
- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8. Поняття про відносний вік гірських порід.
- •9.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •10. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •17.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •18.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •23.Самарій неодимовий метод.
- •24.Реній осмієвий метод.
- •25.Лютецій-гафнієвий метод
- •26.Колагеновий метод
- •27.Метод рацемізації амінокислот.
- •28.Трековий метод.
- •29. Стратиграфічна шкала та геохронологічна шкала. Стратони шкал, їх співвідношення,визначення стратонів, індекси, кольори.
- •30.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •31.Загальна страт.Шкала
- •32.Регіональна страт.Шкала
- •35. Літостратеграфічні підрозділи
- •36. Біостратиграфічні підрозділи.
- •37.Поняття про фації
- •38.Характеристика типу морських фацій
- •39. Характеристика типу континентальних фацій
- •40. Характеристика типу перехідних фацій.
- •41.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •42.Трансгресивні і регресивні серії.
- •43.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •44.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •47.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •48.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •49.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •50. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •51.Древні та молоді платформи.
- •52. Характеристика ділянок земної кори, які пережили геосинклін.Етап розвитку.
- •55.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •56. Основні структурні елементи платформ і плит.
- •57. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світ докембрію.
- •61.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •62.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •65. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •66. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •67. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •68. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •69. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •70. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •71. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •72. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •78. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •79. Основні етапи розвитку безхребетних
- •80. Основні етапи розвитку хребетних
- •81. Основні етапи розвитку флори
- •82.Історія геолог. Розвитку сєп платформи у ранньому палеозої
- •83.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •84.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •86.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •87.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •89.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •90.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •93.Історія геол.Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •94.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •95.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •97.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •98.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •102.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •103.Історія геол.Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •104. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •110. Докембрійські масиви світу
- •111.Каледоніди світу
- •112.Герциніди світу
- •113.Тихоокеаніди світу
- •114.Альпіди світу
- •115.Негативні структури світу
- •116.Каледоніди Євразії
- •117.Герциніди Євразії
- •118.Тихоокеаніди Євразії
- •119.Альпіди Євразії
- •120.Геологічне район. Європи.
- •129.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •130.Результати герцин.Тектогенезу.
- •131.Результати тихоокеан.Тектогенезу.
- •132.Результати альпійського тектоген.
- •133. Тунгуська серія. Вік серії, склад відкладів, поширення.
- •135. Флора. Визначення назв родів викопних решток та їх систематичної приналежності; характерні ознаки цих представників та час їх існування. Геологічне та породоутворююче значення
32.Регіональна страт.Шкала
Страт.послідовність страт.підрозділів даного геол.регіону чи певного геострукт.утворення.Вихідний стратон - регіоярус і для території Укр шкали затвердж. Національним страт.геол.комітетом України.
33.Місцева страт.шкала Стратигр.послідовність стратонів різних категорій,їх ранг, і таксономічна підлеглість у даному структ. фаціал.районі.,або у відокремл. ділянці територій.Вихідний стратон шкали - світа.Місцеві шкали затвердж. Нац.стр.коміт.Укр.
34. Хроностратиграфічні підрозділи.
Відділ(епоха) - хроностратіграфіческое підрозділ рангом вище ярусу і нижче системи. Геохронологічної еквівалент - епоха.
Назви більшості загальноприйнятих відділів утворені від їх положення в системі: нижній, середній, верхній. Епоха, відповідна відділу, має ту ж назву, що і відділ, за винятком того, що назви нижній, середній і верхній, застосовувані до відділу, змінюються на рання, середня та пізня, коли вони відносяться до епохи.
В англомовній літературі терміну відділ відповідає "Series", що й не перетинається з російськомовним стратиграфическим терміном "серія"!
Система(період) - це підрозділ високого рангу в загальноприйнятій хроностратіграфічної ієрархії, що відповідає значному етапу в розвитку органічного світу. Геохронологічної еквівалентом системи є період. Тимчасової обсяг загальноприйнятих систем фанерозою становить від 30 до 80 млн років, а обсяг четвертинної системи - тільки близько 1,64 млн років.
Назви загальноприйнятих систем мають різне походження і успадковані від попередніх класифікацій: деякі, вказують на становище в хронологічній послідовності (четвертинна), інші характеризують найбільш поширені літологічні різниці (кам'яновугільна, крейдяна), треті походять від назв давніх племен (ордовикская, силурійські) і деякі мають географічні назви (девонська, Пермська, юрська). Період несе ту ж назву, що і відповідна система.
Ератема(ера) складається з групи систем, відповідає певному етапу розвитку Землі; характеризується своєрідністю геологічних відкладень і особливістю організмів, що населяли Землю. Геохронологічної еквівалентом ератеми є ера. У назвах Ерато відбиваються основні зміни в розвитку життя на Землі: палеозойська (стародавня життя), мезозойська (середнє життя) і кайнозойская (сучасне життя). Ера несе ту ж назву, що і відповідна ератема.
Еонотема (еон) - це хроностратиграфічний підрозділ, більш велике, ніж ератема, і характеризує в першу чергу специфічний етап розвитку життя на Землі. Геохронологічним еквівалентом є зона. Розрізняють 3 еонотеми, від стародавньої до молодої:AR, PR і PH. Поєднання перших двох зазвичай називають докембрієм.
35. Літостратеграфічні підрозділи
Літостратеграфічні підрозділи - категорія стратиграфічних підрозділів. Літостратеграфічних підрозділи виділяються і обгрунтовуються по літологічним ознакам, в першу чергу за складом гірських порід. Враховуються також і стратиграфічні співвідношення. Літостратеграфічні підрозділи можуть складатися з порід різного походження - осадових, вулканічних, метаморфічних, а іноді і інтрузивних.
Виділяють кілька типів літостратиграфічних підрозділів, що утворюють наступну ієрархію:
Група - підрозділ, що об'єднує кілька формацій. Групи можуть об'єднуватися в надгруппи або ділитися на підгрупи.
Формація - основне літостратеграфічних підрозділ. Формації можуть об'єднуватися в групи. У складі формацій можуть виділятися пачки і шари.
Пачка - відокремлена частина формації.
Пласт або шар - найменший підрозділ у складі формації або пачки, складений осадовими породами.
Потік - найменше підрозділ, складене вулканічними породами.
Усередині формацій і пачок можуть виділятися лінзи - лінзоподібні тіла, що відрізняються за літологічними характеристиками від вміщає породи. Частина літостратеграфічних підрозділи, виступаюча за його межі.
Виділяються також комплекси - підрозділи, складені гірськими породами різних типів (осадовими, вулканічними, метаморфічними) і характеризується нерівномірно змішаними літологічними ознаками або дуже складними структурними взаємовідносинами.
До категорії місцевих основних підрозділів також віднесені серії і світи, які нерідко розглядають як літостратеграфічний підрозділ.