- •1) Плазмолема
- •2) Класифікація яйцеклітин:
- •3) Загальні морфофункціональні особливості епітелію:
- •Волокна сполучної тканини
- •6) Хрящова тканина розвивається з мезенхіми.
- •3) Залозистий епітелій
- •2) Ембріогенез ланцетника
- •Розвиток птахів
- •3) Філогенетична класифікація (за походженням)
- •Будова діафіза трубчастої кісти
- •Способи гаструляції.
- •6) Клітини хрящової тканини
- •5) Відмінності Сполучні тканини зі спеціальними властивостями.
5) Відмінності Сполучні тканини зі спеціальними властивостями.
1.Жирова тканина буває 2-х видів: біла і бура.
Біла жирова тканина складається з клітин адипоцитів, у цитоплазмі яких знаходиться одна велика крапля жиру. Функція - депо енергії, амортизація та ін. Ця тканина знаходиться в черевній стінці, на сідницях, у підшкірній жировій клітковині.
Бура жирова тканина складається з адипоцитів, що мають у цитоплазмі багато дрібних жирових включень. Ядро розташоване в центрі клітини. Знаходиться в міжлопаточній області в дітей. Функція - терморегуляція.
6) Остеоцити розвиваються з остеобластів. Мають відростки. Знаходяться в кісткових лакунах. Органел у цитоплазмі мало. Функція – трофічна (транспорт речовин по їх відростках).
Білет 12
1) Центріоль — невелика органела, що входить до складу клітинного центру, знаходиться в цитоплазмі біля ядра.
Являє собою циліндр, стінки якого побудовані з дев'яти триплетів мікротрубочок, довжина 0,2—0,8 мкм. Структурним елементом мікротрубочок є білоктубулін. В клітинах зазвичай знаходяться дві центріолі, оточені центросомою. Центріоль характерна для усіх тваринних та деяких рослинних клітин.
Функція центріолі полягає в утворенні веретена поділу під час розмноження клітин. Крім того вони беруть участь в утворенні війок та джгутиків.
2) Нервова трубка утворюється з ектодерми на 16 - 22 день ембріогенезу. Цей процес називається нейруляцією. Спочатку в дорсальній частині ектодерми утвориться заглиблення –нервовий жолобок, потім краї його замикаються й утворюється нервова трубка. Між ектодермою і нервовою трубкою утворюється скупчення клітин – нервовий гребінь.
первинна смужка
- стовщення заднього краю зародкового диска в зародків птахів і ссавців, що полягає з високих стовпчастих клітин, що виникає на початку другої фази гаструляції, що росте медиально й кпереди; з П. п. розвивається мезодерма.
3
)
Рис.6. Соміти, хорда, нервова трубка зародка курки
1.Ектодерма 2.Нервова т рубка 3.Хорда 4.Ентодерма 5.Дорзальна мезодерма 6.Проміжна мезодерма 7.Вентральна мезодерма а)вісцеральний листок в)парієнтальний листок 8.Мезенхіма 9.Целомічна порожнина
Філогенетична класифікація (за походженням)
-шкірний-розвивається з ектодерми, знаходиться в шкірі;
-кишковий-розвивається з ентодерми, знаходиться в шлунку, кишечнику;
-нирковий-розвивається з проміжної мезодерми, знаходиться в нирках;
-целомічний-розвивається з вентральної мезодерми, знаходиться в складі серозних оболонок;
-епендимогліальний-розвивається з нервової трубки, вистилає порожнини мозку;
-ангіодермальний-розвивається з мезенхіми, знаходиться в судинах .
4)
Процентне співвідношення лейкоцитів називається лейкоцитарною формулою.
Моноцити 3-11%
5) Базофільні лейкоцити (базофіли). Розміри10-12мкм. У цитоплазмі мають великі специфічні гранули, що забарвлюються основними барвниками у фіолетовий колір. У гранулах містяться біологічно активні речовини (гепарин, гістамін). Гепарин – зменшує зсідання крові (антикоагулянт). Гістамін розширює кровоносні судини, підвищує їх проникність, виділяється при алергічних реакціях.
Тканинні базофіли ( тучні клітини) у цитоплазмі мають базофільні гранули. У гранулах міститься гепарин, гістамін. Гепарин зменшує згортання крові (антикоагулянт). Гістамін розширює кровоносні судини, підвищує їх проникність; виділяється з клітин при алергії.
6) Перихондрій-- зовнішня сполучнотканинна оболонка несуглобової поверхні хряща; включає поверхневий волокнистий та глибокий клітинний шари
Білет 11
1) Рибосоми - це немембранні органели загального призначення, це дрібні (субмікроскопічні органели). Кожна рибосома складається з 2-х субодиниць (великої і малої). Хімічний склад цих органелл - РНК і білок. Функція рибосом - синтез білка (для потреб клітини).
