72

ЗМІСТ				Стор.
	ВВЕДЕННЯ			7
1.	ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ ОБСЯГІВ ЗАПАСІВ, ДОБИЧІ, ТА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЗАЛІЗНОЇ РУДИ В УКРАЇНІ			8
	1.1.	Характеристика запасів залізної руди в світі та в Україні		8
	1.2.	Характеристика підприємств, що добувають та експортують залізну руду з України		16
	1.3.	Динаміка обсягів перевалки вантажопотоків руди в потах України		21
2.	ЗОВНІШНІ УМОВИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СУДЕН			24
	2.1.	Характеристика траси		24
	2.2.	Характеристика портів заходу		28
3.	ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ РУДИ			37
	3.1.	Характеристика й класифікація перевезених руд		37
	3.2.	Особливості технології перевалки руди на рейді		40
4.	КОМЕРЦІЙНІ УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ЗАЛІЗНОЇ РУДИ І РОБОТИ БАЛКЕРНОГО ФЛОТУ			45
	4.1.	Форма організації судноплавства при перевезенні руди		45
	4.2.	Договір морського перевезення руди		48
	4.3.	Тенденції світових цін на залізну руду		53
	4.4.	Порядок нарахування суднових зборів у портах		57
5	ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ РОЗВИТКУ БАЛКЕРНОГО ФЛОТУ			61
6.	ВДОСКОНАЛЕННЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ РУДИ НА НАПРЯМКУ УКРАЇНА-КИТАЙ			66
	6.1.	Характеристика суден		66
	6.2.	Розрахунки основних параметрів напрямку роботи		68
	6.3.	Розрахунок експлуатаційних показників роботи суден		95
	6.4.	Розрахунок показників судно-добових експлуатаційних витрат		98
	6.5	Визначення валютно-фінансових показників і вибір схеми рейсу		106
7.	ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ ПРОПОЗИЦІЙ			111
	ВИСНОВКИ			118
8.	БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ			120
9.	ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА			127
10	ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА			129
	АННОТАЦИЯ			136
	АНОТАЦІЯ			137
	SUMMARY			138
	ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА			139

ВВЕДЕННЯ

Актуальність теми обумовлюється тим, що в 2012 р. у світі було вироблено більше 1 млрд. 400 млн. тонн сталі. Основні виробники сталі - Китай (683 млн. тонн), Японія, США, Росія (около75 млн. тонн), та інші. На частку десяти найбільших виробників припадає 81% виплавленої в світі стали. На першому місці з виробництва сталі знаходиться Китай, частка якого становить більше 45% від обсягу виплавки сталі у світі.

Споживання залізної руди - одного з основних видів сировини для виробництва сталі – у 2012 р. у Китаї зросло на 5,7 % до 1,11 мільярда тонн. Країна, на яку припадає дві третини світового імпорту залізної руди, у 2012 р. придбала рекордні 743,55 млн. тонн сировини і добула 1,3 млрд. тонн в основному низькоякісної руди.

У 2012 році українські гірничорудні підприємства експортували 34,56 млн. т залізно-рудної сировини (ЗРС). Відправлено до Китаю було близько 40% української ЗРС, що становить більше 13 млн. тонн.

Ціль дипломного проекту вдосконалити перевезення залізної руди морським балкерними суднами з портів України на порти Китаю.

Для досягнення поставленої цілі в дипломному проекті поставлені наступні завдання.

• надати характеристику сучасного стану обсягів запасів, добичі, та перевантаження залізної руди в Україні;

• охарактеризувати зовнішні умови експлуатації суден;

• виявити особливості в технології перевезення та перевантаження залізної руди;

• проаналізувати комерційні умови перевезення залізної руди на морських суднах;

• визначити основні тенденції розвитку світового балкерного флоту;

• вибрати схему рейсу для перевезень руди балкарами на заданому напрямку;

• обґрунтувати економічний ефект пропозиції що до вдосконалення роботи морського балкерного флоту на перевезення руди з України на порти Китаю;

• розглянути питання про забезпечення безпеки морських перевезень, та забезпечення охорони навколишнього середовища.

