
- •1. Розвиток та сучасний стан електропостачальних систем
- •1.1. Відомості з історії розвитку електропостачання
- •1.2. Задача електропостачальних систем. Основні вимоги та визначення
- •1.3. Проблеми електропостачання
- •1.4. Структура та функційні складові сучасних електропостачальних систем
- •1.5. Джерела живлення електропостачальних систем підприємств
- •1.6. Особливості ліній електропередачі та підстанцій електропостачальних систем
- •1.7. Принципи аналізу електропостачальних систем
- •1.7.1. Особливості електричних розрахунків електропостачальних систем
- •1.7.2. Принципові, розрахункові та заступні схеми
- •1.7.3. Векторна діаграма та електричні розрахунки ділянки електричної мережі
- •2. Електричні навантаження
- •2.1. Споживачі та приймачі електричної енергії
- •2.2. Структура електроспоживання
- •2.3. Класифікація приймачів електричної енергії
- •2.4. Загальна характеристика приймачів електричної енергії
- •2.5. Графіки електричного навантаження
- •2.6. Величини та коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень
- •2.7. Методи визначення розрахункових навантажень
- •2.7.1. Класифікація та загальна характеристика методів
- •2.7.3. Метод коефіцієнта попиту
- •2.7.4. Метод питомих витрат електроенергії
- •2.7.5. Метод питомого навантаження
- •2.7.6. Метод упорядкованих діаграм
- •2.7.7. Статистичний метод
- •2.8. Послідовність визначення розрахункових навантажень
- •2.9. Визначення пікових навантажень
- •3. Реактивна потужність в електропостачальних системах
- •3.1. Поняття реактивної потужності
- •3.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •3.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •3.4. Негативні явища, пов’язані з передачею реактивної потужності
- •3.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •3.6. Класифікація компенсувальних пристроїв
- •3.6.1. Синхронні компенсатори та синхронні двигуни
- •3.6.2. Шунтові конденсаторні батареї та реактори
- •3.7. Статичні компенсатори прямого регулювання
- •3.7.1. Регулювання зміною опору
- •3.7.2. Регулювання зміною струму
- •3.7.3. Регулювання зміною напруги
- •3.7.4. Регулювання зміною частоти
- •3.8. Статичні компенсатори непрямого регулювання
- •3.8.1. Статичні компенсатори з реакторами, керованими вентилями
- •3.8.2. Статичні компенсатори з керованими реакторами
- •3.8.3. Статичні компенсатори з параметричним регулюванням
- •3.8.4. Комбіновані статичні компенсатори
- •3.9. Розподіл компенсувальних пристроїв в мережах
- •3.9.1. Розподіл конденсаторів в радіальній мережі
- •3.9.2. Розподіл конденсаторів в магістральній мережі
- •3.9.3. Розподіл конденсаторів в мережі двох напруг
- •3.9.4. Використання синхронних двигунів для компенсації реактивної потужності
- •3.9.5. Оптимізація місця приєднання конденсаторної батареї до струмопроводу з рівномірно розподіленим навантаженням
- •3.9.6. Баланс реактивної потужності та забезпечення вимог постачальної системи в різних режимах
- •3.10. Схеми та обладнання конденсаторних установок
- •3.10.1. Схеми та обладнання конденсаторних установок нн
- •3.10.2. Схеми та обладнання конденсаторних установок напругою 6(10) кВ
- •3.10.3. Розряд конденсаторних установок
- •3.11. Плата за реактивну потужність
- •4 Якість електричної енергії в електропостачальних системах
- •4.1. Загальні засади
- •4.3.2. Коливання напруги
- •- Розмахом зміни напруги, - дозою флікера.
- •4.3.3. Несинусоїдність напруги
- •4.3.7. Імпульс напруги
- •4.3.8. Тимчасова перенапруга
- •4.4. Способи розрахунку та методики визначення показників якості електроенергії
- •4.4.1. Розрахунок відхилень напруги
- •Визначати u1(1) і методом симетричних складових;
- •Визначати u1(1) і за наближеною формулою
- •4.4.2. Розрахунок коливань напруги
- •4.4.3. Розрахунок несинусоїдності напруги
- •4.4.4. Розрахунок несиметрії напруг
- •Розраховувати u2(1)і за методом симетричних складових;
- •Розраховувати u2(1)і за наближеною формулою
- •4.4.5. Розрахунок відхилення частоти
- •4.4.7. Розрахунок імпульсів напруги
- •Електроприймачі, на роботу яких зміна частоти практично не впливає. До них відносяться освітлення, значна частина електротермічного обладнання, електролізні і електрозварювальні установки тощо.
