8. Охорона навколишнього середовища

Об’єми скидів забруднюючих речовин та їх концентрацій визначаються на підставі даних обстеження об’єктів та аналізу журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи каналізаційно-насосних станцій, суден і т.і. з урахуванням вимог дозволів на спец водокористування та затверджених норм. Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули.

Відбір зворотних вод чи забруднюючих речовин, а також води водного об’єкта для оцінки впливу забруднень здійснюється відповідно до діючих нормативів.

Одноразовий відбір проб допускається при скиді забруднюючих речовин із суден, плавзасобів, надводних і підводних споруд, берегових та інших об’єктів при короткочасному (не більше 12 годин) періоді скиду.

Середня концентрація забруднюючих речовин в стічних та зворотніх водах обчислюється за формулою:

, г/м3, (9.1)

де г/м3

де Сс – середня концентрація забруднюючої речовини, г/м³;

С₁,С₂,…,С_n – концентрація забруднюючої речовини у відібраних пробах, г/м3;

n – кількість відібраних проб.

Об’єм стічних (зворотних) вод з суден, плавзасобів, водних споруд розраховується за формулою:

, (9.2)

де =42 м3

де Wзв – об’єм забраної води, м3;

Wнв –об’єм невикористаної води, м3;

Wст.в. – об’єм стічної води в єкостях водного транспорту або зданої на очисні споруди, м3;

Розміри збитків для скидів зворотних вод з забруднюючими речовинами із водних транспортних засобів визначаються за формулою:

, грн . (9.3)

грн.

де Wсв – об’єм скинутих зворотних вод, м3

Сф - фактична концентрація забруднюючої речовини в зворотних водах, г/м3;

0,003 – базова ставка відшкодування збитків в частках неоподаткованого мінімуму доходів громадян (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин в долях неоподаткованого мінімуму доходів за одиницю маси речовини);

Аі – показник відносної небезпечності речовини, який визначається за співвідношенням:

, (9.4)

=0,04 (9.5)

де С_ГДК – гранично допустима концентрація цієї речовини згідно з Сан П-№4630-88. Якщо ГДК відсутні, показник небезпечності А беруть рівним 100 000.

n – величина неоподаткованого мінімуму доходів громадян в одиницях національної валюти;

- коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта.

8. Цівільна оборона

Протягом мільйонів років біосфера Землі розвивалась під постійним впливом іонізуючої радіації. Основну частину опромінення населення земної кулі одержує від природних джерел випромінювань. Більшість з них такі, що уникнути опромінення від них неможливо. Протягом всієї історії існування Землі різні види випромінювання потрапляють на поверхню Землі з Космосу і над¬ходять від радіоактивних речовин, що знаходяться у земній корі. Радіаційний фон, що утворюється космічними променями, дає менше половини зовнішнього опромінення, яке одержує населення від природних джерел радіації. Космічні промені переважно приходять до нас з глибин Всесвіту, але деяка певна їх частина народжується на Сонці під час сонячних спалахів. Космічні промені можуть досягати поверхні Землі або взаємодіяти з її атмосферою, породжуючи повторне випромінюван¬ня і призводячи до утворення різноманітних радіонуклідів. Рівень радіації в деяких місцях залягання ра¬діоактивних порід земної кулі значно вищий від середнього, а в інших місцях — відповідно нижчий. Доза опромінення залежить також і від способу життя людей. До недавнього часу, до середини ХХ ст., основним джерелом іонізуючого випромінювання були природні джерела – Космос, гірські породи та вулканічна діяльність. У різних регіонах Землі рівень природної радіації сильно різниться, збільшуючись у десятки й сотні разів у районах родовищ уранових руд, радіоактивних сланців тощо. До зон підвищеної радіоактивності в Україні належать Жовті води, Кіровоградська область, Хмельник, Миронівка, Полісся та ін. Протягом довгого часу рівень опромінення був практично незмінний, а дози, отримані біологічними об’єктами, не викликали серйозних наслідків. Незважаючи на те, що на планеті в цілому радіоактивний фон від них ненабагато збільшився, при визначених умовах надходження цих відходів до рослин, організмів тварин та людей могли завдати певної шкоди. Тому важливо відшукати шляхи надходження речовин, що володіють радіоактивністю, в біосфері, виявити місця локалізації та акумуляції з ціллю вироблення найбільш ефективних мір захисту. За підрахунками наукового комітету по дії атомної радіації ООН, середня ефективна еквівалентна доза зовнішнього опромінення, яку людина одержує за рік від земних джерел природної радіації, становить приблизно 350мкЗв, тобто трохи більше середньої дози опромінення через радіаційний фон, що утворюється космічними променями.

