7. Економічний ефект пропозицій

Використання технології до завантаження судна на рейді порта Южний в 2012 р в порт впреше війшло судно розміром 240000 т Дв. Це стало можливим завдяки тому, що довжина причалу та ширина проходу в порт відповідають дожині и ширині судна. Виконаємо наступний порівняльний аналіз ефективності роботи судна 186000 т Дв з судном 240000 т Дв на вибраній схемі рейсу Южний _руда Циндао - -Мумбай _{вугілля} Южний, через Суецький канал. Для цього виконаємо розрахунки експлуатаційних та економічних показників для нового судна.

Ходовий час рейсу, діб. визначаємо по формулі (6.19)

Час на стоянці, діб. визначаємо по формулі (6.20)

Час рейсу, діб. визначаємо по формулі (6.21)

t_р = 55,93 + 23,27 = 79,20

Кількість рейсів одного судна за експлуатаційний період визначаємо по формулі (6.22)

n_р = 340/79,2 = 4,29 рейси

Провізна здатність судна за експлуатаційний період, тонн. визначається по формулі (6.23)

П_т = 0,442*2,609*240000*4,29 = 1189238

Потрібна кількість суден для освоєння заданого вантажопотоку визначаємо по формулі (6.26)

n_с = 4114000 / 1189238= 3,46

Експлуатаційна швидкість судна, миль/доб визначаємо по формулі (6.26)

V_э = 21216/55,93 = 379,3 миль/доб

Коефіцієнт ходового часу визначаємо по формулі (6.28)

_х = 55,93/79,2 = 0,706

Продуктивність 1 тонни вантажопідйомності в добу експлуатації, тм/тнж-діб визначаємо по формулі (6.29)

µ = 0,516*379,3*0,706= 138,133

Розрахунок експлуатаційних показників для варіантів зведені в табл. 7.1

Таблиця 7.1

Eксплуатаційні показники роботи суден

Найменування показників	Умовне позн.	186000т	240000 т
Ходовий час, доб.	tx	55.93	55.93
Стоянковий час рейсу, діб.	tст	18.03	23.27
Час рейсу, діб.	tp	73.97	79.20
Кількість рейсів	np	4.60	4.29
Провізна здатність, т.	Пт	986897.10	1189238.94
Провізна здатність, т-миль	Пт-миль	7823397171	9427415038
Потрібна кількість суден	nc	4.17	3.46
Експлуатаційна швидкість судна, миль/діб	Vэ	379.30	379.30
Коефіцієнт ходового часу	εx	0.756	0.706
Продуктивність 1 тонни вантажопідйомності, тм/тнж-дібу	μ	148.12	138,33

З табл. 7.1 видно, що показник провізної здатності, П_т - значно вищий у судна 240 тис. т. Дв, але продуктивність такого судна нижче μ. Це пояснюється тим, що час рейсу у пропонованого судна більший за рахунок збільшення стоянкового часу, при однакових валових нормах вантажних робіт. Також слід звернути увагу на те, що кількість суден, вантажопідйомністю 240000 т для освоєння заданого вантажопотоку потрібна менша.

Визначимо доходи по маршруту мимо мису Кейптаун

Доходи від перевезень, дол. визначаються по формулі (6.59)

F_вал = F_вал = (1 – 0,025 ) * 21,7*4114 = 87172800 дол.

f_ср – середньозважена фрахтова ставка в дол. США за перевезення 1 т вантажу визначається по формулі (6.59).

Оскільки доходи визначаються по звісному вантажопотоку, то вони однакових для обох суден.

Судно-добові витрати по утриманню судна визначимо за формулами (6.30-6. 53). Результати занесемо до табл. 7.2.

Таблица 7.2

Судно-добові експлуатаційні витрати по проектному судну, дол./т.

Показники	186000	240000
Спост	23855.2	26091.9
Скос	4771.0	5218.4
Сзм х	25856.6	26262.5
Сзм ст	742.4	894.6
Сх	54482.8	57572.8
Сст	29368.6	32204.9

Звісно, що витрати на утримання судна більшого розміру більше, але це не пропорційне збільшення.

Витрати судна, дол. США визначаються по формулі (6.61).

R = (57572,8*55,93 + 32204*23,27) * 4,29*3,46 = 58950079

Фінансовий результат, дол. США від роботи судна 240000 т, визначається по формулі (6.62), тис. дол.:

 F_вал = 87172800 - 58950079 = 28222721

Відношення прибутку до витрат визначається по формулі (6.63)

Рівень прибутковості визначається по формулі (6.64)

Інтенсивність валютних надходжень, дол./ тнж-діб визначається по формулі (6.65)

Собівартість перевезень, дол./т визначається по формулі (6.67)

Час доставки вантажу визначається по формулі (6.69)

t_д = 55,93+0,5*23,7 = 67,57 діб

Оборотні кошти визначаються по формулі (6.68), дол./т:

дол./т

Приведені витрати, по формулі (6.70), дол./т:

S_прив = 14,32 + 0,15*20 = 16,48 дол/т

Результати розрахунків для варіантів зводяться в табл. 7.3.

