195. Сільський зелений туризм як вид підсобної діяльності

Сільський зелений туризм можна розглядати як додатковий, щодо основної господарської діяльності, який дає селянам певні додаткові доходи, а також є способом підвищення зайнятості членів селянських родин.

Власниками агрооселі можуть бути:

• фермер, який працює на присадибній ділянці

• селянин, який працює на сільському господарстві

• інші мешканці села, зайняті у сфері обслуговування чи соціальній сфері.

Селянин-фермер в межах сільського туризму може організувати:

• активний туризм (збудувати на своїй території спортивний майданчик, підйомник, розробити маршрути для велотуристів, кінні прогулянки);

• екотуризм (відпочинок в екологічно чистій місцевості, вживання чистих продуктів);

• мисливський туризм;

• культурно-етнічний (екскурсії, розповіді про історію краю, національні обряди, побут)тощо.

Необхідно законодавчо закріпити звільнення агроосель від сплати готельного збору та обов'язкової державної стандартизації. Для агроосель можливе запровадження добровільної категорізації представниками Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму та представниками органів місцевого самоврядування

Звільнення від опадаткування доходів, отриманих від здачі кімнат туристам, передбачається при таких умовах:

1. Житловий будинок, у якому здаються кімнати належить до сільського господарства.

2. Житлові кімнати здаються відпочиваючим, а не сезонним робітникам, і не іншим особом на тривалий термін.

Кімнати, які здаються знаходяться в житловому будинку госоподаря, а не в іншй спеціально пристосованій будівлі

196.Ресурси сзт.

Карпатський туристичний регіон України складають чотири адміністративні області заходу України, в межах яких простягається гірська система Українських Карпат.

Сільський зелений туризм і екотуризм є чільними субгалузями спеціалізації туристичного сектора Карпатського реґіону.

Відповідно до такого розмежування географічною основою розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському регіоні треба вважати територію сільських адміністративних районів. Конкретизація цієї території, наприклад, за екологічними критеріями, може пов'язуватися з виключенням забруднених територій (сіркодобувні та нафтопереробні ареали) чи, навпаки, виділенням певних пріоритетних природоохоронних територій (біосферні заповідники - Карпатський і Східні Карпати, національні природні парки - Карпатський, Виж-ницький, "Гуцульщина", "Сколівські Бескиди" тощо).

2. Природні, історико-культурні та соціально-економічні передумови розвитку сільського зеленого туризму в реґіоні

2.2. Івано-Франківщина

Природне та етнокультурне середовище. Івано-Франківська область тягнеться з північного заходу на південний схід уздовж орографічної осі Українських Карпат. Поряд із Закарпаттям, це найвисокогірніша область України. Близько 43 % її території складають гірські масиви, наймальовничішими серед них є: Чор-иогора, Ґорґани, Гриняви, Чивчини. Не менш строката область і в етнографічному плані. Вона складається з самобутніх етнографічних районів Опілля, Бойківщини, Гуцульщини та Покуття. їх мешканці найповніше зберегли національний давньоукраїнський колорит з багатою матеріально-духовною культурою, а також низку самобутніх відмінностей в обрядах, народній архітектурі, одязі, побуті, мистецьких ремеслах, що привертає неабияку увагу туристів.

Завдяки мальовничій ландшафтно-етнографічній строкатості, Івано-Франківщина має сформований імідж одного з найпопулярніших туристичних реґіонів України. Туристичному руху в області притаманні такі специфічні риси: масовість, активність, молодіжність, помірна цінова політика туробслуговування. Ці риси вигідно вирізняють Івано-Франківщину на туристичному ринку Карпатського реґіону.

В Івано-Франківській області нараховується 147 об'єктів природно-заповідного фонду. Серед них значні за площею гірськолісові резервати "Садки", "Джурджів-ський", "Княждвірський", "Скит Манявський", найбільший у реґіоні Карпатський НПП та НПП "Гуцуль-щина".

2.3. Закарпаття

Природне та етнокультурне середовище. Закарпаття - найбільш гірська область України. Близько 80 % її території входить до складу Карпатської гірської системи. Наймальовничіші високо- й середньогірні масиви Карпат: Верховинський хребет, Чорногора, Ґорґани, Свидовець, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічні Карпати відмежовують область від решти території України, що додає самобутності багатовіковій традиційній культурі населення цього гірського краю.

Загалом в області нараховується 415 об'єктів природно-заповідного фонду держави сумарною площею 1,54 тис. км2. Серед них: міжнародний біосферний резерват "Східні Карпати", Карпатський біосферний резерват, Карпатський НПП, НПП "Синевир", 38 заказників державного та місцевого значення, 349 пам'яток природи, 22 пам'ятки садово-паркового мистецтва, 3 заповідні урочища тощо.

Карпатський біосферний заповідник створений у 1968 p., з 1992 р. входить до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, з 2000 р. виступає українським партнером проекту WWF "Ініціатива Карпатського Екореґіо-ну". Загальна площа заповідника становить 57 880 га.

2.4. Чернівеччина

Нині на Буковині під охороною перебуває 286 заповідних територій та об'єктів, у тому числі 7 заказників і 8 пам'яток природи загальнодержавного значення, а також 136 пам'яток природи, 40 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва та 39 заповідних урочищ місцевого значення.

Загальна площа природно-заповідного фонду Чернівецької області займає 56 389,5 га, що становить 6,9 % території області. Цей показник майже вдвічі перевищує загальнодержавний.