Реалізація запропонованих в дипломному проекті пропозицій підкріплюється сприятливим станом фрахтового ринку балкерного тоннажу.

1. Характеристика сучасного стану обсягів запасів, добичі, та перевезення залізної руди в україні

1. Характеристика запасів залізної руди в світі та в Україні

За інформацією UNCTAD, споживання залізної руди у світі збільшилося із приблизно 934 млн. метричних тонн в 2001 році до більш ніж 2 млрд. тонн в 2012 році.

Що стосується світових запасів залізної руди, на сьогоднішній день вони оцінюються приблизно в 170 млрд. метричних тонн. Цей обсяг містить приблизно 80 млрд. тонн чистого заліза. Україна має розвідувальних запасів — 6,5 млрд. метричних тонн. Перше місце посідає Австралія, потім Бразилія й Росія. По вмісту заліза в руді, четвірка лідерів буде виглядати таким самим чином: Австралія (17 млрд. тонн), Бразилія (16 млрд. тонн), Росія (14 млрд. тонн). Україна посідає Україна (9 млрд. тонн), табл. 1.1.

Таблиця 1.1.

Розвідані запаси залізної руди на 2012 р. млн. метричних тон

Країна	Розвідані запаси	у % до загально- світових	Вміст заліза	у % до загально- світових
1	2	3	4	5
Австралія	35000	20.6	17000	21.3
Бразилія	29000	17.1	16000	20.0
Росія	25000	14.7	14000	17.5
Китай	23000	13.5	7200	9.0
Індія	7000	4.1	4500	5.6
США	6900	4.1	2100	2.6
Україна	6500	3.8	2300	2.9

Продовження табл. 1.1.

1	2	3	4	5
Канада	6300	3.7	2300	2.9
Венесуела	4000	2.4	2400	3.0
Швеція	3500	2.1	2200	2.8
Іран	2500	1.5	1400	1.8
Казахстан	2500	1.5	900	1.1
Мавританія	1100	0.6	700	0.9
Південна Африка	1000	0.6	650	0.8
Мексика	700	0.4	400	0.5
Інші країни	12000	7.1	6000	7.5
Всього у світі	170000	100	80000	100

Додамо, що вирішальне значення, крім загального вмісту заліза в руді, має її доступність. Очевидно, що руда, що добувається кар'єрним способом, що набагато дешевше залягає глибоко шахтного видобутку, що вимагає. Якщо взяти до уваги ці міркування, то безперечним лідером виявиться Австралія: колосальні загальні резерви з високим вмістом заліза в комбінації з доступністю. На жаль, приблизно третина української руди добувати не занадто вигідно.

Багатство підземних запасів південного сходу України забезпечить безперебійну роботу місцевих шахт ще на 100 років. По самих оптимістичних наукових оцінках, в Україні загальні розвідані запаси залізних руд становлять 32,5 млрд. т. З них на частку промислових запасів доводиться близько 28 млрд. т. Однак, по оцінках експертів, обсяг реальних запасів близько 16 млрд. т. В 2001 році українські геологи зменшили цю цифру до 12 млрд. т. Для порівняння в Криворізькому залізорудному басейні за 130-літній період промислової розробки витягнуте понад 2 млрд. т корисних копалин. В Україні налічується більш 80 родовищ, з яких 70% розвіданих запасів і 80%, що добуваються припадають на Криворізький залізорудний басейн. Його геологічним продовженням на північ України є Кременчуцький залізорудний район. Разом з рудними районами Запорізької, Кіровоградської й Полтавської областей Криворізький басейн становить більшу залізорудну провінцію – Великий Кривий Ріг. Підприємства гірничорудної галузі випускають увесь спектр залізорудної сировини: залізну руду кускову й дрібну, залізорудний концентрат, окатиші й агломерат. Виробничі потужності, якими розташовують гірничорудні підприємства України, дозволяють не тільки забезпечити сировиною вітчизняні металургійні заводи, але й експортувати до 60% вітчизняної залізорудної сировини, що становить близько 23 млн т.