Таблиця 7.3

Валютно-фінансові показники по вибору судна

Таблиця 6.8.

Валютно-фінансові показники по вибору схеми

Показники	Розмірність	186000	240000
Rвал	Дол..	68541937	58950079
Sт	Дол./т	16.661	14.329
Fвал	Дол..	87172800	87172800
ΔFвал	Дол.	18630863	28222721
fвал		0.272	0.479
Kдох		1.272	1.479
μвал	Дол./тнж-діб	0.071	0.100
Kоб	Дол./т	14.5	20
Sпр	Дол./т	18.26	16.48

Визначимо економічний ефект від використання судна, вантажопідйомністю 240 тис.т на вибраному напрямку при перевезені руди з порту Южний на порт Циндао з зворотнім завантаження вугіллям в порту Мумбай у порівнянні з роботою судна, вантажопідйомністю 186 тис. т. Економічний ефект розрахуємо по показнику приведені витрати S_пр

Економічний ефект визначається по наступній формулі

Е_еф = (S_пр1 - S_пр2) * Д_ч2 *Т_е, (7.1)

де S_пр1– приведені витрати при перевезені руди судном 186 тис.т Дв, дол./т;

S_пр2- приведені витрати при перевезені руди судном 240 тис.т Дв, дол./т, дол./т;

Д_ч2 =240 000 т;

Те - експлуатаційний період роботи суден, 340 діб.

Е_еф = (18,26 – 16,48)* 24000*340 = 14524800 (дол.)

Таким чином, економічний ефект від перевезень руди, обсягом 1,4 млн.т. на рік судном, вантажопідйомністю 240 тис.т. у порівнянні з перевезенням на судні, вантажопідйомністю186 тис.т, складе близько 14,5 млн. дол. США.

Це пов’язано зі зниження собівартості перевезень руди, завдяки збільшенню розміру суднової партії вантажу, яка дорівнює вантажопідйомності судна, зменшенням вартості орендної ставки у зв’язку з перевищення пропозиції суден типу «кейпсайз» на фрахтовому ринку, та високо-технологічним перевантажувальним обладнанням, для перевантаження руди та вугілля в порту Южний, Циндао, Мумбай, що скорочує стоянковий час судна в портах.

ВИСНОВКИ

Актуальність теми обумовлюється тим, споживання залізної руди - одного з основних видів сировини для виробництва сталі – у 2012 р. у Китаї зросло на 5,7 % до 1,11 мільярда тонн. Країна, на яку припадає дві третини світового імпорту залізної руди, у 2012 р. придбала рекордні 743,55 млн. тонн сировини і добула 1,3 млрд. тонн в основному низькоякісної руди.

У 2012 році українські гірничорудні підприємства експортували 34,56 млн. т залізно-рудної сировини (ЗРС). Відправлено до Китаю було близько 40% української ЗРС, що становить більше 13 млн. тонн.

Проаналізувавши інформацію, що міститься у розділах 1-7 дипломного проекту, були здійснені наступні проектні рішення:

• В результаті аналізу характеристики сучасного стану обсягів запасів, добичі, та перевантаження залізної руди в Україні виявили ,що Україна посідає сьоме місце, серед найбільших виробників залізної руди. Обсяги експорту руди з портів України досягли 19,1 млн.т.

• Зовнішні умови експлуатації суден виявили, що виконання рейсу проходить в нормальних умовах для морських суден. Швидкість на трасі обмежується проходження проливів Босфор, Дарданелли, та Суецьким каналом.

• При перевезенні залізної руди слід враховувати що її питомо- навантажувальний об’єм 0,3-0,4 м³/т, що потребує використання спеціальних суден балкарів.

• Основним договором при перевезенні залізної руди на морських суднах являється чартер.

• Аналіз основних тенденцій розвитку світового балкерного флоту показав надлишок балкерного тоннажу, особливо суден, розміром класу кейпсайз. Це явилось причиною зниження тайм-чартерних ставок до позначки 8000 дол/діб. Тому в дипломному проекті розглядається робота суден у оренді на умовах тайм-чартеру

• Сформовано варіанти схем роботи суден з урахуванням існуючої практики, розраховані показники роботи суден розміром 186 тис.т Дедвейту, та вибрано найкращу схему з зворотнім завантаженням вугілля в порту Мадрас.

• Обґрунтований економічний ефект від роботи найбільшого за розміром судна, що заходило в порт Южний, вантажопідйомністю 240 тис.т по вибраній схемі Южний – Циндао - - Мадрас – Южний. Розмір економічного ефекту більше 14 млн. дол.. Сша, при освоєнні 1,4 млн. вантажу за 340 діб експлуатації.

• Розглянуті питання про забезпечення безпеки морських перевезень руди, забезпечення охорони навколишнього середовища, цівільної оборони.

Таким чином, ціль дипломного проекту вдосконалити перевезення залізної руди морським балкерними суднами з портів України на порти Китаю досягнена, задачи вирішені.