
- •1. Поняття «туристична подорож» та її ознаки.
- •2 .Види подорожей. Особливості проведення подорожі.
- •3. Поняття «рекреації» та «рекреаційний туризм».
- •4. Поняття «екскурсія» та «пізнавальний туризм».
- •5. Спортивний туризм та його види.
- •6. Міжнародний туризм та його види.
- •7. Внутрішній туризм та його особливості.
- •8. Сезонність у туризмі та її чинники.
- •9. Організований та самодіяльний туризм.
- •10.Туроператори та їх класифікація.
- •11. Турагентська діяльність.
- •12. Поняття "екскурсія" та її сутність.
- •13. Сутність та особливості екскурсійного пізнання.
- •14. Ознаки екскурсії.
- •15. Класифікація екскурсій за змістом.
- •16. Методичні прийоми розповіді на екскурсії.
- •17. Функції екскурсії
- •18) Методичні підходи до проведення екскурсії.
- •19. Методичні прийоми показу на екскурсії.
- •20. Методична розробка екскурсії.
- •21. Екскурсійна звітність
- •22. Контрольний та індивідуальний текст екскурсії.
- •23. Розробка екскурсійного маршруту.
- •24) План екскурсійного маршруту, види маршруту.
- •26. Види банкетів.
- •27.Собливості х-ня іноземних туристів.
- •28.Підготовка ресторанного залу . Види сервірування столів.
- •29. Обов'язки працівників закладів харчування.
- •30. Етапи обслуговування відвідувачів у ресторанах.
- •32..Класифікація виноградних вин. Принципи поєднання вина і їжею.
- •33. Регіони вир-ва вина в Європі.
- •35 Види кави та сорти чаю. Способи подавання.
- •36. Правила обслуговування клієнтів у ресторанах.
- •37. Професійні знання, вміння та навички працівників закладів хар-ня.
- •38. Анімація як складова екскурсії
- •42. Підготовка та розробка анімаційних програм
- •43. Особливості ігрової та спортивної анімації
- •44. Свято як основа комплексної анімації
- •46.Карнавал як складова туристичної анімації
- •49. Менеджмент у туризмі. Чинники, принципи та функції менеджменту в туризмі.
- •51. Мотивація та стимулювання в туризмі.
- •53. Планування як функція менеджменту туристичного підприємства.
- •54. Система методів менеджменту в роботі підприємств туристичного сервісу.
- •2. Сегментація туристичного ринку по декількох ознаках
- •3. Позиціювання туристичного продукту
- •152. Функції Спілки сприяння розвитку сзт.
- •74) Обґрунтуйте вплив цінових ризиків на формування цін на туристичний продукт та цінову політику туристичного підприємства.
- •75) Проаналізуйте вплив інфляційних процесів на формування цін в туристичній галузі.
- •82 Поняття транспортної системи, особливості структури та формування
- •83 Сучасний стан транспортної системи світу.
- •84. Транспортна доступність території та її вплив на розвиток туризму
- •85. Соціально-економічні аспекти розвитку транспорту в Україні та світі
- •86. Основні фактори що впливають на розвиток транспортного комплексу та їх вплив на вартість перевезень.
- •87. Проаналізуйте структуру рекреаційної діяльності.
- •90) Піраміда потреб Маслоу
- •91.92 Нема.
- •93. Охарактеризуйте фактори виробництва рекреаційних послуг.
- •94. Виявіть економічне та соціальне значення сфери послуг.
- •Проаналізуйте проблеми і перспективи розвитку санаторно-курортної
- •96 Визначте передумови становлення і розвитку рекреації.
- •97.Нема.
- •98. Оцінка потенціалу природно-рекреаційних ресурсів.
- •99. Охарактеризуйте поняття про позаробочий та вільний час, рекреацію і туризм.
- •101. Рекреаційні ресурси України.
- •102. Рекреаційне районування території.
- •104. Рекреаційна система Карпатського регіону
- •105. Основою Причорноморської рекреаційної системи є Одеськаобл.
- •106.Організація та планування санаторних комплексів
- •107.Організація та планування комплексів відпочинку.
- •108.Організація та планування туристичних комплексів.
- •109.Організація та планування автотуристичних комплексів.
- •110.Організація та планування туристичних баз.
- •111.Організація та планування туристичного табору.