Також промислове значення мають наступні залізорудні райони України. Кременчуцький залізорудний район розташований на лівому березі р. Дніпро (Полтавська область). Найчастіше він поєднується із Кривбасом і розглядається як Криворізсько-Кременчуцька залізорудна зона (басейн). Територіально район являє собою смугу (довжиною до 45 км і шириною 0,2-3,5 км) метаморфизованих залізисто-кременистих порід і сланців, що простягається в північно-східному напрямку. У цьому районі перебувають 5 родовищ (Горишнеплавнинське, Лавриковське, Еристовське, Белановське й Кременчуцьке) із загальними запасами 4504 млн. т при середньому змісті заліза 27,4-58,5 %. З них перші два розробляються відкритим способом (кар'єрами) Полтавським гірничозбагачувальним комбінатом (Гоком), інші поки залишаються резервними. Конкський район магнітних аномалій, у якім установлена смуга магнітних аномалій, що витягнувся в північно-східному напрямку на більш 40 км (ширина 3-12 км). Це фрагмент великої структури, складеної метаморфизованими вулканогенно-осадовими породами – залозистими кварцитами, амфіболітами й сланцями. У Конкському районі магнітних аномалій установлені Веселянський, Кирпотинський, Проміжний, Магдалиновський і інші залізорудні ділянки із середнім змістом заліза в 15-40 %. Відносно малі ресурси, низький зміст заліза, складності їх збагачення обумовлюють кваліфікацію цього району поки в якості безперспективного.

Придніпровський залізорудний район розташований на території Дніпропетровської, Запорізької й Херсонської областей. На заході він граничить із Криворізсько-Кременчуцької, на сході – Белозірсько-Ореховським залізорудними зонами. У межах району виділяються Толоко-Подянская, Кобелякська магнітні аномалії, Верховцевське й Чертомлыкське рудоносні поля. У цілому залозисті кварцити архейського віку мають тут відносно невисокий середній зміст заліза – 26,7-35,3%.

Приазовський залізорудний район (Запорізька й Донецька області) є першочерговою резервною базою сировини для чорної металургії України. Тут промислові запаси становлять 2958,8 млн. т при середньому змісті заліза 27,6%. Вони підраховані в межах Васиновського, Куксунгурського, Гуляйпольського й Маріупольського родовищ. Підготовлені ще 30 років тому до промислового освоєння родовища поки не експлуатуються. Приблизно третина з розвіданих запасів району являють собою легкозбогатимі високоякісні магнетитові кварцити Маріупольського, Куксунгурського й Васиновського родовищ. Із приазовських родовищ (насамперед, Куксунгурського й Васиновского) можна одержувати залізорудні концентрати зі змістом заліза 69-72%, придатні для застосування в сучасній металургії.

Одесько-білоцерківський залізорудний район – найбільший по площі залізорудний район Українського щита, що охоплює ділянки в межах Житомирської, Київської, Вінницької, Черкаської, Одеської й Миколаївської областей. На його території в архейських осадочно-вулканогенних породах виявлене більш 200 магнітних аномалій, з яких близько чверті досліджене буравленням. Тут виявлений ряд дрібних і середніх залізорудних родовищ, які в майбутньому можуть розроблятися відкритим і підземним способами. Керченський залізорудний басейн у минулім столітті відігравав помітну роль у поставках товарної залізної руди для чорної металургії України. Видобуток залізних руд через їхню низьку якість і нерентабельності виробництва в порівнянні з рудами Українського щита була припинена, а родовища законсервовані. У цьому басейні на Державному балансі запасів полягає нині 8 родовищ залізних руд із загальними запасами 1182 млн т і середнім змістом заліза в 28,4%. Руди Керченського залізорудного басейну являють собою бурі оолітові залізняки неогенового віку.

