86.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.

Сиб. пл. в кембрії була опущена і майже вся знаходилась нижче рівня моря.Непреривне підняття впродовж O і S привело до того ,що вона представляла собою сушу.

Кембрій.Відклади різко трансгресовано залягають на докембр.і відслонюються тільки по краях платформи,а в центральн.частині залягають на великих глибинах.Кембрій представл. 3 відділами і потужн.до 2.5км.На початку Є1 в центральн.частині Сиб. Платформи утворився великий прогин,що покривається морем.На пн морський басейн відкритий,а на пд. переходить в систему засолених лагун.В цих умовах накопич.товщі конгломератів,пісковиків,що поступали у морськ.басейн з молодих гір байкалід,а також форм.вапняки,алевроліти,а на сх.(басейн річки Лєна)бітумінозні сланці.І тільки на пд. в засолених лагунах накопич. евапорити (доломіти, ангідриди, камяна сіль) до кінця Є1 море скорочується ,міліє і в Є2-нормальні морські умови зберігаються на пн і пн-сх платформи.Є3-починається нова трансгресія,що була і в О, і в не глибокому морськ.басейні формуються вапняки,уламкові.мілководні,прибережно-континент. і лагунні відклади.

Ордовік.Трансгресія була меншою за кембрійську,в ній виділяють 2 етапи трансгресії:

1.О1 відклади предст.

-в нижній частині розрізу- корбонатно-органогенні відклади

-верхній-теригенні;по периферії-піщано-глиністі,лагунні(континентальні)

2.О2-3-відклади поширені значно ширше і представлені безперервним розрізом пісковиків з фосфоритами,аргілітами,вапняками.На пд. платформи поширені гіпсоносні глини ,доломіти,червоно-бурі і строкаті пісковики.

Потужність-0-800м.Ці етапи трансгресіі закінчувались підняттям і форм. засолонених лагун.Море приходило зі сх. і пн-сх.воно було теплим і мілководним.

Силур.Після часткової регресії в кінці О,опускається центральна частина платформи,і з пн-зх з Уралу трансгресує море.Відклади S1 представлені від морських грабтолітових сланців і вапняків до строкато колірних прибережних утворень.У S2 морський басейн поступово відступає на пн захід.Відклади стають лагунними,а потім прибережними і з пржидольсткого віку Сиб.пл.стає сушею,якою і залишається до наших днів.Відклади S залягають із різкою стратеграф. Незгідністю на О і згідно перекрив.D1.

87.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.

Протягом пізнього палеозою представляла сушу,на окремих частинах якої накопич. континентальні відклади.Тільки пд. і пд.-зх і сх.частина іноді погружалась під рівень моря. Девон.Відклади поширенні значно менше ніж S.Велику роль відіграють червоноколірні аргіліти,алевроліти,глиністі доломіти с залишками риб,зустрічаються прослої гіпса,ангідрита,кам’яної солі.Серед червоноколірних порід,які сформув. В лагунних і континентальних умовах аридного клімату,заляг пачки морських вапняків та аргілітів з лінзами фосфоритів і сидеритів.Накопичення лагунних і континент осадків неодноразово преривалось трансгресіями моря з пн-зх з Арктичного басейна. Наявність туфов і туфітов свідчить на прояв вулканічної діяльності,звязаной з розколами. На пд.-зх відклади представлені товщею контин. уламкових порід, потужністю 465м.Ця частина платформи почала погружатися в D3.Уламковий матеріал поступав з пд. і пд.-зх,де були байкальські і каледонські складчасті зони. Карбон.Камяновугільні відклади заповнюють Тунгуську і частично Вілюйську синеклізу,також вздовж пн краю платформи.Ранній С-продовження D. Поновилось опускання пн і пн-зх частини платформи,за яким послідувала трансгресія моря з пн.Продовжувались розколи земної кори,вулканічна діяльність.В С1 платформа була значно при піднята,почали знову накопичуватись осадові товщі.О2-О3 відклади представлені континентальними породами.Потужність вуглеводної серії змінюється досягає в зх частині Тунгуської синеклізи 1300м.Історія в 2 половині С суттєво відрізнялась:в О2 остаточно сформувалась Тунгуська синекліза. Вуглевміщуючі відклади форм. в умовах низовинних рівнин,покритих деревинною рослинністю,серед яких переважали кордаїти.В озерах,болотах сформовув.торфяники, які згодом стали кам’яним вугіллям.Сиб. платф. в О2,О3 входила в склад материка Ангариди. Господствував помірно вологий теплий клімат,про це свідчать окамянілі стволи дерев. Перм.Відклади скл. верхню частину вугленосної серії,що заповнює Тунгуську синеклізу.В пн-зх і пн районах платформи відомі вулканічні і вулканогено-осадові породи:туфи,туфіти,ефузивного складу базальти.В кінці Р періоду платформа стала ареной бурної вулканічної діяльності,максимум якої приходиться на T.

88.Історія геолог.розвитку Сибірської платформи у мезокайнозої. Більша частина платформи протягом мезозою-суша.Т.Ця частина Лавразії в Т була сушею,а море затоплювало тількипн і сх. окраїни Сиб. Платформи.Морський Т відомий в Хасанській і Лєно-Вілюйській западині:в умовах нестійкого моря тут формується до 2.5 км товща пер шарувань конт. відкладів зрештками флори із лагунними і морськ. мілководними осадками.На суші,конт.тріас представлений піщано-глинисти відкладми алювіальною, проалювіальною і озерно-болотного походження.Продовжується опускання в Тунгуській синеклізі і нарощується розріз Тунгуської серії-відбуваються потужні розломи і дуже потужні не однократні виливи лав на денну поверхню,які покривають 350тис.км кв.В Тунгуській синеклізі відомі відклади Т1 іТ2-так звані трапи 2.5 км.Юра.Тут панує конт.режим і в усіх западинах по краях пл. (Канська, Іркутсько-Черемх,запад по Алданському щиті) форм.піщані відклади з потужними пластами кам’яного вугілля.Морська юра відома в Хасанській і Лєно-Вілюйській западинах і Передверхоян.прогин-морські уламкові теригенні осадки.К.Майже вся була сушею,на якій формув.озерні і річкові вуглевміщуючі глини.Морські відклади К відомі в Хасанській западині(до 3 км перешарувань конт.і морських відкладів),Лєно-Вілюйська западині (предст.4700м товща морськ утворень неокона b,v,g 700м,al-km конт.вуглевміщуюча товща-4км.Лєнський вугільний басейн один з найб і світі. P-N.Ця платф представляла собою високопіднятий континент,де процеси денудації переважали над акумуляцією.Континент. відклади відмічені на пн в Ленсько-Вілюйській синеклізі,а також в окремих між гірс.котловинах на пд.