197.Особливості менеджменту сільського зеленого туризму.

Мета менеджменту сільського зеленого туризму полягає у довготерміновій підтримці сталості цього туристичного сектора шляхом захисту місцевої культури та навколишнього середовища через механізми продукування специфічних суспільних благ (послуг) та підтримання їх конкурентоспроможності.

Стратегія сільського зеленого туризму в кожній окремо взятій місцевості, залежно від її рекреаційного потенціалу, потребує перед початком розвитку визначення пріоритетів.

Важливим механізмом менеджменту сільського зеленого туризму є налагодження діалогу й партнерства між бізнесом, спілками власників і громадськими інститутами. Основними чинниками підвищеної складності управління сільським туризмом є:

• суттєва невизначеність ринкової ситуації;

• сезонна нестабільність попиту на турпослуги;

• висока конкурентність на регіональному ринку турпослуг із закладами інших організаційних форм масової рекреації;

• обмеженість фінансових ресурсів;

• мінливість попиту (запитів) споживачів турпослуг;

• соціально-економічна ситуація в країні тощо.

Стратегії сільського зеленого туризму повинні бути сумісні з місцевими цілями розвитку.

Можна виділити п'ять типів цілей МСЗТ:

1. Економічні: збільшення частки ринку; підвищення якості продукції; дбайливе ставлення до навколишнього середовища; поліпшення інновацій; поліпшення сервісного обслуговування.

2.Ресурсні: залучення кваліфікованих працівників;залучення інвестицій; поліпшення інфраструктури; створення анімаційних програм обслуговування; екологізація природокористування.

3.Інноваційні: розширення наявного турпродуктного ряду; створення принципово нових продуктів; покращення наявної пропозиції.

4.Соціальні: підвищення доходів працівників; соціальна захищеність; задоволення від роботи; громадська інтеґрація; розвиток персоналу.

5. Цілі престижу: незалежність; імідж та престиж;політичний вплив;суспільний вплив.

Сільський туризм за умови ефективного менеджменту здатний реально поліпшити якість життя у сільській місцевості. Зокрема, сільський туризм може виступати як основне (важливе) джерело надходження до місцевих бюджетів, а ці доходи через бюджет, відповідно, перерозподілятися на підтримання медобслуговування населення, освіту, культуру, збереження навколишнього середовища відновлення місцевих і регіональних історичних пам'яток.

198- Чесанова

199.Поняття і форми державного устрою

Державний устрій – це територіальна організація державної влади,поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством,це взаємозв’язок окремих складових частин держави між собою і їх спільними вищими державними органами.За державним устроєм всі держави поділяються на прості і складні.До простих відносяться унітарна,до складни-федерація,конфедерація,імперія.Проста унітарна держава-це така держава,складові частини якої не мають власного суверенітету і не можуть бути суб’єктами політичних міжнародних відносин.Унітарний державний устрій припускає існування злитої держави,що підрозділяється лише на адміністративно-територіальні одиниці і тому не включають у себе ніяких державних утворень.У ньому панують єдині конституційні принципи,існує тільки одна система центральних органів влади,1 валютна с-ма,1 армія.Складні держави-це такі держави,які об’єднались з окремих державних утворень,що мали всі ознаки держави,в тому числі і суверенітет,але певну частину своїх суверенних прав добровільно передали вищим центральним органам союзної держави.Це посуті постійний або тимчасовий союз суверенних держав.Федерація-це союзна держава,що поєднує кілька держав або державних утворень,кожне з яких має свої органи державної влади.Федерації можуть бути:централізованя,відносно централізовані,децентралізовані.Вони можуть бути формально визнаними,а фактично втратити певні свої суверенні права.До федерацій відносять США,Рос.Федерація,ФРН.Конфедерація-постійний союз держав,що утворилися для досягнення конкретних цілей.Такими інтересами можуть бути захист території чи навпаки завоювання,звільнення від залежності з боку 3-ї держави.Вступивши в конфедеративний союз,держава цілком зберігає свій суверенітет і продовжує виступати самостійним суб’єктом у всіх зовнішніх і внутрішніх справах.Вони не мають спільної території,конституціїі єдиного законодавства,громадянства.Імперія-складна держава,створена насильницьким шляхом.Імперії існували в усі історичні епохи.Сутнісь залежності складових частин імперії буває різною.У минулому вхідні в імперію утворення при нерозвиненості транспортних засобів і засобів зв’язку мало стикалися з імперською владою.У Новий час,особливо у 20ст. становище істотно міняється.