Значне місце в промисловості України займає Бєлозерський залізорудний район, який включає Північно-Бєлозерське, Південно-Бєлозерське й Переверзевское родовища залізних руд. Ця група родовищ розташована в південній частині Васильевского й Веселовского районів Запорізької області. Родовища перебувають в 75 км від міста Запоріжжя й в 25 км від міста Днепрорудний. Залізорудний район витягнуть у субмеридіальному напрямку на 40 км від Каховського водоймища на півночі до села Веселе на півдні. Південно-Бєлозерське родовище в Білозерськом залізорудному районі займає центральну частину, представляючи собою смугу порід шириною 150-250 м субширотного простягання довжиною 2,6 км. Із трьох мінеральних типів руд Південно-Бєлозерського родовища переважне поширення одержали дисперсно-гематитові й мартитові руди. Майже 60% запасів родовищ це багаті руди, які містять більш 60% заліза й не вимагають збагачення. Освоєння цих запасів робить закрите акціонерне товариство «Запорізький залізорудний комбінат». Розвідані запаси одного тільки Південно-Бєлозерського родовища становлять порядку 300 млн т., табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Характеристика залізорудних районів України

Район	Обсяг запасів, млн.т.	Зміст заліза, %
1	2	3
Криворізький залізорудний басейн	8700	27
Кременчуцький залізорудний район	4504	27.4-58.5
Придніпровський залізорудний район	3500	26.7-35.3
Приазовський залізорудний район	2958.8	27.6

Продовження табл. 1.2.

1	2	3
Одесько-білоцерківський залізорудний район	1182	28.4
Бєлозерський залізорудний район	300	60
Всього	21144.8

Як видно з табл. 1.2. на Криворізький залізорудний басейн припадає близько 70 % всієї залізної руди в Україні, але якість руди Бєлозерського залізорудного району не потребує збагачення.

2. Характеристика підприємств, що добувають та експортують залізну руду з України

Закрите акціонерне товариство «Запорізький залізорудний комбінат».Із трьох мінеральних типів руд Південно-Бєлозерського родовища переважне поширення одержали дисперсно-гематитові й мартитові руди. Середній зміст заліза в масиві 62%. Наявність у руді кремнезему не перевищує 10% і спостерігається незначна кількість шкідливих домішок сірки, фосфору й глинозему. Горизонтальна потужність поклади «Головна» змінюється від 230 м на півдні до 80 – на півночі. Кут падіння поклади збільшується з півдня на північ, з 60 до 850. Рудна площа південного флангу на глибині – 253 м рівна 95 тис. м2, яка скорочується на 5 тис. м2 із зануренням на кожні 100 м. На північному фланзі ступінь оруденення значно менше, чим на південному, але із глибиною вона зросте. Це дає можливість компенсувати убутні потужності південного флангу зі збільшенням глибини розробки. Так запаси руди в поверсі 740-840 м уже становлять 30,1 млн т, а загальні розвідані запаси руди – порядку 300 млн т. Продукція: агломераційна руда зі змістом заліза 62% (кремнезем до 16,4%, крупність 0…20 мм); мартенівська № 21 і 22 руда зі змістом заліза 58,5 і 61,5%, відповідно (вологість до 3,0%, кремнезем до 15%, крупність до 360 мм); доменна руда зі змістом заліза 53,5% (кремнезем до 28,5%, крупність до 100 мм).