- •112.Планування та організація гірських туристичних баз
- •113. Сучасні проблеми становлення рекреаціційно-туристичного комплексу України
- •115. Оздоровче значення спортивного туризму.
- •116. Особливості топографічної підготовки організатора спортивного походу.
- •117. Способи орієнтування на місцевості.
- •118. Медичне забезпечення оздоровчо-спортивного туризму
- •121. Особливості проектування оздоровчо-спортивних турів.
- •123. Організація та здійснення спортивно-туристських заходів.
- •124. Терміни та поняття рекреаційної географії.
- •125.Подорожі до великих міст.
- •126. Структурні рівні рекреаційної географії.
- •127. Структура, види та методи дослідження рекреаційної географії.
- •128. Подорожі до невеликих міст, що пережили свою славу та розквіт
- •129 “Торговий” туризм
- •130. Поїздки до теплих морів в літній час
- •131.Тематичні парки сша
- •132. Подорожі до унікальних природно-географічних об’єктів світу
- •133.Екскурсії в екзотичні місця з найрозкішнішою природою
- •134.Подорожі у райони з екстремальними природними умовами.
- •135 Відвідини унікальних історичних і культурних об'єктів інших соціо-культурних систем
- •136. Винні тури
- •137. Сафарі
- •138. Світові курорти
- •139. Круїзи і туристичні потяги
- •142 Критерії класифікації засобів розміщення, типи закладів розміщення
- •143Система класифікації готелів, міжнародна система класифікації.
- •144. Етапи надання основних готельних послуг
- •145. . Додаткові готельні послуги
- •146.Сучасні тенденції розташування готельних комплексів у структурі міста
- •147 Поняття „матеріально-технічної бази” та „основних фондів” готельного господарства
- •148.Види основних фондів готельного господарства
- •149. Блоки приміщень готелів, їх характеристика
- •150. Інженерно-технічне обладнання готельного господарства.
- •151.Основні служби готелів та їх функції
- •153 Класифікація закладів х-ня.
- •155. Структура ресторанного комплексу
- •157. Характеристика основних приміщень ресторанів
- •159. Типи меню. Чинники, що впливають на складання меню.
- •162. Етапи та типи бронювання в готелі.
- •163. Етапи реєстраційного процесу в готелях, тарифи у готельному господарстві
- •164 Правила оплати за проживання у готелях.
- •165. Прибиральні роботи в готелі.Послідовність їх виконання.
- •166. Послуги, що надаються в готелях, чинники від яких залежать перелік і якість послуг.
- •167. Протипожежна безпека в готелях.
- •168. Обов'язки працівників готелів з дотриманням правил техніки безпеки і охорони праці.
- •169 Туристичні ресурси: поняття, основні принципи та структура
- •170. Формування та становлення туристичного комплексу України
- •171. Проблеми раціонального використання рекреаційно-туристських ресурсів України
- •172. Північно-Західний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •173. Північно-Східний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •174. Подільський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •175 Причорноморський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •176. Центральний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •177. Донецький і Придніпровський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •178. Карпатський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
- •180. Правові засади туроператорської діяльності
- •181.Правові основи турагентської діяльності.
- •182.Зміст та порядок ліцензування туристичної діяльності.
- •184.Контроль дотримання ліцензійних умов суб’єктами туристичної діяльності.
- •185. Правові аспекти екскурсійної діяльності.
- •187.Правове регулювання підприємницької діяльності у сфері сільського туризму
- •188.Види страхування туристів в туризмі.
- •189.. Функції Спілки сприяння розвитку сзт.
- •190. Європейський досвід організації сільського зеленого туризму
- •191 Технологічні основи гостинності
- •192. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів
- •193.Форми організації відпочинку в селі
- •194. Організація сільського зеленого туризму
- •195. Сільський зелений туризм як вид підсобної діяльності
- •196.Ресурси сзт.
- •197.Особливості менеджменту сільського зеленого туризму.
- •199.Поняття і форми державного устрою
- •200.Федерація як одна з форм державного устрою.
- •202.Республіка як форма державного правління.
- •203.Монархія як форма державного правління
- •206.Політичні режми країн світу.
- •223. Туризм з метою відпочинку і розваг в Африці, на Близькому Сході і в Південній Азії.
- •224. Географія бізнес поїздок.
- •225. Конгресно-виставковий туризм.
- •226.Гірсько лижний туризм в країнах світу.
223. Туризм з метою відпочинку і розваг в Африці, на Близькому Сході і в Південній Азії.
