- •1. Розвиток та сучасний стан електропостачальних систем
- •1.1. Відомості з історії розвитку електропостачання
- •1.2. Задача електропостачальних систем. Основні вимоги та визначення
- •1.3. Проблеми електропостачання
- •1.4. Структура та функційні складові сучасних електропостачальних систем
- •1.5. Джерела живлення електропостачальних систем підприємств
- •1.6. Особливості ліній електропередачі та підстанцій електропостачальних систем
- •1.7. Принципи аналізу електропостачальних систем
- •1.7.1. Особливості електричних розрахунків електропостачальних систем
- •1.7.2. Принципові, розрахункові та заступні схеми
- •1.7.3. Векторна діаграма та електричні розрахунки ділянки електричної мережі
- •2. Електричні навантаження
- •2.1. Споживачі та приймачі електричної енергії
- •2.2. Структура електроспоживання
- •2.3. Класифікація приймачів електричної енергії
- •2.4. Загальна характеристика приймачів електричної енергії
- •2.5. Графіки електричного навантаження
- •2.6. Величини та коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень
- •2.7. Методи визначення розрахункових навантажень
- •2.7.1. Класифікація та загальна характеристика методів
- •2.7.3. Метод коефіцієнта попиту
- •2.7.4. Метод питомих витрат електроенергії
- •2.7.5. Метод питомого навантаження
- •2.7.6. Метод упорядкованих діаграм
- •2.7.7. Статистичний метод
- •2.8. Послідовність визначення розрахункових навантажень
- •2.9. Визначення пікових навантажень
- •3. Реактивна потужність в електропостачальних системах
- •3.1. Поняття реактивної потужності
- •3.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •3.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •3.4. Негативні явища, пов’язані з передачею реактивної потужності
- •3.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •3.6. Класифікація компенсувальних пристроїв
- •3.6.1. Синхронні компенсатори та синхронні двигуни
- •3.6.2. Шунтові конденсаторні батареї та реактори
- •3.7. Статичні компенсатори прямого регулювання
- •3.7.1. Регулювання зміною опору
- •3.7.2. Регулювання зміною струму
- •3.7.3. Регулювання зміною напруги
- •3.7.4. Регулювання зміною частоти
- •3.8. Статичні компенсатори непрямого регулювання
- •3.8.1. Статичні компенсатори з реакторами, керованими вентилями
- •3.8.2. Статичні компенсатори з керованими реакторами
- •3.8.3. Статичні компенсатори з параметричним регулюванням
- •3.8.4. Комбіновані статичні компенсатори
- •3.9. Розподіл компенсувальних пристроїв в мережах
- •3.9.1. Розподіл конденсаторів в радіальній мережі
- •3.9.2. Розподіл конденсаторів в магістральній мережі
- •3.9.3. Розподіл конденсаторів в мережі двох напруг
- •3.9.4. Використання синхронних двигунів для компенсації реактивної потужності
- •3.9.5. Оптимізація місця приєднання конденсаторної батареї до струмопроводу з рівномірно розподіленим навантаженням
- •3.9.6. Баланс реактивної потужності та забезпечення вимог постачальної системи в різних режимах
- •3.10. Схеми та обладнання конденсаторних установок
- •3.10.1. Схеми та обладнання конденсаторних установок нн
- •3.10.2. Схеми та обладнання конденсаторних установок напругою 6(10) кВ
- •3.10.3. Розряд конденсаторних установок
- •3.11. Плата за реактивну потужність
- •4 Якість електричної енергії в електропостачальних системах
- •4.1. Загальні засади
- •4.3.2. Коливання напруги
- •- Розмахом зміни напруги, - дозою флікера.
- •4.3.3. Несинусоїдність напруги
- •4.3.7. Імпульс напруги
- •4.3.8. Тимчасова перенапруга
- •4.4. Способи розрахунку та методики визначення показників якості електроенергії
- •4.4.1. Розрахунок відхилень напруги
- •Визначати u1(1) і методом симетричних складових;
- •Визначати u1(1) і за наближеною формулою
- •4.4.2. Розрахунок коливань напруги
- •4.4.3. Розрахунок несинусоїдності напруги
- •4.4.4. Розрахунок несиметрії напруг
- •Розраховувати u2(1)і за методом симетричних складових;
- •Розраховувати u2(1)і за наближеною формулою
- •4.4.5. Розрахунок відхилення частоти
- •4.4.7. Розрахунок імпульсів напруги
- •Електроприймачі, на роботу яких зміна частоти практично не впливає. До них відносяться освітлення, значна частина електротермічного обладнання, електролізні і електрозварювальні установки тощо.
- •Споживачі, продуктивність механізмів яких змінюється пропорційно другого, третього і більш високого ступеню частоти: вентилятори, відцентрові помпи, турбокомпресори тощо.
- •4.6. Нормалізація та регулювання показників якості електроенергії
- •4.6.1. Регулювання частоти
- •4.6.2. Регулювання напруги
- •4.6.3. Зменшення коливань напруги
- •4.6.4. Зменшення рівня вищих гармонік
- •4.6.5. Симетрування навантажень
- •5. Схеми та обладнання електропостачальних мереж напругою понад 1000 в
- •5.1. Класифікація мереж електропостачальних систем.
