- •1. Розвиток та сучасний стан електропостачальних систем
- •1.1. Відомості з історії розвитку електропостачання
- •1.2. Задача електропостачальних систем. Основні вимоги та визначення
- •1.3. Проблеми електропостачання
- •1.4. Структура та функційні складові сучасних електропостачальних систем
- •1.5. Джерела живлення електропостачальних систем підприємств
- •1.6. Особливості ліній електропередачі та підстанцій електропостачальних систем
- •1.7. Принципи аналізу електропостачальних систем
- •1.7.1. Особливості електричних розрахунків електропостачальних систем
- •1.7.2. Принципові, розрахункові та заступні схеми
- •1.7.3. Векторна діаграма та електричні розрахунки ділянки електричної мережі
- •2. Електричні навантаження
- •2.1. Споживачі та приймачі електричної енергії
- •2.2. Структура електроспоживання
- •2.3. Класифікація приймачів електричної енергії
- •2.4. Загальна характеристика приймачів електричної енергії
- •2.5. Графіки електричного навантаження
- •2.6. Величини та коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень
- •2.7. Методи визначення розрахункових навантажень
- •2.7.1. Класифікація та загальна характеристика методів
- •2.7.3. Метод коефіцієнта попиту
- •2.7.4. Метод питомих витрат електроенергії
- •2.7.5. Метод питомого навантаження
- •2.7.6. Метод упорядкованих діаграм
- •2.7.7. Статистичний метод
- •2.8. Послідовність визначення розрахункових навантажень
- •2.9. Визначення пікових навантажень
- •3. Реактивна потужність в електропостачальних системах
- •3.1. Поняття реактивної потужності
- •3.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •3.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •3.4. Негативні явища, пов’язані з передачею реактивної потужності
- •3.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •3.6. Класифікація компенсувальних пристроїв
- •3.6.1. Синхронні компенсатори та синхронні двигуни
- •3.6.2. Шунтові конденсаторні батареї та реактори
- •3.7. Статичні компенсатори прямого регулювання
- •3.7.1. Регулювання зміною опору
- •3.7.2. Регулювання зміною струму
- •3.7.3. Регулювання зміною напруги
- •3.7.4. Регулювання зміною частоти
- •3.8. Статичні компенсатори непрямого регулювання
- •3.8.1. Статичні компенсатори з реакторами, керованими вентилями
- •3.8.2. Статичні компенсатори з керованими реакторами
- •3.8.3. Статичні компенсатори з параметричним регулюванням
- •3.8.4. Комбіновані статичні компенсатори
- •3.9. Розподіл компенсувальних пристроїв в мережах
- •3.9.1. Розподіл конденсаторів в радіальній мережі
- •3.9.2. Розподіл конденсаторів в магістральній мережі
- •3.9.3. Розподіл конденсаторів в мережі двох напруг
- •3.9.4. Використання синхронних двигунів для компенсації реактивної потужності
- •3.9.5. Оптимізація місця приєднання конденсаторної батареї до струмопроводу з рівномірно розподіленим навантаженням
- •3.9.6. Баланс реактивної потужності та забезпечення вимог постачальної системи в різних режимах
- •3.10. Схеми та обладнання конденсаторних установок
- •3.10.1. Схеми та обладнання конденсаторних установок нн
- •3.10.2. Схеми та обладнання конденсаторних установок напругою 6(10) кВ
- •3.10.3. Розряд конденсаторних установок
- •3.11. Плата за реактивну потужність
- •4 Якість електричної енергії в електропостачальних системах
- •4.1. Загальні засади
- •4.3.2. Коливання напруги
- •- Розмахом зміни напруги, - дозою флікера.
- •4.3.3. Несинусоїдність напруги
- •4.3.7. Імпульс напруги
- •4.3.8. Тимчасова перенапруга
- •4.4. Способи розрахунку та методики визначення показників якості електроенергії
- •4.4.1. Розрахунок відхилень напруги
- •Визначати u1(1) і методом симетричних складових;
- •Визначати u1(1) і за наближеною формулою
- •4.4.2. Розрахунок коливань напруги
- •4.4.3. Розрахунок несинусоїдності напруги
- •4.4.4. Розрахунок несиметрії напруг
- •Розраховувати u2(1)і за методом симетричних складових;
- •Розраховувати u2(1)і за наближеною формулою
- •4.4.5. Розрахунок відхилення частоти
- •4.4.7. Розрахунок імпульсів напруги
- •Електроприймачі, на роботу яких зміна частоти практично не впливає. До них відносяться освітлення, значна частина електротермічного обладнання, електролізні і електрозварювальні установки тощо.
