102.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.

Кембрій.Розділ. Сиб.платф. з Китайською,в Є1 тут існує геосинклін морський басейн.з інтенсивн.вулканізмом.Фрм.морс.теригенно-карбон.-вулканогенні утворення,1-6км.ВЄ2 раньо-салаїрські рухи зумовили регресію моря і в Є3 морс.басейн відновився тільки на сході цієї системи в районі хребта Джагди. Ордовік.Після пінять в Є,В О1 утв прогини,які з боку Охотське моря трансгресує море і затоплює хребти Джагди.Хангай і гори Сухе-Бат.системи.В прогинах форм 5км товща мор.і теригенних відкол.з покривами лав,800м і пластами вапняків.Решта суша. Силур.В S тут існув.геосинкл.басейн,який з пд. омивав Сиб.платформу і відокр.від Кит.пл.На сх. морс.бас.зєднував з сх.-азіатськ морями,а на зх-з Урало-Тяньшанськ. морем.Море було мілководним,острівним,осадконак суароводж.вертик.рухами блоків і вулканімом.В S1 мор.бас. набуває геосин.хар-ру,а на рубежі S1- S2 відб. потужн. орогенез в сх..Монголії.Утвор гірс. Споруди були нестійкими,швидко зруйнув.і в S2 знову покрил.морями.На рубежі S- D відб.потужн орогенез на далекому сх. РосіїВпд Монголії весь силур існ.стійкий морс.бвс.в якому форм.потужна 6км товща осад.-вулкан.порід. Девон.На поч. D1 море покрив.Російське приморє і пд. Монголію,де в геосин.умовах форм. осад.-вулкан. відклади від 4-12 км.Формування їх відбув.на терит.опускання і потужн наземного і підводного вулканізму. Карбон.В С1 тут існує 2 морських геосинклін.басейни:1)від Хангаю-до Охотське.моря (вздовж пд. берега Ангариди),2)від Монг.Алтаю до Сіхоте-Аліня.Вцих прогинах форм.морс.осадові і вулкан.відкл.Судетська фаза розбиває пн басейн на окремі запад.,які з часом перетв.у прісноводн лагуни.Скороч пд. басейн,море покидає терит.суч. Монголії.Дуже активіз. наземний вулканізм.Але в С3 море знову покриває Монголію. Перм.2 етапи:1)Р1-нагадує С,тобто існує 2 морс.прогини перший від Хангая до Шантарських о-ів,другий від Хентею через гірс.сист.Гобі в бік Сіхоте-алінь.2)Р2-відбув опускання в прилягаючих тихоокеон.геосинк.Пд затока в р-ні Монгольського Гобі,перетвор. в алювіальну низовину.В к.Р2 пізньо-Тяньшанська підфаза знищує останні морс.басейни і вся Монголо-Охотьська система перетв.в сушу.Закриття Монг.-Охотс.системи привело до приєднання Кит.пл.до Ангариди.Після завершення герц.тектогенезу у пн півкулллі утв єдиний материк Лавразія,що обєднав Лаврентію, Ангариду і Кит.платф.

103.Історія геол.Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.

Тріас.Майже весь регіон-суша і тільки на пн-сх в депресії фундаменту приходило море,а морське осадконакопич.супроводж.донним вулканізмом.В Монголії і на пн-зх Китаю утв численні накладені западини,які розвивались протягом всього мезокайнозою,заповнял.потужними уламковими осадово-вулк.товщами до 7 км.Морський Т відомий в р-ні Сіхоте-Алінь і Хабаровськ.краю.Потужн.до 6 км,предст.морск.уламк.і вулкан.утворенями.

104. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.

Ордовік.Відклади поширені там ,де і Є.Безперервний розріз Є+О відомий тільки в зап.Осло,де О представл.400м товщею грабтолітових сланців з вапняками,без перерви переходить в розріз силуру.В Сканд.горах О1-спіліти,яшми,діабази.туфи-результати дуже потужної вулканічн.діяльн.О2+О3-глин.сланці,аркозові пісковикі,філіти(до 2-5км)На Брит.о-х триває накопичення морск.відкл.в прогинах,що заклалися ще в Є. Представл. уламковими карбон.і вулкан.утвореннями(1-6км)в кінці О інтенсивна таконська фаза тектоген перетвор.ці прогини в мілков острівний морськ.басейн.

Силур.Відкл.пошир в тих же місцях,що і Є і О:

-В зап Осло: S1-грабтол.сланці з прош.вапняків і пісковиків,а з пржид.-червоно-бурі глини з рештками риб і ракоскорпіонів(1.5км)

-В Сканд.горах відкл. S більше 2км. Складені кременистими сланцями,яшмами вулканітами і конгломератами.вони завершують розріз сучасних Cкандин гір.В кінці S дуже потужна Ерійська фаза тектогенезу зминає всі осадові ,вулканог.і магм. породи в Калед.геосин.-розбиває на блоки і насовує на докемб.Балтійського щита на відстані 500км. Море,успадковане з О і Є існує на місці суч.Шотландії.Ірланд.і Уельсу.В ньому форм.конгломерати,грауваки,пісковики і грабтол.сланці(потужністю 4км)

-Арденська фаза(S2ld-h)ліквідує геосинкл.басейн в пн.частині,а Арійська фаза(S2-D1)-ліквидує у пд. районах і на початок 1 вся терит.Брит.островів являє собою гірську сушу каледоніт.Т.ч завершилась Калед.епоха складчастості,яка ліквід.Каледонську (Грампіанську) геосинкліналь.В результаті зближ.Канадської і СЄП.Утворений пояс гірськ.каледон. зєднав Канадську і СЄП пл.в єдиний материк «Пн—Атлантичний»або Лаврентія.