2
)
3) У залежності від будови вивідної протоки залози поділяють на прості і складні. Якщо вивідна протока розгалужена залози називаються складними, якщо нерозгалужена - простими.
У залежності від кількості секреторних відділів залози поділяють на розгалужені (мають кілька секреторних відділів) і нерозгалужені (мають один секреторний відділ).
4) Плазма крові складається з води (90-93%) і сухого залишку (7-10%). До складу сухого залишку входять білки (глобуліни, альбуміни, фібриноген) та інші органічні і неорганічні речовини.
5
)
Плазмоцити
(плазматичні клітини) - це клітини
невеликих розмірів. У цитоплазмі добре
розвинута гранулярна ендоплазматична
сітка. Функція – синтез імуноглобулінів
(антитіл). Вони розвиваються з В-лімфоцитів.
Остеокласти
Білет 13
1) Хроматин - це комплекс ДНК з білками (гістоновими і негістоновими). Існує 2 види хроматину: еухроматин і гетерохроматин.
Гетерохроматин - це неактивний, спіралізований (конденсований) хроматин. Він розташовується переважно по периферії ядра, інтенсивно забарвлюється. Розрізняють 2 види гетерохроматину: структурний (постійно спирализованний) і факультативний (може перетворюватися в еухроматин)
Еухроматин - це активний, деспіралізованний (деконденсований) хроматин, на препараті більш світлий. Він керує синтезом білка в клітині.
2)
Рис.6. Соміти, хорда, нервова трубка зародка курки
1.Ектодерма 2.Нервова т рубка 3.Хорда 4.Ентодерма 5.Дорзальна мезодерма 6.Проміжна мезодерма 7.Вентральна мезодерма а)вісцеральний листок в)парієнтальний листок 8.Мезенхіма 9.Целомічна порожнина
3)
4)
5
)
6) Хондроцити-це клітини, що утворюються з хондробластів. Вони розташовуються в порожнинах (лакунах), можуть утворювати ізогенні групи (кілька клітин знаходяться в одній лакуні). Розрізняють 3 типи хондроцитів:
1-й тип-мають велике ядро, багато вільних рибосом, здатні до поділу.
2-й тип-мають добре розвинутий комплекс Гольджі, ендоплазматичну сітку. Функція - синтез полісахаридів міжклітинної речовини (протеогліканів і глікозаміногліканів).
3-й тип- мають більше цитоплазми, добре розвинуту гранулярну ендоплазматичну сітку. Функція-синтез білка (колагену, еластину).
Білет 14
1) Ядерце -це найбільш щільна частина ядра. Воно утворено ділянками хромосом (13, 14, 15, 21, 22) які мають вторинні перетяжки. Функції ядерця - синтез р-РНК і утворення субодиниць рибосом.
2)
Рис 7. Тулубова та амніотичні складки зародка курки. 1- ектодерма; 2 – нервова трубка; 3 – хорда; 4 - тулубова складка; 5 – амніотична складка; 6 – соміти; 7 – парієтальний листок вентральної мезодерми; 8 – вісцеральний листок вентральної мезодерми; 9 – целом; 10 - ентодерма.
3)
Одношаровий епітелій - це епітелій, усі клітини якого контактують з базальною мембраною.
Багатошаровий епітелій - це епітелій, у якому тільки нижній шар клітин контактує з базальною мембраною.
Однорядний епітелій - це епітелій, клітини якого мають однакову форму і ядра в них розташовуються на одному рівні.
Одношаровий плоский епітелій (мезотелій) знаходиться в складі серозних оболонок (плеври,перикарда,очеревини). Ширина основи клітин більша за висоту.
Одношаровий кубічний епітелій знаходиться в канальцях нирок. Ширина клітин дорівнює їх
висоті.
Одношаровий циліндричний (призматичний )епітелій. Знаходиться в шлунку, кишечнику, матці. Висота клітин більша за ширину основи.
4) Лімфоцити-це клітини, що мають невеликий об’єм цитоплазми й округле ядро,що займає більшу частину клітини.
Т-клітини пам’яті
6) Хондробласти-це молоді клітиних хрящової тканини, вони здатні до поділу. Розташовані переважно в охрясті. У цитоплазмі мають розвинуту ендоплазматичну сітку, комплекс Гольджі. Функція – синтез міжклітинної речовини .
5)
Білет 15
1) Ядерна оболонка (каріолема, нуклеолема) складається з 2-х мембран (зовнішньої і внутрішньої), між якими знаходиться перинуклеарний простір. Ядерна оболонка має отвори (пори), заповнені глобулярними білками.
