
- •1. Поняття «туристична подорож» та її ознаки.
- •2 .Види подорожей. Особливості проведення подорожі.
- •3. Поняття «рекреації» та «рекреаційний туризм».
- •4. Поняття «екскурсія» та «пізнавальний туризм».
- •5. Спортивний туризм та його види.
- •6. Міжнародний туризм та його види.
- •7. Внутрішній туризм та його особливості.
- •8. Сезонність у туризмі та її чинники.
- •9. Організований та самодіяльний туризм.
- •10.Туроператори та їх класифікація.
- •11. Турагентська діяльність.
- •12. Поняття "екскурсія" та її сутність.
- •13. Сутність та особливості екскурсійного пізнання.
- •14. Ознаки екскурсії.
- •15. Класифікація екскурсій за змістом.
- •16. Методичні прийоми розповіді на екскурсії.
- •17. Функції екскурсії
- •18) Методичні підходи до проведення екскурсії.
- •19. Методичні прийоми показу на екскурсії.
- •20. Методична розробка екскурсії.
- •21. Екскурсійна звітність
- •22. Контрольний та індивідуальний текст екскурсії.
- •23. Розробка екскурсійного маршруту.
- •24) План екскурсійного маршруту, види маршруту.
- •26. Види банкетів.
- •27.Собливості х-ня іноземних туристів.
- •28.Підготовка ресторанного залу . Види сервірування столів.
- •29. Обов'язки працівників закладів харчування.
- •30. Етапи обслуговування відвідувачів у ресторанах.
- •32..Класифікація виноградних вин. Принципи поєднання вина і їжею.
- •33. Регіони вир-ва вина в Європі.
- •35 Види кави та сорти чаю. Способи подавання.
- •36. Правила обслуговування клієнтів у ресторанах.
- •37. Професійні знання, вміння та навички працівників закладів хар-ня.
- •38. Анімація як складова екскурсії
- •42. Підготовка та розробка анімаційних програм
- •43. Особливості ігрової та спортивної анімації
- •44. Свято як основа комплексної анімації
- •46.Карнавал як складова туристичної анімації
- •49. Менеджмент у туризмі. Чинники, принципи та функції менеджменту в туризмі.
- •51. Мотивація та стимулювання в туризмі.
- •53. Планування як функція менеджменту туристичного підприємства.
- •54. Система методів менеджменту в роботі підприємств туристичного сервісу.
- •2. Сегментація туристичного ринку по декількох ознаках
- •3. Позиціювання туристичного продукту
- •152. Функції Спілки сприяння розвитку сзт.
- •74) Обґрунтуйте вплив цінових ризиків на формування цін на туристичний продукт та цінову політику туристичного підприємства.
- •75) Проаналізуйте вплив інфляційних процесів на формування цін в туристичній галузі.
- •82 Поняття транспортної системи, особливості структури та формування
- •83 Сучасний стан транспортної системи світу.
- •84. Транспортна доступність території та її вплив на розвиток туризму
- •85. Соціально-економічні аспекти розвитку транспорту в Україні та світі
- •86. Основні фактори що впливають на розвиток транспортного комплексу та їх вплив на вартість перевезень.
- •87. Проаналізуйте структуру рекреаційної діяльності.
- •90) Піраміда потреб Маслоу
- •91.92 Нема.
- •93. Охарактеризуйте фактори виробництва рекреаційних послуг.
- •94. Виявіть економічне та соціальне значення сфери послуг.
- •Проаналізуйте проблеми і перспективи розвитку санаторно-курортної
- •96 Визначте передумови становлення і розвитку рекреації.
- •97.Нема.
- •98. Оцінка потенціалу природно-рекреаційних ресурсів.
- •99. Охарактеризуйте поняття про позаробочий та вільний час, рекреацію і туризм.
- •101. Рекреаційні ресурси України.
- •102. Рекреаційне районування території.
- •104. Рекреаційна система Карпатського регіону
- •105. Основою Причорноморської рекреаційної системи є Одеськаобл.
- •106.Організація та планування санаторних комплексів
- •107.Організація та планування комплексів відпочинку.
- •108.Організація та планування туристичних комплексів.
- •109.Організація та планування автотуристичних комплексів.
- •110.Організація та планування туристичних баз.
- •111.Організація та планування туристичного табору.
- •112.Планування та організація гірських туристичних баз
- •113. Сучасні проблеми становлення рекреаціційно-туристичного комплексу України
- •115. Оздоровче значення спортивного туризму.
- •116. Особливості топографічної підготовки організатора спортивного походу.
- •117. Способи орієнтування на місцевості.
- •118. Медичне забезпечення оздоровчо-спортивного туризму
- •121. Особливості проектування оздоровчо-спортивних турів.
- •123. Організація та здійснення спортивно-туристських заходів.
- •124. Терміни та поняття рекреаційної географії.
- •125.Подорожі до великих міст.
