- •1. Розвиток та сучасний стан електропостачальних систем
- •1.1. Відомості з історії розвитку електропостачання
- •1.2. Задача електропостачальних систем. Основні вимоги та визначення
- •1.3. Проблеми електропостачання
- •1.4. Структура та функційні складові сучасних електропостачальних систем
- •1.5. Джерела живлення електропостачальних систем підприємств
- •1.6. Особливості ліній електропередачі та підстанцій електропостачальних систем
- •1.7. Принципи аналізу електропостачальних систем
- •1.7.1. Особливості електричних розрахунків електропостачальних систем
- •1.7.2. Принципові, розрахункові та заступні схеми
- •1.7.3. Векторна діаграма та електричні розрахунки ділянки електричної мережі
- •2. Електричні навантаження
- •2.1. Споживачі та приймачі електричної енергії
- •2.2. Структура електроспоживання
- •2.3. Класифікація приймачів електричної енергії
- •2.4. Загальна характеристика приймачів електричної енергії
- •2.5. Графіки електричного навантаження
- •2.6. Величини та коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень
- •2.7. Методи визначення розрахункових навантажень
- •2.7.1. Класифікація та загальна характеристика методів
- •2.7.3. Метод коефіцієнта попиту
- •2.7.4. Метод питомих витрат електроенергії
- •2.7.5. Метод питомого навантаження
- •2.7.6. Метод упорядкованих діаграм
- •2.7.7. Статистичний метод
- •2.8. Послідовність визначення розрахункових навантажень
- •2.9. Визначення пікових навантажень
- •3. Реактивна потужність в електропостачальних системах
- •3.1. Поняття реактивної потужності
- •3.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •3.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •3.4. Негативні явища, пов’язані з передачею реактивної потужності
- •3.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •3.6. Класифікація компенсувальних пристроїв
- •3.6.1. Синхронні компенсатори та синхронні двигуни
- •3.6.2. Шунтові конденсаторні батареї та реактори
- •3.7. Статичні компенсатори прямого регулювання
- •3.7.1. Регулювання зміною опору
- •3.7.2. Регулювання зміною струму
- •3.7.3. Регулювання зміною напруги
- •3.7.4. Регулювання зміною частоти
- •3.8. Статичні компенсатори непрямого регулювання
- •3.8.1. Статичні компенсатори з реакторами, керованими вентилями
- •3.8.2. Статичні компенсатори з керованими реакторами
- •3.8.3. Статичні компенсатори з параметричним регулюванням
- •3.8.4. Комбіновані статичні компенсатори
- •3.9. Розподіл компенсувальних пристроїв в мережах
- •3.9.1. Розподіл конденсаторів в радіальній мережі
- •3.9.2. Розподіл конденсаторів в магістральній мережі
- •3.9.3. Розподіл конденсаторів в мережі двох напруг
- •3.9.4. Використання синхронних двигунів для компенсації реактивної потужності
- •3.9.5. Оптимізація місця приєднання конденсаторної батареї до струмопроводу з рівномірно розподіленим навантаженням
- •3.9.6. Баланс реактивної потужності та забезпечення вимог постачальної системи в різних режимах
- •3.10. Схеми та обладнання конденсаторних установок
- •3.10.1. Схеми та обладнання конденсаторних установок нн
- •3.10.2. Схеми та обладнання конденсаторних установок напругою 6(10) кВ
- •3.10.3. Розряд конденсаторних установок
- •3.11. Плата за реактивну потужність
- •4 Якість електричної енергії в електропостачальних системах
- •4.1. Загальні засади
- •4.3.2. Коливання напруги
- •- Розмахом зміни напруги, - дозою флікера.
- •4.3.3. Несинусоїдність напруги
- •4.3.7. Імпульс напруги
- •4.3.8. Тимчасова перенапруга
- •4.4. Способи розрахунку та методики визначення показників якості електроенергії
- •4.4.1. Розрахунок відхилень напруги
- •Визначати u1(1) і методом симетричних складових;
- •Визначати u1(1) і за наближеною формулою
- •4.4.2. Розрахунок коливань напруги
- •4.4.3. Розрахунок несинусоїдності напруги
- •4.4.4. Розрахунок несиметрії напруг
- •Розраховувати u2(1)і за методом симетричних складових;
- •Розраховувати u2(1)і за наближеною формулою
- •4.4.5. Розрахунок відхилення частоти
- •4.4.7. Розрахунок імпульсів напруги
- •Електроприймачі, на роботу яких зміна частоти практично не впливає. До них відносяться освітлення, значна частина електротермічного обладнання, електролізні і електрозварювальні установки тощо.
