств (одночасове заперечення і ствердження, смерть і народження, висміювання і возвеличення);

• розподіл людського тіла на дві його складові (все, що вище шлунку – то від бога, що нижче – від чорта);

• спрямованість карнавалу у майбутнє (одним з найпопулярніших його героїв був хлопчик, що грає, на ім'я Геракліт).

Найбільший зиск від карнавалів має сфера туризму. Під час проведення великих святковостей карнавального типу навіть такі мегаполіси як Лондон, Париж, Ріо-де-Жанейро, Нью-Йорк відчувають проблему вільних місць у готелях. Туристи під час карнавалу не схильні заощаджувати на розвагах, тому прибутки барів, ресторанів, магазинів, атракціонів різко збільшуються.

З'являються численні карнавальні асоціації, об'єднання і товариства. З одного боку, ці асоціації переймаються накопиченням коштів для організації конкретного карнавалу чи низки святковостей карнавального типу. З іншого – створюють умови для обміну досвідом, забезпечення безпеки під час карнавалу, накопичення необхідної інформації. Натепер існують національні, регіональні, міжнародні карнавальні асоціації (Вест-Індійська карнавальна асоціація (WIACA), Асоціація Європейських Карнавальних Міст (FECС – Foundation European Carnival Cities).

Наприкінці 2007 року «The Forbes» опублікував рейтинг найбільш колоритних та яскравих свят світу. Його перша десятка виглядала таким чином (http://www.4post.com.ua/travel):

1. Карнавал у Ріо-де-Жанейро, Бразилія – 02 – 05 лютого;

2. «Марді Гра», США, Луїзіана – 02 – 05 лютого;

3. «Октоберфест», Німеччина, Мюнхен – вересень-жовтень;

4. Свято переддня Нового року США, Лас-Вегасі, – 31 січня;

5. Забіг биків, Іспанія, Памплона – 6 – 14 липня;

6. «Людина, яка горить», США, Невада, Блек Рок Сіті – серпень-вересень;

7. «День взяття Бастилії», Франція – 14 липня;

8. «Гей-парад», США, Каліфорнія, Сан-Франциско – 28-29 липня;

9. «Парад любові», Німеччина (Берлін – 2006, Ессен – 2007, Дортмунд - 2008) – початок липня;

10. Венеціанський карнавал, Італія – напередодні християнського Великого посту.

Є ще інші не менш цікаві карнавали:

1. Джазовий фестиваль, Барбадос

2. Фестиваль танго, Буенос-Айрес

3. Лас Фальяс, Валенсія (носить вибуховий характер, багато салютів та феєрверків)

4. Фестиваль полярних ведмедів, Аляска (заплив в крижаній воді, катання на собачих упряжках, перекидання лосося)

5. Зимова Країна чудес, Канада

6. Фестиваль електронної музики, Майамі

47. Особливості садово-паркової анімації

Тематичні парки зараз в Європі починають займати провідні місця і, навіть, конкурувати з всесвітньо відомими пам’ятками.

Тематичні парки, як і взагалі туризм схильні до сезонності. 66 % туристів приїжджають в ту чи іншу країну, в залежності від географічного розташування, у визначенні місяці року.

Найбільші парки:

В Іспанії знаходиться найбільший у Європі тематичний парк - "Світ кіно", що створений недалеко від Мадрида легендарною компанією "Уорнер Бразерс".

Порт Авентура єдиний у своєму роді тематичний парк у Європі розташований неподалік від теплих сонячних пляжів узбережжя Коста Дорада.

Італія в мініатюрі - це тематичний парк розваг на території 85 000 кв. метрів, де фантазія не має меж і часу. Велика виставка під відкритим небом: більш 270 італійських і європейських пам'ятників мистецтва, відтворених у пропорції від 1:25 до 1:50.

Новий тематичний парк відкрився на території світового Діснейленда, що знаходиться у Флориді. Він називається “Як стати мільйонером”, і є майже повною копією телепередачі з однойменною назвою.