- •126. Структурні рівні рекреаційної географії.
- •127. Структура, види та методи дослідження рекреаційної географії.
- •128. Подорожі до невеликих міст, що пережили свою славу та розквіт
- •129 “Торговий” туризм
- •130. Поїздки до теплих морів в літній час
- •131.Тематичні парки сша
- •132. Подорожі до унікальних природно-географічних об’єктів світу
- •133.Екскурсії в екзотичні місця з найрозкішнішою природою
- •134.Подорожі у райони з екстремальними природними умовами.
- •135 Відвідини унікальних історичних і культурних об'єктів інших соціо-культурних систем
- •136. Винні тури
- •137. Сафарі
- •138. Світові курорти
- •139. Круїзи і туристичні потяги
- •142 Критерії класифікації засобів розміщення, типи закладів розміщення
- •143Система класифікації готелів, міжнародна система класифікації.
- •144. Етапи надання основних готельних послуг
- •145. . Додаткові готельні послуги
- •146.Сучасні тенденції розташування готельних комплексів у структурі міста
- •147 Поняття „матеріально-технічної бази” та „основних фондів” готельного господарства
- •148.Види основних фондів готельного господарства
- •149. Блоки приміщень готелів, їх характеристика
- •150. Інженерно-технічне обладнання готельного господарства.
- •151.Основні служби готелів та їх функції
- •153 Класифікація закладів х-ня.
- •155. Структура ресторанного комплексу
- •157. Характеристика основних приміщень ресторанів
- •159. Типи меню. Чинники, що впливають на складання меню.
- •162. Етапи та типи бронювання в готелі.
- •163. Етапи реєстраційного процесу в готелях, тарифи у готельному господарстві
- •164 Правила оплати за проживання у готелях.
- •165. Прибиральні роботи в готелі.Послідовність їх виконання.
- •166. Послуги, що надаються в готелях, чинники від яких залежать перелік і якість послуг.
- •167. Протипожежна безпека в готелях.
- •168. Обов'язки працівників готелів з дотриманням правил техніки безпеки і охорони праці.
- •169 Туристичні ресурси: поняття, основні принципи та структура
- •170. Формування та становлення туристичного комплексу України
- •171. Проблеми раціонального використання рекреаційно-туристських ресурсів України
- •172. Північно-Західний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •173. Північно-Східний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •174. Подільський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •175 Причорноморський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •176. Центральний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •177. Донецький і Придніпровський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •178. Карпатський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •180. Правові засади туроператорської діяльності
- •181.Правові основи турагентської діяльності.
- •182.Зміст та порядок ліцензування туристичної діяльності.
- •184.Контроль дотримання ліцензійних умов суб’єктами туристичної діяльності.
- •185. Правові аспекти екскурсійної діяльності.
- •187.Правове регулювання підприємницької діяльності у сфері сільського туризму
- •188.Види страхування туристів в туризмі.
- •189.. Функції Спілки сприяння розвитку сзт.
- •190. Європейський досвід організації сільського зеленого туризму
- •191 Технологічні основи гостинності
- •192. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів
- •193.Форми організації відпочинку в селі
- •194. Організація сільського зеленого туризму
- •195. Сільський зелений туризм як вид підсобної діяльності
- •196.Ресурси сзт.
- •197.Особливості менеджменту сільського зеленого туризму.
- •199.Поняття і форми державного устрою
- •200.Федерація як одна з форм державного устрою.
- •202.Республіка як форма державного правління.
- •203.Монархія як форма державного правління
- •206.Політичні режми країн світу.
- •223. Туризм з метою відпочинку і розваг в Африці, на Близькому Сході і в Південній Азії.
- •224. Географія бізнес поїздок.
- •225. Конгресно-виставковий туризм.
- •226.Гірсько лижний туризм в країнах світу.
32..Класифікація виноградних вин. Принципи поєднання вина і їжею.
Вино - це сік стиглого винограду, який недавно зібрали і він щойно перебродив. Вино можна також робити з інших фруктів і ягід, що містять цукор: яблук, чорної смородини, вишні, самбука та ін. Але їх правильніше називати не
винами, а наливками Тому обмежимося виноградними винами.
За витримкою вина розрізняються на: ординарні (витримані 3-6 місяців); марочні (витримані 5-2 роки); колекційні (витримані 6 років і більше).
За кольором, білі; рожеві, червоні.
За вмістом цукру та спирту виділяють такі групи вин:1. Столові: сухі: - 9-14% спирту, до 0,3% цукру; напівсухі: 7-12% спирту, 3-8% цукру. 2. Міцні (17- 20% спирту, 1-14% цукру) та десертні (до 35% цукру), які в свою чергу поділяються на напівсолодкі (14-16% спирту, 5-12% цукру); солодкі (15-17% спирту, 14-20% цукру) та лікерні (12-17% спирту, 21-35% цукру), 3. Шипучі (іскристі). 4. Ароматизовані (спирту 16-18%. цукру 6-10%).