- •Споживачі, продуктивність механізмів яких змінюється пропорційно другого, третього і більш високого ступеню частоти: вентилятори, відцентрові помпи, турбокомпресори тощо.
- •4.6. Нормалізація та регулювання показників якості електроенергії
- •4.6.1. Регулювання частоти
- •4.6.2. Регулювання напруги
- •4.6.3. Зменшення коливань напруги
- •4.6.4. Зменшення рівня вищих гармонік
- •4.6.5. Симетрування навантажень
- •5. Схеми та обладнання електропостачальних мереж напругою понад 1000 в
- •5.1. Класифікація мереж електропостачальних систем.
- •5.2. Підстанції мереж електропостачальних систем
- •5.2.1. Головні понижувальні підстанції
- •5.2.2. Розподільні пункти
- •5.2.3. Цехові та розподільні підстанції
- •5.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання
- •5.3.1. Схеми мереж зовнішнього електропостачання промислових підприємств
- •5.3.2. Схеми мереж зовнішнього електропостачання електрифікованих залізниць
- •5.3.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання міст
- •5.3.4. Схеми зовнішнього електропостачання в сільський місцевості
- •5.4. Мережі внутрішнього розподілу електроенергії на напрузі більше 1000 в
- •5.4.1. Радіальні схеми розподільних мереж
- •5.4.2. Магістральні схеми розподільних мереж
- •5.4.3. Комплексні схеми розподільних мереж
- •6. Розподільні мережі напругою нижче 1000 в
- •6.1. Системи мереж низької напруги
- •6.2. Схеми та конструктивне виконання мереж нн
- •6.2.1. Класифікація
- •6.2.2. Схеми та конструкції мереж нн
- •6.2.3. Схеми первинних з’єднань систем вводу резерву
- •6.3. Комутаційні та захисні апарати нн
- •6.3.1. Вимикачі навантаження
- •6.3.2. Силові запобіжники
- •6.3.3. Автоматичні вимикачі
- •100 До 630 а та термічного й електронного розчіплювачів
- •6.3.4. Пристрої захисного вимкнення
- •6.3.5. Пристрої захисту від перенапруг
- •6.3.6. Магнітні пускачі та контактори
- •6.4. Обмеження струмів короткого замикання в мережах нн
- •6.5. Принципи вибору апаратів та струмопровідних частин нн
- •6.5.1. Вибір обладнання за умовами тривалого нормального режиму
- •6.5.2. Перевірка за умовами тимчасових режимів (післяаварійних)
- •6.5.3. Перевірка за умовами аварійних режимів
- •6.5.4. Перевірка перерізу провідників за умовами пуску
- •6.5.5. Вибір контакторів
- •6.5.6. Вибір запобіжників
- •6.6. Розподільні пристрої мереж низької напруги
- •7. Розрахунки мереж електропостачальних систем
- •7.1. Мета та особливості електричних розрахунків мереж електропостачальних систем
- •7.2. Принципи аналізу мереж за втратами напруги
- •7.3. Розрахунок втрат напруги та перерізів проводів в лініях постійного струму та двопровідних освітлювальних лініях змінного струму
- •7.4. Випадки розрахунку мереж напругою менше 1000 в
- •7.4.1. Розрахунок мереж без врахування індуктивних опорів
- •7.4.2. Розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням
- •7.4.3. Розрахунок неповнофазних мереж нн
- •7.4.4. Особливості розрахунку трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями
- •7.5. Аналіз трифазної мережі сн/нн з симетричним навантаженням за відхиленнями напруги
- •7.6.Визначення положення рпн трансформаторів
- •Список посилань
7.4.3. Розрахунок неповнофазних мереж нн
В мережах трифазного струму типу TN нейтральний робочий провід N чи суміщений PEN використовують для приєднання однофазних навантажень на фазну напругу. Переважно це освітлювальне навантаження, а іноді й силове – однофазні зварювальні трансформатори, печі опору тощо. Під час проектування таких мереж навантаження розподіляють рівномірно між фазами, однак в експлуатації іноді виникають режимні ситуації, коли до трифазної мережі виявляється приєднаною лише одна група однофазних приймачів чи дві групи до різних фаз. А інколи вже під час проектування з метою економії провідникового матеріалу відгалуження для освітлення виконують двома фазними та нейтральним проводами (двофазне відгалуження, рис. 7.4,а) чи одним фазним та нейтральним проводами (однофазне відгалуження, рис.7.4,б). Такі лінії є несиметричними і називаються неповнофазними.