Африканському туристичному регіону притаманна перевага природних туристичних ресурсів. Особливо значними серед них є флоро-фауністичні і ландшафтні складові ресурсного потенціалу. Для порізнених країн і територій регіону характерні комфортні погодно-кліматичні умови - основа розвитку масового туризму. На ринку міжнародних туристичних послуг окремі африканські держави посіли чільні місця і пропонують високоякісний туристичний продукт: Маврикій - весільний туризм і пляжно-купальний відпочинок; Туніс і Марокко - пляжно-купальний, лікувально-оздоровчий і пізнавальний туризм; Зімбабве, Танзанія та Кенія - сафарі й екологічний туризм; ПАР - пляжно-купальний відпочинок, гастрономічний і екологічний туризм; Кабо-Верде спеціалізується на дайвінгу та серфінгу
Слід відмітити, що протягом останніх років близькосхідний регіон набирає все більшої популярності, що сприяє швидкому розвитку рекреаційної сфери.
Основні фактори які сприяють цьому розвитку: - сусідство з великим рекреаційним ринком (Європа); - доволі містка та одна з найбільших територій у світі за населенням; - територію омивають багато морів, де проходять основні воднотранспортні комунікації; - різноманітні природні ресурси та колосальна культурно- історична спадщина; - розміщення в межах території важливих центрів паломництва (зокрема, Єрусалим, Медина, Мекка); - велика різноманітність етнічного складу (екзотика)
(Єгипет, Туреччина, Мекка, Медина)
Південна Азія Темпи зростання міжнародних туристських прибуттів у цьому регіоні 2005 р. становили 10%. Найбільш туристично розвиненими країнами є Індія (+ 24 %), Мальдіви (+ 9 %) та Шрі-Ланка (+ 13 %). Основні потоки міжнародних туристів спрямовані в Індію. Також зростає кількість туристичних прибуттів на Мальдівах, які володіють гарними можливостями для пляжного відпочинку і підводного плавання. Сприяє розвитку туризму в цьому регіоні активна міжнародна торгівля.
224. Географія бізнес поїздок.
Щорічно у світі здійснюється понад 100млн. бізнес поїздок.Територіально вони розподілені нерівномірно.Значна частина туриських потоків зі службовою метою спрямована в Європу.Типовий турист що подорожує зі службовими цілями, це чоловік середнього віку з вищою освітою, кваліфікований спеціаліст чи керівник.Практично обов язковою умовою для учасника бізнес поїздки є володіння англійською мовою.Основний «постачальник» бізнес туристів в Європі є Німеччина.Щорічно понад 5млн німців їдуть у відрядження.Середня тривалість службової поїздки в країни розташовані на ін..континенті-12-13днів, в середині регіону 5-6дн.Серед європейських держав які приймають потоки ділових людей виділяють Німеччину, Великобританію, Францію, Нідерланди, Італію, Іспанію. Швецію Швейцарію.Особливе місце посідає Бельгія, із Брюселем що є одночасно і столицею ЄС.Помітну роль на ринку бізнес туризму відіграють країни центр.та східн.Європи.Стрімко розвивається бізнес туризм на Американ.континенті.Основні потоки ділових людей спрямовані в США, Канаду,Мексику.У цих країнах кількість бізнес поїздок неухильно зростає але різними темпами.США-стабільний розвиток,Канада-повільне збільшення,Мексика-стрімке збільшення.Набуває сили потік ділових туристів у Лат.Америці.Збільшується кількість прибуттів з діловою метою в Парагвай, Гватемалу,Коста-рику.У Пд-сх Азіїпомітне зростання кільк.службових поїздок(Сянган» Гонконг», Сінгапур і Тайвань).Справжній бум ділового туризму в середині 90-х років 20ст.пережила Індонезія,тут були найвищі у регіоні темпи зростання бізнес поїздок.Досить нерівномірно розв.туризм в Африці та на близ.Сході.Підйоми і спади в динаміці прибуттів залежить перважно від політ.ситуації в регіоні.В африці останнім часом високі темпи зростання ділового туризму спостерігалися в республіці Конго, Зімбабве, Ефіопії.За прибуттями лідирували Єгипет, Пд.Афика,Марокко.На Бл.-Сході основні потоки ділових людей спрямовувалися на нафтовидобувні країни а також в Ізраїль та Йорданію.