Природний радіоактивний фон планети утворювався з 2-х основних чинників: космічної та земної (від розсіяних в земній корі, повітрі, ґрунті, воді та ін. об’єктах природних радіонуклідів).

До цих двох чинників, по мірі розвитку технічного прогресу, слід додати ще 2 групи:

• Радіоактивний фон від застосування жорсткого електромагнітного випромінювання та від штучного збільшення концентрації природних радіонуклідів;

• Радіоактивний фон, визначений штучними радіонуклідами, отриманий в результаті використання реакції ділення ядер ( урану або плутонію).

Природне космічне випромінювання.

Космічне випромінювання складається з протонів, нейтронів, ядер гелію та деяких інших легких елементів, γ-квантів. Енергія часток складає від 1 до 10 Мэв, але 90% їх має енергію менше 10 Мэв. Інтенсивність випромінювання 1-2 частки на 1 см земної поверхні в 1 с. це первинне галактичне випромінювання. Щільність сонячного випромінювання становить 10 част/см с, а в роки активного Сонця воно значно збільшується – до 7•10 част/см с. Дане випромінювання володіє значно меншою енергією <10 Мэв.

Первинне галактичне і сонячне випромінювання в атмосфері взаємодіють з атомами хімічних елементів, що входять до її складу, породжуючи вторинне космічне випромінювання. При енергії частки 10 Мэв кількість таких взаємодій складає 10 -10 .

Існує 3 основних види взаємодії: ядерно-активне, мюонне та електронно-фотонне.

Ядерно-активна складова випромінювання. Нейтрон, зіткнувшись з ядром азоту перетворюється в інші елементи.

Виділені радіонукліди – це радіоактивні ізотопи стабільних елементів, отриманих в результаті взаємодії високоенергетичних протонів та нейтронів космічного випромінювання з атомами повітря. До них відносяться , , , , , , та ін. Вони включаються в ті ж процеси та ведуть себе в біосфері в повній відповідності зі своїми стабільними ізотопами.

Мюонна складова зникає не досягаючи поверхні Землі.

Електрон-фотонна складова являє собою γ-випромінювання, викликані звільненням енергії в результаті зіткнення часток з ядрами. Нею визначається збільшення поглинутої дози на поверхні Землі, залежної від висоти над її поверхністю та широтою.

Розрізняють кілька видів іонізуючого випромінювання. Під час радіоактивного розпаду утворюються a(альфа)–, b(бета)– і g(гамма)–частинки. Альфа–випромінювання є потоком позитивного заряджених ядер гелію, бета–випромінювання – потік негативно заряджених швидких електронів і гамма–випромінювання – короткохвильове випромінювання електромагнітної природи. Альфа–випромінювання проникає на відстань від кількох сантиметрів у повітрі й кількох міліметрів – у тканинах, гамма – випромінювання – на відстань до сотень метрів. Радіація — це потік різних видів випромінювання, які утворюються в процесі радіоактивного розпаду і взаємодіють з навколишнім середовищем. Кожний вид радіонуклідів розпадається з певною швидкістю, яка характеризується періодом напіврозпаду — часом, протягом якого число атомів даного радіонукліду зменшується вдвоє.

Для вимірювання ступеня радіаційної небезпеки використовують такі показники: експозиційну дозу, поглинену дозу та еквівалентну дозу, які вимірюються певними одиницями.

Поглинена доза — енергія іонізуючого випромінювання, яка поглинулась тілом (тканинами організму), у перерахунку на одиницю маси. Вимірюється у системі СІ в греях (Гр). Слід відзначити, що дана величина не враховує того, що при однаковій поглиненій дозі альфа–випромінювання більш небезпечним ніж гамма– або бета–випромінювання.

Еквівалентна доза — поглинена доза, що помножена на коефіцієнт, який відображає здатність даного виду випромінювання пошкоджувати тканини організму. Вимірюють у системі СІ в одиницях — зівертах (Зв). Зіверт — одиниця еквівалентної дози у СІ. Відповідає поглиненій дозі в 1 Дж/кг (для рентгенівського, гамма– і бета–випромінювання).