Розглянемо методи розрахунку таких ліній.
Для двофазного відгалуження від чотирипровідної трифазної лінії з активним (освітлювальним) навантаженням, приєднаного до фаз L1 та L2, з однаковими значеннями струмів навантаження ІL1=ІL2=І необхідно визначити втрати напруги.
Позначимо
опори фазних проводів RB
=RC=R
(їх
перерізи приймаємо однаковими), а
нейтрального проводу RN.
Спади напруги в фазних проводах
,
в нейтральному
,
де IN
– струм
в нейтральному проводі, рівний геометричній
сумі фазних струмів з протилежним знаком
(рис.7.5б), його абсолютне чисельне значення
дорівнює значенню фазного струму IN=І
(див
векторну діаграму струмів на рис.7.5,а).
Вектори
спадів напруги у фазних проводах за
абсолютними значеннями рівні між собою,
а за напрямом протилежні напряму
відповідних струмів:
,
;
аналогічно і вектор спаду напруги в
нейтралі
.
Проекція
вектора
на вектори UB
та
UC
становить
=
,
тобто, якщо RB
=RC=Rn=R
та
з урахуванням напрямів векторів спаду
напруг,
сумарний
спад напруги в фазі В
становить:
+
=1,5
. (7.14)
Рис.7.4. До розрахунку неповнофазних режимів:
а– двофазне відгалуження; б – однофазне відгалуження
У фазі С втрата напруги буде такою самою, тому кінцева формула для визначення втрати напруги буде:
, (7.15)
де l – довжина відгалуження.
Для декількох навантажень
(7.16)
Рис.7.5.Векторні діаграми: а – струмів двофазного відгалуження;
б – напруг двофазного відгалуження
Якщо навантаження задані потужністю Р (на дві фази)
,.
то формула для розрахунку втрати напруги прийме вигляд:
. (7.17)
Для однофазного відгалуження втрата напруги визначається за формулами (7.5) та (7.9):
та
.
Підставимо
лінійну напругу
й отримаємо:
. (7.18)
Для оцінки сумарного значення відхилення напруги необхідно до отриманого значення втрати на відгалуженні додати втрату напруги на попередніх ділянках магістральної лінії до початку відгалуження.
7.4.4. Особливості розрахунку трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями
Для електричних мереж промислового освітлення все ширше застосовують комплектні конструкції, які забезпечують рівномірний розподіл світильників між фазами, мають високий ступінь безпеки та надійності.
Електричний розрахунок таких мереж має певні особливості у порівнянні з розрахунками мереж з рівномірно розподіленими трифазними відгалуженнями. На рис.7.6 показано схему трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями – лампами електричного освітлення, на якому: ІL – струм одного світильника; n – кількість світильників в кожній фазі, L – довжина головної ділянки; lo. – відстань між світильниками, приєднаними по черзі до різних фаз.
Струм головної ділянки фази L1 довжиною (L+2lo) дорівнює nIL, на решті ділянці фази довжиною (3n-1)lo навантаження є рівномірно розподіленим, одиничне значення якого IL визначається струмом одного світильника. Рівномірно розподілене навантаження nIL можна замінити зосередженим, прикладеним до середини ділянки довжиною (3n-1)lo Отже,
спад напруги в фазному проводі фази L1 буде
.
Рис.7.6. Схема трифазної мережі з рівномірно розподіленими
однофазними електроприймачами
Струм в нейтральному проводі визначається як еквівалентний за умов особливості додавання струмів фаз: на останній ділянці струм дорівнює струму одного світильника IL, на передостанній – векторній сумі струмів світильників фаз L1 та L2, тобто також струму одного світильника IL (див. рис.7.5,а); на третій ділянці з кінця струм дорівнює векторній сумі світильників фаз L1, L2 та L3, тобто нулю. Таким чином, струм IL проходить у кожних двох ділянках з трьох у тій частині мережі, де приєднані навантаження, тобто еквівалентний розрахунковий струм становить 2/3 від струму IL. За умови однакової кількості світильників у фазах струм головної ділянки нульового проводу дорівнює нулю. Спад напруги в нейтральному проводі визначиться з виразу
,
а сумарний спад напруги від початку лінії до останнього світильника у фазі L1 становитиме
+
. (7.19)
Друга складова правої частини рівняння впливає несуттєво на результат, однак іноді може бути врахована.