Публічне акціонерне товариство «Арселормиттал Кривій Ріг». Комбінат «Криворіжсталь» був побудовано в серпні 1934 р. 24 жовтня 2005 р. компанія Mittal Steel Germany Gmbh перемогла на конкурсі із продажу 93,02% акцій «Криворіжсталі», запропонувавши найвищу ціну серед трьох претендентів – 24,2 млрд грн. Компанія Mittal Steel Germany Gmbh входить до складу міжнародного холдингу Mittal Steel – найбільшого у світі виробника стали. Остання назва металургійного гіганта – ПАО «Арселормиттал Кривій Ріг». Підприємство має повний металургійний цикл, до складу якого входять: шахтоуправління імені Артема з підземним видобутком руди, гірничозбагачувальний комплекс, коксохімічне й металургійне виробництво, агропромисловий комплекс. ВАТ «Арселормиттал Кривій Ріг» – найбільший виробник сталевого прокату в Україні, спеціалізується на виробництві довгомірного прокату, зокрема, арматури й катанки. Частка комбінату на ринку металопродукції досягає 20%. Виробничі потужності підприємства розраховані на щорічний випуск більш 6 млн т прокату, близько 7 млн т сталі й більш 7,8 млн т чавуну. «Арселормиттал Кривій Ріг» – основної в Україні виробник арматурної сталі із середньо-углеродистых марок і термоупрочненной арматури високих класів міцності. Гірничозбагачувальний комплекс – підприємство по відкритому видобуткові й збагаченню бідних магнетитових кварцитів з наступною агломерацією одержуваних концентратів. Перша черга комплексу введена в експлуатацію в 1959 р. із проектною потужністю по видобуткові сирої руди 9,05 млн т/р.. і виробництву концентрату 4,54 млн т/рік зі змістом заліза понад 62%. Виробничо-технічна структура комплексу представлено трьома переділами: гірничотранспортним, дробильно-збагачувальним і агломераційним.

Публічне акціонерне товариство «ЕВРАЗ Суха Балка». ПАО «ЕВРАЗ Суха балка» одне із провідних підприємств галузі, що спеціалізується на видобутку залізної руди підземним способом. Історія комбінату починається з 1885 г., коли англійський підприємець К.Д. Перрі, а в наслідку з 1896 г. Торговий дім «Америк і До» почали розробку родовищ залізних руд відкритим способом. Сьогодні на підприємстві трудиться 4500 працівників, які забезпечують виробництво понад 3,0 млн т агломераційної руди в рік із середнім змістом заліза 58%. Наприкінці 2007 р. група «Приват» (Дніпропетровськ) продала 99,25% акцій ПАО «Суха Балка» російської «Evraz Group» і комбінат одержав розширене назву ПАО «ЕВРАЗ Суха балка».

Рис. 1.1. Продукція компанії ПАО ««ЕВРАЗ Суха Балка».

Сировинна база комбінату представлена покладами багатих залізних руд в основному мартитового, рідше – гематитового складу. Запаси покладів розвідано до глибини 2060 м у поле шахти «Ювілейна» і до глибини 1500 м у поле шахти імені Фрунзе. Зміст заліза в товарній руді варіюється в межах 56-59%. Крім багатих залізних руд у полях шахт є значні запаси магнетитових кварцитів, забезпеченість якими становить до 200-300 років.

Продукція – руда залізна агломераційна зі змістом заліза від 56 до 60%, згідно з технічними умовами №ТОО 14-9-359-99, руда доменна кускова зі змістом заліза від 47 до 50%, згідно з технічними умовами № ТОО 14-9-359-99.Споживачі: Алчевский металургійний комбінат і комбінат імені Ілліча, Єнакіївський металургійний завод, ПАО «Арселормиттал Кривій Ріг», металургійні комбінати Австрії, Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії, Словаччини й Чехії.

Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат». Геологічне вивчення родовищ комбінату почате в 1880 г. С.О. Конткевичем, що запропонували тричленне стратиграфическое розподіл порід криворізької серії. Освоєння родовищ почалося в 80-х роках ХХ століття, коли А.Н. Полем було засновано «Акціонерне товариство криворізьких залізних руд». Значна частина підприємств була викуплена французькими компаніями. Освоєння родовищ у промислових масштабах почалося в 1884 г. з пуском залізної дороги, що з'єднала Кривбасс і Донбас. Глибина кар'єрів досягала 80 м, а шахт – 300 м. В 1973 р. найбільші в басейні гірничорудні трести «Дзержинскруда», «Ленинруда», імені С.М. Кірова й «Першотравневий» увійшли у виробниче об'єднання «Кривбассруда». Об'єднання включало 10 рудоуправлінь, що полягають із 24 шахт; автобазу, керування залізничного транспорту, завод залізобетонних виробів і будівельних матеріалів і інше. В 1994 р. об'єднання перетворилося в «Криворізький залізорудний комбінат».

