6) Клітини хрящової тканини
Хондробласти-це молоді клітиних хрящової тканини, вони здатні до поділу. Розташовані переважно в охрясті. У цитоплазмі мають розвинуту ендоплазматичну сітку, комплекс Гольджі. Функція – синтез міжклітинної речовини .
Хондроцити-це клітини, що утворюються з хондробластів. Вони розташовуються в порожнинах (лакунах), можуть утворювати ізогенні групи (кілька клітин знаходяться в одній лакуні). Розрізняють 3 типи хондроцитів:
1-й тип-мають велике ядро, багато вільних рибосом, здатні до поділу.
2-й тип-мають добре розвинутий комплекс Гольджі, ендоплазматичну сітку. Функція - синтез полісахаридів міжклітинної речовини (протеогліканів і глікозаміногліканів).
3-й тип- мають більше цитоплазми, добре розвинуту гранулярну ендоплазматичну сітку. Функція-синтез білка (колагену, еластину).
5) Макрофаги - мають велике значення для імунітету. Вони мають високу здатність до фагоцитозу (здатні захоплювати чужорідні частинки – антигени і розщеплювати їх до молекул). У цитоплазмі мають багато лізосом, фагосом. Макрофаги розвиваються з моноцитів крові.
Білет 9
1) Мікрофіламенти - це немембранні органели загального призначення; це тонкі нитки, що складаються з білків актину або міозину. Ці органели знаходяться на периферії клітини. Функція –скоротливо-рухова (забезпечують рухливість клітин, зміну форми клітини)
Мікротрубочки - це немембранні органели загального призначення. Вони складаються з білка тубуліну, представляють собою циліндри, усередині яких знаходиться порожнина. Функції: підтримують форму клітини, утворюють веретено поділу, входять до складу центриолей, війок, джгутиків.
2) Гаструляція - складний процес хімічних і морфологічних змін, що супроводжуються розмноженням, ростом, спрямованим переміщенням і диференціацією клітин. Багатоклітинний зародок на цій стадії називається гаструлою. Він починає активно рости і збільшуватися в розмірах. Під час гаструляції утворюються зародкові листки і зачатки органів.
Гаструляція поділяється на 2 фази - ранню і пізню. У ранній фазі відбувається утворення зовнішнього (ектодерми) і внутрішнього (ентодерми) зародкових листків.
Під час пізньої фази відбувається формування середнього зародкового листка (мезодерми). Наприкінці гаструляції утворюються зачатки осьових органів: нервова трубка, хорда, кишкова трубка.
3) Якщо вивідна протока розгалужена залози називаються складними, якщо нерозгалужена - простими.
У залежності від кількості секреторних відділів залози поділяють на розгалужені (мають кілька секреторних відділів) і нерозгалужені (мають один секреторний відділ).
4)Відсутність ядра . Пойкілоцитоз Наявність у крові серед еритроцитів, які здебільшого мають форму двояковвігнутих дисків (в нормі 80 %),
і
нших
форм еритроцитів – планоцитів (мають
плоску поверхню), сфероцитів (кулясті),
ехіноцитів (мають шипи) і т.інш.
6) Остеокласти - це великі клітини,мають кілька ядер, утворюються з моноцитів крові. У цитоплазмі містять багато лізосом. Функція – резорбція (руйнування) кісткової тканини.
5)
Білет 10
1) Джгутик (лат. flagellum) — поверхнева та позаклітинна структура, присутня у багатьох прокаріотів і еукаріотів, що служить для пересування в рідкому середовищі або поверхнею вологих твердих середовищ. Джгутики прокаріотів і еукаріотів різко відрізняються за своєю будовою, наприклад, бактерільний джгутик має товщину 10-20 нм і довжину 3-15 μм, він пасивно обертається розташованим в мембрані мотором; тоді як джгутики еукаріотів мають товщину до 200 нм і довжину до 200 мкм, вони можуть самостійно згинатися на всій довжині. У еукаріотів часто також присутні війки, ідентичні за своєю будовою джгутику, але коротші (до 10 мкм), разом вони називаються ундуліподіями.
Війка, також цилій (лат. cilium, у множині cilia) — органела, що є тонкою волоскоподібною структурою на поверхні еукаріотичної клітини.
Довжина війок може становити від 3-15 мкм до 2 мм, діаметр — 0,1-0,6 мкм. Війки можуть бути як рухомими, так і ні (у цьому випадку служатьрецепторами). Характерні для інфузорій. У багатьох безхребетних тварин ними вкрита вся поверхня тіла (війчасті черви, личинки кишковопорожнинних тагубок) або окремі його ділянки — наприклад, зябра у поліхет і двостулкових молюсків, підошва ноги у черевоногих молюсків, навколоротовий апарат уколоверток. Війки можуть утворювати різноманітні спеціалізовані структури. Наприклад, гребні пластинки реброплавів складаються з довгих (до 2 мм) війок, що зрослися. У багатьох безхребетних війки є також на клітинах кишкового епітелію. У хребетних (у тому числі людини) в багатьох органах теж є клітини з рухомими війками. У людини війковим епітелієм вистелені, наприклад, дихальні шляхи.
2) Хоріон (від грец. chórion — оболонка) — зародкова оболонка, яка може бути студенистою або, навпаки, дуже твердою, або просякуватися речовиною, близькою до хітину. Іноді хоріон пронизаний багаточисельними порами, іноді має один отвір (micropyle), через який проникає сперматозоїд. Термін має два значення:
1) Хоріон — зовнішня ворсинчаста оболонка зародків плазунів, птахів і ссавців на початкових етапах їхнього розвитку. Тимчасовий орган зародка, за допомогою якого відбувається обмін речовин між зародком і навколишнім середовищем. Хоріон є похідним трофобласта — поверхневого шару клітин плодового міхура. Хоріон птахів і плазунів зливається з алантоїсом, утворюючи загальну хоріоалантоїдну оболонку, розташовану під підшкаралуповою яйцевою оболонкою. У плацентарних ссавців (в тому числі у людини) хоріон покритий ворсинками, в які вростають кровоносні судини зародка. Ворсинки хоріона занурюються в стінку матки, утворюючи плаценту.
2
) Хоріон —
вторинна оболонка яйцеклітини безхребетних і
деяких нижчих хребетних тварин.
Він є продуктом виділення фолікулярних
клітин, що оточують яйце в яєчнику.
3)
Кров
Формені
елементи
Плазма
Лейкоцити
Еритроцити
Тромбоцити
Об’єм крові в людини 5-5,5 л
Функції крові:
-захисна (імунітет);
-дихальна (транспорт О2);
-трофічна (транспорт поживних речовин);
-екскреторна (транспорт продуктів обміну).
Плазма крові складається з води (90-93%) і сухого залишку (7-10%). До складу сухого залишку входять білки (глобуліни, альбуміни, фібриноген) та інші органічні і неорганічні речовини.