- •1. Розвиток та сучасний стан електропостачальних систем
- •1.1. Відомості з історії розвитку електропостачання
- •1.2. Задача електропостачальних систем. Основні вимоги та визначення
- •1.3. Проблеми електропостачання
- •1.4. Структура та функційні складові сучасних електропостачальних систем
- •1.5. Джерела живлення електропостачальних систем підприємств
- •1.6. Особливості ліній електропередачі та підстанцій електропостачальних систем
- •1.7. Принципи аналізу електропостачальних систем
- •1.7.1. Особливості електричних розрахунків електропостачальних систем
- •1.7.2. Принципові, розрахункові та заступні схеми
- •1.7.3. Векторна діаграма та електричні розрахунки ділянки електричної мережі
- •2. Електричні навантаження
- •2.1. Споживачі та приймачі електричної енергії
- •2.2. Структура електроспоживання
- •2.3. Класифікація приймачів електричної енергії
- •2.4. Загальна характеристика приймачів електричної енергії
- •2.5. Графіки електричного навантаження
- •2.6. Величини та коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень
- •2.7. Методи визначення розрахункових навантажень
- •2.7.1. Класифікація та загальна характеристика методів
- •2.7.3. Метод коефіцієнта попиту
- •2.7.4. Метод питомих витрат електроенергії
- •2.7.5. Метод питомого навантаження
- •2.7.6. Метод упорядкованих діаграм
- •2.7.7. Статистичний метод
- •2.8. Послідовність визначення розрахункових навантажень
- •2.9. Визначення пікових навантажень
- •3. Реактивна потужність в електропостачальних системах
- •3.1. Поняття реактивної потужності
- •3.2. Споживання та генерування реактивної потужності
- •3.3. Реактивна потужність в електричній мережі
- •3.4. Негативні явища, пов’язані з передачею реактивної потужності
- •3.5. Заходи щодо зменшення споживання реактивної потужності
- •3.6. Класифікація компенсувальних пристроїв
- •3.6.1. Синхронні компенсатори та синхронні двигуни
- •3.6.2. Шунтові конденсаторні батареї та реактори
- •3.7. Статичні компенсатори прямого регулювання
- •3.7.1. Регулювання зміною опору
- •3.7.2. Регулювання зміною струму
- •3.7.3. Регулювання зміною напруги
- •3.7.4. Регулювання зміною частоти
- •3.8. Статичні компенсатори непрямого регулювання
- •3.8.1. Статичні компенсатори з реакторами, керованими вентилями
- •3.8.2. Статичні компенсатори з керованими реакторами
- •3.8.3. Статичні компенсатори з параметричним регулюванням
- •3.8.4. Комбіновані статичні компенсатори
- •3.9. Розподіл компенсувальних пристроїв в мережах
- •3.9.1. Розподіл конденсаторів в радіальній мережі
- •3.9.2. Розподіл конденсаторів в магістральній мережі
- •3.9.3. Розподіл конденсаторів в мережі двох напруг
- •3.9.4. Використання синхронних двигунів для компенсації реактивної потужності
- •3.9.5. Оптимізація місця приєднання конденсаторної батареї до струмопроводу з рівномірно розподіленим навантаженням
- •3.9.6. Баланс реактивної потужності та забезпечення вимог постачальної системи в різних режимах
- •3.10. Схеми та обладнання конденсаторних установок
- •3.10.1. Схеми та обладнання конденсаторних установок нн
- •3.10.2. Схеми та обладнання конденсаторних установок напругою 6(10) кВ
- •3.10.3. Розряд конденсаторних установок
- •3.11. Плата за реактивну потужність
- •4 Якість електричної енергії в електропостачальних системах
- •4.1. Загальні засади
- •4.3.2. Коливання напруги
- •- Розмахом зміни напруги, - дозою флікера.
- •4.3.3. Несинусоїдність напруги
- •4.3.7. Імпульс напруги
- •4.3.8. Тимчасова перенапруга
- •4.4. Способи розрахунку та методики визначення показників якості електроенергії
- •4.4.1. Розрахунок відхилень напруги
- •Визначати u1(1) і методом симетричних складових;
- •Визначати u1(1) і за наближеною формулою
- •4.4.2. Розрахунок коливань напруги
- •4.4.3. Розрахунок несинусоїдності напруги
- •4.4.4. Розрахунок несиметрії напруг
- •Розраховувати u2(1)і за методом симетричних складових;
- •Розраховувати u2(1)і за наближеною формулою
- •4.4.5. Розрахунок відхилення частоти
- •4.4.7. Розрахунок імпульсів напруги
- •Електроприймачі, на роботу яких зміна частоти практично не впливає. До них відносяться освітлення, значна частина електротермічного обладнання, електролізні і електрозварювальні установки тощо.
- •Споживачі, продуктивність механізмів яких змінюється пропорційно другого, третього і більш високого ступеню частоти: вентилятори, відцентрові помпи, турбокомпресори тощо.
- •4.6. Нормалізація та регулювання показників якості електроенергії
- •4.6.1. Регулювання частоти
- •4.6.2. Регулювання напруги
- •4.6.3. Зменшення коливань напруги
- •4.6.4. Зменшення рівня вищих гармонік
- •4.6.5. Симетрування навантажень
- •5. Схеми та обладнання електропостачальних мереж напругою понад 1000 в
- •5.1. Класифікація мереж електропостачальних систем.
- •5.2. Підстанції мереж електропостачальних систем
- •5.2.1. Головні понижувальні підстанції
- •5.2.2. Розподільні пункти
- •5.2.3. Цехові та розподільні підстанції
- •5.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання
- •5.3.1. Схеми мереж зовнішнього електропостачання промислових підприємств
- •5.3.2. Схеми мереж зовнішнього електропостачання електрифікованих залізниць
- •5.3.3. Схеми мереж зовнішнього електропостачання міст
- •5.3.4. Схеми зовнішнього електропостачання в сільський місцевості
- •5.4. Мережі внутрішнього розподілу електроенергії на напрузі більше 1000 в
- •5.4.1. Радіальні схеми розподільних мереж
- •5.4.2. Магістральні схеми розподільних мереж
- •5.4.3. Комплексні схеми розподільних мереж
- •6. Розподільні мережі напругою нижче 1000 в
- •6.1. Системи мереж низької напруги
- •6.2. Схеми та конструктивне виконання мереж нн
- •6.2.1. Класифікація
- •6.2.2. Схеми та конструкції мереж нн
- •6.2.3. Схеми первинних з’єднань систем вводу резерву
- •6.3. Комутаційні та захисні апарати нн
- •6.3.1. Вимикачі навантаження
- •6.3.2. Силові запобіжники
- •6.3.3. Автоматичні вимикачі
- •100 До 630 а та термічного й електронного розчіплювачів
- •6.3.4. Пристрої захисного вимкнення
- •6.3.5. Пристрої захисту від перенапруг
- •6.3.6. Магнітні пускачі та контактори
- •6.4. Обмеження струмів короткого замикання в мережах нн
- •6.5. Принципи вибору апаратів та струмопровідних частин нн
- •6.5.1. Вибір обладнання за умовами тривалого нормального режиму
- •6.5.2. Перевірка за умовами тимчасових режимів (післяаварійних)
- •6.5.3. Перевірка за умовами аварійних режимів
- •6.5.4. Перевірка перерізу провідників за умовами пуску
- •6.5.5. Вибір контакторів
- •6.5.6. Вибір запобіжників
- •6.6. Розподільні пристрої мереж низької напруги
- •7. Розрахунки мереж електропостачальних систем
- •7.1. Мета та особливості електричних розрахунків мереж електропостачальних систем
- •7.2. Принципи аналізу мереж за втратами напруги
- •7.3. Розрахунок втрат напруги та перерізів проводів в лініях постійного струму та двопровідних освітлювальних лініях змінного струму
- •7.4. Випадки розрахунку мереж напругою менше 1000 в
- •7.4.1. Розрахунок мереж без врахування індуктивних опорів
- •7.4.2. Розрахунок ліній з рівномірно розподіленим навантаженням
- •7.4.3. Розрахунок неповнофазних мереж нн
- •7.4.4. Особливості розрахунку трифазної мережі з рівномірно розподіленими однофазними навантаженнями
- •7.5. Аналіз трифазної мережі сн/нн з симетричним навантаженням за відхиленнями напруги
- •7.6.Визначення положення рпн трансформаторів
- •Список посилань
6.2.3. Схеми первинних з’єднань систем вводу резерву
Одним з основних способів підвищення надійності роботи схем електропостачання є резервування живлення секцій, вводів, окремих споживачів та електроприймачів. Найчастіше в мережах низької напруги застосовують схему взаємного резервування між двома секціями (рис.6.9) за допомогою секційного вимикача .
Живлення кожної секції забезпечують від незалежного джерела (наприклад, трансформаторів Т1 та Т2 двотрансформаторної підстанції) за умови, що кожен з них за своєю потужністю (пропускною здатністю) з врахуванням допустимого перевантаження може забезпечити навантаження обох секцій. Ввід резерву для електроприймачів 1-ї категорії повинен здійснюватись автоматично.
Рис.6.9. Схема вводу резерву за допомогою секційного вимикача (СВ)
Такі системи вводу резерву називають АВР. В схемі живлення за рис.6.9 вимикачі Q1 та Q2 вибирають за повним навантаженням обох секцій, а секційний вимикач (СВ) Q3 – за навантаженням однієї секції. Особливістю схем вводу резерву на низькій напрузі є необхідність запобігання увімкнення обох джерел на паралельну роботу. У даному випадку для цієї мети використовують так зване електричне блокування, надійність якого не завжди є задовільною. Ця схема застосовується для розподільних щитів низької напруги трансформаторних підстанцій.
На рис.6.10 показано схему живлення секціонованої системи шин від двох трансформаторів з окремим вводом на кожну секцію від кожного трансформатора. У цьому випадку можна застосовувати механічне блокування між вимикачами вводів на кожну секцію. Вимикачі у цій схемі вибрані кожний за струмом навантаження секції, тобто такими, як секційний в схемі на рис.6.9.
Рис.6.10. Схема взаємного резервування трансформаторних вводів з механічним блокуванням
Для розподільних пристроїв наступного рівня розподілу використання схем резервування з секційним вимикачем є недоцільне. У простих випадках достатнім може бути застосування однієї несекціонованої системи шин, а резервування забезпечувати за схемою, показаною на рис. 6.11. У цій схемі одна лінія є робочою, а друга – резервною. У цьому випадку, якщо лінії є довгими, можуть мати місце підвищені втрати електроенергії у порівнянні зі схемами, в яких обидві лінії є робочими. Живитися така схема може від двотрансформаторних ТП (рис.6.9, рис.6.10). Механічне блокування надійно забезпечує умови нарізної роботи трансформаторів.
У таких схемах автоматичного вводу резерву часто застосовують магнітні контактори. Це вирішення має цілу низку недоліків, а саме
котушка контактора весь час перебуває під напругою;
зусилля притискання контактів залежить від напруги;
можливість “залипання” контактів;
вібрація (бряжчання) контактів;
значне виділення тепла;
велика тривалість процесу комутації.
Схеми АВР на контакторах застосовують на струми до 100 – 200А.
Зважаючи на необхідність встановлення послідовно з кожним контактором відповідного автоматичного вимикача, конструкції систем АВР з контакторами займають багато місця.
Тому у схемах, що розглядаються на рис. 6.10 і далі, передбачене використання АВР на автоматичних вимикачах з моторними приводами з необхідним комплектом допоміжного обладнання та контролером автоматичного керування. Автоматичні вимикачі мають функцію гарантованого розриву, що дозволяє в ряді випадків відмовитись від роз’єднувачів або вимикачів навантаження.
Схеми АВР, побудовані на автоматичних вимикачах з моторними приводами, механічним та електричним блокуванням і контролером, забезпечують:
автоматичний перехід з робочого вводу N на резервний ввід R у разі зменшення напруги на робочому вводі і наявності її на резервному вводі та повернення на робочий ввід у випадку відновлення напруги на робочому вводі;
управління пуском та зупинкою дизельної генераторної електростанції резервного генераторного живлення;
вимкнення та увімкнення групи невідповідальних споживачів;
примусове увімкнення будь-якого вводу, вимкнення обох вводів;
наявність та широке регулювання витримок часу.
Схема, що показана на рис.6.11, може також застосовуватись, коли замість одного з трансформаторів використовують дизель-генераторну станцію-ДЕС. Якщо ДЕС має потужність меншу від навантаження секції, застосовують схему з частковим розвантаженням (рис.6.12).
Рис.6.11. Схема резервування живлення однієї несекціонованої системи шин
Рис. 6.12. Схема АВР від дизельної генераторної станції (ДЕС) з частковим розвантаженням
Одночасно з перемиканням на резервне джерело (ДЕС) схема керування видає сигнал на вимикання вимикача Q3 (з моторним приводом або блоком дистанційного вимкнення) і запобігає таким чином можливому перевантаженню ДЕС. У випадку живлення від системи двома лініями від двох трансформаторів за необхідність використання ДЕС для обмеженої за потужністю особливої групи запропоновано застосувати схему дворівневого АВР (рис.6.13). В нормальних режимах роботи споживачі секцій 1 та 2 живляться від системи лініями від трансформатора Т1 чи Т2. Лінії відповідно від Т2 та Т1 перебувають в резерві. В схемі АВР2 у цих режимах увімкнено вимикач Q3. Вимикачі Q1 та Q2 розраховані на навантаження обох секцій, а вимикачі Q3 та Q4 – на навантаження особливої групи електроприймачів. У випадку зникнення напруги від основних джерел (Т1 та Т2), запускається дизель (у ручному чи автоматичному режимі), вимикається Q3 і після короткого прогріву ДЕС вмикається Q4. Механічне блокування запобігає увімкненню вимикача Q3, що унеможливлює паралельну роботу ДЕС з системою, а також приєднання іншого навантаження.
Рис.6.13 Схема двоступеневого АВР з живленням особливої групи електроприймачів
У випадку застосування технологічного резервування доцільно застосовувати секціонування шин розподільних пунктів. Для забезпечення резервування у цьому випадку можна застосовувати схеми резервування, показані на рис.6.14.
а) б)
Рис. 6.14 Схеми вводів резервного живлення на двосекційний розподільний пристрій: а) з використанням двох ліній живлення;
б) з використанням чотирьох ліній живлення
Рис.6.15. Схема вводів резерву на дві секції від трьох джерел, одним з яких є ДЕС
В схемі на рис.6.14,а вимикачі на джерелах живлення та кабельні лінії розраховуються кожний на сумарне навантаження обох секцій і у нормальних режимах роботи перебувають під навантаженням, а в схемі на рис. 6.14,б лінії Л1 та Л4 й відповідні їм вимикачі знаходяться під навантаженням, а Л2 та Л3 – в резерві. Тому за однаковими умовами втрати енергії в лініях будуть удвічі більші, ніж у попередній схемі, але вартість комутаційного обладнання у цій схемі приблизно на 20% менша.
У випадку необхідності використання третього джерела для кожної з двох секцій може бути застосована схема, що показана на рис.6.15.
У цій схемі на кожну секцію забезпечено вводи від трьох незалежних джерел живлення, одне з яких – ДЕС. Нормальне живлення забезпечується від одного з джерел (Т1 та Т2 відповідно). Пуск ДЕС забезпечується за умови відсутності напруги на робочих вводах N другого рівня резервування, відповідно одного з пристроїв АВР2 чи АВР4, а зупинка – у випадку появи напруги на цих вводах. Потужність ДЕС покриває повне навантаження секцій 1 та 2.