Функції ядерної оболонки:1) бар'єрна
2) транспортна
3) фіксація хромосомного матеріалу
2)
3) Багаторядний епітелій - це епітелій, клітини якого мають різну форму, ядра розташовані на різному рівні, але всі клітини контактують з базальною мембраною. Знаходиться в дихальних шляхах.
Багатошаровий зроговілий епітелій знаходиться в шкірі, складається з 5шарів:
1)базальний;
2)остистий;
3)зернистий;
4)блискучий;
5)роговий.
Багатошаровий плоский незроговілий епітелій знаходиться в стравоході, ротовій порожнині, рогівці ока. Складається з 3-х шарів:
1)базальний;
2) остистий;
3)шар плоских клітин.
Перехідний епітелій знаходиться в сечовому міхурі, сечоводах. Товщина епітелію і форма клітин залежить від наповнення сечовивідних шляхів. Складається з 3-х шарів:
1)базальний
2 )проміжний
Т-клітини пам’яті
Т-клітини пам’яті
Т-клітини пам’яті
4) Лімфоцити-це клітини, що мають невеликий об’єм цитоплазми й округле ядро,що займає більшу частину клітини.
Т-клітини пам’яті
5) Щільна сполучна тканина має багато волокнистих структур. У залежності від розташування волокон поділяється на оформлену і неоформлену. В оформленій тканині волокна утворюють паралельні пучки (сухожилля,зв'язки). У неоформленій волокна не мають визначеної орієнтації (сітчастий шар дерми).
6
)
Хімічний склад хрящової тканини:
-вода-75%
-органічні речовини-10-15%
-мінеральні речовини-4-8%
Особливості хрящової тканини: хрящова тканина містить багато води, що забезпечує її пружність; вона не має кровоносних судин; наявність ізогенних груп.
Хрящова тканина складається з клітин (хондробласти, хондроцити ) і міжклітинної речовини (волокна та основна речовина)
Білет 17
1
)
Мітоз
-
це непрямий поділ соматичних клітин.
Фази мітозу: профаза, метафаза, анафаза,
телофаза.
1) Профаза характеризується тим, що відбувається спіралізація хроматину, хромосоми стають видимими у світловому мікроскопі; дезінтегрується ядро і ядерце. Центріолі розходяться до полюсів клітини, утвориться веретено поділу.
2) Метафаза - під час цієї фази хромосоми розташовуються на екваторі.
3) Анафаза - рух хромосом до полюсів клітини.
4) Телофаза починається з зупинки хромосом на полюсах клітини. Утворюється ядерна оболонка і ядерце, відбувається розподіл цитоплазми між двома дочірніми клітинами.
2) На 7-8 добу здійснюється імплантація - процес вростання зародка в слизову оболонку матки. Розрізняють 2 фази імплантації – адгезію та інвазію. Адгезія (прилипання) – це прикріплення бластоцисти до поверхні ендометрію. Інвазія – це вростання бластоцисти в слизову оболонку матки. Імплантаційна ямка утворюється в результаті впливу ферментів трофобласта.
3
)
4) Процентне співвідношення лейкоцитів називається лейкоцитарною формулою.
Моноцити 3-11%
5) Біла жирова тканина складається з клітин адипоцитів, у цитоплазмі яких знаходиться одна велика крапля жиру. Функція - депо енергії, амортизація та ін. Ця тканина знаходиться в черевній стінці, на сідницях, у підшкірній жировій клітковині.
6) Надкостница (периост) — соединительнотканная пленка, окружающая кость снаружи. Имеет большое функциональное значение — служит источником костеобразования при росте кости в толщину у детей, принимает участие в образовании костной мозоли при диафизарных переломах, а также в кровоснабжении поверхностных слоев кости. Гистологически в надкостнице различают два слоя: наружный или адвентициальный (волокнистый, фиброзный) и внутренний костеобразующий (остеогенный, или камбиальный). Питание осуществляется за счет кровеносных сосудов, проникающих в большом числе из надкостницы в наружное компактное вещество кости через многочисленные питательные отверстия, а рост кости осуществляется за счет остеобластов, расположенных во внутреннем слое. Суставные поверхности кости лишены надкостницы и покрываются суставным хрящом. В надкостницу вплетаются сухожилия мышц и связки, прикрепляющиеся к кости.
При ушибах надкостницы в местах прилегания к коже (гребень большеберцовой кости, задняя поверхность локтевой и др.) возникают резкая боль, отек и кровоизлияние с последующим разрастанием клеток и формированием костного вещества. Следы от ушиба сохраняются длительно в виде небольших бугорков.
Опухоли надкостницы встречаются редко; доброкачественные — фибромы, ангиомы, мезенхимомы; злокачественные — периостальныесаркомы (веретеноклеточная, остеогенная, фибросаркома). Воспалительные процессы переходят на надкостницу с близлежащих тканей приабсцессе, флегмоне, остеомиелите, туберкулезе и др.