Необхідно враховувати, що одні частини тіла (органи, тканини) більш чутливі, ніж інші: наприклад, при однаковій еквівалентній дозі випромінювання виникнення раку у легенях більш ймовірно, ніж у щитовидній залозі, а опромінення полових залоз особливо небезпечно із–за ризику генетичних пошкоджень. По цій причині дози опромінювання органів і тканин також необхідно враховувати з різними коефіцієнтами. Помножив еквівалентні дози на відповідні коефіцієнти і додавши суми по усіх органах і тканинах, отримуємо ефективну еквівалентну дозу, яка відображає сумарний ефект опромінювання для організму. Вимірюється у зівертах.

(Беккерель (Бк) одиниця активності нукліду в радіоактивному джерелі (у системі СІ). 1Бк відповідає одному розпаду у секунду для любого радіонукліда.)

Ці три поняття описують лише індивідуально отримані дози. Склавши індивідуальні ефективні еквівалентні дози, які отримані групою людей, отримують колективну ефективну еквівалентну дозу, яка вимірюється у людино–зівертах (люд–ЗВ).

Найбільш поширені позасистемні одиниці і їх зв’язок із системою СІ: кюри (Ки, Си), одиниця активності ізотопу: 1Ки=3,700 х 1010 Бк; рад — одиниця поглиненої дози випромінювання: 1 рад = 0,01 Гр; бєр — одиниця еквівалентної дози: 1 бєр = 0,01 Зв.

Рентген (Р) позасистемна одиниця експозиційної дози рентгенівського і гамма–випромінювання. Експозиційна доза характеризує іонізацію у повітрі у полі джерела рентгенівського або гамма–випромінювання. Експозиційна доза дорівнює 1 Р, якщо спряжена з рентгенівським або гамма–випромінюванням корпускулярна емісія на 0,001293 г повітря утворює іони, які несуть заряд в одну електростатичну одиницю кількості електрику кожного знаку.

Бєр, біологічний еквівалент рентгена — доза любого виду іонізуючого випромінювання, яка має таку ж біологічну дію, що і доза рентгенівських або гамма-променів у 1Р.

Рівень вмісту радіоактивних ізотопів у організмі залежить від їх концентрації в навколишньому середовищі. Припустимий вміст радіоактивних речовин в організмі (тобто така кількість, за наявності якої утворюється доза на критичний орган, що перевищує ГДД) залежить від ступеня безпеки радіоактивних елементів у випадку потрапляння всередину і визначається їх радіотоксичністю.

Радіотоксичність — це властивість радіоактивних ізотопів спричинювати патологічні зміни у випадку потрапляння їх до організму. Радіотоксичність ізотопів залежить від низки моментів, основними з яких є: 1) вид радіоактивного перетворення; 2) середня енергія одного акту розпаду; 3) схема радіоактивного розпаду); 4) шляхи надходження радіоактивних речовин до організму; 5) розподіл в органах та системах; 6) час перебування радіонукліда в організмі; 7) тривалість надходження радіоактивних речовин до організму людини.

Радіоактивне випромінювання природних радіонуклідів

В наш час виявлено близько 340 ізотопів хімічних елементів. З цієї кількості ~270 є стабільними і більше 60 радіоактивними ізотопами природного походження, до числа останніх входять також 47 радіоізотопів, 13 радіоактивних хімічних елементів.

Природними радіоізтопамі вважаються всі радіоактивні ізотопи, які зустрічаються в природі і не створені в процесі технологічної діяльності людини.

Природні радіонукліди можна розділити на 2 групи:

1. Важкі радіоактивні хімічні елементи, розташовані в періодичній системі Менделєєва з 82 атомного номера (важкі природні радіонукліди), їх період напіврозпаду від часток секунди до мільярда років;

2. Легкі природні радіоактивні ізотопи стабільних хімічних елементів з початку і середини періодичної системи Менделєєва.

До 1-ої групи віднесені всі хімічні елементи, розташовані між ураном і свинцем. Вони зазнають ряд радіоактивних перетворень, в результаті чого стають стабільними хімічними елементами. Так, U, випускаючи α-частинку перетворюється на Th, той у свою чергу зазнає послідовно два β-розпаду і перетворюється на U. Цей ізотоп зазнає α-розпад і перетворюється в Th, той теж після α-розпаду перетворюється на Ra і т.д. Групи радіонуклідів, що сталися в результаті радіоактивного розпаду від якогось одного, названі родинами (рядами). На даний момент залишилося три сімейства: урану (родоначальник U з періодом напіврозпаду 4,5 млрд. років), торію ( Th, період напіврозпаду 14,1 млрд.років), актинія ( U, період напіврозпаду 71,8 млн. років). Четверте відоме сімейство з родоначальником Np з періодом напіврозпаду 247 тис. років вже повністю розпалося, однак, отримано в штучних умовах.

