16. Методичні прийоми розповіді на екскурсії.

Методичні прийоми допомагають фахово розкрити тему . Їх сукупність формує методологію пізнання. Виділяють: прийоми показу та розповіді.

Є наступні групи методів: 1) поєднує прийоми, пов’язані із формою розповіді (довідка, опис, репортаж,цитування). Прийоми цієї групи виконують завдання , щоб донести зміст розповіді. 2) прийоми характеристики (пояснення питань, відповідей, посилання на очевидців, завдань, словесного монтажу, співучасті).

1) Прийом екскурсійної довідки: використ у сполученні з прийомом зорової реконструкції. Екскурсовод повідомляє короткі дані про спостерігаємий об’єкт: карту побудови, авторів проекту, розмірт, призначення.

2) Прийом опису: надає допомогу правильному відображенню об’єкта у свідомості екскурсантів (форма, об'єм, з якого матеріалу виготовлений, розташування щодо навколишніх об'єктів). Для опису об’єкту характ: точність, конкретність.

3) Прийом характеристики: дається повна характеристика об’єктів. Прийом являє собою перерахування особливостей, властивостей.Цей прийом стосується лише зовнішніх сторін об’кта, не даючи х-ки внутрышным властивостям.

4) Прийом пояснення: форма викладу матеріалу, коли в розповіді, окрім довідки про історичну подію, розкриваються суть і причини, що його викликали. Використовується у виробничо-екон і природознавських екскурсіях де в розповіді пояснюються внутрішні зв'язки процесів і явищ. Прийом пояснення характерний для екскурсій з показом Витворів образотворчого мистецтва. Носить доказовий х-ер.

5) Прийом коментування: Коментар в періодичному друці використовується в двох видах — як тлумачення подій, явищ, текстів, а також як міркування або критичні зауваження про що-небудь, що викликає інтерес у читачів.

6) Прийом репортажу: Репортаж є жанром журналістики, який повідомляє про подію, є інформацією про те, що в даний момент відбувається перед очима репортера. В екскурсії - це коротке повідомлення екскурсовода про подію, явище, процес, очевидцями.

7) Прийом цитування: приводиться чиї-небудь слова (пряма мова). До цитування прибігають: для підтвердження, яскравого і переконливого вираження своєї думки збереження особливостей мови і колориту певного історичного періоду часу.

8) Прийом питань – відповідей: в ході розповіді екскурсовод ставить різні питання екскурсантам з метою їх активізації. Велика частина таких питань не розрахована на те, щоб отримати на них які-небудь відповіді від учасників екскурсії. Вони виконують функцію методичного прийому.

9) Прийом завдань: використовуваний в розповіді екскурсовода, знаходить вираження в його обігу до екскурсантів: «Подумайте, чому цей пам'ятник такий названий? Пригадаєте, на що схоже це будівля (ця башта)? Які прикмети на місцевості говорять про минуле?

10) Прийом дискусійної ситуації: Екскурсовод висуває в своїй розповіді таке положення, яке викликає дискусійну ситуацію. Цей прийом дає можливість в частині екскурсії замінити монологічну форму матеріалу відкритим діалогом.

17. Функції екскурсії

1. Функція пізнання. Провідною функцією екскурсії є пізнання об'єктів, а також окремих тем. Навіть тема є головним у пізнанні. Всі знання повинні бути достовірними і відповідати останнім даним сучасної науки. Перекликається з вимогою достовірності. Всі факти і об'єкти повинні отримувати об'єктивну оцінку, подаватися у науковому трактуванні.

Принцип науковості закладений у тематиках екскурсій. Зокрема, перелік існуючих тем перегукується з окремими науками або галузями знань (н/д, історичні теми і наука історія, архітектурні теми і галузь знань архітектура). Принцип ефективності перекликається з достовірністю. Передбачає, що знання мають узгоджуватись з рівнем підготовки аудиторії.

Принцип переконливості – екскурсовод має переконливо подавати факти та інформацію на екскурсії. Для цього він може використовувати документи та їх копії, переконливі порівняння, посилання на авторитетні джерела, спогади учасників та свідчення очевидців, демонстрацію фотокарток, карт, схем. Дуже підривають переконливість критичний та полемічний характер розповіді. Критика як збоку екскурсантів, так і з боку екскурсовода не бажана.

Принцип інфолрмативності.після кожної екскурсії людина повинна винести нові знання, тобто інформація, яка подається на екскурсії повинна бути змістовна, мати новизну. Не повинна бути сама собою зрозуміла, а також не повинна відтворювати те, що екскурсанти бачать. Розповідь повинна додавати до показу, а не дублювати його. Екскурсанти повинні побачити те, що вони самостійно ніколи б не побачили.

2. Функція виховання. Кожна екскурсія передбачає також виховній процес. Виховання грунтується на таких принципах:

Принцип ідейності передбачає, що тема повинна бути пронизанап певною ідеєю. Екскурсовод на екскурсії повинен бути упередженим, тобто повинен інтенсивно укладати знання на противагу науковому пізнанню та навчальному процесу, які передбачають неупередженість. Упередженість – фйормування почуття любові і ненависті. На екскурсії можуть передаватись ідеї тільки з позитивною забарвленістю. Не можна формувати ненависть або зверхнє ставлення до інших народів, рас, віросповідання. Залежно від форми туризму це можуть бути: формування почуття патріотизму, любові до рідного краю та країни, почуття поваги та толерантного ставлення до представників інших народів. Екскурсія повинна бути пов'язана з життям людей, а саме – екскурсантів. Перший аспект зв'язку полягає в тому, що все, що існує тепер, випливає з минулих подій. Це стосується історичних екскурсій. Саме цей зв'язок робить знання актуальними. Слід прив'язати теперішнє до майбутнього. Такий зв'язок формує відповідальність людей перед майбутнім поколінням, і саме він привів до формування концепції сталого розвитку.

3. Функція культурного дозвілля. Екскурсія – це не просто процес пізнання, це пізнання з метою відпочинку. Вона стоїть поруч з такими формами організації як відвідування кіно, театру, музею тощо. Роль екскурсії зростає при організації циклів екскурсії. Для мешканців міста може бути організована низка пов'язаних екскурсій, в яких послідовно будуть розкриватися окремі теми або питання. Найбільш поширеними є екскурсії, які передбачають організацію дозвілля людей на вихідні протягом тривалого періоду. Кожна екскурсія повинна розширити кругозір людини, робити його більш різноманітним. Саме на екскурсіях люди мають змогу познайомитися з невідомими та недоступними галузями. Тільки на екскурсіях можна пізнати об'єкти, які розташовані в рідному місті, але не доступні для вільного огляду.

4. Функція формування інтересів. Завдяки екскурсії не тільки повідомляються нові факти, але й зацікавленість людей формує інтерес. Н/д, побувавши на літературній екскурсії людина може перечитати всі твори письменника, якому була присвячена екскурсія. Але бажано, щоб інтерес переріс у хоббі. Це є максимальною ціллю подорожі. Кожна екскурсія повинна реалізовувати вище вказані функції без гіперболізації жодної з них. Функції мають використовуватись гармонійно, але одна з них лише переважає. Це часто залежить від теми екскурсії та її природи; передбачається перенесення акцента з пізнавальної функції на функцію дозвілля.