У структуру комбінату входять шахти, що розроблюють північну, центральну й південну групи родовищ. Внаслідок чого гірничо-геологічні умови залягання рудних тіл представлені в досить широких межах. Як правило, у кожнім шахтнім полі перебуває до декількох десятків рудних тіл різноманітних форм залягання, які із глибиною зливаються або роз'єднуються. Переважають стовбуваті й пластооразні рудні тіла. По мінеральному складу багаті залізні руди із середнім змістом заліза 56,7%, фосфору 0,02% і сірки 0,16% розділяються на магнетитові й гематит-мартитові («синька»), гетит-дисперсно-мартитові (« краско-синька») гетит-дисперсно-гематитові («фарба»). Переважають мартитові й гематит-мартитові руди.

У цей час видобуток руди комбінатом проводиться на глибинах 1200-1300 м, а будівництво нових обріїв – 1300-1500 м. Середній балансовий запас поверху, що спрацьовується, по шахтах складе 12-12,5 млн. т. Сучасний обсяг видобутку руди по комбінату наближається до 5 млн. т рік. Специфікою шахт комбінату є круте падіння всіх рудних покладів, які йдуть на глибину під кутом більш 45^о. У таких умовах, при відпрацьовуванні запасів експлуатаційного обрію, одночасно проводиться розкриття й підготовка запасів нових поверхів. При цьому кожний наступний обрій розташовано на 75-80 м нижче попереднього. Відбувається збільшення відстані від стовбурів до рудних покладів і, як наслідок, збільшуються обсяги гірнокапитальних робіт на 15-20%. Продукція – руда залізна агломераційна зі змістом заліза від 50 до 60%, згідно з технічними умовами ТОО 14-9-359-99, руда доменна кускова зі змістом заліза від 47 до 50%, згідно з технічними умовами ТОО 14-9-359-99. ВАТ «КЖРК» – є найбільшим підприємством України по видобуткові руд підземним способом, що забезпечують річний видобуток більш 6 млн т залізорудної сировини. Його частка на вітчизняному ринку аглоруди становить більш 40%. Споживачі: ПАО «Арселормиттал Кривій Ріг», металургійні комбінати Австрії, Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії, Словаччини й Чехії. Серед вітчизняних споживачів: ММК ім. Ілліча, Алчевський меткомбінат, ДМК ім. Дзержинського, ДМЗ ім. Петровського, «Запорожсталь», Макіївський метзавод.

Українські підприємства гірничо-металургійного комплексу (ГМК) у січні-лютому 2012 року скоротили виробництво сталі й прокату, за попередніми даними, на 5% у порівнянні з аналогічним періодом 2011 року, але збільшили випуск чавуну на 1%, труб — на 8%, окатишів — на 13%, передає “Інтерфакс-Україна”.

Як повідомило джерело в уряді, виробництво готового прокату в січні-лютому знизилося на 5% — до 4,628 млн. тонн, сталі — на 5%, до 5,283 млн тонн, але зросло чавуну — на 1%, до 4,647 млн. тонн.

Виробництво труб збільшилося на 8% — до 378 тис. тонн, скоротився випуск металовиробів — на 28%, до 32 тис. тонн, коксу — на 1%, до 3,144 млн. тонн.

Поставки металобрухту на метпідприємства знизилися на 43% — до 563 тис. тонн.