Перший тематичний парк розваг “Діснейленд” (Каліфорнія, США) залучає більше туристів, ніж Єгипет, Марокко, Туніс, Ізраїль разом узяті. Скандинавські країни разом приймають менше відвідувачів, ніж два найбільші в Європі парки розваг: “Євродіснейленд” (Франція) та “Порт-Авентура” (Іспанія). Діснеєвський парк у Флориді (США) щорічно відвідують понад 30 млн. туристів. Це удвоє більше, ніж збирають курорти Коста Брави і всього Адріатичного узбережжя Іспанії разом.

Першим у світі національним парком став Йеллоустонський парк (США). Його було засновано у 1872 р. в самому центрі Скелястих гір. Цей парк і досі залишається одним з найатрактивніших природних об’єктів світу.

З появою парків розваг, а з середини ХХ ст. – тематичних парків – починається епоха садово-паркової анімації відпочинку. Люди приходять у парк не стільки задля релаксації чи милування природою, скільки заради розваг, переважно активних і веселих.

Ще один вид тематичних парків має пізнавально-розважальний характер. Одним з перших таких закладів став парк, відкритий у 1961 р. корпорацією “Six Flags” у штаті Техас (США). Цей парк складався з шести секцій-країн, з якими була пов’язана історія Техасу.

Ще й донині на півночі від Копенгагену функціонує найстаріший парк розваг світу “Баккен”. Він був відкритий у 1580 р.

Тематичне розмаїття сучасних парків велике. У світі існують історичні, архітектурні, мистецькі, етнографічні, географічні, екологічні, природні, фантастичні, казкові та багато інших тематичних парків.

Останнім часом швидкими темпами розвиваються техно-парки. Ці електронно-тематичні центри розваг дозволяють за допомогою найсучаснішої електронної техніки зануритись у минуле чи майбутнє, у космос чи під землю, у найпотаємніші глибини світового океану чи в не менш привабливий світ внутрішніх органів людського організму.

Один з перших великих техно-парків побудовано в Німеччині на балтійському курорті Сіксдорж. Він носить назву “Ганза-парк” і залучає велику кількість туристів не лише до парку, а й на курорт, що й було основною метою ініціаторів створення парку.

Ще один популярний вид тематичного парку – аквапарк.

Аквапарки – це чи не єдиний вид тематичного парку, що отримав відносне розповсюдження в Україні, переважно на причорноморських курортах. Одним з найоригінальніших став аквапарк у Робочому куточку м. Алушти (Крим).

Великий інтерес туристів викликають анімаційні за своєю сутністю шоу-парки, тематичною основою в яких можуть бути історичні події, культура і побут етносів, кінопригоди тощо.

Прикладом такого парку може слугувати шоу-парк “Золоті ворота тисячоліть”, що функціонує у Києві на березі Дніпра. Його спроектовано і побудовано з метою ознайомлення в першу чергу туристів з основними віхами історії України.

Ще одним видом шоу-парків поступово стають етнографічні музеї просто неба.

Серед інших різновидів тематичних парків слід виділити історичні парки.

Але найбільшими і найпопулярнішими парками в світі залишаються парки Уолта Діснея: американські, азійські, європейські.

48.Різновиди анімаційних шоу

Важливим видом анімаційної діяльності в туризмі є шоу-анімація. Шоу (англ. show) – вистава розважального характеру, основними засобами виразності якої є театралізація, танець, музика, яскрава сценографія, сценічний костюм, світло, звук, піротехнічні ефекти.

У туризмі термін "шоу" застосовується досить часто, але найбільше у двох ракурсах:

• сценічне шоу;

• технічне шоу.

Характерною рисою сценічного шоу є те, що його головними дійовими особами є люди: музиканти, танцівники, актори, аніматори. Все інше: декорації, звуко- і світлотехніка лише створюють необхідний фон. Інколи шоу влаштовують в умовах реальних декорацій, тобто історичних, архітектурних, природних об'єктів.