107. Історія геол. розвитку Альпійсько-Гімалайської області у мезозої Тріас (о.Тетіс) на пд.зах Європи в Т існують 2 провінції,які відріз осадко накопич провінції: 1) на сх. від зах Альп в морс геосинкл умовах,тут форм 5км товща морс карб відкладів 2) зах Альпи і на зах від них Т1-конт пісковики і кварцити(5-200м) Т2- морс карб фації(20-600м) Т3 – доломіти,гіпси,солі(30-200м).Ці 2 провінції розділ Венделесинським валом,Богемс масивом,Шварц,Вогези,Корсіка,Сардинія. Т альпійського типу поширений в Апенінах, о.Сицилія,Угорщина,Балкани,зах Карпати. Відклади Т відомі на Рахівському масиві,піщано глин відкл, з Т1 повязані осн ефузиви, до Т3 відносит нижня част флішу Таврійської серії,до Т2 віднос одне ізольоване відслонення в долині р.Бодрак,що предтавл пісковиками з фауною анізійського віку. Юра На поч. J море прорвало Венделес.вал і затопило терит на зах від середн Альп: зах альпи, Пірен. П-в,г.Атлас і через Андалузький прогин Тетіс вийшов на зах. найбільш детально J вивчена в Альпах,де в J1 виділ 3 зони: 1)пн. зона(субальпійський прогин) накопч морс сланці,мергелі,вапняки,потужн до 3,5 км. 2)зона Бріансонне – острівна суша,де форм конт і малопотужн мілководн осадки 100м. 3)пд..зона(Пємонська) накопич 5 км товщі на зах філітових сланців і гнейсів, в центрі – глинистих сланців,на сх. вапняків. Крейда зах євро пейс частина протягом періоду 2 етапи розвитку: 1)К1 зона Бріансонне - суша. В субгерцинськ морс мергельні товщі, в Пємонській потужна товща сланців. На границі К1br K1a відбув австрійська фаза тектогенезу і охоплює прогини,була потужна в Пємонс зоні. 2) К2 скрізь форм морс карб відклади і тільки в сх. Альпах і Карпатах фліш. Субгерц фаза в К2st перетворює всю зону в сушу.В карпатах в геосинкл форм фліш і тільки в центр антиклін зоні вапняки,мергелі, пісковики. Крим- в К1 відбув трансгресія з боку степового Криму і море затоками проникає в гірс Крим. В кінці К1al₃ гірс Крим стає сушею.Відклади К1v-K1al₁ представл морс карб уламками і уламково-карб відкладами. Протягом К2 відбув декілька трансг і регресії в гірс Криму. Відклади з К1al2 по К2m в степному Криму і причорноморї представл 700м карб утворень. В К1al2 по К2s1 в степ Криму відбув потужний вулканізм: 6 вулканів центр типу і 3 тріщинного,що формують потужну вулканог товщу. Далі на сх. відклади К складають усі складчасті споруди аж до Тих океану,і відсутні тільки на Іранс. нагір’ї.

108.Історія геол. розвитку Альпійсько-Гімалайської області у кайнозої АльпиПісля піднять в кінці К,які призвели до регресії моря з області Альп,в палеогені поч. опускання, досягаючи макс в еоцені.Для палеоцен і еоцен історії Альп характерні утворення флішових формацій,вулк діяльн проявл слабо,прогини представл собою міогеосинкл.В пізньому олігоцені встановились конт умови,складчаста гірс обл. вступила в ерогенний етап розвитку. В неогені осадко накопич проходило в Передальп крайовому прогині,де формув товща моласової формації. Карпати В палеоцені і еоцені йшло формув ритмічне чергування шарів пісковиків і аргілітів,що утв не карб фліш потужн 2 км. В неогені поч. ерогенний етап,осадко накопич проходило в Передкарп прогині і Закарпатській міжгірск западині. Нафта і газ,солі є основними корисними копалинами палеогенових і неоген відкладів Карпат. Гірський Крим підняття поч в еоцені,олігоцені,неогені,протягом ерогенного етапу формув заг підняття гірс Криму.Разом з підняттями проходило занурення нище рівня моря пд. крила і частини ядра мегаантиклін. В неогені формув рельєф і суч структура гірс Криму. Гімалаї в палеоцені і еоцені на більшій частині Гімілаїв були конт умови,лише в деяких западинах і прогинах на пд. формув морс аргіліти і пісковики з прошарками вапн,і лінзами бур вугілля.Вся товща неоген і четверт відкладів представл із конт порід моласового типу:конгломератів,грубих пісковиків. Підняття в Гімалаях в КЗ проходило не рівномірно,найбільш сильно в кінці пліоцену.