
- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8. Поняття про відносний вік гірських порід.
- •9.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •10. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •17.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •18.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •23.Самарій неодимовий метод.
- •24.Реній осмієвий метод.
- •25.Лютецій-гафнієвий метод
- •26.Колагеновий метод
- •27.Метод рацемізації амінокислот.
- •28.Трековий метод.
- •29. Стратиграфічна шкала та геохронологічна шкала. Стратони шкал, їх співвідношення,визначення стратонів, індекси, кольори.
- •30.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •31.Загальна страт.Шкала
- •32.Регіональна страт.Шкала
- •35. Літостратеграфічні підрозділи
- •36. Біостратиграфічні підрозділи.
- •37.Поняття про фації
- •38.Характеристика типу морських фацій
- •39. Характеристика типу континентальних фацій
- •40. Характеристика типу перехідних фацій.
- •41.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •42.Трансгресивні і регресивні серії.
- •43.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •44.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •47.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •48.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •49.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •50. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •51.Древні та молоді платформи.
- •52. Характеристика ділянок земної кори, які пережили геосинклін.Етап розвитку.
- •55.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •56. Основні структурні елементи платформ і плит.
- •57. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світ докембрію.
- •61.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •62.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •65. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •66. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •67. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •68. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •69. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •70. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •71. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •72. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •78. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •79. Основні етапи розвитку безхребетних
- •80. Основні етапи розвитку хребетних
- •81. Основні етапи розвитку флори
- •82.Історія геолог. Розвитку сєп платформи у ранньому палеозої
- •83.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •84.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •86.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •87.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •89.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •90.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •93.Історія геол.Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •94.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •95.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •97.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •98.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •102.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •103.Історія геол.Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •104. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •110. Докембрійські масиви світу
- •111.Каледоніди світу
- •112.Герциніди світу
- •113.Тихоокеаніди світу
- •114.Альпіди світу
- •115.Негативні структури світу
- •116.Каледоніди Євразії
- •117.Герциніди Євразії
- •118.Тихоокеаніди Євразії
- •119.Альпіди Євразії
- •120.Геологічне район. Європи.
- •129.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •130.Результати герцин.Тектогенезу.
- •131.Результати тихоокеан.Тектогенезу.
- •132.Результати альпійського тектоген.
- •133. Тунгуська серія. Вік серії, склад відкладів, поширення.
- •135. Флора. Визначення назв родів викопних решток та їх систематичної приналежності; характерні ознаки цих представників та час їх існування. Геологічне та породоутворююче значення
55.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
Цикли тектогенезів завершували події тривалих відрізків геол. часу. Які відповідали кількома періодами або цілим ерам. Епохи складчастості- комплекси геол. Процесів на протязі розв з. к. ,які характ-ся закономірним розвитком рухл ділянкт з. к. від початку утв-ня геос прогинів до завершеня в них складчастих процесів і процесів орогенезу.Фази складчастості – порівняно короткочасні процеси бурхливого прискореного прояву в цілому безперервних тектонічних рухів, які фіксуються в товщах порід кутовою незгідністю.Епохи докембрійської складчастості: Саамська(3750-3500 млн р т –поч Дніпровію);Кеноранська(кінець дніпровію; 2800-2600млн р т);Карельська(клесовій-від 2000-до 1900-1700 млн р);Готська(кінець бурзянія;1400-1300 млн р);Гренвільська(кінець юрматінія;1000+-50млн р).Байкальська еп скл- ті( V1-Є1; від 680-620- до 550 млн р.т).Фази: ранньобайкальська(R3); пізньобайкальська(V-C1).Каледонська еп скл- ті(Є2-Є3)-(S2-D1)- від 540 до 375 млн р т.Фази: Салаїрська(Є2-Є3); Таконська(О3-S1); Арденська(S2ld-S2p); Арійська(S2-D1).Герцинська еп скл- ті(D2-D3)-(P2-T1), від 375 до 245 млн р т. Фази: Аркадська(D2); Бретонська(D3-C1); Судетська( С1-С2); Астурійська( С2-С3); Уральська( С3-Р1); Тяньшаньська(ранньо-Р1-Р2 і пізньотяньшаньська Р2-Т1).Тихоокеанська еп скл-ті( Т3-І1)-(К2-Р1)-230-6- млн. р т. Фази: Індосінійська( Т3-І1), Андійська(І3- К1), Австралійська(К1), Субгерцинська( К2), Ларамійська(К2-Р1).Альпійська еп складчастості(К2-KZ). Фази: Ларамійська(К2-Р1). Піренейська(Р1-Р3), Савська( Р3-N1), Штирійська (N1),Аттична(N1), Романська(N2),Балхаська(Q ).
