3. Сутність, об’єкт, предмет та функції соціології сім’ї

Соціологія сім'ї - галузь, що вивчає формування, розвиток і функціонування сім'ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних соціально-економічних і культурних умовах.

Об'єкт соціології сім'ї - сім'я та шлюб.

Предмет дослідження - спосіб життя сім'ї, умови формування і етапи розвитку сім'ї, розподіл обов'язків у сім'ї, причини та мотиви розлучень, структура та функції сім'ї.

За зрілістю сім'ї розрізняють:

Сім'я молодіжна - Сім'я, яка тільки створилась

Молода сім'я - Сім'я, яка зустрілась з першими для них перешкодами. В сім'ї, яка чекає дитину, помітно зміцнюється подружжя: дружина не залишається без уваги, з' являється турботливе ставлення один до одного.

Сім'я середнього подружнього віку - Від 3 до 10 років спільного життя. Період найкритичніший, найвідповідальніший: з'являється нудьга, одноманітність у взаєминах подружжя; розгортаються конфлікти. На такий період припадає найбільше розлучень.

Сім'я старшого подружнього віку - Подружжя спільно проживають 10-20 років. Опанування нових важливих ролей - дідусів і бабусь. Нові засади взаємовідносин: піклування один про одного, турбота.

Етапи розвитку сім'ї

Утворення сім'ї - Вступ до першого шлюбу

Початок дітонародження - Народження першої дитини

Завершення дітонародження - Народження останньої дитини

"Порожнє гніздо" - Вступ у шлюб та відділення із сім'ї останньої дитини

Припинення існування сім'ї - Смерть одного із подружжя

Функції сім’ї:

1. Репродуктивна - задоволення потреби в дітях

2. Виховна - задоволення потреби в контактах з дітьми, їх виховання, самореалізація в дітях

3. Господарсько-побутова - отримання господарсько-побутових послуг одними від інших

4. Матеріального забезпечення - отримання матеріальних коштів одних членів сім'ї від інших

5. Сфера первинно­го соціального контролю - формування та підтри­мання правових і мораль­них санкцій за неналежну поведінку та порушення моральних норм взаємо­відносин між членами сім'ї

6. Сфера духовного спілкування - духовне взаємозбагачен­ня членів сім'ї; закріплен­ня дружніх основ шлюб­ного союзу

7. Соціально-статусна - задоволення потреб у со­ціальному просуванні

8. Емоційна - отримання індивідом пси­хологічного захисту, емо­ційної підтримки в сім'ї; задоволення потреб в осо­бистому щасті та любові

9. Дозвілля - задоволення потреб у спі­льному відпочинку та вза­ємозбагаченні інтересів

10. Сексуальна - задоволення сексуальних потреб членів сім'ї

Неналежне виконання, недостатність ресурсів для виконання функцій сім'єю - це дисфункції сім'ї.

Проявом дисфункцій сім'ї є поширення неблагополучних сімей.

У дітей із неблагополучних сімей частіше, ніж в інших, зустрічається: порушення нормального спілкування з однолітками; неадекватність самооцінки, зниження здатності самоаналізу і соціально-психологічної адаптованості; нерозвиненість почуття емпатії; перехід до групи важких дітей; негативна девіація.

Найчастіше фахівці розрізняють:

- проблемні сім'ї - відсутнє порозуміння, злагоджена взаємодія між членами сім'ї;

- конфліктні сім'ї - незадоволення сімейним життям зумовлює нестабільність сім'ї;

- соціально неблагополучні сім'ї - їм зазвичай властивий низький культурний рівень подружжя, пияцтво, важковиховувані, педагогічно запущені діти;

- дезорганізовані - процвітає культ сили, панівним є почуття страху, автономність членів родини, відсутність нормальних людських відносин;

- сім'ї з низьким рівнем матеріальних та житлових умов;

- сім'ї з поганими медико-санітарними умовами;

- неповні сім'ї;

- сім'ї, де один із батьків хворий або інвалід. 

Поступово відбувається фактична втрата впливу батьків на дітей.

Серед основних чинників дисфункцій сім'ї розрізняють:

o постійні конфлікти та несприятливий психологічний клімат;

o відсутність одного з батьків;

o аморальна чи асоціальна поведінка батьків;

o низький рівень матеріального забезпечення сім'ї;

o відсутність у батьків педагогічних навичок та знань;

o несприятливі психологічні риси батьків (агресивність, внутрішня конфліктність та ін.)

Основні мотиви розлучень: