5. Технічні засоби і технології очищення викидів

Для очищення газів від твердих і рідких часток застосовують технології сухого інерційного очищення газів, мокрого очищення газів, фільтрації, електростатичного осадження.

Очищення повітря від газових шкідливих домішок за характером протікання фізико-хімічних процесів здійснюється за такими 5 основними хіміко-технологічними групами методів: абсорбцією, адсорбцією, хемосорбція (хімічне перетворення), термічна нейтралізація, каталізація.

1) Абсорбція використовується у тих випадках коли очищенню підлягають газові потоки, наприклад – пари соляної кислоти, аміак, оксид сірки, оксид вуглецю. Суть методу полягає у поглинанні абсорбентами (рідинами) полютантів, шляхом розчинення або зв’язування газів, що пропускають через них.

2) Адсорбція, як метод очистки будується на властивостях окремих тонкодисперсних твердих тіл (адсорбентів – активного вугілля, цеолітів, силікагелів і т. д.) вловлювати в газах за певних умов шкідливі елементи.

3) Метод хемосорбції базується на поглинанні газів твердими і рідкими поглиначами з утворенням слаболетючих або слабозрочинних хімічних з’єднань, які в результаті побічних перетворень дозволяють отримати корисний кінцевий продукт для цього найчастіше використовують скрубери.

4) Термічна нейтралізація. Метод базується на здатності горючих токсичних компонентів (гази, пари і т. д.) окислятися до менш токсичних при наявності вільного кисню і високої температури газової суміші. Цей метод використовується у випадках, коли об’єми і концентрація викидів великі.

5) Каталітичний метод використовують для перетворення токсичних компонентів промислових викидів у речовини нешкідливі чи менш шкідливі для навколишнього середовища шляхом введення в систему додаткових речовин – каталізаторів.

Отож, сучасні вимоги до якості та ступеня очищення викидів досить високі. Для їхнього дотримання необхідно використовувати технологічні процеси та обладнання, котрі знижують або повністю виключають викид шкідливих речовин в атмосферу, а також забезпечують нейтралізацію утворених шкідливих речовин; експлуатувати виробниче та енергетичне обладнання; закрити невеликі котельні та підключити споживачів до ТЕЦ; застосовувати антитоксичні присадки, перевести теплоенергетичні установки з твердого палива на газ.

Розділ 2 Матеріали та методика

Досліджування проводилось в межах м. Чернівці, на 6 вулицях, такі як: вул. Шептицького, сквер по вул. руська, парк.ім.Шевченка – які були в ролі контролю, та вул.Головна, вул.Червоноармійська, Проспект Незалежності – в ролі досліду. В якості біоіндикатора на забруднення атмосфери виступає – липа. Дослідження проводились в літній та осінній період.

На досліджуваних вулицях були відібрані зразки пилу, зразки листя липи.

Визначення площі листка проводиться ваговим методом, який базується на порівняні маси квадрата паперу з масою листка рослини, який має таку ж довжину та ширину. Для цього:

1. На листку паперу накресліть квадрат, який дорівнює довжині та ширині листка, акуратно обведіть його контури.

2. Обчисліть площу паперового квадрату, та зважте.

3. Обведіть контури листка рослини на цьому квадраті паперу, виріжте його і також зважте.

4. Знайдіть площу листка за формулою:

S_л= ^{Pл * Sкв де,}

Pкв

S_л – площа листка, см²;

P_л – масса паперового листка, мг;

P_кв – масса паперового квадрата,мг;

S_кв – площа квадратного паперу, см²

Біоіндикація оцінка ступеня запиленості атмосферного повітря проводиться ваговим методом, на основі різниці масі фільтрів. Для цього:

1. Відберіть 10 листків із нижньої крони дерева з 3-4 точок на досліджуваній території;

2. У лабораторії визначити площу листків;

3. Змити пил з листків вибірки в ємності з водою;

4. Паперові фільтри промаркуйте та зважте;

5. Профільтруйте воду з ємності. Фільтри висушіть в термостаті при t- 105°C;

6. Фільтри зважити, визначити масу пилу за різницею маси фільтрів.

m=m₁ – m₂ , де

m – маса пилу, мг;

m₁ – маса фільтра до висушування, мг;

m₂ – маса фільтру після висушування, мг.