- •Споживачі, продуктивність механізмів яких змінюється пропорційно другого, третього і більш високого ступеню частоти: вентилятори, відцентрові помпи, турбокомпресори тощо.
- •4.6. Нормалізація та регулювання показників якості електроенергії
- •4.6.1. Регулювання частоти
- •4.6.2. Регулювання напруги
- •4.6.3. Зменшення коливань напруги
- •4.6.4. Зменшення рівня вищих гармонік
- •4.6.5. Симетрування навантажень
- •5. Схеми та обладнання електропостачальних мереж напругою понад 1000 в
- •5.1. Класифікація мереж електропостачальних систем.
- •5.2. Підстанції мереж електропостачальних систем
- •5.2.1. Головні понижувальні підстанції
- •5.2.2. Розподільні пункти
- •5.2.3. Цехові та розподільні підстанції
- •5.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання
- •5.3.1. Схеми мереж зовнішнього електропостачання промислових підприємств
- •5.3.2. Схеми мереж зовнішнього електропостачання електрифікованих залізниць
- •5.3.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання міст
- •5.3.4. Схеми зовнішнього електропостачання в сільський місцевості
- •5.4. Мережі внутрішнього розподілу електроенергії на напрузі більше 1000 в
- •5.4.1. Радіальні схеми розподільних мереж
- •5.4.2. Магістральні схеми розподільних мереж
- •5.4.3. Комплексні схеми розподільних мереж
- •6. Розподільні мережі напругою нижче 1000 в
- •6.1. Системи мереж низької напруги
- •6.2. Схеми та конструктивне виконання мереж нн
- •6.2.1. Класифікація
- •6.2.2. Схеми та конструкції мереж нн
- •6.2.3. Схеми первинних з’єднань систем вводу резерву
- •6.3. Комутаційні та захисні апарати нн
- •6.3.1. Вимикачі навантаження
- •6.3.2. Силові запобіжники
- •6.3.3. Автоматичні вимикачі
- •100 До 630 а та термічного й електронного розчіплювачів
- •6.3.4. Пристрої захисного вимкнення
- •6.3.5. Пристрої захисту від перенапруг
- •6.3.6. Магнітні пускачі та контактори
- •6.4. Обмеження струмів короткого замикання в мережах нн
- •6.5. Принципи вибору апаратів та струмопровідних частин нн
- •6.5.1. Вибір обладнання за умовами тривалого нормального режиму
- •6.5.2. Перевірка за умовами тимчасових режимів (післяаварійних)
- •6.5.3. Перевірка за умовами аварійних режимів
- •6.5.4. Перевірка перерізу провідників за умовами пуску
- •6.5.5. Вибір контакторів
- •6.5.6. Вибір запобіжників
- •6.6. Розподільні пристрої мереж низької напруги
- •7. Розрахунки мереж електропостачальних систем
- •7.1. Мета та особливості електричних розрахунків мереж електропостачальних систем
- •7.2. Принципи аналізу мереж за втратами напруги
- •7.3. Розрахунок втрат напруги та перерізів проводів в лініях постійного струму та двопровідних освітлювальних лініях змінного струму
- •7.4. Випадки розрахунку мереж напругою менше 1000 в
- •7.4.1. Розрахунок мереж без врахування індуктивних опорів
- •7.4.2. Розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням
- •7.4.3. Розрахунок неповнофазних мереж нн
- •7.4.4. Особливості розрахунку трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями
- •7.5. Аналіз трифазної мережі сн/нн з симетричним навантаженням за відхиленнями напруги
- •7.6.Визначення положення рпн трансформаторів
- •Список посилань
6.5.6. Вибір запобіжників
Вибір запобіжника виконують за номінальним струмом за умовою
Іном.зп Іроб.макс (6.5)
й приймають запобіжник з ближчим більшим значенням Іном.зп..
Надійна робота запобіжника забезпечується для максимальних струмів КЗ, менших від номінального струму вимикання запобіжника (Іном.вим),та для напруги мережі (Uном.м), що не перевищує номінальну напругу запобіжника (Uном,зап)
Іном вим Ікз.макс ; Uном.зап Uном.м (6.6)
Вибір плавкої вставки виконують за умов максимального тривалого робочого режиму, пускового режиму та забезпечення захисту від мінімального струму КЗ в кінці лінії. Плавка вставка не повинна перегоряти в умовах роботи з максимальним робочим струмом і під час пуску та, навпаки, надійно перегоряти у випадку КЗ в кінці лінії за час tпв=0,1-0,2с.