У природних і штучних екосистемах ці радіонукліди поширені досить широко: масовий вміст радіонуклідів U і Th в грунтах становить від 10 до 10 %. Ще менша концентрація (n·10 - n 10 %) продуктів їх радіоактивних перетворень: радію, радону, полонію, актинія та ін, однак їх опромінююча здатність а-частинками вища через менший період радіоактивного розпаду.

Найпоширенішими радіоактивними елементами 2-ої групи є К (у стабільному калії його частка 0,0119%) і Rb (27,8% у суміші з природним ізотопом). 89% ядер К зазнають β-розпад з випусканням електронів, максимальна енергія яких дорівнює 1,32 МэВ, перетворюючись при цьому в ядра Са. Решта ядер в результаті К-захоплення випускають γ-кванти і перетворюються в ядра аргону. Період напіврозпаду становить 1,28 * 10 років. При розпаді К, що міститься в 1 г природного калію, за 1 секунду утворюється 26,2 β-частинки і 3,4 γ-кванта.

Щодня в організм людини надходить 3-4 грами калію, що відповідає приблизно 100 Бк калію радіоактивного, 10 відсотків з цієї кількості виділяється. В людині з середньою масою 70 кг знаходиться 0,083 г К, що відповідає 4200 Бк. Наступними за ступенем поширення у навколишньому середовищі є космогенні радіонукліди - Н і С.

Решта - Zr, Cd, In, Sn, Sd, Te, представлені далеко не так широко в земній корі, а тим більше в об'єктах біосфери.

АННОТАЦИЯ

Анализ информации, которая содержится в разделах 1 - 4 дипломного проекта, привел к следующим результатам:

1) выполнен анализ состояния перевозок железной руды в направлении порты Украины - порты Китая;

2) выбрана схема рейса для перевозки железной руды на судах с грузоподъмностью 186000 т.

3) лучшая схема для работы балкеров на перевозках железной руды из украинских портов и угля в обратном направлении: Южный - железо-каменные 3564000 t - Cindao ---- Mumbay-каменного угля 550 000 t --- Южный;

4) по эксплуатационным и экономическим показателям, лучшие показатели у удна с грузоподъемностью 240000т и скоростью 13 узлов.

Экономический эффект ожидается от организации работы судов последовательными рейсами, при сравнении работы между судами с грузоподъемностью 186000 и 240000 тыс. т. Экономический эффект от предложений при освоении 356 400 т железной руды в Китае и 550 000 т угля на Украине на лучшем судне с грузоподъемностоью 240 000 т на выбраной схеме составляет около 14 млн. дол. в течение года.

- Своевременность и полезность введения вышеупомянутых решений проекта объясняется следующими основными причинами и факторами: - исходя в стабильном потоке железной руды на направлении портов Украины порты Китая, и, следовательно, и наличие доказательств требование в перевозках железной руды на кораблях судоходных компаний для обеспечения выплавки стали в Китае;

-

АНОТАЦІЯ

Аналіз інформації, яка міститься у розділах 1 - 4 дипломного проекту, привів до наступних результатів:

1) виконано аналіз стану перевезень залізної руди в напрямку порти України - порти Китаю;

2) обрана схема рейсу для перевезення залізної руди на суднах з вантажопідйомністю 186000 т.

3) краща схема для роботи балкерів на перевезеннях залізної руди з українських портів і вугілля в зворотному напрямку: Південний - залізо-кам'яні 3564000 t - Cindao ---- Mumbay-кам'яного вугілля 550000 t --- Південний;

4) за експлуатаційними та економічними показниками, кращі показники у удна з вантажопідйомністю 240000т і швидкістю 13 вузлів.

Економічний ефект очікується від організації роботи судів послідовними рейсами, при порівнянні роботи між судами з вантажопідйомністю 186000 і 240000 тис. т. Економічний ефект від пропозицій при освоєнні 356400 т залізної руди в Китаї та 550 000 т вугілля на Україні на кращому судні з грузопод'емностоью 240 000 т на вибраной схемою складає близько 14 млн. дол. протягом року.

