Тема: Формування та розвиток природничих понять та уявлень. Види природничих понять. План
Сприйняття. Уявлення.
Поняття. Види природничих понять.
Методика формування природничих уявлень та понять.
Студенти повинні знати:
умови формування природничих уявлень;
суть поняття як форми знань;
види природничих понять;
методику формування природничих понять.
Студенти повинні вміти:
розрізняти “уявлення”, “поняття”;
планувати і організовувати навчальну діяльність учнів, спрямовану на засвоєння системи уявлень та елементарних понять в курсі “Я і Україна”.
Література:
Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах. - Київ: ”Веселка”, 1998, стор. 63-82.
Біда О. Формування природничих понять. - “Початкова школа”, 2000, №7.
Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкових класів. - “Початкова школа”, 1999, №5.
Нарочна Л. К., Ковальчук Г. В., Гончарова К. Д. Методика викладання природознавства. - Київ: ”Вища школа”, 1990, стор. 57-72.
Формування та розвиток природничих понять та уявлень
Теорія пізнання окреслює такий механізм пізнання людиною навколишнього світу:
поза людиною й незалежно від її свідомості існує об’єктивна реальність – природа;
предмети та явища природи впливають на людину, на її органи чуттів;
через органи чуттів людина пов’язана з навколишнім світом: рецептори сприймають подразнення й кодують їх у потоки нервових імпульсів, які нервовими волокнами надходять у центральну нервову систему.
Внаслідок цього виникають відчуття, сприйняття, уявлення.
Пізнання – це процес цілеспрямованого активного відображення об’єктивного світу в свідомості людей. Результатом цього складного процесу є знання, тобто наукова картина світу, адекватне відображення дійсності. Формами відображення об’єктивного світу в свідомості людини є уявлення, поняття, закони, категорії.
Пізнання починається з відчуття. Це процес відображення в корі головного мозку окремих властивостей предметів та явищ навколишнього середовища, що діють у даний момент на органи чуттів людини.
Чим багатшою й різноманітнішою стає діяльність людини внаслідок взаємодії з довкіллям, тим краще відбувається перетворення енергії зовнішнього світу на нервовий процес і тим досконаліша дія аналізаторів людини та її відчуття.
Сприйняття – це відображення в корі головного мозку предметів та явищ матеріального світу в результаті їхньої безпосередньої дії на аналізатори людини. На відміну від процесу відчуття – відображення лише окремих властивостей або ознак предметів та явищ – сприйняття дає їхній цілісний образ.
На основі сприйняття формуються уявлення - це найвищий ступінь навчально-пізнавального процесу.
Уявлення – це збережений і відтворюваний у свідомості чуттєво-наочний образ раніше сприйнятих предметів або явищ дійсності. Без чуттєвих сприйняттів і уявлень неможливі мислення й пізнання.
Уявлення слугують базою для ширших узагальнень, для формування наукових понять. Поняття – це складніші узагальнення, які відбивають найістотніші, найзагальніші типові повторювані ознаки й властивості цілого класу чи групи предметів або явищ, тобто їхню сутність.
Поняття – це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності.
Поняття – це форма думки, яка відображає істотні ознаки і відношення предметів та явищ реального світу.
Ознакою називається те, чим відрізняються або чим схожі між собою предмети і явища. Ознаки поділяють на істотні і неістотні.
Істотні ознаки – це такі, які належать предметам певної групи і відрізняють їх від предметів іншої групи.
У кожному понятті розрізняють його зміст і об’єм.
Зміст поняття – це сукупність істотних ознак предметів, відображених у понятті.
Об’єм поняття – це певна кількість предметів і явищ, кожному з яких належать ознаки, що становлять зміст поняття .
Загальні – такі поняття, які відтворюють у мисленні не окремі предмети чи явища, а цілий клас однорідних предметів або явищ, що мають одну й ту саму назву (дерево, кущ, річка, риба, птах…).
Одиничні – поняття про конкретні об’єкти і явища, що мають власну назву (“дерево клен”, ”річка Дніпро”).
ПОНЯТТЯ |
