13. Загальна характеристика виробничого плану туристичної установи.

Оперативний (виробничий) план обґрунтовує всі засоби, за допомогою яких ви збираєтесь здійснювати своє виробництво: приміщення разом з усім обладнанням, рухомий склад, сировина і матеріали, що використовуються для надання відповідних послуг.

Якщо для здійснення проекту потрібна додаткова закупівля обладнання, то необхідно аналізувати ситуацію на зовнішньому ринку, порівняти обладнання існуючих фірм і винести з цього висновки щодо доцільності купівлі власного обладнання.

Крім основних фондів, для реалізації проекту важливу роль відіграють оборотні фонди, а саме сировина та матеріали. У туристичній індустрії такими є канцелярські додатки та витрати, пов'язані з відрядженнями працівників підприємства. Якщо туристична індустрія має власну природну чи архітектурну базу, то значна кількість матеріалів іде на підтримку задовільного стану цих унікальних об'єктів.

Виробничий план висвітлює всі питання, пов'язані безпосередньо з процесом підготовки та надання туристичних послуг. Завданнями виробничого чи техніко-економічного плану є: визначення короткотермінової цілі (тактики), для досягнення якої необхідним є обґрунтування виробничої структури фірми та схеми виробничого процесу; підведення балансу наявності основних та оборотних виробничих фондів; забезпечення використання засобів НТП; підрахунок виробничої потужності підприємства; визначення суми капітальних вкладів для забезпечення безперебійного функціонування підприємства.

14. Внутрішнє середовище туристичного підприємства.

До основних факторів мікросередовища слід віднести: споживачів, конкурентів, постачальників, органи державного і місцевого самоврядування, фінансово-кредитні установи, рентабельність.

Основними постачальниками туристичних послуг є турагенції, які здебільшого надають послуги з авто- та аероперевезень. Якщо клієнт забажав послугу, якої немає серед переліку продуктів туристичної фірми, то підприємство звертається до основного туроператора за цією послугою, за що отримує свої агентські комісійні.

Якщо фірма за формою власності — приватна, втручання державних органів контролю мінімальне і зводиться до перевірки своєчасності та повноти сплати податків, надання якості послуг згідно з вимогами, відповідністю діяльності до статутних умов і відповідних ліцензій.

Фактори внутрішніх дій, що безпосередньо знаходяться в самій туристичній установі, становлять її внутрішнє середовище. Іншими словами його ще називають мікросередовищем. Від нього залежить потужність, безперервність процесу функціонування, імідж та прибутковість туристичного підприємства.

Основними напрямками, за якими аналізують внутрішнє середовище, є: виробничі кадри (їхній потенціал, кваліфікація, колективізм і дух корпоративності); організація управління (розподіл прав і обов'язків); фінанси (забезпечення ефективності економічних процесів); маркетинг (загальнофірмова стратегія та окремі стратегії).виробництво.

Маркетинговий аналіз складається з таких пунктів: репутація підприємства; частка на ринку; якість продукції; якість послуг; рівень цін; розподіл продукції; ефективність реклами; ефективність збуту і засобів просування; ефективність інновацій; 10) географічне положення.

Фінансовий аналіз характеризується за такими статтями: витрати/прибуток від капіталу; надходження готівки; фінансова стабільність.

Виробничий аналіз здійснюється за таким планом: обладнання; економія на масштабі; потужності; якість виробничих кадрів; вчасність у виконанні замовлень; технічний рівень.

У характеристиці організації підприємства можуть розглядатись окремо виробничі кадри і окремо управлінські, а можна їх аналізувати одночасно.