- •Споживачі, продуктивність механізмів яких змінюється пропорційно другого, третього і більш високого ступеню частоти: вентилятори, відцентрові помпи, турбокомпресори тощо.
- •4.6. Нормалізація та регулювання показників якості електроенергії
- •4.6.1. Регулювання частоти
- •4.6.2. Регулювання напруги
- •4.6.3. Зменшення коливань напруги
- •4.6.4. Зменшення рівня вищих гармонік
- •4.6.5. Симетрування навантажень
- •5. Схеми та обладнання електропостачальних мереж напругою понад 1000 в
- •5.1. Класифікація мереж електропостачальних систем.
- •5.2. Підстанції мереж електропостачальних систем
- •5.2.1. Головні понижувальні підстанції
- •5.2.2. Розподільні пункти
- •5.2.3. Цехові та розподільні підстанції
- •5.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання
- •5.3.1. Схеми мереж зовнішнього електропостачання промислових підприємств
- •5.3.2. Схеми мереж зовнішнього електропостачання електрифікованих залізниць
- •5.3.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання міст
- •5.3.4. Схеми зовнішнього електропостачання в сільський місцевості
- •5.4. Мережі внутрішнього розподілу електроенергії на напрузі більше 1000 в
- •5.4.1. Радіальні схеми розподільних мереж
- •5.4.2. Магістральні схеми розподільних мереж
- •5.4.3. Комплексні схеми розподільних мереж
- •6. Розподільні мережі напругою нижче 1000 в
- •6.1. Системи мереж низької напруги
- •6.2. Схеми та конструктивне виконання мереж нн
- •6.2.1. Класифікація
- •6.2.2. Схеми та конструкції мереж нн
- •6.2.3. Схеми первинних з’єднань систем вводу резерву
- •6.3. Комутаційні та захисні апарати нн
- •6.3.1. Вимикачі навантаження
- •6.3.2. Силові запобіжники
- •6.3.3. Автоматичні вимикачі
- •100 До 630 а та термічного й електронного розчіплювачів
- •6.3.4. Пристрої захисного вимкнення
- •6.3.5. Пристрої захисту від перенапруг
- •6.3.6. Магнітні пускачі та контактори
- •6.4. Обмеження струмів короткого замикання в мережах нн
- •6.5. Принципи вибору апаратів та струмопровідних частин нн
- •6.5.1. Вибір обладнання за умовами тривалого нормального режиму
- •6.5.2. Перевірка за умовами тимчасових режимів (післяаварійних)
- •6.5.3. Перевірка за умовами аварійних режимів
- •6.5.4. Перевірка перерізу провідників за умовами пуску
- •6.5.5. Вибір контакторів
- •6.5.6. Вибір запобіжників
- •6.6. Розподільні пристрої мереж низької напруги
- •7. Розрахунки мереж електропостачальних систем
- •7.1. Мета та особливості електричних розрахунків мереж електропостачальних систем
- •7.2. Принципи аналізу мереж за втратами напруги
- •7.3. Розрахунок втрат напруги та перерізів проводів в лініях постійного струму та двопровідних освітлювальних лініях змінного струму
- •7.4. Випадки розрахунку мереж напругою менше 1000 в
- •7.4.1. Розрахунок мереж без врахування індуктивних опорів
- •7.4.2. Розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням
- •7.4.3. Розрахунок неповнофазних мереж нн
- •7.4.4. Особливості розрахунку трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями
- •7.5. Аналіз трифазної мережі сн/нн з симетричним навантаженням за відхиленнями напруги
- •7.6.Визначення положення рпн трансформаторів
- •Список посилань
7.6.Визначення положення рпн трансформаторів
Згідно з існуючою практикою для трансформаторів з вищою напругою 110 кВ і більше застосування РПН з блоком автоматичного керування спеціального обґрунтування не вимагається. За допомогою цього пристрою забезпечується постійне підтримання рівня наруги на вторинних шинах підстанції в автоматичному режимі. Аналіз роботи мережі з такими трансформаторами за напругою зводиться до того, щоб визначити можливі положення перемикача РПН з врахуванням зони нечутливості регулятора в характерних режимах. Діапазон значень вторинної напруги визначається відхиленнями від уставки, яка у свою чергу – зоною нечутливості регулятора. Цей параметр є дуже важливим і його значення, крім точності регульованої напруги, визначає частоту спрацювань перемикача: чим менше зона нечутливості, тим точніше регульована напруга, тим частіше, однак, буде діяти регулятор і швидше буде спрацьовуватись ресурс перемикача.