Серед геолого-геоморфологічних атракцій Буковини найвідомішими для екотуристів є печера Довбуша, скелі "Кам'яна багачка" та "Чорний Діл", відслонення "стінки" Дністровського каньйону біля сіл Василів і Звенячин.

До складу державних заказників входять ландшафтні заказники у Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Дарницький, лісові заказники Лун-ківський та Петровецький. До пам'яток природи державного значення відносяться урочище Білка, печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська, Шилівський ліс, Тисовий яр.

5. Районування Карпатського реґіону за рівнем розвитку та відмінностями турпродукту сільського зеленого туризму

Споживчий продукт сільського зеленого туризму у кожній окремо взятій місцевості має свої відмінності, зумовлені особливостями природного й етнографічного середовища сільського розселення реґіону, а також характером його сучасної адміністративно-громадської самоорганізації. Тому районування Карпатського реґіону за рівнем розвитку та відмінностями турпродукту сільського зеленого туризму ми здійснювали з урахуванням таких критеріїв:

- природно-географічного поділу регіону;

- етнографічного (історико-культурного) поділу регіону;

- адміністративно-територіального (а отже, й інфра-структурно-господарського) поділу реґіону.

Природно-географічний поділ реґіону - це виокремлення в його межах природних районів з відмінною геолого-геоморфологічною будовою, рельєфом, мікрокліматом і біоценотичною структурою.

Етнографічне районування - це поділ території на локальні культурно-побутові ареали сільського розселення, які мають спільні риси мовного, звичаєвого, господарського характеру, зумовлені особливостями природного середовища, генезису та подальшого історичного розвитку кожної розселенсько-етнографічної групи.

Адміністративно-територіальний поділ реґіону це офіційний поділ території держави на самостійні адміністративно-господарські одиниці (селищні ради, райони, області), які відзначаються сформованою спеціалізацією господарства (у тому числі туристично-рекреаційного) й володіють централізованою системою комунікацій (зокрема, транспортного сполучення).

5.3. Чернівецький субреґіон

У Карпатському туристичному реґіоні Чернівецька область чітко спеціалізується на екологічному туризмі (зокрема такій його формі, як гірський кінний туризм), мисливському, сільському, етнографічному й фестивальному туризмі, водному туризмі та спелеотуризмі.

Вижницький НПП - це основний осередок екоту-ризму в області. Тут, у межиріччі річок Черемош та Сірет низькогір'ями Буковинських Карпат прокладено пізнавальні екостежки й спортивно-туристичні маршрути різних категорій.

Неабиякої популярності в області набув мисливський туризм, основною організаційною базою якого є державне господарство.

Ліцензоване полювання пропонується українським та іноземним туристам (індивідуалам та групам з 4-5 осіб) на території 24,8 тис. га мисливського господарства, де: 75 % - гори, 25 % - рівнина; 75 % - хвойний ліс, 25 % - буковий і грабовий ліси. Мисливська фауна представлена такими видами: благородний олень, косуля європейська, зубр, дикий кабан, лисиця, заєць. Період полювання: олень - з 15 вересня по 10 жовтня, косуля - зі травня по 30 жовтня, зубр та дикий кабан - цілий рік. Розміщення: у мисливських будинках по 2-3 особи.

У Чернівецькій області функціонує 677 фермерських господарств, у використанні та володінні яких знаходиться 8589 га сільськогосподарських угідь (станом на 2003 р.). Поряд з цим нараховується понад 270,5 тис. приватних підсобних господарств.

Закарпатський субреґіон

За особливостями рельєфу, ландшафтно-кліматичними, етнокультурними й соціально-економічними характеристиками на території Закарпаття доцільно виділити три рекреаційно-туристичні райони:

- Верховинсько Свалявський туристичний район (межує з Львівщиною), до якого належать Велико-Березнянський, Воловецький, Міжгірський, Перечин-ський і Свалявський райони;

- Полонинсько-Марамороський туристичний район, що об'єднує великі гірські Іршавський, Хустський, Тячівський і Рахівський райони;

- Потиський долинний, економічно найрозвинутіший, що межує з трьома європейськими країнами й об'єднує Ужгородський, Мукачівський, Берегівський і Виноградівський райони.

Відповідно курортна рекреація і туризм у кожному з цих районів мають свої внутрішньореґіональні відмінності, що веде до урізноманітнення турпродукту.

- з курортів Верховинсько-Свалявського району організовуються подорожі до Львова, Трускавця, Ужгорода, Мукачівського замку, Хуста (у заповідну Долину нарцисів), у НПП "Сколівські Бескиди", НПП "Сине-вир" (до високогірного (989 м над рівнем моря) о. Сине-вир), у центри гірського туризму Воловець і Міжгір'я; пішохідні походи екотуристичними стежками на хребти Полонину Руну (1479 м), Полонину Боржаву тощо;

- з курортів Полонинсько-Марамороського району організовуються подорожі в Ужгород, Сваляву, у Карпатський біосферний резерват та Карпатський НПП, на о. Синевир, у резервати "Свидовецький" і "Зачарована долина", до руїн Довжанського і Бронецького замків, а також пішохідні походи високогірною Рахівщиною до найвищих вершин Українських Карпат;

- з курортів Потиського долинного району організовуються екскурсії в Ужгород (відвідування театрів, музеїв, винних барів), Мукачеве (замок "Паланок"), Сваляву, Хуст (у заповідну Долину нарцисів), у НПП "Синевир", у підземні лабіринти давніх солекопалень, Музей історії солерудника і до Соляних озер курорту

Солотвино, а також транскордонні 1-2-денні тури, що знайомлять з життям і культурою Українсько-Румун-сько-Угорсько-Словацько-Польського прикордоння.