Співрозмовник також повідомив, що гірничорудні підприємства в січні-лютому наростили видобуток залізної руди на 5% — до 13,062 млн тонн, виробництво залізорудного концентрату — на 4%, до 10,830 млн тонн, а також збільшили випуск підготовленої залізорудної сировини — на 6%, до 10,651 млн. тонн, у тому числі агломерату — на 3%, до 6,874 млн тонн, окатишів — на 13%, до 3,778 млн. тонн.

У лютому виробництво прокату знизилося на 13,7% у порівнянні з попереднім місяцем і на 7,9% — у порівнянні з лютим-2011, до 2,146 млн тонн, сталі — на 12,6% і на 7,7% відповідно, до 2,464 млн. тонн, чавуну — на 12,1% і на 1,5%, до 2,174 млн. тонн.

Виробництво труб у лютому-2012 збільшилося на 15% у порівнянні із січнем-2012 і на 16,9 у порівнянні з лютим-2011, до 202,4 тис. тонн, коксу — знизилося на 9,% і на 0,1% відповідно, до 1,492 млн тонн. Випуск металовиробів зріс на 12,5% у порівнянні із січнем поточного року й знизився на 10% у порівнянні з лютим-2011 — до 18 тис. тонн. Поставки металобрухту на метпідприємства впали на 5,5% і на 48,3% відповідно, до 293 тис. тонн.

У лютому 2012 року гірничорудні підприємства скоротили видобуток залізної руди на 4,9% у порівнянні із січнем-2012, але наростили на 5,9% у порівнянні з лютим-2011, до 6,323 млн. тонн, виробництво залізорудного концентрату знизилося на 6,1% і зросло на 4,5%, до 5,202 млн тонн відповідно. Випуск агломерату збільшився на 32,5% і на 1,9% — до 4,931 млн. тонн, окатишів — знизився на 5,4% і зріс на 8,2%, до 1,840 млн тонн відповідно.

Планом на лютий передбачалося зробити 2,5 млн тонн прокату, 2,790 млн. тонн стали й 2,350 млн. тонн чавуну.

У січні підприємства ГМК скоротили виробництво прокату на 4% у порівнянні із січнем-2011, до 2,486 млн. тонн, сталі — на 2%, до 2,819 млн тонн, але зріс випуск чавуну — на 3%, до 2,473 млн. тонн. Виробництво труб збільшилося на 1% — до 176 тис. тонн, коксу — знизилося на 2%, до 1,643 млн тонн. Випуск металовиробів скоротився на 11% — до 16 тис. тонн. Поставки металобрухту на металургійні підприємства впали на 30% — до 293 тис. тонн.

У січні-2012 гірничорудні підприємства збільшили видобуток залізної руди на 2% — до 6,648 млн. тонн, виробництво залізорудного концентрату — на 1%, до 5,537 млн. тонн. Зріс випуск підготовленої залізорудної сировини на 9% — до 5,667 млн. тонн, при цьому виробництво агломерату збільшилося на 6% — до 3,722 млн. тонн, окатишів — на 15%, до 1,945 млн. тонн.

Планом на січень передбачалося випустити 2,820 млн тонн стали, 2,370 млн. тонн чавуну, 2,510 млн. тонн прокату.

Аналіз структури експорту імпорту руди за країнами світу, показав, що залізна руда експортується як у країни СНД – Білорусь, Російську Федерацію, Таджикистан, так і у інші країни світу. За даними держкомстату України за січень 2013 р. структура експорту імпорту за країнами світу наступна, рис. 1.2.

Рис. 1.2. Структура обсягу експорту залізної руди по країнах світу, січень 2013 р.

Як видно з рис.1.2 на Китай припадає 30 % всього експорту залізної руди з України.

1.3. Динаміка обсягів перевалки вантажопотоків руди в потах України

Морський експорт залізно-рудної сировини (ЗРС) із України в 2012 році склав близько 70 % усього експортного обсягу руди.

