
- •1. Розвиток та сучасний стан електропостачальних систем
- •1.1. Відомості з історії розвитку електропостачання
- •1.2. Задача електропостачальних систем. Основні вимоги та визначення
- •1.3. Проблеми електропостачання
- •1.4. Структура та функційні складові сучасних електропостачальних систем
- •1.5. Джерела живлення електропостачальних систем підприємств
- •1.6. Особливості ліній електропередачі та підстанцій електропостачальних систем
- •1.7. Принципи аналізу електропостачальних систем
- •1.7.1. Особливості електричних розрахунків електропостачальних систем
- •1.7.2. Принципові, розрахункові та заступні схеми
- •1.7.3. Векторна діаграма та електричні розрахунки ділянки електричної мережі
- •2. Електричні навантаження
- •2.1. Споживачі та приймачі електричної енергії
- •2.2. Структура електроспоживання
- •2.3. Класифікація приймачів електричної енергії
- •2.4. Загальна характеристика приймачів електричної енергії
- •2.5. Графіки електричного навантаження
- •2.6. Величини та коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень
- •2.7. Методи визначення розрахункових навантажень
- •2.7.1. Класифікація та загальна характеристика методів
- •2.7.3. Метод коефіцієнта попиту
- •2.7.4. Метод питомих витрат електроенергії
- •2.7.5. Метод питомого навантаження
- •2.7.6. Метод упорядкованих діаграм
- •2.7.7. Статистичний метод
- •2.8. Послідовність визначення розрахункових навантажень
- •2.9. Визначення пікових навантажень
- •3. Реактивна потужність в електропостачальних системах
- •3.1. Поняття реактивної потужності
- •3.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •3.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •3.4. Негативні явища, пов’язані з передачею реактивної потужності
- •3.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •3.6. Класифікація компенсувальних пристроїв
- •3.6.1. Синхронні компенсатори та синхронні двигуни
- •3.6.2. Шунтові конденсаторні батареї та реактори
- •3.7. Статичні компенсатори прямого регулювання
- •3.7.1. Регулювання зміною опору
- •3.7.2. Регулювання зміною струму
- •3.7.3. Регулювання зміною напруги
- •3.7.4. Регулювання зміною частоти
- •3.8. Статичні компенсатори непрямого регулювання
- •3.8.1. Статичні компенсатори з реакторами, керованими вентилями
- •3.8.2. Статичні компенсатори з керованими реакторами
- •3.8.3. Статичні компенсатори з параметричним регулюванням
- •3.8.4. Комбіновані статичні компенсатори
- •3.9. Розподіл компенсувальних пристроїв в мережах
- •3.9.1. Розподіл конденсаторів в радіальній мережі
- •3.9.2. Розподіл конденсаторів в магістральній мережі
- •3.9.3. Розподіл конденсаторів в мережі двох напруг
- •3.9.4. Використання синхронних двигунів для компенсації реактивної потужності
- •3.9.5. Оптимізація місця приєднання конденсаторної батареї до струмопроводу з рівномірно розподіленим навантаженням
- •3.9.6. Баланс реактивної потужності та забезпечення вимог постачальної системи в різних режимах
- •3.10. Схеми та обладнання конденсаторних установок
- •3.10.1. Схеми та обладнання конденсаторних установок нн
- •3.10.2. Схеми та обладнання конденсаторних установок напругою 6(10) кВ
- •3.10.3. Розряд конденсаторних установок
- •3.11. Плата за реактивну потужність
- •4 Якість електричної енергії в електропостачальних системах
- •4.1. Загальні засади
- •4.3.2. Коливання напруги
- •- Розмахом зміни напруги, - дозою флікера.
- •4.3.3. Несинусоїдність напруги
- •4.3.7. Імпульс напруги
- •4.3.8. Тимчасова перенапруга
- •4.4. Способи розрахунку та методики визначення показників якості електроенергії
- •4.4.1. Розрахунок відхилень напруги
- •Визначати u1(1) і методом симетричних складових;
- •Визначати u1(1) і за наближеною формулою
- •4.4.2. Розрахунок коливань напруги
- •4.4.3. Розрахунок несинусоїдності напруги
- •4.4.4. Розрахунок несиметрії напруг
- •Розраховувати u2(1)і за методом симетричних складових;
- •Розраховувати u2(1)і за наближеною формулою
- •4.4.5. Розрахунок відхилення частоти
- •4.4.7. Розрахунок імпульсів напруги
- •Електроприймачі, на роботу яких зміна частоти практично не впливає. До них відносяться освітлення, значна частина електротермічного обладнання, електролізні і електрозварювальні установки тощо.
