- •1. Характеристика сучасного стану обсягів запасів, добичі, та перевезення залізної руди в україні
- •2. Зовнішні умови експлуатації суден
- •3. Технологія перевезення та перевантаження руди
- •4. Комерційні умови перевезень і роботи флоту
- •5. Характеристика стану розвитку балкерного флоту
- •6. Вдосконалення перевезень руди на напрямку україна-китай
- •Vобм – обмежена швидкість судна, приймається 10 вузлів;
- •7. Економічний ефект пропозицій
- •Безпека життєдіяльності
- •Охорона навколишнього середовища
- •Цівільна оборона
6. Вдосконалення перевезень руди на напрямку україна-китай
6.1. Характеристика суден
Український уряд почав реалізацію програми модернізації з метою підвищення конкурентоспроможності портів. Так в Україні найбільшим глибоководним портом Чорного моря стане порт «Южний».
Підхідний канал порту «Южний» буде поглиблений, у такий спосіб до 2015 року він стане найбільшим глибоководним портом. Таке рішення відкриє нові перспективи розвитку транспортної галузі України. Порт зможе прийняти судна дедвейт яких досягає 200 тис. тонн.
У результаті модернізації українських портів зросте не тільки транспортний потенціал країни, але й будуть створені робочі місця. Конкурентність українських портів значно зросте, що дасть можливість Україні вийти на передові позиції серед лідируючих морських держав.
Крім того в порту «Южний» були підняті прапори на закуплених нових сучасних буксирах «Володимир Іванов» і «Борею». Вони будуть супроводжувати судна в несприятливих погодних умовах, брати участь у рятувальних операціях. Наявність сучасних буксирів буде сприяти збільшенню та безпеці судно заходів суден в порт Южний. На даний час порт Южний також приймає судна до 250 т Дв, але дозаватажує їх на рейді Великої Одеси.
У зв’язку з виявленим в результаті проведеного аналізу статистичних даних збільшення обсягів експорту руди з порту Южний у порти Китаю, для торгової групи «Метінвест» у дипломному проекті пропонується обґрунтування найкращої схеми роботі суховантажного судна типу балкар, класу «Кейпсайз» для освоєння заданого вантажопотоку.
Ба́лкер (скорочення bulker від bulk carrier англ. bulk — навалювати, насипати, і carrier — перевізник), або суховантаж — спеціалізоване судно для перевезення вантажів насипом і навалом, таких як зерно, вугілля, руда, цемент і ін.
Балкери розділяються на 6 великих груп: міні-балкери; seawaymax; handysize;handymax; panamax; capesize.
Для освоєння заданого вантажопотоку фрахтуються у тайм-чартер бал керні судна класу «Кейпсайз», з максимальною осадкою 18 м, (для завантаження у причалу 14 м, та 18 м для дозавантаження на рейді), яке не обладнане перевантажувальними кранами, але має великі люкові закриття для забезпечення вільного доступу до трюмів. Бункер приймається в порту Туапсе з осіданням 19,2 м. Агент судна в порту Туапсе - компанія "Югбункер", бункерування відбувається біля причалу 418-26.
Характеристики потрібного судна балкерного типу наведені в табл. 6.1.
Таблиця 6.1.
Характеристика типу судна
Назва cудна |
Розмірність |
Cape Bell |
Довжина Ширина Осідання |
м |
291,02*48,01*18,02 |
Прапор |
|
Panama |
Вантажні спорудження |
|
Без перевантажувачів |
Рік будівлі |
|
1995 |
Дедвейт Дв |
т |
188000 |
Швидкість в вантажу Vв, в баласті Vб |
вузл вузл |
14,0 15,0 |
GRT / NRT |
рег. т |
95513/54000 |
Витрати палива на ходу, g х Витрати палива на стоянці, g ст |
т/діб |
57 5 |
Тип палива |
|
IFO |
Як видно з табл.. 6.1. судно не обладнане вантажними пристроями, так як забезпечуються високі норми вантажних робіт в портах. У суден наданого типу кількість трюмів досягає 11. По архітектурно-конструктивному типу – це судно з мінімальним надводним бортом, кормовим розташуванням надбудови та машинним відділенням, рис.6.1. Трюми мають коефіцієнт люкового відкриття, близький 1.
Рис. 6.1. Візуалізація балкара, класу «Кейп-сайз».
Трюми суден мають таку форму, що дозволяє завантажувати насипні вантажі виключаючи закріплення вантажу у трюмі.
Більшість балкерів на сьогоднішній день будується в Південно-Східній Азії. У майже половини бал кернах суден грецькі, японські або китайські судновласники й більше 25 % балкарів зареєстровані в Панамі.
6.2. Розрахунки основних параметрів напрямку роботи
Враховуючи збільшення обсягів експорту руди з порту Южний у 2012 р на 1,6 млн.т. у порівнянні з 2011 р, що становить 12 млн. т. з них на імпорт припадає 10 % тобто 1,2 млн. т., експорт на Китай припадає 30 % всього експорту, таким чином, умовний вантажопотік руди у розмірі 3564 тис. т. Вантажопотік вугілля 350 тис.т у рік.
Складемо схеми рейсів для роботи суден наведеного типу на напрямках.
