Біологічні

Географічні

одиничні загальні видові родові

Дніпро річка заєць тварина

Запоріжжя місто шпак птах

Карпати гори пшениця рослина

зернова

За змістом поняття поділяються на прості і складні.

Прості біологічні поняття – елементарні, первинні, містять один елемент знання (наприклад, форма листка, його колір).

Складні біологічні поняття – більш узагальнені, вбирають у себе низку простих.

Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється. Коли просте, початкове поняття , що містить один елемент знання, об’єднується з іншими - утворюється складне.

Якщо розглянути зміст теми, то в ній можна виділити уявлення і поняття, які необхідно засвоїти дітям. Тема може включати одне уявлення або поняття, або ієрархію уявлень і понять.

Наприклад, тема “Грунт ”(3 клас) включає такі елементи знань і зв’язки між ними (схема 1):

- верхній шар землі, на якому ростуть рослини

перегнилі

рослин і тварин;

перегній чорний має

поживні

глина речовини

пісок

вода

чорнозем (поняття)

повітря

глинистий ґрунт (поняття)

піщаний ґрунт (поняття)

- чорного кольору; - багато глини; - багато піску;

- багато перегною, - мало перегною, повітря; - мало перегною;

повітря, води - погано пропускає воду - швидко пропускає воду;

- вода легко випаровується

Схема 1. Елементи знань з теми «Грунт» (3 клас)

Методика формування природознавчих понять

Процес формування поняття поетапний.

1. Мотиваційна і змістова підготовка до засвоєння понять.

На цьому етапі вчитель виявляє опорні знання учнів, що слугують основою формування нового поняття.

2. Організація чуттєвого сприймання предметів або явищ.

На цьому етапі слід дотримуватися таких методичних правил:

• кожен учень має працювати з об’єктами (роздатковим матеріалом) для їх чуттєвого сприйняття;

• “золоте правило” Я. Коменського – чуттєве сприйняття має бути організоване так, щоб у ньому брало участь якомога більше аналізаторів (зорові, слухові, дотикові, смакові);

• учень має спостерігати явище або предмет за чітким планом, який пропонується вчителем;

• учень має спостерігати за логічним правилом: «синтез – аналіз - синтез», тобто спочатку сприйняти об’єкт загалом, а потім розглянути його деталі й зробити висновки.

3. Організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак.

На цьому етапі учні вчаться на основі аналізу та визначення ознак предметів виділяти істотні.

4. Узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном.

На цьому етапі діють такі методичні правила:

• узагальнені знання (поняття) потрібно формувати на основі здобутих конкретних;

• учитель має керувати процесом мислення учнів, для чого давати їм завдання на порівняння об’єктів чи явищ, уміння встановити подібності та відмінності в ознаках, визначити головне й другорядне, зробити висновок, висловити судження, проаналізувати;

• формуючи узагальнені знання, треба поєднувати діалектичне пізнання з елементами формальної логіки, тобто пов’язувати поняття із судженням.

5. Введення сформованого поняття в систему знань.

Учні вчаться різнобічно розглядати і застосовувати сформоване поняття.

Кожне поняття в своєму розвиткові має засвоюватися так, щоб учні могли ним вільно оперувати, й на цій основі набувати вмінь і навичок. Це положення потребує від учителя використання таких методів і методичних прийомів, які давали б змогу ефективно організовувати пізнавальну діяльність учнів(це методи активного навчання, словесно-логічний метод, діалоги та ін.).

Поняття вважається сформованим, якщо учень може вільно оперувати ним.

Розвиток понять – головна рушійна сила всього процесу навчання й виховання. Наукові поняття, сформовані у свідомості учнів, становлять основу їхніх знань, підставу для умовиводів. Якщо утворення уявлень головним чином тренує пам'ять дітей, то процес формування понять активізує їхнє логічне мислення.

«Я і Україна» як навчальний предмет – це система понять, що розвиваються в логічній послідовності й взаємозв’язку, тому перед учителем виникає низка завдань, які він зобов’язаний розв’язати в процесі навчання учнів:

1) учитель у кожному розділі має виділити основні поняття й постійно використовувати їх на різному матеріалі й у різноманітних зв’язках;

2) важливо забезпечити розвиток понять від простих до складних, організувати осмислення наукових фактів на основі провідних природознавчих понять, навчити учнів зв’язувати, узагальнювати, конкретизувати, переосмислювати поняття;

3) у ході розвитку природознавчих понять необхідно встановлювати внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки.