- •1. Розвиток та сучасний стан електропостачальних систем
- •1.1. Відомості з історії розвитку електропостачання
- •1.2. Задача електропостачальних систем. Основні вимоги та визначення
- •1.3. Проблеми електропостачання
- •1.4. Структура та функційні складові сучасних електропостачальних систем
- •1.5. Джерела живлення електропостачальних систем підприємств
- •1.6. Особливості ліній електропередачі та підстанцій електропостачальних систем
- •1.7. Принципи аналізу електропостачальних систем
- •1.7.1. Особливості електричних розрахунків електропостачальних систем
- •1.7.2. Принципові, розрахункові та заступні схеми
- •1.7.3. Векторна діаграма та електричні розрахунки ділянки електричної мережі
- •2. Електричні навантаження
- •2.1. Споживачі та приймачі електричної енергії
- •2.2. Структура електроспоживання
- •2.3. Класифікація приймачів електричної енергії
- •2.4. Загальна характеристика приймачів електричної енергії
- •2.5. Графіки електричного навантаження
- •2.6. Величини та коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень
- •2.7. Методи визначення розрахункових навантажень
- •2.7.1. Класифікація та загальна характеристика методів
- •2.7.3. Метод коефіцієнта попиту
- •2.7.4. Метод питомих витрат електроенергії
- •2.7.5. Метод питомого навантаження
- •2.7.6. Метод упорядкованих діаграм
- •2.7.7. Статистичний метод
- •2.8. Послідовність визначення розрахункових навантажень
- •2.9. Визначення пікових навантажень
- •3. Реактивна потужність в електропостачальних системах
- •3.1. Поняття реактивної потужності
- •3.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •3.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •3.4. Негативні явища, пов’язані з передачею реактивної потужності
- •3.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •3.6. Класифікація компенсувальних пристроїв
- •3.6.1. Синхронні компенсатори та синхронні двигуни
- •3.6.2. Шунтові конденсаторні батареї та реактори
- •3.7. Статичні компенсатори прямого регулювання
- •3.7.1. Регулювання зміною опору
- •3.7.2. Регулювання зміною струму
- •3.7.3. Регулювання зміною напруги
- •3.7.4. Регулювання зміною частоти
- •3.8. Статичні компенсатори непрямого регулювання
- •3.8.1. Статичні компенсатори з реакторами, керованими вентилями
- •3.8.2. Статичні компенсатори з керованими реакторами
- •3.8.3. Статичні компенсатори з параметричним регулюванням
- •3.8.4. Комбіновані статичні компенсатори
- •3.9. Розподіл компенсувальних пристроїв в мережах
- •3.9.1. Розподіл конденсаторів в радіальній мережі
- •3.9.2. Розподіл конденсаторів в магістральній мережі
- •3.9.3. Розподіл конденсаторів в мережі двох напруг
- •3.9.4. Використання синхронних двигунів для компенсації реактивної потужності
- •3.9.5. Оптимізація місця приєднання конденсаторної батареї до струмопроводу з рівномірно розподіленим навантаженням
- •3.9.6. Баланс реактивної потужності та забезпечення вимог постачальної системи в різних режимах
- •3.10. Схеми та обладнання конденсаторних установок
- •3.10.1. Схеми та обладнання конденсаторних установок нн
- •3.10.2. Схеми та обладнання конденсаторних установок напругою 6(10) кВ
- •3.10.3. Розряд конденсаторних установок
- •3.11. Плата за реактивну потужність
- •4 Якість електричної енергії в електропостачальних системах
- •4.1. Загальні засади
- •4.3.2. Коливання напруги
- •- Розмахом зміни напруги, - дозою флікера.
- •4.3.3. Несинусоїдність напруги
- •4.3.7. Імпульс напруги
- •4.3.8. Тимчасова перенапруга
- •4.4. Способи розрахунку та методики визначення показників якості електроенергії
- •4.4.1. Розрахунок відхилень напруги
- •Визначати u1(1) і методом симетричних складових;
- •Визначати u1(1) і за наближеною формулою
- •4.4.2. Розрахунок коливань напруги
- •4.4.3. Розрахунок несинусоїдності напруги
- •4.4.4. Розрахунок несиметрії напруг
- •Розраховувати u2(1)і за методом симетричних складових;
- •Розраховувати u2(1)і за наближеною формулою
- •4.4.5. Розрахунок відхилення частоти
- •4.4.7. Розрахунок імпульсів напруги
- •Електроприймачі, на роботу яких зміна частоти практично не впливає. До них відносяться освітлення, значна частина електротермічного обладнання, електролізні і електрозварювальні установки тощо.
- •Споживачі, продуктивність механізмів яких змінюється пропорційно другого, третього і більш високого ступеню частоти: вентилятори, відцентрові помпи, турбокомпресори тощо.
- •4.6. Нормалізація та регулювання показників якості електроенергії
- •4.6.1. Регулювання частоти
- •4.6.2. Регулювання напруги
- •4.6.3. Зменшення коливань напруги
- •4.6.4. Зменшення рівня вищих гармонік
- •4.6.5. Симетрування навантажень
- •5. Схеми та обладнання електропостачальних мереж напругою понад 1000 в
- •5.1. Класифікація мереж електропостачальних систем.
- •5.2. Підстанції мереж електропостачальних систем
- •5.2.1. Головні понижувальні підстанції
- •5.2.2. Розподільні пункти
- •5.2.3. Цехові та розподільні підстанції
- •5.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання
- •5.3.1. Схеми мереж зовнішнього електропостачання промислових підприємств
- •5.3.2. Схеми мереж зовнішнього електропостачання електрифікованих залізниць
- •5.3.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання міст
- •5.3.4. Схеми зовнішнього електропостачання в сільський місцевості
- •5.4. Мережі внутрішнього розподілу електроенергії на напрузі більше 1000 в
- •5.4.1. Радіальні схеми розподільних мереж
- •5.4.2. Магістральні схеми розподільних мереж
- •5.4.3. Комплексні схеми розподільних мереж
- •6. Розподільні мережі напругою нижче 1000 в
- •6.1. Системи мереж низької напруги
- •6.2. Схеми та конструктивне виконання мереж нн
- •6.2.1. Класифікація
- •6.2.2. Схеми та конструкції мереж нн
- •6.2.3. Схеми первинних з’єднань систем вводу резерву
- •6.3. Комутаційні та захисні апарати нн
- •6.3.1. Вимикачі навантаження
- •6.3.2. Силові запобіжники
- •6.3.3. Автоматичні вимикачі
- •100 До 630 а та термічного й електронного розчіплювачів
- •6.3.4. Пристрої захисного вимкнення
- •6.3.5. Пристрої захисту від перенапруг
- •6.3.6. Магнітні пускачі та контактори
- •6.4. Обмеження струмів короткого замикання в мережах нн
- •6.5. Принципи вибору апаратів та струмопровідних частин нн
- •6.5.1. Вибір обладнання за умовами тривалого нормального режиму
- •6.5.2. Перевірка за умовами тимчасових режимів (післяаварійних)
- •6.5.3. Перевірка за умовами аварійних режимів
- •6.5.4. Перевірка перерізу провідників за умовами пуску
- •6.5.5. Вибір контакторів
- •6.5.6. Вибір запобіжників
- •6.6. Розподільні пристрої мереж низької напруги
- •7. Розрахунки мереж електропостачальних систем
- •7.1. Мета та особливості електричних розрахунків мереж електропостачальних систем
- •7.2. Принципи аналізу мереж за втратами напруги
- •7.3. Розрахунок втрат напруги та перерізів проводів в лініях постійного струму та двопровідних освітлювальних лініях змінного струму
- •7.4. Випадки розрахунку мереж напругою менше 1000 в
- •7.4.1. Розрахунок мереж без врахування індуктивних опорів
- •7.4.2. Розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням
- •7.4.3. Розрахунок неповнофазних мереж нн
- •7.4.4. Особливості розрахунку трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями
- •7.5. Аналіз трифазної мережі сн/нн з симетричним навантаженням за відхиленнями напруги
- •7.6.Визначення положення рпн трансформаторів
- •Список посилань
6.3.3. Автоматичні вимикачі
Автоматичний вимикач – це комутаційний апарат, призначений для виконання функцій оперативних перемикань, захисту від перевантаження, захисту від коротких замикань, захисту персоналу від прямого дотику, іноді й захисту мінімальної напруги та виконання функції гарантованого розриву чи навіть видимого розриву у висувному виконанні. Автоматичним вимикачам також притаманний більший чи менший ефект струмообмеженення під час КЗ.
Від вимикачів навантаження автоматичні вимикачі (далі – вимикачі) відрізняються наявністю дугогасильної камери та пристроєм автоматичного вимкнення, який ще називають максимальним розчіплювачем струму або просто розчіплювачем. Вони бувають електромагнітними, комбінованими (з тепловим та електромагнітним елементами), електронними. Для вимикачів виробляють цілу низку допоміжних пристроїв: незалежні розчіплювачі максимальної та мінімальної напруги, додаткові контакти стану та спрацювання захисту, моторні приводи, касети та цоколі для висувного виконання тощо.
На схемах автоматичні вимикачі позначають, як показано на рис.6.16,д,е.
Виготовлення автоматичних вимикачів регламентовано нормами МЕК 947.2, що дало значний поштовх в напрямку стандартизації параметрів, габаритів, характеристик тощо, й привело до значного підвищення якості та надійності. Великим досягненням в цій сфері можна вважати створення норм для виготовлення найпоширенішого класу автоматичних вимикачів та іншого обладнання модульного типу з встановленням на рейці DІN. Вимикачі модульного типу [6.11] охоплюють діапазон струмів від 0,5А до 63А шириною корпусу 18мм (два модулі по 9 мм) на один полюс та від 80А до 125А шириною 27мм. Решта розмірів та конфігурація корпусів однакова. Ці вимикачі можна віднести до класу малої потужності. До вимикачів середньої потужності відносять вимикачі на струми від 80А до 630А, а до потужних – на струми від 800А до 6300А.
Модульні вимикачі (рис 6.18) відповідають нормам МЕК 898, МЕК 947.2, ГОСТ Р50345-99, ГОСТ 50030.2-99, ДСТУ 3025-95; їх виробляють на один, два, три та чотири полюса. Захисний блок представляє собою тепловий елемент (біметалеву пластину) та електромагнітний елемент, які у випадку перевищення відповідного параметру діють на механізм розчеплення. Захисна характеристика складається з двох частин: обернено залежної теплового елементу та відсічки-електромагнітного. В залежності від кратності номінального струму відсічки встановлені типи захисних характеристик (рис.6.18,е).
Клема
а) б) в) г) д)
е)
Рис.6.18. Модульні автоматичні вимикачі, аксесуари та захисні характеристики: а) мотор-редуктор, б) блок-контакти положення вимикача або спрацювання захисту, в) незалежний розчіплювач максимальної або мінімальної напруги, г) 1-, 2-, 3-, 4- полюсний вимикач, д) розріз вимикача, е) захисні характеристики модульних автоматичних вимикачів
Вибір модульних вимикачів, які застосовуються для струмів значенням до 125 А, здійснюється за:
максимальним робочим струмом (Іроб.макс £ Ін);
розрахунковим струмом КЗ (Ікз £ Ідоп.кз);
захисною характеристикою (В, С, D, МА);
узгодженням з допустимим струмом кабелю (проводу).
Під час вибору апарату для визначення розрахункового струму КЗ слід враховувати можливості обмеження його перехідним опором в точці КЗ, а також ефекту струмообмеження попереднього захисного апарату.
Захисні струмочасові характеристики типу В. С і D мають оберненозалежну частину та струмову відсічку; характеристика типу МА – тільки струмову відсічку (рис.6.18).
Автоматичні вимикачі з характеристикою В (кратність струму відсічки (3-5) Ін) застосовуються для навантажень з мінімальними струмами пуску, увімкнення тощо, наприклад, електронних пристроїв.
Характеристику типу С застосовують в колах загального призначення (побутові мережі, освітлення) з можливими відносно невеликими струмами короткочасних перевантажень (пуску, увімкнення).
Характеристики типу D (Івідс =10-14 Ін) застосовують для вимикачів в колах живлення асинхронних двигунів з нечастими комутаціями (без контакторів).
Значна частина вимикачів цього класу забезпечує функцію гарантованого розриву.
Вимикачі середньої потужності (рис 6.19) охоплюють діапазон номінальних струмів від 80А до 630А з можливістю використання розчіплювачів від 16А [6.5 ].
Compaсt NS 100-630 |
Термомагнітний розчіплювач |
Електронний розчіплювач |
Рис 6.19. Зовнішній вигляд автоматичного вимикача на струми від