В 2012 році українські портові термінали переробили приблизно 24,8 млн. тонн руди, а зростання перевалки у порівнянні з 2011 р склало майже 30 %. В 2012 році всіма морськими портами й терміналами України було перероблено близько 34,4 млн. тонн руди, і ця цифра склала 92,6 % у порівнянні з результатами 2011 року, табл. 1.3. При цьому на експорт припало приблизно 12,56 млн. тонн, імпорт склав приблизно 1,45 млн. тонн, а транзит — 5,05 млн. тонн., табл. 1.4.

Відзначимо, що мова йде не тільки про залізну руду, але, оскільки експорт інших видів руди з України незначний, їм можна зневажити як статистичною погрішністю.

Таблиця 1.3.

Динаміка вантажообігу морських торговельних портів України

за номенклатурою 2007 – 2012 р.р.

Сипучі вантажі	2007	2008	2009	2010	2011	2012	У % за 2011 р
Вугілля	16256	18087,5	13359,2	13141,4	13833,5	12542	22.6
Руда	14466	13554	17670	14953.9	20653.2	19134	34.4
Будівельні	9559.1	9349.1	4779.7	4566.5	5699.6	4406	0.0
Добрива	10325	7993.9	4918.1	5769.1	7166.6	2615,3	7.9
Зерно	6662.7	12810	16167.3	8548.9	11335.4	16909	4.7
Всього	57269	61794	56894	46980	58688	55606	100

Обсяг експорту залізної руди збільшився на 101 % у 2012 р. у порівнянні з 2011 р. При цьому обсяг імпорту та транзиту зменшився майже на 20%, (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Структура перевантаження руди у морських портах України

за 2012 р., тис. т.

Номенклатура Вантажів	Роки
	2010	% до 2009	2011	% до 2010	2012	% до 2011	Усього
Експорт	14923,9	118,1	12443,8	83,8	12564.6	101.0	39932.3
Імпорт	1998,7	176,4	1812,4	90,7	1458.9	80.5	5270
Транзит	2350,1	60,2	6385,9	271,7	5052.9	79.1	13788.9
Усього	19499,3	110,4	20653,2	106,2	19076.4	92.4	59228.9

Безперечним лідером морської перевалки залізної руди є порт Южний. В 2012 році тут відвантажили більш 12 млн. тонн ЗРС (в 2011 році — приблизно 10,3 млн. тонн). На другому місці — термінал «Тис-Руда», що перевантажив майже 4,16 млн. тонн (в 2010 році — 3,2 млн. тонн), Іллічівський МТП перевантажив близько 2,6 млн. тонн руди (роком раніше — 3,6 млн. тонн). Приблизно рівна кількість руди перевантажили Одеський і Ізмаїльський МТП — 2,59 і 2,64 млн. тонн відповідно у 2011 р., але у 2012 р. порт Ізмаїл скоротив обсяги первалки до 1,1 млн.т, табл. 1.5.

Таблиця 1.5.

Динаміка перевалки руди за період 2010-2012 роках, тис. т.

Порти	2010	% до 2009	2011	% до 2010	2012	% до 2011	Усього
Іллічівськ	3042,7	133,1	3580,4	117,7	2610	72,8969	9233,1
Одеса	1746	77	2636,2	151	2628,7	99,7155	7010,9
Ізмаїл	4059,2	100,2	2592	63,9	1114,1	42,9823	7765,3
Южний	7196,4	100,1	10379,4	144,2	12011	115,72	29587
Разом	16044	101	19188	119,59	18363.8	95,7	53596

Але при цьому, слід відзначити, що в Одеському порту у порівнянні з 2010 р переробили на 51 % більше ЗРС, ніж за попередній період, а в Ізмаїльському порту переробка руди впала на 36 % (4,06 млн. тонн було перевантажено в 2010 році). Варто відзначити, що нарощуванню обсягів переробки насипних вантажів у портах досить посприяло збільшення російського транзиту, зокрема, через порт Южний (приблизно на 70 %).