- •5.2. Підстанції мереж електропостачальних систем
- •5.2.1. Головні понижувальні підстанції
- •5.2.2. Розподільні пункти
- •5.2.3. Цехові та розподільні підстанції
- •5.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання
- •5.3.1. Схеми мереж зовнішнього електропостачання промислових підприємств
- •5.3.2. Схеми мереж зовнішнього електропостачання електрифікованих залізниць
- •5.3.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання міст
- •5.3.4. Схеми зовнішнього електропостачання в сільський місцевості
- •5.4. Мережі внутрішнього розподілу електроенергії на напрузі більше 1000 в
- •5.4.1. Радіальні схеми розподільних мереж
- •5.4.2. Магістральні схеми розподільних мереж
- •5.4.3. Комплексні схеми розподільних мереж
- •6. Розподільні мережі напругою нижче 1000 в
- •6.1. Системи мереж низької напруги
- •6.2. Схеми та конструктивне виконання мереж нн
- •6.2.1. Класифікація
- •6.2.2. Схеми та конструкції мереж нн
- •6.2.3. Схеми первинних з’єднань систем вводу резерву
- •6.3. Комутаційні та захисні апарати нн
- •6.3.1. Вимикачі навантаження
- •6.3.2. Силові запобіжники
- •6.3.3. Автоматичні вимикачі
- •100 До 630 а та термічного й електронного розчіплювачів
- •6.3.4. Пристрої захисного вимкнення
- •6.3.5. Пристрої захисту від перенапруг
- •6.3.6. Магнітні пускачі та контактори
- •6.4. Обмеження струмів короткого замикання в мережах нн
- •6.5. Принципи вибору апаратів та струмопровідних частин нн
- •6.5.1. Вибір обладнання за умовами тривалого нормального режиму
- •6.5.2. Перевірка за умовами тимчасових режимів (післяаварійних)
- •6.5.3. Перевірка за умовами аварійних режимів
- •6.5.4. Перевірка перерізу провідників за умовами пуску
- •6.5.5. Вибір контакторів
- •6.5.6. Вибір запобіжників
- •6.6. Розподільні пристрої мереж низької напруги
- •7. Розрахунки мереж електропостачальних систем
- •7.1. Мета та особливості електричних розрахунків мереж електропостачальних систем
- •7.2. Принципи аналізу мереж за втратами напруги
- •7.3. Розрахунок втрат напруги та перерізів проводів в лініях постійного струму та двопровідних освітлювальних лініях змінного струму
- •7.4. Випадки розрахунку мереж напругою менше 1000 в
- •7.4.1. Розрахунок мереж без врахування індуктивних опорів
- •7.4.2. Розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням
- •7.4.3. Розрахунок неповнофазних мереж нн
- •7.4.4. Особливості розрахунку трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями
- •7.5. Аналіз трифазної мережі сн/нн з симетричним навантаженням за відхиленнями напруги
- •7.6.Визначення положення рпн трансформаторів
- •Список посилань
7.5. Аналіз трифазної мережі сн/нн з симетричним навантаженням за відхиленнями напруги
Метою аналізу за відхиленнями напруги мереж СН/НН є вибір положення ПБЗ (коефіцієнту трансформації) трансформаторів численних ТП цієї мережі, розрахунок рівнів напруги на шинах НН в характерних режимах, визначення відхилень напруги та порівняння їх з чинними нормами. Розглянемо порядок розрахунків на прикладі фрагменту принципової схеми трифазної мережі СН/НН, виконаної у вигляді подвійної магістралі, що складається з джерела живлення (шин ГПП), ліній, трансформаторів та навантажень та показана на рис.7.7.
Рис.7.7.Фрагмент принципової схеми мережі СН/НН
У випадку симетричного навантаження розрахунок виконують для однієї фази, як правило, в координатах лінійної напруги. Заступна схема може бути представлена для однієї фази (рис.7.5,а,б), зазвичай не враховують поперечні параметри та втрати потужності. Такі допущення значно спрощують розрахунки, не впливаючи суттєво на кінцевий результат. Метою розрахунків є визначення коефіцієнта трансформації (положення ПБЗ), розрахункових рівнів напруги на шинах НН, відхилень їх від номінального значення та порівняння з допустимими відхиленнями.
Послідовність операцій наступна.
1.Розраховують втрати напруги в лінії та трансформаторі в максимальному, мінімальному та післяаварійному режимах за формулами
,
якщо навантаження задані потужністю
S=P+jQ
або
,
якщо вони задані струмом I
та
cos
.
Рис.7.8.Розрахункові схеми для аналізу відхилень напруги
а) для наближеної ТП; б) для віддаленої ТП
2.Визначають приведену вторинну напругу для вказаних режимів:
.
. (7.20)
.
