9.4. Вимірювання авторитету

У роботі з особовим складом офіцеру треба знати індивідуально-психологічні особливості своїх підлеглих, щоб їх ефективно використовувати у військово-педагогічному процесі. Також при визначенні неформальних лідерів підрозділу і призначенні воїнів на відповідні посади офіцерові допомагає його знання рівня авторитетності воїнів у підрозділі. З цією метою він може провадити відповідне опитування. Пропонує воїнам відповісти на запитання, яке дає йому змогу виявити неформальних лідерів підрозділу.

Порядок здійснення опитування. Офіцер-дослідник готує картки для опитування кожного військовослужбовця, де може одразу міститися зміст питання і коротка інструкція: ”Напишіть на картках під цифрою 1 прізвище члена підрозділу, якого Ви вибрали б у першу чергу, під цифрою 2 — кого б Ви вибрали, якби не було першого, під цифрою 3 — кого б Ви вибрали, якби не було першого і другого”(див. табл. 4).

Таблиця 4

	Прізвище воїна Мовчан
З ким Ви поїхали б у	1-е місце	2-е місце	3-е місце
тривале відрядження?	Повзнюк	Сергієнко	Василенко

У ході обробки карток для опитування заповнюється така матриця (див. табл. 5).

У графу 3 по вертикалі записано дані з картки для опитування Мовчана (аналогічно заповнюються графи 4-26). При заповненні матриці за кожний 1-й вибір (1-е місце) нараховано 1 бал, за 2-е — 0,77 бала, за 3-е — 0,65 балів.

Після того, як усі вибори будуть занесені до таблиці, треба підрахувати по горизонталі алгебраїчну суму всіх одержаних балів кожним воїном підрозділу. Ця сума виборів визначає авторитетність даного військовослужбовця у підрозділі.

Також можна провадити порівняльний аналіз отриманих результатів у різних підрозділах (у нашому випадку в трьох відділеннях даного взводу), відповідним чином можна проаналізувати авторитетність формальних (сержантів, активістів) і неформальних лідерів. Як видно з матриці, заступник командира взводу сержант Мовчан має авторитет у взводі, але недостатній. Повзнюк, який має значно вищий авторитет, ніж він. Командири 1-го і 2-го відділення сержанти Сніжко і Голуб користуються авторитетом серед особового складу, командир 3-го відділення Баштовий практично не має авторитету, а його підлеглі Повзнюк, Василенко і Сергієнко користуються високим авторитетом у взводі.

Офіцер - дослідник має проаналізувати результати опитування, дійти відповідних висновків щодо підлеглих, а якщо це необхідно — здійснити організаційні зміни у підрозділі і внести певні корективи у стиль своєї роботи.

9.5. Метод узагальнення незалежних характеристик

Для поглибленого вивчення стосунків у підрозділах (екіпаж, відділення, взвод, інколи в роті) можна застосувати цей метод. Показниками є оціночні думки досліджуваних про рівень розвитку у певного військовослужбовця двох важливих специфічних професійно значущих якостей: а) ставлення до виконання своїх функціональних обов’язків; б) ініціативність у наданні допомоги за сумісної роботи у складі екіпажу, відділення, взводу.

Дослідник зможе отримати таку інформацію в ході індивідуальних бесід із кожним воїном даного підрозділу або шляхом фронтального опитування всіх членів підрозділу. При цьому за п’ятибальною системою кожен опитуваний оцінює самого себе і своїх товаришів по службі. Опитувані ці оцінки проставляють у такій картці (див. табл. 6).

Для діагностики ставлення до службових обов’язків використовуються такі ознаки:

службові обов’язки виконує завжди добросовісно та якісно — 5;

службові обов’язки виконує добре (найчастіше прагне бути корисним для товаришів по службі) — 4;

службові обов’язки виконує задовільно (не завжди виконує добросовісно і вимагає систематичного контролю) — 3;

службові обов’язки виконує незадовільно (вимагає сталого контролю зі сторони командування) — 2;

взагалі не має бажання виконувати свої службові обов’язки — 1.

Для діагностики ініціативності в наданні допомоги можна використовувати наступні показники:

завжди приходить на допомогу з власної ініціативи — 5;

інколи приходить на допомогу з власної ініціативи, інколи на прохання — 4;

надає необмежену допомогу, але тільки на прохання — 3;

надасть допомогу в обмеженому обсязі на прохання — 2;

схильний уникати надання допомоги — 1 .

Обробка результатів. Для узагальнення ділових якостей і особистого ставлення до надання допомоги своїм товаришам по службі заповнюються відповідні матриці № 1 (ставлення до виконання службових обов’язків) і № 2 (ініціативність у наданні допомоги товаришам по службі) (див. табл. 7 і 8 ).