- Своєчасність і корисність введення вищезгаданих рішень проекту пояснюється наступними основними причинами і факторами: - виходячи в стабільному потоці залізної руди на напрямку портів України порти Китаю, і, отже, і наявність доказів вимога у перевезеннях залізняку на кораблях судноплавних компаній для забезпечення виплавки сталі в Китаї;

SUMMARY

Analysis of the information contained in Sections 1 - 4 degree project has led to the following results:

1) the analysis of the state of transportation of iron ore in the direction of Ukrainian ports - the ports of China;

2) The selected scheme for flight transport iron ore on ships with load 186,000 tons

3) The best scheme for bulk carriers to transport iron ore from the Ukrainian ports and coal in the opposite direction: South - iron-stone 3564000 t - Cindao ---- Mumbay-coal 550,000 t --- South;

4) for operational and economic performance, the best performance in udna with 240000t capacity and speed of 13 knots.

The economic impact is expected from the organization of the courts consecutive flights, the comparison operation between the courts with a capacity of 186,000 and 240,000 tonnes economic effect of the proposals for the development of 356,400 tons of iron ore in China and 550,000 tons of coal in Ukraine on the best ship with 240 gruzopodemnostoyu 000 m to the selected scheme is about 14 million dollars. during the year.

- The timeliness and usefulness of the introduction of the above decisions of the project due to the following reasons and factors: - based on a steady flow of iron ore to the ports of Ukraine ports of China, and, consequently, the availability of evidence requirement in the transport of iron ore on ships of shipping companies for steel making China.

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

1. Зовнішня торгівля України / Державний комітет статистики України. Статистичний збірник. – Київ: ДП «інформаційно-аналітичне агентство», 2011. – 101 с.

2. Исаев А.И. Морские порты Украины. Анализ текущего состояния и тенденции отрасли / А.И. Исаев // VII международная конференция "Сталь и сырье из СНГ на мировых рынках", Київ, 2012.

3. Осауленко О.Г. Підсумки роботи транспорту України за 2011 рік / О.Г. Осауленко //Державна служба статистики України. – 2012. - №10 – 4 с.

4. Винников В.В. Формування морського транспортного потенціалу в системі інтеграційних процесів: Монографія // В.В. Винников/ – Одеса: Фенікс, 2004. – 222 с.

5. Лимонов Э.Л. Внешнеторговые опреации морского трансопрта и мультимодальные первозки. // Є.Л. Лимонов/ – СПб, Выбор, 1997. – 256 с.

6. Милославская С.В., Мультимодальные и интермодальных перевозки: Учебн. Пособие. // С.В. Милославская, К.И. Плужников - М.: РосКонсульт, 2001. – 368 с.

7. М. Я. Постан, И. М. Москвиченко, А. О. Балобанов Трансопртная логистика и интремодальные перевозки: Учебн. Пособие.- Одесса: Астропринт, 2004. – 67 с.

8. Никифоров В.С. Мультимодальные перевозки и транспортная логистика. Учебное пособие. М.: ТрансЛит 2007, 272 с.

9. Панарин П. Я. «Орагнизация работы линейного флота» - Москва: Транспорт, 1980. 250 с.

10. Панибратец Н. А., Сухоцкий В. І. «Организация коммерческой работы на морском транспорте» - Москва Транспорт, 1981, 350 с.

11. «Порты Украины» - українське періодичне видання - Одеса:, №№ 1-2, 2008 - 2012.

12. Союзов А. А. «Организация и планирование работы морского флота» - Москва: Транспорт, 1979. 416 с.

13. РТК № ММ-6-2 по порту.

14. Александров В.А. Дуберштейн А.М. „Техніка безпеки в морських портах"

15. Правила безпеки в морських портах. ММФ М. 1975р.

16. www.me.gov.ua/file/link/128967/file/Prom_2011z.pdf.

17. www.ukrstat.gov.ua.

18. www.ntu.kar.net/.../institut-4.htm.

19. РТК № ММ-6-2 по порту.

20. Александров В.А. Дуберштейн А.М. „Техніка безпеки в морських портах"

21. Правила безпеки в морських портах. ММФ М. 1975р.

22. U.S. Geological Survey, 2013, Mineral commodity summaries 2013: U.S. Geological Survey, 198 p

1 Залізна руда, зерно, вугілля, боксити/глинозем и фосфатна руда