18) Методичні підходи до проведення екскурсії.

Методика проведення екскурсій направлена на те, щоб допомогти екскурсантам легше засвоїти зміст екскурсій, створити образну уяву про події. Виділяють такі прийоми: прийом екскурсійної довідки,опису(викладення х-ка рис, особливості зовн.вигляду), характеристики( х-ка властивостей),пояснення(сутність і причини виникнення певної події),коментування( пояснює зміст, події, що спостерігаються екскурсантами),цитування(викликає зоровий образ), питань і відповідей,завдань(зацікавити екскурсантів,збудити їх уяву),новизни матеріалу(вводиться нова, невідома інформація),літературний монтаж(відтворює події,екскурсовод будує свою розповідь на наборі уривків з різних літ.творів), художньої оповіді(дозволяє досягнути високого ступеня емоційності, особливо при показі меморіальних комплексів, місць де відбулися історичні битви),прийом співучасті(екскурсанти стають дійовими особами), персоніфікації(образна розповідь викликає жвавий інтерес аудиторії), проблемної ситуації(допомагає активізувати думки , проблема підштовхує екскурсантів до роздумів), індукції(застосовується при необхідності здійснити перехід від окремих одиничних випадків і фактів до загальної картини),дедукції(викор.спосіб міркування при переході від загального до конкретного), дослідження(викор.з дітьми і підлітками),включення органів чуття(підключення чуттів екскурсантів до сприйняття матеріалу, що викладається).

Завдання методичних прийомів – забезпечити найкращу дієвість екскурсійного методу повідомлення знань аудиторії. Методичні прийоми можуть бути розглянуті в декількох аспектах: як оптимальний спосіб виконання певних дій; як засіб перетворення пасивного огляду в активне спостереження об'єкту екскурсантами; як основа процесу трансформації усної інформації в зорову; як основа аналізу і синтезу на екскурсії і т.д.

Всі методичні прийоми, правильне використання яких складає одну з основ професійної майстерності екскурсовода, можуть бути по своєму призначенню підрозділені таким чином:

– прийоми безпосереднього ведення екскурсії (показ і розповідь);

– прийоми, направлені на створення умов для ефективного проведення екскурсії.

19. Методичні прийоми показу на екскурсії.

Методичні прийоми допомагають фахово розкрити тему . Їх сукупність формує методологію пізнання. Виділяють: прийоми показу та розповіді.

Показ включає: 1) показ самого об’єкта; 2) портфель екскурсовода; 3) зорова конструкція.

Методичні прийоми поділяються на: 1) загальні (на всіх Е); 2) спеціальні (на певних Е); 3) унікальні (одиничні, на окремих Е).

При використанні методів слід враховувати рівень підготовки екскурсантів.

Найбільш поширеною є група методів показу:

Метод попереднього огляду: використ, коли екскурсанти знаходяться на місці розташування об’єкта. Є 2 варіанта викор. метода: а) екскурсовод пропонує самостійно оглянути об’єкт в цілому, після цього формує уяву про об’єкт і починає процес пізнання; б) огляду передує вступне слово екскурсовода, у якому він акцентує увагу на тому, що треба побачити.

Метод панорамного показу: спостереження панорами міста. Використовують підвищені природні місця, башти. Треба виявити композиційний центр. Особливість: охоплює велику к-ть об’єктів і дає заг увлення, пізнання йде від заг до конкретного.

Метод зорової конструкції: передбач відновлення об’єкта за його рештками, допоможе портфель екскурсовода. Екскурсовод словами відновлює вигляд спираючись на уяву екскурсантів. Метод використовується при реконструкції об’єктів і подій (битви, повстання), епізоди з життя видатних людей. Різновид методу реконструкції – зоровий монтаж, використовується для того, щоб сформувати потрібний образ об’єкта в уяві за доп ін складових, які є поруч.+портфель екскурс.

Метод локалізації: конкретизація подій і прив’язка їх по певного місця. Він фокусує увагу на чомусь одному, що має унікальне значення, пізнання від заг-до конкретного, все закінч словами: «Саме тут було саме це».

Метод абстрагування: екскурсанти виокремлюють окремі елементи з того, що вони спостерігають, які слугують основою для розкриття теми. Цей прийом вибудовується через зосередження на одному (вікна, балкони) і відволікання від іншого (сприйняття об’єкту в цілому), що спостерігається одночасно.

Прийом зорового абстрагування: в Е є різні види порівн: зорове, словесне, порівняння об’єкта з ін. Прийом побудований на зоровому зіставлення предметів або частин одногоз ін. Порівнють і спільне і відмінне. Одне із завдань рпийому: вияви характерні особливості об’єкта, показати оригінальність.

Прийом інтеграції: побудований на об’єднанні окремих частин спостереження об’єкта.

Прийом зорової аналогії (асоціації): заснований на дії одного із заг методів наукового пізнання – методу аналогії. Побудований на порівнянні: 1) об’єкту з малюнком ін аналог об’єкту; 2) об’єкта з об’єктами, які спостерігалися раніше.

Прийом перемикання уваги: екскурсанти переносять погляд на ін об’єкт, наявність контрасту збагачує новими враженнями.

Методичний прийом руху: рух в екскурсії як метод прийом – рух екскурсантів поблизу об’єкта з метою кращого його спостереження. Рух екскурсійної групи використовують : 1) на автобусі навколо комплексу об’єктів; 2) при панорамному показі на оглядовій площадці; 3) обхід навколо будинку, памятника.

Показ меморіальної дошки: Спочатку аналіз об’єкта, потім показ МД.