
- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8. Поняття про відносний вік гірських порід.
- •9.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •10. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •17.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •18.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •23.Самарій неодимовий метод.
- •24.Реній осмієвий метод.
- •25.Лютецій-гафнієвий метод
- •26.Колагеновий метод
- •27.Метод рацемізації амінокислот.
- •28.Трековий метод.
- •29. Стратиграфічна шкала та геохронологічна шкала. Стратони шкал, їх співвідношення,визначення стратонів, індекси, кольори.
- •30.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •31.Загальна страт.Шкала
- •32.Регіональна страт.Шкала
- •35. Літостратеграфічні підрозділи
- •36. Біостратиграфічні підрозділи.
- •37.Поняття про фації
- •38.Характеристика типу морських фацій
- •39. Характеристика типу континентальних фацій
- •40. Характеристика типу перехідних фацій.
- •41.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •42.Трансгресивні і регресивні серії.
- •43.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •44.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •47.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •48.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •49.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •50. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •51.Древні та молоді платформи.
- •52. Характеристика ділянок земної кори, які пережили геосинклін.Етап розвитку.
- •55.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •56. Основні структурні елементи платформ і плит.
- •57. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світ докембрію.
- •61.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •62.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •65. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •66. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •67. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •68. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •69. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •70. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •71. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •72. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •78. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •79. Основні етапи розвитку безхребетних
- •80. Основні етапи розвитку хребетних
- •81. Основні етапи розвитку флори
- •82.Історія геолог. Розвитку сєп платформи у ранньому палеозої
- •83.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •84.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •86.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •87.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •89.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •90.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •93.Історія геол.Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •94.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •95.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •97.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •98.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •102.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •103.Історія геол.Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •104. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •110. Докембрійські масиви світу
- •111.Каледоніди світу
- •112.Герциніди світу
- •113.Тихоокеаніди світу
- •114.Альпіди світу
- •115.Негативні структури світу
- •116.Каледоніди Євразії
- •117.Герциніди Євразії
- •118.Тихоокеаніди Євразії
- •119.Альпіди Євразії
- •120.Геологічне район. Європи.
- •129.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •130.Результати герцин.Тектогенезу.
- •131.Результати тихоокеан.Тектогенезу.
- •132.Результати альпійського тектоген.
- •133. Тунгуська серія. Вік серії, склад відкладів, поширення.
- •135. Флора. Визначення назв родів викопних решток та їх систематичної приналежності; характерні ознаки цих представників та час їх існування. Геологічне та породоутворююче значення
80. Основні етапи розвитку хребетних
Хребетні з'явилися не пізніше ордовіка, а в юре існували вже представники всіх відомих нині їх класів. Загальне число сучасних видів близько 40 тис. Поява у пізньому кембрії перших хордових і, серед них, різнощиткових (Heterostraci) — примітивних рибоподібних тварин з групи безщелепних (Agnatha), було дуже важливою подією в історії розвитку хребетних (Vertebrata). В ордовицькому періоді клімат був теплим. Найтиповішими з наутилоідей були ортоцераси (Orthoceras). Протягом ордовику продовжувався розквіт багатосегментних трилобітів, тоді як малосегментні їх форми зустрічались зрідка і до кінця періоду вимерли. Умови життя на той час явно сприяли розвитку дрібних м'якотілих хордових тварин, що живилися завислими у воді органічними речовинами. Одночасно з ними розвивались і найдавніші безщелепні хребетні — телодонти (Thelodontida) та птерас-піди (Pteraspida) з парноніздревих (Diplorhina). В ордовицьких відкладах часто знаходять мікроскопічні зуби примітивних морських тварин — конодонтів (Conodontoforida). У наступному, силурійському періоді, триває розвиток хребетних — безщелепних (Agnatha), а наприкінці періоду з'являються перші щеле-пороті (Gnathostomata). В цьому періоді з'являються і перші непарноніздрьові (Monorhina), а також риби (Pisces) — пластинчастошкірі (Placodermi), артродири (Arthrodira) та представники класу акантод (Acanthodei). Останні вже були схожі на деяких сучасних риб, Продовжується розвиток нижчих хребетних. Досягають розквіту, але згодом вимирають, представники класу пластиношкірих риб — артродири (Arthrodira) та антиархи (Antiarchi). Артродири досягли У девоні триває існування акантод — переважно невеликих прісноводних рибок, які поєднували у собі риси основних класів риб. У той же час з'являються перші хрящові риби (Chondrichthyes), що нині репрезентовані акулами, скатами та химерами, а також кісткові риби (Osteichthyes). Найбільше значення мають остеолепіди, які десь у середньому девоні (близько 380 млн років тому) вийшли на суходіл і саме вони стоять у низці предків наземних хребетних. В девоні з'являються перші примітивні наземні хребетні — земноводні з надряду лабіринтодонтів (Labyrinthodonta).Кам'яновугільний період приніс із собою могутні горотворчі процеси, в результаті яких на поверхню вийшли великі ділянки морського дна. Закінчували своє існування і майже зникли неповороткі панцирні риби, але стали звичайними палеоніски з променеперих та з числа китичноперих розвинулися рипідистії. Земноводні стали більш різноманітними і численними. Висихання боліт, озер і частини морських водойм, а також інші зміни зовнішнього середовища, рішучим чином вплинули на появу перших справжніх наземних хребетних, — найдавніших рептилій — тварин, здатних розмножуватися на суходолі, а не у воді, як амфібії. У пермському періоді відбуваються значні зміни в складі хребетних тварин. Так, вимирає низка лопатоперих риб, стає менше акулових, але розквітають палеоніски. Із земноводних — лабіринтодонтів— процвітають двинозаври (Dvinosaurus), з лепідоспондильних — пантилюс (Pantylus), з батрахозаврів відомі сеймурія (Seymouria), котласія (Kotlassia) та дискозаври (Diskosaurus). Серед останніх — невеличка, розміром з ящірку, Utegenia shpinari. З теріодонтів (Theriodonta) на особливу увагу заслуговують порівняно дрібні примітивні цинодонти — роди двинія (Dvinia) та галеофрис (Galeophrys). В процесі еволюції деякі із цинодонтів набули прогресивних ознак, зокрема теплокровності та живонародження. Проганозаврів (Proganosauria) репрезентували мезозаври (Mesosaurus) — невеликі (до 2 м) примітивні водні форми. З лускатих, включаючи численних нині ящірок, відомі примітивні, але порівняно великі (до 1,5 м) пролацертилії (Prolacertilia).