
- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8. Поняття про відносний вік гірських порід.
- •9.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •10. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •17.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •18.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •23.Самарій неодимовий метод.
- •24.Реній осмієвий метод.
- •25.Лютецій-гафнієвий метод
- •26.Колагеновий метод
- •27.Метод рацемізації амінокислот.
- •28.Трековий метод.
- •29. Стратиграфічна шкала та геохронологічна шкала. Стратони шкал, їх співвідношення,визначення стратонів, індекси, кольори.
- •30.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •31.Загальна страт.Шкала
- •32.Регіональна страт.Шкала
- •35. Літостратеграфічні підрозділи
- •36. Біостратиграфічні підрозділи.
- •37.Поняття про фації
- •38.Характеристика типу морських фацій
- •39. Характеристика типу континентальних фацій
- •40. Характеристика типу перехідних фацій.
- •41.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •42.Трансгресивні і регресивні серії.
- •43.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •44.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •47.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •48.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •49.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •50. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •51.Древні та молоді платформи.
- •52. Характеристика ділянок земної кори, які пережили геосинклін.Етап розвитку.
- •55.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •56. Основні структурні елементи платформ і плит.
- •57. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світ докембрію.
- •61.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •62.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •65. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •66. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •67. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •68. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •69. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •70. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •71. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •72. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •78. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •79. Основні етапи розвитку безхребетних
- •80. Основні етапи розвитку хребетних
- •81. Основні етапи розвитку флори
- •82.Історія геолог. Розвитку сєп платформи у ранньому палеозої
- •83.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •84.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •86.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •87.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •89.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •90.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •93.Історія геол.Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •94.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •95.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •97.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •98.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •102.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •103.Історія геол.Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •104. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •110. Докембрійські масиви світу
- •111.Каледоніди світу
- •112.Герциніди світу
- •113.Тихоокеаніди світу
- •114.Альпіди світу
- •115.Негативні структури світу
- •116.Каледоніди Євразії
- •117.Герциніди Євразії
- •118.Тихоокеаніди Євразії
- •119.Альпіди Євразії
- •120.Геологічне район. Європи.
- •129.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •130.Результати герцин.Тектогенезу.
- •131.Результати тихоокеан.Тектогенезу.
- •132.Результати альпійського тектоген.
- •133. Тунгуська серія. Вік серії, склад відкладів, поширення.
- •135. Флора. Визначення назв родів викопних решток та їх систематичної приналежності; характерні ознаки цих представників та час їх існування. Геологічне та породоутворююче значення
1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
Іст.геологія-це вчення про історію геол. розвитку Землі в цілому та з.к.зокрема. Розглядає конкретні геол.події в їх хронол.послідовності та геогр.розміщенні. Завдання: -зясування історії геол.розвитку з.к. та життя на ній,починаючи з появи перших геол.документів і до суч.моменту;-встановлення певних закономірностей у розвитку Землі та визначення причин,зо зумовили ці закономірності; - визнач. віку осад.гірс.порід; -відновл. фіз-геогр.умов на поверхні Землі в минулі геол.епохи; -відновл. тект.рухів та іст.розвитку структури з.к.; -визнач.будови та закономірностей розвитку з.к.
Методи дозволяють збагнути суть геол.процесів,і простежити їх у часі. Гол.завдання: визначення віку гірс.порід,без чого не можливо правильно побуд.геол.карту і вести пошуки кор.копалин.
2.Документи історичної геології
Є:1)гірс.породи та їх ознаки;2)рештки викопної фауни і флори,що знах.в цих породах; 3)перерви в осадконакопич.(незгідності).Осад.породи є продуктами руйнув.і перевідклад. більш древніх порід, зберіг.багато генетичних ознак,рештки давніх організмів.Вивчаючи особл.порід,відновлють умови сер-ща,в якому формув.ці породи.
3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
Підошва:-наявність базального горизонту,який скл. галькою чи валунами різних за складом і віком гірс.порід,або більш грубозерн.мінералом ніж складений сам пласт; -наявність обкатаних ядер і скелетів різновік.організмів,і скамянілої деревини,і все хаотично перемішано.
Покрівля:-наявність поряд зариваючих організмів і сліді життєд.інших орган,що розселились по поверхні пласта в період тимчасової призупинки осадконакопич.(сліди заривання,лап,краплі дощу, тріщини висихання). –покрівля вулк.товщ встановл.по пористій поверхні чи миндалекамяній структурі.–наявність чіткої границі між 2 сусідніми пластами свідчить про перерву в осадконакопич. –по літералі верства не поширюється до нескінчен.,вона або викорінюється,або поступово переходить в іншу породу(фаціальне заміщення однієї породи іншою).
4.Стратиграфічна незгідність
Порушення норм.вікової послідовності залягання осад.верств,яке зумовлює випадання з розрізу певних відкладів через розмив,що супроводж.заляг. більш молодих осадків на розмит.поверхні більш древніх без зміни кута падіння пласта.Може випасти ярус,або декілька систем.Ознаки стр.незг: 1)різка зміна літол.складу суміжних верств; 2)наявність на границі 2 суміжних верств базальних конгломератів,які скл. галькою, різні за скл.і віком порід;3)наявність на границі 2 суміжн. літол. однор. верств залізо-марганцевих кірок.4)різка зміна комплексу викопних організмів вгору за розрізом у суміжних пластах;5)наяв. на покрівлі підстил. пласта слідів повзання і зарив. орган-мів 6)випад.із безперерв.Розрізу осадків будь-якого стратигр.підрозділу любого рангу.
5.Тектонічна незгідність та її ознаки
Більш молоді заляг під певним кутом до більш древніх.Виділяють:1)кутові,що виражаються в різних кутах падіння,межуючи по поверхні незгідн.пластів.Добре їх видно в верт.розрізах,важко визначити по площі.2)азимутальні,вираж. у різних азимутах простягання контактуюч товщ.Легко виділити по площі,важко у верт.розрізі.
При наявності тект.незгідн. обов’язково буде і стратигр.,тому що під час тект.рухів переривається процес осадконакопич.,ця ділянка виводиться із зони і денудується. Процес осадконакопич поновлюється, пізніше на денудовану поверхню(пенеплен). Наявність у розрізі тільки стратигр.незг. не є ознакою для виділення тект.незгідн. чи структурних поверхів.