3.За
даними максимального та мінімального
режимів розраховують бажаний коефіцієнт
трансформації, який необхідно встановити
за допомогою ПБЗ на трансформаторі з
метою забезпечення бажаного рівня
напруги, як правило,
:
. (7.21)
4.З можливих коефіцієнтів трансформації, визначених за виразом
(
),
вибирають ближній до бажаного, та визначають можливі розрахункові значення вторинної напруги:
;
;
. (7.22)
5.Визначають відхилення напруг від номінальної, порівнюють їх з допустимими та вибирають той коефіцієнт та відповідне йому положення ПБЗ, який забезпечує мінімальні відхилення для всіх режимів:
;
;
,
після чого роблять висновок щодо забезпечення вимог ГОСТ 13109-97 відносно показника якості – відхилення напруги.
Приклад 7.2. Для мережі внутрішнього електропостачання промислового підприємства, що виконана за магістральною схемою подвійними кабельними лініями від шин ГПП і живить цехові ТП, провести аналіз якості електричної енергії за відхиленнями напруги на шинах нижчої напруги (0,4 кВ) підстанцій. Принципова схема ділянки мережі з найближчою та найвіддаленішою підстанціями та необхідні розрахункові параметри показані на рис.7.6.
Мета аналізу полягає у визначенні коефіцієнтів трансформації, рівнів напруг та їх відхилень для найближчого та найвіддаленішого трансформаторів. Якщо діапазон регулювання коефіцієнту трансформації для цих трансформаторів виявиться достатнім для забезпечення допустимих відхилень наруги, то він буде достатнім і для решти підстанцій.
Розрахункові схеми відповідають показаним на (рис.7.8,а,б). Заступні схеми (рис.7.9,а,б) складаємо з врахуванням вказаних вище спрощень, розраховуємо параметри елементів, визначаємо потокорозподіл та наносимо дані на схеми.
Параметри ліній:
Ом;
Rкл2=
Rкл3=0,05
Ом;
Ом;
Xкл2=
Xкл3=0,0016
Ом;
та
параметри трансформаторів (при Uk
=5,5% та
кВт):
Ом;
Ом.
Потокорозподіл визначаємо за навантаженнями ТП в максимальному, мінімальному та після аварійному режимах. Для спрощення розрахунків приймемо, що навантаження трансформаторів однакові ST1= ST2= ST3= ST:
STмакс=(700+j100)кВА; STмін=(350+j50)кВА та STп/а=(1400+200)кВА,
тоді потужності в лініях становитимуть:
Sкл1макс=(2100+300)кВА; Sкл1мін=(1050+150)кВА; Sкл1п/а=(4200+600)кВА; Sкл2макс=(1400+200)кВА; Sкл2мін=(700+100)кВА; Sкл2макс=(2800+400)кВА; Sкл3макс=(700+100)кВА; Sкл3мін=(350+50)кВА Sкл3макс=(1400+200)кВА.
На заступних схемах потокорозподіл показано тільки для максимального режиму.
А.Розраховуємо втрати напруги в лініях та трансформаторах для ближньої ТП:
В;
В;
В;
В;
В;
В.
Визначаємо приведену вторинну напругу для всіх режимів:
=
6300 – 28,25
– 83,87
= 6187,88
В;
.=
6300 –14,125
– 41,93
=6243,94
В;
=
6300 – 56,5
– 167,74
= 6075,76
В.
а)
б)
Рис.7.9.Заступні схеми до прикладу 7.2
Бажаний коефіцієнт трансформації для забезпечення ї напруги U2=400 В:
.
Коефіцієнти трансформації: KT1=14,25; KT2=14,625; KT3=15; KT4=15,375; KT5=15,75.
Вибираємо найближчій з них KT4=15,375. Вторинні напруги та їх відхилення:
U2макс=6187,85/15,375=402,46
В,
В,
або 0,62%;
U2мін=6243,94/15,375=406,11
В,
В,
або 1,52%;
U2п/а=6075,76/15,375=395,17
В,
В,
або –1,29%.
Допустимі
відхилення забезпечуються (
для
нормальних режимів та
для
після аварійного).
Б.Розраховуємо втрати напруги в лініях та трансформаторах для дальньої ТП:
В;
Uкл2макс=12,2В;
Uкл3макс=6,1;
В;
В;
Uкл2мін=6,1В;
Uкл3мін=3,05В;
В;
В;
Uкл2п/а=24,4В;
Uкл3п/а=12,2В;
В.
Визначаємо приведену вторинну напругу для всіх режимів:
=
6300 – (28,25+12,2+6,1)
–83,87
= 6169,58 В;
=
6300 – (14,125+6,1+3,05)
–41,93 = 6234,80 В;
=
6300–(56,5+24,4+12,2)
–167,74
= 6039,16 В.
Бажаний коефіцієнт трансформації для забезпечення напруги U2=400 В:
.
З можливих коефіцієнтів вибираємо ближній: KT4=15,375.
Вторинні напруги для KT*4=15,375 з відхиленнями:
U2макс=6169,58/15,375=401,27
В,
В,
або 0,32%;
U2мін=6234,80/15,375=405,51
В,
В,
або 1,38%;
U2п/а=6039,16/15,375=392,79
В,
В,
або –1,79%.
Розраховані відхилення значно менші від допустимих, вимоги ГОСТ задовольняються.
