15. Суть амортизації основних фондів тур фірми

Основні ВФ (засоби праці) використовуються тривалий час і переносять свою вартість на продукт частинами, в міру фізичного зношування, у вигляді амортизаційних відрахувань.

Амортизація — систематичний розподіл вартості, що амортизується, необоротних активів протягом терміну їх корисного використання (експлуатації). Об'єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій). Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

1. прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на термін корисного використання об'єкта основних засобів;

2. зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3. прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із терміну корисного використання об'єкта, і подвоюється;

4. кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5. виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

16 . Основні цілі підприємств туристичної індустрії. Співвідношення між цілями і цінностями

Визначена місія є фундаментом для встановлення цілей туристичної організації в цілому, її підрозділів та функціональних підсистем (маркетинг, виробництво, персонал, фінанси, менеджмент), кожна з яких має і реалізує відповідні цілі, які є похідними від загальної.

Як правило, туристичні організації мають декілька цілей, що важливі для їхнього функціонування і розвитку. Це можуть бути:

— стабілізація фінансового стану фірми шляхом здійснення маркетингових заходів;

— підвищення конкурентної спроможності туристичного продукту і послуг на ринках іноземного та зарубіжного туризму;

— ретельне вивчення ринків збуту туристичних послуг для розробки стратегії фірми;

— дослідження та прогнозування поточних і перспективних потреб клієнтів для визначення основних напрямів діяльності;

— комплексний вплив на клієнтів фірми на всіх етапах туристичного обслуговування;

— підтримка іміджу туристичної організації;

— цілеспрямовані інформаційно-рекламні заходи;

— забезпечення умов, необхідних для розвитку творчого потенціалу співробітників туристичної організації та підвищення рівня задоволення і зацікавленості в роботі;

— визначення критичних сфер управлінського впливу та пріоритетних завдань, які забезпечують отримання запланованих результатів, тощо.

Побудова цільової моделі у вигляді деревоподібного графа — дерева цілей. За допомогою дерева формується впорядкована структура цілей, яка реалізується завдяки поступовій декомпозиції головної цілі на підцілі за такими правилами:

— загальна мета, яка знаходиться у верхівці графа, повинна мати опис кінцевого результату;

— декомпозиція загальної мети в ієрархічну структуру ґрунтується на тому, що реалізація підцілей коленого наступного рівня є необхідною та достатньою умовою досягнення мсти попереднього рівня;

— формулюючи цілі різних рівнів, необхідно характеризувати бажаний результат, а не засоби його отримання;

— підцілі коленого рівня мають бути незалежними одна від одної і не випливати одна з одної;

— фундаментом дерева цілей фактично є завдання, котрі визначають види роботи, які можна виконати певним засобом у визначені строки.