Отже, номінальний струм плавкої вставки вибирають за наступних умов:
– нормального режиму
Іном.пв квідл Іроб.макс ; (6.7)
– пуску або режиму короткочасного перевантаження
Іном.пв Іпік/кп ; (6.8)
– чутливості захисту
Іном.пв Ікз.мін/кч, (6.9)
де Іроб.макс – максимальний тривалий робочий струм;
квідл=1,1 – 1,25 – коефіцієнт відлагодження;
Іпік – пусковий струм або струм короткочасного перевантаження;
кп –коефіцієнт важкості пуску, рівний: для легкого пуску – 1,6-2; для важких умов пуску (час розгону t 10c) – 2,5;
Ікз.мін – найменше значення струму КЗ в кінці лінії;
кч – мінімальний коефіцієнт чутливості.
Для лінії, що захищена запобіжником та живить декілька двигунів, які в свою чергу захищені запобіжниками, необхідно забезпечити вибір плавкої вставки з врахуванням найтяжкого пускового режиму та забезпечення селективності. Якщо не передбачений самозапуск, то для вибору плавкої вставки слід брати найбільший пусковий струм, який накладається на сумарний робочий струм решти двигунів:
Іном.пв
; (6.10)
за умов самозапуску –
Іном.пв
(6.11)
Після проведення розрахунків визначають найбільше розрахункове значення і вибирають найближчу більшу за номінальним струмом вставку.
Селективність спрацювання кількох послідовно увімкнених запобіжників полягає в тому, що під час КЗ повинна перегоряти вставка найближчого до місця пошкодження запобіжника. Ця умова буде надійно забезпечуватись, якщо захисна характеристика цієї вставки розміщена вище характеристики попередньої вставки на два ступені шкали номінальних струмів.
Чутливість запобіжників перевіряють за такими умовами:
номінальний струм плавкої вставки повинен бути, як мінімум, у три рази меншим від мінімального струму КЗ в кінці ділянки, що захищається
Іном.пв
; (6.12)
якщо запобіжник використовують у вибухонебезпечному середовищі, то попередній вираз має вигляд
Іном.пв
. (6.13)
Мінімальним струмом КЗ в установках НН із заземленою нейтраллю у більшості випадків є струм однофазного КЗ, а в установках з ізольованою нейтраллю – струм двофазного КЗ.
6.6. Розподільні пристрої мереж низької напруги
Розподільні пристрої в мережах НН виконують функції приймання та розподілу електричної енергії, захисту обладнання від надструмів перевантаження та коротких замикань, а в окремих випадках – від перенапруг, захисту людей та унеможливлення несанкціонованого доступу сторонніх осіб. В них розташовують пристрої сигналізації, вимірювання та обліку, а також елементів систем диспетчеризації та автоматики. Конструктивно розподільні пристрої НН виконують у вигляді щитів, які складаються з однієї або декількох шаф і являють собою єдиний конструктив (оболонку). Вони можуть бути встановленими на підлозі, чи навішені на стіні, чи вбудованими в неї. Розподільні пристрої НН характеризують:
-електричними параметрами (номінальними напругою, частотою та струмом);
-ступенем захисту IP XX (згідно ГОСТ 14254-96);
-умовами експлуатації за дією механічних факторів зовнішнього середовища (згідно ГОСТ 1751.1-90);
-кліматичним виконанням (згідно ГОСТ 15543.1-89).
Виконання щитів повинно відповідати „Правилам будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок” (ДНАОП 0.00-1.32-01.); „Правилам безпечної експлуатації електроустановок споживачів” (ДНАОП 0.00-1.21-98); „Правилам захисту від статичної електрики” (ДНАОП 0.00-1.29-97).
Промисловість виготовляє нормалізовані пристрої розподілу різноманітного виконання (наприклад, пункти розподільні ПР-11, пристрої ввідно-розподільні ВРУ-1, УВР, ЩО-94 тощо), а також найрізноманітніші складові для індивідуального виготовлення щитів, шаф, щитків, ящиків різного призначення та конструкцій.
Рис.6.26. Фрагмент схеми розподільної мережі промислового підприємства
На рис.6.26 показано фрагмент принципової схеми радіальної мережі НН промислового підприємства, на якій показано розподільні пристрої чотирьох рівнів розподілу. Для прикладу на рис.6.28 показано схему ввідно-розподільного щита для живлення споживачів ремонтно-механічного цеху (РМЦ), які віднесено до 2-ї категорії за надійністю, а тому передбачено резервування (ручний ввід резерву).
