
- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8. Поняття про відносний вік гірських порід.
- •9.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •10. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •17.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •18.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •23.Самарій неодимовий метод.
- •24.Реній осмієвий метод.
- •25.Лютецій-гафнієвий метод
- •26.Колагеновий метод
- •27.Метод рацемізації амінокислот.
- •28.Трековий метод.
- •29. Стратиграфічна шкала та геохронологічна шкала. Стратони шкал, їх співвідношення,визначення стратонів, індекси, кольори.
- •30.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •31.Загальна страт.Шкала
- •32.Регіональна страт.Шкала
- •35. Літостратеграфічні підрозділи
- •36. Біостратиграфічні підрозділи.
- •37.Поняття про фації
- •38.Характеристика типу морських фацій
- •39. Характеристика типу континентальних фацій
- •40. Характеристика типу перехідних фацій.
- •41.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •42.Трансгресивні і регресивні серії.
- •43.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •44.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •47.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •48.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •49.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •50. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •51.Древні та молоді платформи.
- •52. Характеристика ділянок земної кори, які пережили геосинклін.Етап розвитку.
- •55.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •56. Основні структурні елементи платформ і плит.
- •57. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світ докембрію.
- •61.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •62.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •65. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •66. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •67. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •68. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •69. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •70. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •71. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •72. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •78. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •79. Основні етапи розвитку безхребетних
- •80. Основні етапи розвитку хребетних
- •81. Основні етапи розвитку флори
- •82.Історія геолог. Розвитку сєп платформи у ранньому палеозої
- •83.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •84.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •86.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •87.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •89.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •90.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •93.Історія геол.Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •94.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •95.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •97.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •98.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •102.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •103.Історія геол.Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •104. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •110. Докембрійські масиви світу
- •111.Каледоніди світу
- •112.Герциніди світу
- •113.Тихоокеаніди світу
- •114.Альпіди світу
- •115.Негативні структури світу
- •116.Каледоніди Євразії
- •117.Герциніди Євразії
- •118.Тихоокеаніди Євразії
- •119.Альпіди Євразії
- •120.Геологічне район. Європи.
- •129.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •130.Результати герцин.Тектогенезу.
- •131.Результати тихоокеан.Тектогенезу.
- •132.Результати альпійського тектоген.
- •133. Тунгуська серія. Вік серії, склад відкладів, поширення.
- •135. Флора. Визначення назв родів викопних решток та їх систематичної приналежності; характерні ознаки цих представників та час їх існування. Геологічне та породоутворююче значення
12.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
Базується на понятті про еволюц.розвиток орг.світу і про послідовну зміну в часі комплексів фауни і флори,які в своєму розвитку не повторюються.Кожному пласту гірс.порід характерний свій комплекс викопних організмів,які жили під час нагромадження відкладів цього пласта.Для визн.відн.віку гірс.порід заст.викопні організми,що дуже чутливі до змін у зовн.середовищі,і широко поширені на великих площах,мають добру збереженість,але обмежені у верт.розрізі пластів гірс.порід (керівні форми).Аналіз керівних форм:одновіковими вважаються ті відклади,де зустр.однакові керівні форми. Має недоліки:багато видів або родів,які керівн.формами в певному районі,не мають знач.за його межами,або взагалі відсутні.Вивченням послідовностей близьких видів займається філогенез.аналіз, найкраще при паралельн. вивченні декількох груп близьких організмів. Аналіз комплексів флори і фауни в розрізах порід допомагає встановити зміну цих комплексів у часі і простежити мінливість цих комплексів між сусідніми розрізами. Споропилковий аналіз застосов. для надійного розчленування,простежування і порівн. одновікових пластів. Мікропалеонтол. аналіз: об’єктом вивч. є мікроорганізми,мікроскопічні водорості; цінність аналізу в тому,що можна визнач.вік порід в невеликих уламках порід з керну або шламу свердловин,а потім простежити одновікові верстви по площі на великі відстані.
13.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
Найчастіше застос. при вивч. та розчленув.літолог.однорідних товщ без орган.решток і базується на вивч. процесів розподілу та міграції хім.елементів у відкладах, що формуються.У процесі вивч. в розрізах виділ. інтервали з підвищеним (пониженим) вмістом окремих хім.елементів та їх асоціацій і визнач. межі між ними.Зісталення інтервалів однорідних товщ у різних розрізах проводиться за аналогічними або близькими вмістами хім.елементів.
14.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
Екостратиграфія базується на принципах взаємодії орг.світу та середовища. Екостратигр. підхід до розчленування та кореляції осад.відкладів змінює уявлення про комплексне використання методів у стратиграфії.;усі існуючі ознаки і весь арсенал методів направляється для обґрунтування єдиної стратигр. гіпотези, яка зможе правдоподібно пояснити всі існуючі розбіжності.З екострат. Межує родієва стратигр., яка базується на виділенні та прослідкуванні турбідитів(відклади придонних каламутних потоків,що повяз з землетрусами)темпеститів(відклади штормів)інундитів (відклади повеней),і ґрунтується на відновленні ерозійних і седиментаційних подій.
15.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
Заснований на вивч. залишкової намагніченості порід,що формувались протягом тривалого розвитку з.к. під час багатьох інверсій магн.поля, коли вектор намагнічуваності змінювався на 180̊.Феромагнтні мінер. у складі багатьох гірс.порід при кристалізації із розплавленої магми(або в процесі випад. в осадок на дно водойм) набували орієнтації за напрямом силових ліній магн.поля Землі на момент їх формування. Ця намагніченість стійка і зберіг. у породах постійно.Вектор залишкової намагн.порід дає напрям на колишній магн.полюс і вказує за магн.нахиленням на палеошироту місця формув.гірс.породи. Цінність методу полягає в тому,що інверсії магн.поля були одночасними для всієї Землі і палеомагн.горизонти будуть чітко однакового віку,а враховуючи результати напряму векторів залишк.намагніч. та дрейф матер.плит визнач. положення платформ на поверхні Землі в минулі геол.епохи.Метод необх. застос. із біостратигр. і радіохронол. методами,оскільки в розрізах можуть бути приховані перерви в осадконакопич.,які можна встановит тільки палеонтол. методами.