1. Поняття «туристична подорож» та її ознаки.

Тур подорож-це форма міграції населення,тобто просторові переміщення людей, які виходять за межі насел пункту. У більш випадків поселення є місцем постійного проживання мігранта. Ніякі переміщення в межах цього поселення не будуть міграціями і тур подорожами. Таке тлумачення турпоїздки дають демографи та фахівці з туризму, але ВТО інакше трактує місце за межі якого повинен виїжджати турист. ВТО-всесв, має статус при ООН ,що займ міжнар тур, була створ 1925 р під назвою МСОТО-міжнар союз офіц тур орг-й. У 1975р - переіменована на ВТО. ВТО називає це місце - звичне середовище - середовище буденності, тобто ті місця, де людина постійно перебуває.Воно хар-ся 2 показниками:частотою відвідування і його віддільністю. Тому до звич середов належить поселення, де людина постійно або регулярно перебув (прожив, прац, навч). Поняття«звич серед» викликає суперечки між фахівцями.Осн дискусії виникають навколо параметрів його окреслення. Звич середов знах в 1 насел пункті, де людина прац, прожив. Маятникові міграції-щоденні поїздки на роб, науку.Не кожна поїздка, яка виходить за межі звич серед є туристична. Для того, щоб вважатись такою вона має відповідати певним ознакам: 1)Зворотність переміщення - кожна тур поїздка поч. і зак у звич середов. 2)Тривалість- мінімальна-доба, максимальна-раніше макс.трив була 3 міс-цей час пропонувала міжнар класиф міграції населення. Вважалося,що більш тривале перебування є ціллю заробітку.У 1954р МСОТО підвищ цю трив до 6 міс.У 1991 на Оттавській конфер ВТО дало визначення поняття «туризм», де мах. межа була 6міс., але після 1.01.04 межу підняли до 12міс. 3)Ціль поїздки - туристи подорожують з різними цілями. Для зручності статистичного обліку ВТО рекомендує об’єднувати цілі в групи: дозвілля і відпоч, відвідування родичів, ділові і профес цілі, лікування,паломництво, відвідув реліг.святинь.

Проте наявність однієї з цілей не є вирішальною у віднесенні його до туристів. Турист може подорожувати з будь-якою метою, але він не повинен мати заробітку у місці тимчасового перебування (дестинації).

У подорожах переміщаються: окремі індивідууми; групи осіб, об'єднаних єдиним інтересом і метою; цілі експедиції, у тому числі й військові, у складі яких можуть бути кілька сотень або навіть тисяч фахівців, а також дипломати, мігранти й переселенці.

2 .Види подорожей. Особливості проведення подорожі.

Класифікувати види туризму можна за різними ознаками, до найважливіших з яких належать: мста туризму, часові, територіальні характеристики, індивідуальні запити та фінансові можливості клієнтів.

1.Мета туризму, можна виділити такі види туризму:

1.Екскурсійний туризм - подорож із пізнавальною метою.

2.Рекреаційний туризм - подорож із метою відпочинку, оздоровлення і лікування.

3.Діловий туризм - це обслуговування клієнта під час виконання ним професійних обов'язків як за місцем проживання, так і в інших регіонах..

4.Етнічний туризм - поїздки з метою побачень з рідними та близькими. Ця форма туризму пов'язана з відвідуванням і виїздом у віддалені регіони або інші країни.

5.Спортивний туризм - поїздки з метою участі в спортивних заходах та підтримки улюблених команд.

6.Релігійний туризм - подорож, яка має за мету виконання релігійних процедур, місій, відвідування святих місць та ін.

7.Пригодницький туризм - туризм пов'язаний із фізичними навантаженнями, а іноді і з небезпекою для життя.

8.Соціальний туризм - це подорож із метою участі в громадських заходах (мітинги, демонстрації, публічні виступи, марші).

9.Екологічний туризм - екскурсії та подорожі з турботою про навколишнє середовище.

10.Сільський, зелений туризм - тимчасове переміщення туристів у сільську місцевість з метою відпочинку та ознайомлення з місцевим способом життя, культурою, традиціями, звичаями.

Види туризму за часовими характеристиками:

1.сезонність- із найважливіших показників в туристичному бізнесі, який означає нерівномірність руху туристів протягом року

2.прив'язка до конкретних подій- супроводжує окремі види туризму і примушує працівників туристичної індустрії більш ретельно готуватись до таких подій, особливо коли вони великомасштабні (наприклад, Олімпійські ігри, міжнародні ярмарки, концерти зірок естради тощо).

3. час, виділений клієнтом на подорож.- може бути обмежений як об'єктивними (тривалість відпустки або кількість вихідних днів), так і суб'єктивними (бажання "розвіятись" на кілька днів) причинами.

Види туризму за територіальними ознаками

1.Приміський туризм - виїзди за місто в період відпусток або на вихідні дні.

2.Внутрішньорегіональний туризм - поїздки та подорожі в межах певного регіону.

3.Внутрішньодержавний туризм - подорожі, обмежені державними кордонами країни для громадян з постійним місцем проживання у цій країні

Види туризму за індивідуальними запитами

В основі поділу туризму за такою ознакою, як індивідуальний запит, лежить бажання туриста вплинути на:

- маршрут подорожі

- час подорожі

- формування розважальної програми

- перелік додаткових послуг

Види туризму за фінансовими можливостями

- груповий за відпрацьованими маршрутами -. Знижки мають місце і при виборі традиційного для туристичних фірм маршруту (їх надають підприємства транспорту, розміщення, харчування, які обслуговують маршрут);

- індивідуальний за відпрацьованими маршрутами - більш дорогий вид подорожі, оскільки при його оформленні не діють знижки, які надаються групам;

- груповий за індивідуальними маршрутами - знижки надаються у випадку оптимального розміру групи (наприклад, визначеного по кількості місць в туристичному автобусі), а також залучення в індивідуальний маршрут традиційних місць відпочинку;

- індивідуальний за індивідуальними маршрутами — найбільш дорога форма обслуговування, оскільки всі перераховані вище знижки тут не діють. При організації такої подорожі необхідна розробка та додаткове відпрацювання маршруту.

Особливості проведення подорожі.

Залежно від змісту і напрямів роботи краєзнавчого товариства чи гуртка перед учасниками майбутньої подорожі ставиться певна мета. Вона передбачає ознайомлення на місці з районом подорожі, пошуково-дослідницькі роботи, забезпечення фізичного розвитку, спортивного вдосконалення, здорового відпочинку школярів тощо. Виходячи з поставленої мети, визначають конкретні завдання. Вони можуть бути різними, залежно від віку та фізичної підготовки учасників туристської подорожі, її складності тривалості, від фінансових можливостей, забезпеченості належним спорядженням та високоякісними продуктами харчування, а також інших умов. Ні в якому разі головною метою туристської подорожі не може бути розважальна. Важливою умовою будь-якої подорожі є дослідження рідного краю чогось іншого району, виконання суспільне корисної роботи.

При плануванні маршруту намічають поступове зростання протяжності та складності природних перешкод. Під час розробки майбутнього маршруту орієнтовно визначають категорію його складності. Важливим моментом в організації подорожі є розподіл обов'язків у групі.