Перерізи кабелів та провідників вибирають за допустимим струмом та перевіряють за втратами напруги в максимальному усталеному режимі, а також за значенням залишкової напруги під час пусків двигунів. Перевірку вибраних перерізів за термічною стійкістю виконують з врахуванням ефекту струмообмеження. Умовні криві струму з ефектом струмообмеження показані на рис 6.27.
Пікове значення та тепловий імпульс струму КЗ визначають за кривими (рис 6.20,г,д) в залежності від розрахункового усталеного струму трифазного металевого КЗ на шинах розподільного пристрою, до якого приєднаний даний апарат.
Значення мінімальних допустимих перерізів (для відповідного матеріалу жили та типу ізоляції) в залежності від теплового імпульсу I2t наведені в табл. 6.1.
Параметри автоматичних вимикачів узгоджують з перерізом вибраних провідників таким чином, щоб номінальний струм вимикача був меншим від допустимого струму провідника. За струмами КЗ вимикачі перевіряються з урахуванням їх обмеження. Захисні характеристики повинні відповідати характеру приєднання.
Замість автоматичних вимикачів можна у відповідних випадках застосувати вимикачі навантаження із запобіжниками.
Рис 6.27. Умовні криві струму КЗ
Рис. 6.28. Схема ввідно-розподільного щита РМЦ (приклад)
Вибір схеми щитка ділянки цеху базується на наступних засадах:
- ввідний апарат – вимикач навантаження з номінальним струмом не меншим від номінального струму автоматичного вимикача на початку лінії живлення;
- перерізи провідників ліній визначаються, як вказано в п.6.5;
- лінійні апарати – автоматичні вимикачі або блоки вимикач-запобіжник також вибираються за п.6.5.
На рис. 6.29 показана схема щитка ділянки цеху.
Конструктивне виконання вибирається у відповідності з конкретними умовами (навісний, вбудований тощо), з рівнем захисту IPXX за умовами довкілля. тощо). Все більшого розповсюдження набирають збірні конструкції на основі універсальних шаф з великим набором аксесуарів, які випускають вітчизняні та зарубіжні фірми.
Рис. 6.29. Схема розподільного щитка (приклад)
Приклади конструкції такого роду шаф для розташування низьковольтного обладнання наведено на рис. 6.30.
На рис. 6.30,а показано конструкцію шафи Prisma P концерну «Шнайдер Електрик» з набором різноманітного обладнання та аксесуарів на струм вводу до 3200А. Така конструкція підходить до першого та другого рівнів розподілу. На рис. 6.30,б показана шафа типу Prisma G тієї ж фірми на струм до 630А, яка придатна для другого та третього рівнів розподілу.Існують конструкції шаф збірного типу на менші струми.
а) б)
Рис 6.30. Конструкції шаф для розподілу електроенергії на низький напрузі: а) Prisma P, б) Prisma G
На рис 6.31. показано щит НН на дві секції з автоматичними вимикачами на вводах та мультивертами шириною 100мм на струми від 250 до 400А на фідерах та секційному вимикачі. На менші струми (до 160А) ширина мультиверта становить 50мм. Застосування цих комутаційних апаратів дозволяє суттєво зменшити розміри щитів та підвищити безпеку експлуатації у порівнянні з щитами, в яких застосовано конструкції роз’єднувачів та запобіжників старого типу.
Рис 6.31. Двосекційний розподільний щит на вводи до 1600А з мультивертами від 250 до 400А на фідерах
Габарити щита: висота – 2000мм, ширина – 2400мм, глибина – 400мм. Досвід експлуатації таких конструкцій підтверджує високій рівень їх техніко-економічних показників.
Контрольні запитання до розділу 6:
В чому полягають особливості мереж НН типів IT, TT, TN-C, TN-S?
Наведіть класифікацію мереж НН за різними ознаками.
Які основні схеми та конструкції застосовують в мережах НН?
Які схеми систем вводу резерву застосовують в мережах НН?
Наведіть основні характеристики вимикачів навантаження (автоматичних вимикачів, пристроїв захисного вимкнення, пристроїв захисту від перенапруг, магнітних пускачів та контакторів) та їх конструктивні особливості.
Які чинники впливають на обмеження струмів КЗ в мережах НН?
За якими параметрами вибирають комутаційно-захисне обладнання та перерізи повідних частин в мережах НН за умов нормальних, аварійних, післяаварійних та пускових режимів?
Наведіть принципові схеми та охарактеризуйте принципи конструктивної побудови розподільних пристроїв НН?