66.. Поняття кримінального права України, його предмета і методів

Кримінальне право України є галуззю права, тобто системою правових норм встановлених державою в кримінальному законі, які регулюють суспільні відносини пов'язані зі злочином і покаранням за нього, забезпечених примусовою силою державного апарату.

Завданням кримінального права е правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Предметом кримінального права є суспільні відносини, які виникають у зв'язку із вчиненням злочину і застосуванням компетентними органами держави (судами) відповідного йому покарання передбаченого кримінальним законом.

Кримінальне право характеризується тим, що:

- кримінальні норми встановлюються тільки Верховною Радою України;

- кримінальні норми знаходять своє визначення тільки у кримінальному законі;

- кримінальні норми є проявом волі та інтересів народу України;

- в кримінальних нормах закріплені основні принципи і загальні положення кримінального права;

- порушення кримінальних норм тягне за собою застосування судом такої міри державного примусу як кримінального покарання, вид і розмір якого встановлюється в санкціях норм Особливої частини Кримінального кодексу України.

Кримінальне право закріплює основні принципи кримінально-правової політики держави:

1) законності

2) рівності

3) справедливості

4) гуманізму

Методами кримінального права є:

- визначення в кримінально-правових нормах суспільно-небезпечних діянь, що є злочинами;

- встановлення покарань за порушення заборон визначених в статтях Особливої частини Кримінального кодексу України.

Кримінальне право України складається із Загальної та Особливої частин.

Норми Загальної частини об'єднані в 15 розділах Кримінального кодексу, вони закріплюють основні принципи кримінального права та положення, що мають відношення до будь-якого злочину визначеного в особливій частині Кримінального кодексу:

- поняття злочину, його видів та стадій;

- поняття суб'єкта злочину;

- вину та її форми;

- співучасть у злочині;

- повторність, сукупність та рецидив злочинів;

- обставини, що виключають злочинність діяння;

- звільнення від кримінальної відповідальності;

- покарання та його види;

- призначення покарання;

- звільнення від покарання та його відбування та інші.

Норми Особливої частини Кримінального

67.Як самостійна галузь права кримінальне право являє собою сукупність юридично закріплених норм, що визначають зага льні принципи, умови і підставу кримінальної відповідальності й покарання, а також встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинними і які види та межі покарань застосову ються до осіб, що їх вчинили. Характерною особливістю кри мінального права як галузі права є те, що його норми зосере джені в єдиному кодифікованому нормативно-правовому ак ті — Кримінальному кодексі України (далі — КК)'.Кримінальне право має свій предмет та метод правового ре гулювання, тобто кримінально-правові відносини, які виникають в результаті вчинення злочину (предмет) і заходи кримінально-правового впливу на осіб, які вчинили дані злочини (метод).

Кримінальне право України структурно складається із Зага льної та Особливої частин.Загальна частина регламентує завдання та принципи кри мінального права, підставу кримінальної відповідальності та умови звільнення від неї, чинність кримінального закону в просторі та часі, поняття злочину, його види та стадії, поняття і форми вини, осудність, обмежену осудність та неосудність, співучасть, множинність, покарання, його мету та види

Злочин, його види та стадії

Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності

Особлива частина кримінального права характеризує юри дичну конструкцію конкретних складів злочинів із зазначен ням обсягу і змісту кримінальної відповідальності за кожен склад злочину. Норми Особливої частини розміщені у двадця ти розділах КК у певній послідовності, що передбачає об'єд нання окремих статей у розділи через спільність їх родового об'єкта.

Між нормами Загальної і Особливої частин існує тісний взаємозв'язок. Він проявляється, зокрема, у тому, що норми Особливої частини аналізуються на основі правил, закріплених у Загальній частині. Даний взаємозв'язок також ґрунтується на єдності інститутів і норм кримінального права.