- •Споживачі, продуктивність механізмів яких змінюється пропорційно другого, третього і більш високого ступеню частоти: вентилятори, відцентрові помпи, турбокомпресори тощо.
- •4.6. Нормалізація та регулювання показників якості електроенергії
- •4.6.1. Регулювання частоти
- •4.6.2. Регулювання напруги
- •4.6.3. Зменшення коливань напруги
- •4.6.4. Зменшення рівня вищих гармонік
- •4.6.5. Симетрування навантажень
- •5. Схеми та обладнання електропостачальних мереж напругою понад 1000 в
- •5.1. Класифікація мереж електропостачальних систем.
- •5.2. Підстанції мереж електропостачальних систем
- •5.2.1. Головні понижувальні підстанції
- •5.2.2. Розподільні пункти
- •5.2.3. Цехові та розподільні підстанції
- •5.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання
- •5.3.1. Схеми мереж зовнішнього електропостачання промислових підприємств
- •5.3.2. Схеми мереж зовнішнього електропостачання електрифікованих залізниць
- •5.3.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання міст
- •5.3.4. Схеми зовнішнього електропостачання в сільський місцевості
- •5.4. Мережі внутрішнього розподілу електроенергії на напрузі більше 1000 в
- •5.4.1. Радіальні схеми розподільних мереж
- •5.4.2. Магістральні схеми розподільних мереж
- •5.4.3. Комплексні схеми розподільних мереж
- •6. Розподільні мережі напругою нижче 1000 в
- •6.1. Системи мереж низької напруги
- •6.2. Схеми та конструктивне виконання мереж нн
- •6.2.1. Класифікація
- •6.2.2. Схеми та конструкції мереж нн
- •6.2.3. Схеми первинних з’єднань систем вводу резерву
- •6.3. Комутаційні та захисні апарати нн
- •6.3.1. Вимикачі навантаження
- •6.3.2. Силові запобіжники
- •6.3.3. Автоматичні вимикачі
- •100 До 630 а та термічного й електронного розчіплювачів
- •6.3.4. Пристрої захисного вимкнення
- •6.3.5. Пристрої захисту від перенапруг
- •6.3.6. Магнітні пускачі та контактори
- •6.4. Обмеження струмів короткого замикання в мережах нн
- •6.5. Принципи вибору апаратів та струмопровідних частин нн
- •6.5.1. Вибір обладнання за умовами тривалого нормального режиму
- •6.5.2. Перевірка за умовами тимчасових режимів (післяаварійних)
- •6.5.3. Перевірка за умовами аварійних режимів
- •6.5.4. Перевірка перерізу провідників за умовами пуску
- •6.5.5. Вибір контакторів
- •6.5.6. Вибір запобіжників
- •6.6. Розподільні пристрої мереж низької напруги
- •7. Розрахунки мереж електропостачальних систем
- •7.1. Мета та особливості електричних розрахунків мереж електропостачальних систем
- •7.2. Принципи аналізу мереж за втратами напруги
- •7.3. Розрахунок втрат напруги та перерізів проводів в лініях постійного струму та двопровідних освітлювальних лініях змінного струму
- •7.4. Випадки розрахунку мереж напругою менше 1000 в
- •7.4.1. Розрахунок мереж без врахування індуктивних опорів
- •7.4.2. Розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням
- •7.4.3. Розрахунок неповнофазних мереж нн
- •7.4.4. Особливості розрахунку трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями
- •7.5. Аналіз трифазної мережі сн/нн з симетричним навантаженням за відхиленнями напруги
- •7.6.Визначення положення рпн трансформаторів
- •Список посилань
1.7.3. Векторна діаграма та електричні розрахунки ділянки електричної мережі
Як відомо, навантаження в розрахунках можуть задаватися чи струмом І з відповідним коефіцієнтом потужності cos, чи потужністю S=P+jQ, чи опором Z, чи провідністю Y. Кожний з цих способів має свої переваги та недоліки, але в електропостачанні найчастіше використовують задані потужності або струми. Для вузлів комплексних навантажень у випадку значних відхилень напруги, слід коригувати навантаження за їх статичними характеристиками P=f(U), Q=f(U).