56. Основні структурні елементи платформ і плит.
Платформи- найбільш стійкі і малорухливі ділянки з. к. континентального типу, які на протязі тривалого часу геол. Історії переивали епейрогенічні рухи. Будова платформ: складчастий фундамент- скл потужними товщами метаморфізованих осад- вулканом порід, які прорвані магм інтрузіями і ускладнені тект порушеннями.протоплатформний чохол- складений грубоуламковими формаціями із галечників і конгломератів континентального походження. Він покриває ділянки складчастого фундаменту платформ, незгідно залягає на денудованій поверхні складчастого фундаменту і мах потужності досягає в прирозломних депресіях.осадовий чохол-скл неметаморфізованими гориз-залягаючими осад відкладами, які незгідно залягають на розмит поверхні складчастого фундаменту чи утвореннях протопластф чохла.Вік платф визначається віком їх складчастого фундаменту, а вік самого фундаменту, як вік любої склачастої структури, тобто віком самої молодої породи, яка приймає участь у його будові. Плита- велика ділянка платформи, яка перекрита осадовим чохлом, а складчастий фундамент залягає на значних глибинах(2-3 км).
57. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
Протягом геологічного розвитку З спостерігалося чергування відрізків часу, які характеризувалися відносно спокійним стану тектон сил та періодами їх бурхливого прояву. Спокійні періоди назив еволюційними і охоплюють значно більші відрізки часу. Тектонічно нестійкі наз революційними і вони проявилися у значно менших відрізках часу. Для еволюційних хар-но:1-відносно спокійний стан тект сил. 2 – тривале прогинання геосинклінальних ділянок земної кори і накопичення в них потужних осадових і вулканогенних товщ.3 – опускання крайових ділянок суміжних платформ, які прилягають дло геосинклінальних прогинів. 4 – затоплення цих ділянок суміжних платформ водами епіконтинентальних морів, як трансгресують з геосинклінальних прогинів. 5 – вирівнювання рельєфу
6 – вирівнювання клімату, який завдяки розширенню морських акваторій стає більш рівним вологим, теплим чи помрним і створюються сприятливі умові для життя і широкого розселення фауни і флори. Такі періоди завдяки значному розширенню S морів називають талосократичними. Для революційних періодів характерні протилежні особливості: 1) великі напруги і активні прояви тектоніних сил. 2)складкоутворення і загальні підняття в геосинклінальних областях. 3) активний підводний і наземний вулканізм 4) підняття прилягаючих до геосинклінальних прогинів крайових частин платформ 5) регресії морів 6) формування різкорохзчленованого рельєфу 7) диференціація кліматичних умов, утворення чітких кліматичних зон та кліматичних поясів, формування пустель та областей контин. зледенінь. Такі умови були несприятливі для організмів, вони викликали вимирання (міграцію) одних організмів або пристосування до нових умов життя інших груп. З цими революційними відрізками часу повязані різкі зміни фауни і флори. Такі відрізки часу наз. революційними або геократичними в звязку із значним розширенням силурійської суші із-за регресії морів і океанів. 58.Тектоніка літосф плит.
В геології панує теорія форм.океан.западин в процесі дрейфу окремих блоків земної кори-нова глобальна тектоніка обо тектоніка літосф.плит.Вся літосфера поділена на 7 великих і ряд малих літ. плит.Границі яких встан.за згущенням осередків землетрусів.Тектоніка є беззаперечна для МЗ і КЗ результаті якої зафіксовано в геол.літописі.Процес дрейфу плит можливий при наявності океан.і континент. літосф.плит.Єтап переміщення літосф.плит повинен передувати геосинклін платф. Етап,коли в ході геосинк.процесу відбув нарощення земн.кори конт.типу і лише після тривалої дії таких процесів вона досягла необх. внутр.структури та крет.маси.В результ утв. з. кори конт.типу залишковий атер.ультроосн.складу верхньої частини мантії,опинився в необхідних термод.умовах(темпер.,тиск і глибина)які зумовлю можлив. Пласт. деформ.і значних гор зонт.переміщ.літосф плит.В середині МЗ настав час повного понування тектон.літ. плит.