6) Хрящова тканина розвивається з мезенхіми.

Стадії розвитку:

1)Утворення хондрогенного острівця з мезенхіми. Мезенхімні клітини втрачають відростки і перетворюються в хондробласти.

2)Утворення первинної хрящової тканини. З хондробластів утворюються хондроцити першого типу, які активно синтезують колаген.

3)Утворення хондроцитів другого типу, синтез протеогліканів. Утворення ізогенних груп.

Білет 3

1) Міжклітинні контакти

1. Адгезія - злипання клітин. Відстань між мембранами 10-20нм.

2. Пальцеподібні (по типу замка, інтердигітуючі) - вирости однієї клітини занурюються в заглиблення плазмолеми сусідньої клітини.

3. Десмосоми – це контакти, міцність яких досягається шляхом знерухомлення. Вони мають цитоплазматичні пластинки, до яких приєднуються фібриллярні структури.

4. Щільні контакти - у них спостерігається максимальне зближення плазматичних мембран 2-х клітин. Вони забезпечують ізоляцію міжклітинного простору від зовнішнього середовища. Відстань між мембранами 2-3нм.

5. Щілинні контакти (нексуси) - забезпечують обмін молекулами між клітинами. Між сусідніми клітинами утвориться канал за допомогою білків конексонів.

6. Синапси - це вид контактів характерний для нервової тканини. Вони складаються з пресинаптичної частини і постсинаптичної. Пресинаптична частина має пухирці, у яких знаходиться медіатор (адреналін, ацетилхолін та ін.)

2) Дробленням називають процес, у результаті якого з зиготи шляхом послідовних мітотичних поділів утворюється багатоклітинний організм - бластула. Характерною рисою його є дуже короткий період інтерфази між двома поділами, що приводить до прогресивного зменшення розмірів новостворених клітин. Розміри всієї бластули не перевищують розмірів зиготи. Бластула - це багатоклітинний зародок округлої форми, усередині якого є порожнина - бластоцель, навколо якої розташовується стінка - бластодерма. Клітини, з яких побудований зародок у період дроблення, називаються бластомерами.

Існує визначений строгий порядок появи борозен дроблення. Борозни дроблення – це смуги, що ділять зиготу на бластомери. Борозни і площини дроблення поперемінно проходять через полюси клітини (меридіональні борозни); через екватор (центр) зародка (екваторіальні борозни); паралельно екваторові (широтні борозни) або паралельно поверхні (тангенціальні борозни). Чим більше жовтка в яйцеклітині, тим менш повно і рівномірно відбувається дроблення.

Способи дроблення. Дроблення буває: повне або неповне; рівномірне або нерівномірне; синхронне або асинхронне.

Якщо яйцеклітина первинно оліголецитальна (маложовткова) ізолецитальна (у ланцетника) – зигота дробиться повністю і рівномірно (борозни дроблення проходять через всю яйцеклітину і утворюються бластомери однакових розмірів).

Якщо яйцеклітина полілецитальна (багатожовткова), помірно телолецитальна (у риб, амфібій) - зигота дробиться повністю, але нерівномірно. При цьому утворюються бластомери різних розмірів - великі і маленькі.

Якщо яйцеклітина різко телолецитальна (у птахів) – зигота дробиться лише частково (меробластично). Дробленню підлягає тільки частина цитоплазми, вільна від жовтка, що розміщується на анімальному полюсі у вигляді диска. Вегетативний полюс (заповнений жовтком) - не ділиться.

Якщо яйцеклітина вторинно ізолецитальна (у ссавців) – зигота дробиться повністю, субеквально (бластомери, що утворилися, майже однакових розмірів) і асинхронно. Уже з перших етапів дроблення серед бластомерів виділяють 2 типи: темні і світлі.

Рис.1. Схема типів дроблення, бластул, гаструл (рис. Ю.И.Афанасьева).

ІА – ІГ – повне рівномірне дроблення у тварин з первинно оліголецитальними яйцеклітинами (ланцетник); ІД – бластула; ІЕ – початок гаструляції шляхом інвагінації; ІІА - ІІГ повне нерівномірне дроблення у тварин з помірно телолецитальними яйцеклітинами (амфібії); ІІД – бластула; ІІЕ – початок гаструляції шляхом епіболії; ІІІА - ІІІГ неповне дроблення у тварин з різко телолецитальними яйцеклітинами; ІІІД – бластула; ІІІЕ – гаструляція шляхом делямінації; ІVА - ІVГ повне нерівномірне дроблення у людини і ссавців; ІVД – бластула; ІVЕ – гаструляція шляхом делямінації.