Електричний розрахунок ділянки мережі, наприклад, такої, яку показано на рис.1.3а, може полягати у визначенні:
1) напруги U2 та струму І2 (або потужності S2) в кінці лінії за даними початку (U1 та І1) або
2) параметрів режиму початку U1 та І1 за даними кінця U2 та І2;
3) параметрів U2 та І1 за даними U1 та І2;
4) параметрів U1 та І2 за даними U2 та І1.
Із наведених випадків найхарактернішим для розрахунку електропостачальних систем є третій. Для визначення основних співвідношень струмів і напруг розглянемо простіший перший випадок. Побудуємо векторну діаграму струмів та напруг (рис.1.9).
Рис. 1.9. Векторна діаграма струмів і напруг ділянки мережі
Приймаємо, що вектор напруги U2 cпівпадає з дійсною віссю, а вектор струму І2 за умови активно-індуктивного навантаження відстає від нього на кут . Напрям вектору спаду напруги на активному опорі (відрізок ас) збігається з напрямом вектора струму, а на реактивному опорі (відрізок се) – випереджує його на 900. Повний спад напруги пропорційний відрізку ае, а втрата напруги - відрізку аf. Алгебричним способом визначати втрату напруги досить складно і, навпаки, дуже просто визначається наближена до нього величина поздовжньої складової втрати напруги, яка пропорційна відрізку аd:
аd = ac·cos + ce·sіn, (1.13)
у фазних координатах струмів та напруг:
ΔU = І2·R·cos + І2·X·sіn, (1.14)
у лінійних координатах:
. (1.15)
Враховуючи співвідношення
,
отримуємо вираз для визначення втрат напруги в ділянці мережі з параметрами R та Х через задані потужності:
. (1.16)
Тут втрата напруги наближено дорівнює поздовжній складовій спаду напруги. Для третього розрахункового випадку у знаменнику формули замість напруги кінця лінії, як правило, підставляють номінальну або середню напруги, тобто Uном, чи Uсер.
В розподільчих мережах поперечна складова спаду напруги не впливає суттєво на параметри режиму і тому вона, як правило, не враховується.
В електричних та економічних розрахунках, крім параметрів режиму, необхідно розраховувати втрати потужності та енергії в елементах електропостачальних систем.
Втрати потужності в лініях у будь-якому випадку визначаються за формулами:
активної
, (1.17)
реактивної
, (1.18)
а енергії за рік:
, (1.19)
де Pр та Qр – розрахункові активне та реактивне навантаження лінії;
Uс – середня (розрахункова) напруга;
– час найбільших втрат (год/рік).
Втрати потужності в трансформаторах визначають за формулою:
. (1.20)
Втрати енергії в трансформаторі за рік
, (1.21)
де
та
– втрати активної потужності відповідно
дослідів неробочого ходу та короткого
замикання (кВт),
Tв та – час увімкнення та максимальних втрат (год);
м – коефіцієнт завантаження трансформатора в максимальному режимі:
, (1.22)
де Sр – розрахункове навантаження трансформатора,
– номінальне
навантаження трансформатора.
Втрати енергії за рік у загальному випадку для декількох неоднакових трансформаторів
WT=
(Poі·Tв+
2мі
Ркі
і),
(1.23)
а втрати енергії за рік в декількох однакових трансформаторах, що працюють паралельно, можна визначити за формулою
, (1.24)
де nТ – кількість трансформаторів;
м1 – коефіцієнт завантаження одного (кожного) трансформатора в максимальному режимі.
Контрольні запитання до розділу 1:
Які основні етапи розвитку електропостачальних систем (ЕПС)?
В чому полягає основна задача ЕПС?
Сформулюйте основні вимоги до ЕПС.
Яку систему називають комбінованою, а яку нарізною?
Охарактеризуйте основні джерела живлення
У чому полягає доцільність когенерації?
В чому полягають особливості розрахунків ЕПС?
В чому основні проблеми ЕПС?
Поясніть призначення та особливості принципових, розрахункових та заступних схем.
Нарисуйте векторну діаграму напруг ділянки мережі та поясніть її.
Як розраховувати втрати потужності та енергії в трансформаторах?