Для скорочення баластних пробігів у зворотному напрямку пропонується включити в схему рейсу вантажопотік вугілля з порту Мумбай на порт Южний, з порту Ричардс-Бей на порт Южний через Суецький канал, та через Гібралтар. Таким чином формуються наступні схеми:
С
Суец. канал
Ю
жний
Циндао Ричардс - Бей
ЮжнийЮ жний Циндао Мумбай Южний
Ю
Гибралтар
жний Циндао Ричардс - Бей ЮжнийЮ жний Циндао Южний
Пунктирні стрілки визначають баластові переходи, сполошні – вантажні. Відстані між портами занесемо до табл. 6.2.
Таблиця 6.2
Відстані між портами схеми, миль
Порти |
Южний |
Циндао |
Мумбай |
Ричардс Бей |
Южний |
- |
8527 |
|
|
Циндао |
|
- |
5152 |
7111 |
Мумбай |
4041 |
5125 |
- |
|
Ричардс Бей (Суецький канал) |
5578 |
- |
- |
- |
Ричардс Бей (Гібралтарська протока) |
8032 |
- |
- |
- |
Попередньо розраховуємо потрібне значення питомої вантажомісткості тоннажу для обраного типу суден:
w = Vмах/Qмах , (6.1)
де Vмах- сумарний максимальний обсяг вантажів прямого або зворотного напрямку, м 3;
Qмах – сумарний максимальний вантажопотік прямого або зворотного напрямку, тонн;
Vмах = мах { V1руди; V2вугілля }, тис. м 3 ,
V1руди = Q*u,
де u – питомий навантажувальний об’єм руди – 0,35 м3/т, вугілля 1,4 м3/т.
Vмах = мах {3564*0,35; 550*1,4}= {1247,4; 770} =1247,4 тис. м3
Qмах = 3564 тис. т
w =1247,4/3564= 0,375 м 3/т
Для заданої схеми руху розраховуються наступні параметри.
Загальний вантажопотік у тоннах:
Qi = Q1 + Q2, (6.2)
де Qi – вантажопотік i-ої ділянки схеми руху, тис. т:
Q = 3564+550=4114
Вантажообіг, тис. тонно-миль:
Qi*li = Q1*l1 + Q2*l2, (6.3)
де li - дальність перевезення 1 тонни вантажу на i-ій ділянці схеми, милі;
Ql = 3564*8527+550*5578= 33458128 тис. т-миль
Середня дальність перевезення 1 т вантажу, миль:
lср.= Qi*li / Qi (6.4)
lср.= 33458128 /4114 = 8132,7
Довжина напрямку роботи, що складає з однієї схеми руху суден, визначається як сума довжин ділянок, що формують схему:
L = l1 + l2 + l3 + l4 (6.5)
L =8527 +7111 +5578 = 21216 миль.
Потрібний тоннаж для заданого напрямку роботи визначається з вираження:
Dч = max {Vмах / w ; Qмах } , (6.6)
де Vмах- обсяг визначальної ділянки, м 3;
Qмах – вантажопотік визначальної ділянки по масі, тонн;
Dч = max { 1247,4/0,375 ; 3564} = {3564 ; 3564} = 3564 тис.т.
Тоннажі милі:
Dч*L = Dч*( l1 + l2 + l3 + l4) (6.7)
Dч*L = 3564*21216 = 75613824 тис. тн-миль
Коефіцієнт використання чистої вантажопідйомності:
= Q*l / Dч*L (6.8)
= 33458128 /75613824 = 0,442.
Коефіцієнт змінності:
= L / lср. (6.9)
= 21216/8132,7 = 2,609.
Коефіцієнт інтенсивності:
I = * (6.10)
I = 0,44*2,608 = 1,154
Середньозважені норми вантажних робіт:
, (6.11)
де Мвi – норма вантажних робіт i – го виду вантажу, т/діб.;
Результати розрахунків параметрів схем руху суден наведені в табл. 6.3.
Таблиця 6.3.
Основні параметри схем руху
|
Напрямок перевезення |
∑Qг тис тонн |
∑Ql, тис. тонн |
∑Dч, тис. тнж-м |
lср , миль |
L, миль |
α |
β |
I |
Mв, т/діб |
1 |
Ю
Суец. канал |
4114 |
33458128 |
75613824 |
8132.7 |
21216 |
0.442 |
2.609 |
1.154 |
25554.4 |
2 |
Южний Циндао Мумбай Южний |
4114 |
32612778 |
63154080 |
7927.3 |
17720 |
0.516 |
2.235 |
1.154 |
23811.2 |
3 |
Ю
Гибралтар |
4114 |
34807828 |
84359880 |
8460.8 |
23670 |
0.413 |
2.798 |
1.154 |
25554.4 |
4 |
Южний Циндао Южний |
3564 |
30390228 |
60780456 |
8527.0 |
17054 |
0.500 |
2.000 |
1.000 |
22963.0 |
6.3. Розрахунок експлуатаційних показників роботи суден
З метою одержання розгорнутої характеристики по основній діяльності суден і наступного порівняльного аналізу варіантів визначаємо основні показники роботи судна.
Ходовий час рейсу, діб:
,
(6.19)
де Lзаг – довжина схеми руху, миль;
lобм – довжина ділянок, де швидкість судна обмежена (протока Босфор –17 миль, Суецький канал – 87 миль);