Крок
регулювання коефіцієнту трансформації
визначається конструкцією обмотки та
кількістю відгалужень. За даними
виробників для трансформаторів з вищою
напругою 35 кВ застосовують регулювальні
відпайки на обмотці ВН, які забезпечують
межі регулювання
,
,
або
,
а з напругою 110 кВ –
та
.
Повний діапазон регулювання коефіцієнтів
трансформації становить від
10%
до
15%.
Значення величини зони нечутливості вибирають з наступних міркувань:
– зона нечутливості регулятора не може бути меншою від половини кроку регулювання, оскільки навіть за умови рівності половині кроку регулювання регулятор буде видавати команду на перемикання при мінімальній зміні напруги;
– оптимальною зоною нечутливості буде таке її значення, яке забезпечує прийнятні відхилення напруги на шинах (точність регулювання) та мінімізовану кількість спрацювань механізму РПН для збільшення терміну його роботи та зменшення витрат на ремонт.
На практиці для забезпечення вказаних умов приймають зону нечутливості, рівною 1,05 від кроку регулювання.
Порядок розрахунків режимів подібний до того, що розглянутий вище для мережі СН/НН. Різниця полягає у тому, що після визначення бажаного коефіцієнта трансформації для подальшого розрахунку приймають не одне ближнє значення, а два: ближнє менше та ближнє більше, кожне з яких є можливим. Положення, на яке перейде перемикач, залежить від того, де він знаходився перед тим, як напруга змінилась. Якщо перемикач знаходився на положенні, яке відповідало більшій напрузі, ніж та, що встановилася після деякої її зміни, то перемикач перейде на вище з можливих положень. Якщо ж
до зміни напруги перемикач знаходився у положенні, яке відповідало меншій напрузі, то перемикач перейде у нижче з можливих положень. Тобто, на підстанції можливі два різні значення вторинної напруги при одному значенні первинної. Розглянемо приклад.
Приклад 7.3. Для головної понижувальної підстанції з двома трансформаторами по 10 МВА, яка живиться від системної вузлової розподільчої підстанції (яку можна вважати джерелом необмеженої потужності) одноколовою повітряною лінією довжиною 20км напругою 110кВ з транзитом потужності, визначити можливі положення РПН трансформаторів та вторинні напруги, якщо уставка регулятора дорівнює номінальній напрузі обмотки НН і становить 6,3кВ, навантаження трансформаторів ST1= ST2= =(7+j2)МВА, транзитна потужність Sтранз.= (10+j3)МВА, а напруга на шинах джерела на даний час становить 120кВ. Зона нечутливості дорівнює 1,05 від кроку регулювання.
Принципова схема мережі показана на рис.7.10.
Рис.7.10 Принципова схема мережі до прикладу 7.3
Складаємо розрахункову схему, на який необхідно показати лише ті елементи, які вплинуть на розрахунки, а також необхідні чисельні параметри. Розрахункова схема наведена на рис.7.11.
Рис.7.11.Розрахункова схема
При побудові заступної схеми не враховано поперечні параметри, а також не враховано втрати потужності при визначенні потокорозподілу, Ці припущення суттєво спрощують заступну схеми та розрахунки. Заступна схема з необхідними параметрами наведена на рис.7.12.
Розрахунок втрат напруги в лінії
та трансформаторі
.
Рис.7.12.Заступна схема
Приведена вторинна напруга становитиме
.
З можливих 17-ти коефіцієнтів трансформації (від KT1=115–9 1,78%/6,3 до KT17=115+9 1,78%/6,3) найближчими будуть 10-й та 11-й:
;
і відповідно вторинна напруга може бути
або
.
На
додаток слід зауважити, що точність
регулювання напруги становить Uуст.
0,5
,
тобто плюс-мінус половина зони нечутливості
від значення напруги уставки регулятора.
Контрольні запитання до розділу 7:
В чому полягає мета електричних розрахунків за втратами напруги?
Які особливості розрахунків притаманні різним мережам за різних умов?
В чому полягають принципи аналізу мереж за втратами напруги?
Як розраховують втрати напруги та перерізи проводів в лініях постійного струму та двопровідних освітлювальних лініях змінного струму?
За яких умов виконують розрахунки без врахування індуктивних опорів?
Як виконують розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням?
Яким чином розраховують неповнофазні мережі?
Які особливості притаманні розрахунку трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями?
Яким чином виконують аналіз трифазної мережі СН/НН за відхиленням напруги?
В чому полягають особливості розрахунків для визначення положень РПН з урахуванням зони нечутливості регулятора?