Таблиця 6

	Порядковий номер за списком підрозділу взаємодіючих між
	собою членів колективу і їх прізвища
Особистісна	1		2		3		4		5			6			7			8...		22			23
якість	М о в ч а н	С н і ж к о		Ю р ч е н к о		Ш у м с ь к и й				В а л ю х			Я ц е н к о			Ш в е ц ь						К о л о м і є ц ь		І в к о
Відношення
до виконання	4	4		3		3		2			3			3			3				3				4
обов’язків
Ініціативність
в наданні	4	3		2		2		3			2			2			2				2				2
допомоги

По вертикалі записуються за номерами прізвища всіх членів підрозділу, який досліджується; по горизонталі - тільки їх номер.

Матриця заповнюється послідовним перенесенням даних з індивідуальних карток. У перший горизонтальний рядок записуються оцінки, які отримав опитуваний Мовчан від своїх товаришів по службі та його власну оцінку про себе. Другий горизонтальний рядок створюється перенесенням оціночних думок про Сніжко. Аналогічним чином заповнюються всі інші горизонтальні рядки.

Після того, як усі оцінки будуть занесені до матриці, треба підрахувати по вертикалі алгебраїчну суму всіх одержаних кожним воїном даного підрозділу виборів (суми виборів), яка характеризує узагальнену думку даної групи військовослужбовців, окрім самооцінки. Дослідникові треба мати на увазі той факт, що групова оцінка звичайно достатньо докладна, оскільки в підрозділі добре знають індивідуальні особливості один одного і таким чином відбувається взаємодоповнення індивідуальних думок про кожного воїна.

Після цього групові оцінки порівнюються з самооцінкою (вони розташовуються у матриці по діагоналі) і виносяться персональні висновки про правильність самооцінки, об’єктивність оцінки особистісних якостей у товаришів по службі і статус даного воїна у підрозділі. Наприклад, у нашому випадку ми отримали наступну матрицю № 1 (див. табл. 7). Таким же чином оформляється матриця № 2 (див. табл. 8).

У наведеному прикладі у Коломійця до Бондарука, Мовчана, Баштового, Гудзя, Пархоменка, Москаленка, Шумського завищені вимоги, тому з метою попередження виникнення конфліктних ситуацій між ними треба вжити заходів виховного впливу до кожного з них. У Панченка, Яценка, Бондаренка, Гриненка, Василенка, Сергієнка, Івка занижена самооцінка, у зв’язку з цим необхідно їм допомагати зайняти принципову позицію у відношенні до себе.

Дуже суттєво, що за допомогою матриць можна проаналізувати характер взаємних стосунків в парах військовослужбовців. При цьому зіставляти оцінки і дані. Так, Мовчан і Сніжко дають один одному різко знижені оцінки, порівняно з груповою оцінкою, відповідно, це свідчить про напруженість у відносинах між ними.

Також офіцер має можливість порівнювати ділові риси кожного військовослужбовця з його особистісними якостями (у нашому випадку це ініціативність у наданні допомоги товаришам по службі).

Таким чином, на підставі даних аналізу доходять висновків про статус кожного члену підрозділу на основі групової оцінки; відповідність самооцінки воїна групової оцінки; наявність напруженості між військовослужбовцями; відповідність формальних і неформальних лідерів реальності; наявність членів підрозділу, до яких група ставиться критично або не сприймає; сформулювати конкретні заходи щодо відповідного впливу на кожного військовослужбовця підрозділу. Деякі варіанти таких впливів наведено у відповідній графі матриці.

Для вивчення соціально-психологічних явищ військового колективу слід використовувати також ті методи, які були подано в главі 5.

В організації цих досліджень, щоб досягти успіху, необхідно додержувати основних правил їх здійснення:

системність;

об’єктивність;

всебічність;

добровільність;

забезпечення анонімності результатів дослідження тощо.

ТЕСТИ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Яка з нижчевизначених положень не відноситься до призначення соціометричного опитування?

а) діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин з метою їх зміни, поліпшення та удосконалення.

б) Вивчення типології соціальної поведінки воїнів в умовах групової діяльності.

в) Оцінки соціально-психологічної сумісності членів військового підрозділу.

г) Визначення статусу членів даного колективу.

д) Вивчення неформальних відносин і структур у військовому підрозділі.

е) Правильної відповіді немає.

ж) Всі відповіді вірні.

2. Зробіть порівняльний методичний аналіз параметричного і непараметричного соціометричного опитування.

3. Розкрийте методику параметричного і непараметричного

соціометричного опитування.

4. Зробіть соціометричне опитування у власному відділенні та проанлізуйте його результати з товаришами по службі.

Консультація. Правильна відповідь: 1.ж.