Столові білі вина широко використовують для виготовлення коктейлів, вони вдало гармонують з різними сиропами, соками, лікерами, газованими
безалкогольними напоями.
Білі вина найкраще подавати при температурі +8-10°С. При цій температурі вони зберігають смак та букет ароматів. Столові вина п’ють до холодних закусок з риби, ікри, раків, крабів, птиці. Вони добре гармонують з другими стравами з риби та овочів, птиці.
Столові червоні вина використовуються для
приготування глінтвейнів та коблерів. У натуральному вигляді червоні столові вина подають до других страв з м’яса гуски, качки та дичини. Ці вина не охолоджують, а навпаки підігрівають до температури 25°С. Шипучі вина - це вина, де виноматеріал піддається вторинному бродінню, в результаті якого утворюється надлишок вуглекислого газу Шипучі вина штучно насичують вуглекислим газом. Серед ігристих вин найвідоміший напій —
шампанське, яке традиційно підноситься з нагоди урочистостей і ■різних подій.
Залежно від складу традиційно шампанське поділяють на 5 видів:
NON VINTAGE (не вінтажне) суміш різних років (на етикетці роки не вказуються);
VINTAGE (вінтажне) однорічне вино (рік вказується на
етикетці),
PRESTIGE CUVEE (елітне) - елітне вино (як правило, вінтажне, вироблене з найкращих інгредієнтів);
ROSE (рожеве) виробляється із суміші чорних і білих сортів винограду,
BLANC DE BLANS - вино тільки із винограду сорту шардоне.
Основними регіонами
виробництва шампанських вин є Франція.
Міцні (кріплені) вина Вина називають міцними, якщо рівень алкоголю у звичайному вині штучно підвищений додаванням якогось міцного алкогольного напою, найчастіше виноградного спирту. Міцність таких вин - 15-22 градуси, Найвідомішими в світі міцними винами вважаються португальські портвейни та іспанські хереси, а також мадера і марсала. Кожне з них можна рекомендувати як аперитив - напій, що збуджує апетит, У натуральному вигляді міцні вина рекомендують до перших страв, а також їх можна рекомендувати як замінник горілки до відповідних вин. їх не підігрівають і не охолоджують, а п’ють при температурі 12-18°С
Десертні вина широко застосовують як компонент тонізуючих та прохолоджувальних змішаних напоїв, пуншів, крюшонів та глінтвейнів. У натуральному вигляді їх пропонують до десертів (фрукти, тістечка, торти, морозиво, солодкі страви). Мускатні вина. Це найзапашніші вина. Кагор. Вина цього типу отримали свою назву від міста Кагор, що на півдні Франції. Раніше ці вина виготовляли за спеціальним замовленням для церковної служби. Кагор п’ють невеликими дозами, іноді підігрітим, при застудах, шлункових та інших хворобах. Ароматизовані вина
Найпоширеніші з ароматизованих вин - це різноманітні вермути та аперитиви. Своєрідний аромат і присмак (як кажуть, букет) їм додають трави, квіти та коріння рослин. Ароматизовані вина, відомі як аперитиви, часто приймають до їжі - як стимулятори травлення. Вермут (від німецького „полин”) - це аперитив на основі вина з додаванням спирту, іноді цукру та ароматизований різними
прянощами Вермути п’ють у чистому вигляді чи в складі коктейлів. У першому випадку їх вживають як аперитив,
охолодженими чи з льодом. До вермута додають декілька крапель лимонного соку чи скибку апельсина.
Поруч із вермутом у багатьох країнах виготовляють аперитивні вина міцністю 15%. їх називають «біттери», що означає «гіркий». До групи біттерів відносять гіркі настоянки, деякі види вермутів та лікерів. Найбільше поширені біттери в країнах із жарким кліматом, що пов’язано з їхньою властивістю вгамовувати спрагу. Протягом багатьох років вироблятися принципи поєднань різних вин з різними стравами. Коротко вони зводяться до наступного:
1 Біле вино найкраще подавати до білого м’яса (грудка курчати, телятина, свинина) або риби і морепродуктів
Червоне вино найкраще всього подавати до червоного м’яса (яловичина, баранина, качка, дичина).
Легкі червоні вина можна вживати із калорійними салатами (наприклад, „Столичним” чи „Олів’є”).
До супів вина не подаються.
Шампанське можна подавати протягом всієї трапези.
Портвейн і міцні червоні вина добре поєднуються з сирами.
Солодкі десертні вина (мадера, червоний портвейн, мускат, токайське та ін.) добре доповнюють десерт або свіжі фрукти, якщо вони не дуже кислі.
Якщо страва готувалася в вині, то саме з цим сортом вина її треба і подавати
Місцеві страви добре доповнюються місцевими винами.
10 Солодкі вина не варто подавати до дуже солодких страв