Головна мета організаторів будь-якого шоу – це досягнення максимального рівня видовищності, привабливості.

Цій же меті слідують і організатори техношоу. Воно відрізняється від сценічного тим, що основним засобом виразності подібних шоу є візуальний ефект чи ефекти, створені за допомогою технічних засобів. Зрозуміло, що ідея заходу, право керування технікою належить людині, але публіка бачить лише технологічний результат втілення цих ідей.

Найбільшим піротехнічним шоу є фестиваль THUNO UNDERLUISIANA в штаті Луїзіана (США), на який з'їжджаються найкращі піротехніки світу, щоб показати своє мистецтво фейєрверку. Глядацьким залом тут стали береги ріки Міссісіпі, де можуть розміститися мільйони глядачів.

До техношоу належать також автомобільні, авіаційні, морські (з використанням навіть авіаносців) видовища.

В умовах туристично-рекреаційного закладу переважно практикуються анімаційні сценічні шоу, основним засобом виразності яких є театралізація.

Театралізація – це введення в анімаційну програму сюжетної лінії, побудованої на конфлікті певних сил або героїв, які уособлюють ці сили.

Але найчастіше прийом театралізації використовується в естрадних шоу, що демонструються в тих рекреаційних закладах, де працюють команди аніматорів. Вони можуть мати форму кабаре, вар'єте, мюзик-холлу, кафешантану, ревю, вистави, “капусника”.

Існує три основні типи сцени і декілька її модифікацій:

Сцена-арена – найдавніший тип сцени, що являє собою майданчик у формі кола чи напівкола. Цей вид сцени з'явився у Давній Греції під час святкувань Великих або Малих Діонісій у вигляді природного амфітеатру. Сучасний варіант такої сцени – арена цирку.

Просторова сцена – сцена просто неба. Як правило, вона має форму прямокутника і розташовується на території рекреаційного закладу, парку, замку, фортеці (наприклад, сцена Кам'янець-Подільської фортеці).

Сцена-коробка – найрозповсюдженіший нині тип сцени, що з усіх боків оточується стінами і дахом.

Основними характеристиками анімаційного шоу є відкритість, лаконізм, мобільність, святковість, оригінальність, різноманітність.

Кафешантани – це невеликі кафе, де з метою залучення більшої кількості клієнтів влаштовувались концерти шансоньє (сhanson – пісня) – авторів і виконавців своїх пісень.

З середини ХІХ ст. дрібні кафешантани почали витіснятись більш масштабними видовищними закладами – кафконсами. ("Ельдорадо", "Зимовий Альказар" і "Амбасадор", відомі нині як популярні кабаре).

Мюзик-холл – музичний зал при постоялих дворах і готелях Англії. Першим мюзик-холлом вважається заснований у 1832 р. "Стар-мюзик-холл" у місті Болтон.

Кабаре як новий на той час вид шоу з'явилося у 1881 р., коли на Монмартрі відкрився кабачок "Чорний кіт". Тоді виступи в цьому кабаре мали крім видовищної ще й інтелектуальну спрямованість. Там влаштовувались дискусії, полеміка, виступали артисти різних жанрів (пародія, гумор, сатира), співали шансоньє.

Натепер важко знайти суттєву різницю між кабаре і вар'єте. І там, і там акцент робиться на еротичний танець.

У багатьох країнах світу туристам пропонуються фольклорні шоу: в Океанії і Африці – шоу аборигенів, в арабському світі – чоловічі танцювальні шоу, родзинкою яких є танець зі спідницею; у Південній Америці – латиноамериканські шоу. Останні вийшли за межі Латинської Америки і стали популярними у Північній Америці і Європі, наприклад, шоу "Парадіз Латен".

Одним з найвідоміших у світі шоу є ірландське шоу Майка Флетлі "Riverdance", що базується на народному танцювальному фольклорі.

В Україні цікавими для туристів є козацькі кінні шоу, з використанням засобів виразності, притаманних фольклорним історичним козацьким виставам.